Рескупорід V: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок)
Рядок 45: Рядок 45:
Зрештою вимушений був укласти мирний договір з готами, герулами і боранами, яким фактично переходив під зверхність останніх. У 256 році було укладено мир з варварами, за якими останні змогли використовувати боспорський флот на напади на балканські та малоазійські області Римської імперії.
Зрештою вимушений був укласти мирний договір з готами, герулами і боранами, яким фактично переходив під зверхність останніх. У 256 році було укладено мир з варварами, за якими останні змогли використовувати боспорський флот на напади на балканські та малоазійські області Римської імперії.


У 258 році Рескупорід зробив свого другого сина [[Сингес]]а новим співволодарем. Останній фактично відсторонив батька від влади. Але незабаром, 261 року, Рескупорід V повернувся до часткового керування задля стримування германців. Втім після поразки 267 року від герулів, які зазнали невдачі під час походу проти Риму внаслідок дій боспорців, Рескупорід V знову вимушений був відійти від фактичної влади.
У 258 році Рескупорід зробив свого другого сина [[Сингес]]а новим співволодарем. Останній фактично відсторонив батька від влади. Але незабаром, 261 року, Рескупорід V повернувся до часткового керування задля стримування германців. Можливо вплинув на невдачі останніх під час походу у 267 році. Втім після поразки 267 року від герулів на чолі із зятем (або сином) [[Хедосбій|Хедосбієм]], Рескупорід V знову вимушений був відійти від фактичної влади.


У 272 році вчетверте поновлює свій статус й править з синами Сингесом і [[Тейран I|Тейраном I]] (й можливо [[Савромат IV|Савроматом IV]]) до самої смерті у 276 році. В цей час готи зазнали відчутної поразки від військ римського імператора [[Авреліан]]а. Проте залишення римлянами провінції Дакія зрештою погіршило становище Боспору. Втім, останні роки Рескупорід V був лише номінальним царем.
У 272 році вчетверте поновлює свій статус й править з синами Сингесом і [[Тейран I|Тейраном I]] (й можливо [[Савромат IV|Савроматом IV]]) до самої смерті у 276 році. В цей час готи зазнали відчутної поразки від військ римського імператора [[Авреліан]]а. Проте залишення римлянами провінції Дакія зрештою погіршило становище Боспору. Втім, останні роки Рескупорід V був лише номінальним царем.

Версія за 09:31, 13 січня 2017

Рескупорід V
Народився невідомо
Помер 276
Країна Боспорська держава
Стародавній Рим
Діяльність монарх
Знання мов давньогрецька
Титул цар Боспору
Термін 240/242—276 роки
Попередник Інінтімей
Наступник Тейран I
Рід Тиберії Юлії
Батько Інінтімей або Рескупорід IV?
Діти 3 сини

Тиберій Юлій Рескупорід V Філоцезар Філоромей Евсеб (*Τιβέριος Ἰούλιος Ῥησκούπορις Ε' Φιλόκαισαρ Φιλορώμαίος Eυσεbής, д/н —276) — цар Боспору в 240/242276 роках.

Життєпис

Походив з династії Тиберіїв Юліїв (Савроматів). Стосовно походження серед дослідників існують значні розходження. Частина вважає його сином Інінтімея, інші небожем останнього — сином одного з його старших братів Савромата III або Рескупоріда IV. Крім того, низка вчених асоціюють Рескупоріда V з останнім, тим самим вважаючи братом Інінтімея й сином Котіса III. З огляду на це цей цар Рескупорід носить порядковий номер V (як окремого царя), IV (як сина Котіса III) або III (як сина Котіса III без врахування Аспурга).

Владу перебрав після смерті Інінтімея, що трапилося між 240 та 242 роками. Продовжив війни з аланами, яких зумів не допустити до гірських районів і Керченського півострова. Втім близько 244 року за наказом римського імператора Філіппа I було здійснено виведення римських військ з Таврики для посилення дунайських легіонів. Боспорська держава фактично залишилося сам на сам з новими ворогами.

Наприкінці 240-х років володіння Рескупоріда V було атаковано різними варварськими об'єднаннями — готами, герулами й боранами. У 251 році аланські племена захопили й сплюндрували Танаїс, що значно погіршила оборону півночі Боспору й водночас ускладнило фінансовий стан держави.

Невдачі з боку військ Рескупоріда V викликало внутрішній розгардіяш, викликаний невдаволенням знаті нездарною політикою царя. Задля зміцнення свого становища він у 252 або 253 році зробив старшого сина Фарсанза своїм співволодарем.

Зрештою вимушений був укласти мирний договір з готами, герулами і боранами, яким фактично переходив під зверхність останніх. У 256 році було укладено мир з варварами, за якими останні змогли використовувати боспорський флот на напади на балканські та малоазійські області Римської імперії.

У 258 році Рескупорід зробив свого другого сина Сингеса новим співволодарем. Останній фактично відсторонив батька від влади. Але незабаром, 261 року, Рескупорід V повернувся до часткового керування задля стримування германців. Можливо вплинув на невдачі останніх під час походу у 267 році. Втім після поразки 267 року від герулів на чолі із зятем (або сином) Хедосбієм, Рескупорід V знову вимушений був відійти від фактичної влади.

У 272 році вчетверте поновлює свій статус й править з синами Сингесом і Тейраном I (й можливо Савроматом IV) до самої смерті у 276 році. В цей час готи зазнали відчутної поразки від військ римського імператора Авреліана. Проте залишення римлянами провінції Дакія зрештою погіршило становище Боспору. Втім, останні роки Рескупорід V був лише номінальним царем.

Джерела

  • Буданова В. П. Готы в эпоху Великого переселения народов. — М., 1990. (рос.)
  • Айбабин А. И. О дате вторжения германцев в Крым // Сто лет черняховской культуре, Киев, 1999, c. 242—251 (рос.)
  • Ellis Hovell Minns, Scythians and Greeks: A Survey of Ancient History and Archaeology on the North Coast of the Euxine from the Danube to the Caucasus, 2011 (ISBN 9781108024877), p. 609.
  • Christian Settipani, Continuité des élites à Byzance durant les siècles obscurs. Les princes caucasiens et l'Empire du vie au ixe siècle, Paris, de Boccard, 2006, 634 p. (ISBN 978-2-7018-0226-8), p. 408.
  • Монета Рескупоріда V (IV)