Симон Маріус: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 20: Рядок 20:
* {{астрономи|http://www.astronet.ru/db/msg/1219608|Марий Симон}}
* {{астрономи|http://www.astronet.ru/db/msg/1219608|Марий Симон}}
{{бібліоінформація}}
{{бібліоінформація}}
{{DEFAULTSORT:Маріус, Симон}}
{{DEFAULTSORT:Маріус Симон}}


[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]

Версія за 10:00, 27 січня 2017

Симон Маріус
лат. Simon Marius
Ім'я при народженні нім. Simon Mayr
Народився 10 січня 1573[2]
Ґунценгаузен, Вайсенбурґ-Ґунценгаузен, Середня Франконія, Баварія[1]
Помер 26 грудня 1624 (5 січня 1625)[1][2] (51 рік)
Ансбах, Франконський округ, Священна Римська імперія[1]
Країна Principality of Ansbachd
Діяльність математик, астроном, лікар
Галузь астрономія
Alma mater Падуанський університет (1605) і Fürstenschule Heilsbronnd (1601)
Науковий керівник Тихо Браге
Вчителі Тихо Браге
Відомі учні Baldassarre Caprad
Знання мов німецька і латина
Конфесія лютеранство
Батько Reichart Mayrd

Симо́н Ма́ріус (Марій) (нім. Simon Marius (Mayr); 10 січня 157326 грудня 1624) — німецький астроном, математик і лікар.

Родився у Ґунценгаузені. У 1601 вивчав астрономію у Тихо Браге у Празі, потім медицину в Падуї. Служив астрономом і математиком при дворі маркграфа в Ансбаху.

Одним з перших почав вивчати небо за допомогою телескопа. Незалежно від Галілео Галілея відкрив чотири супутники Юпітера 1610 року, але своєчасно не опублікував результати своїх спостережень. Склав перші таблиці середнього руху чотирьох відомих на той час супутників Юпітера, першим звернув увагу на зміни їхньої яскравості. Історія розпорядилась так, що Галілея вважають першовідкривачем супутників, за якими закріпились імена, як раз дані Маріусом, — Іо, Європа, Ганімед і Каллісто.[3]

Марію належить перша згадка про туманності в сузір'ї Андромеди (галактика M31).

Твори

  • Mundus Iovialis anno MDCIX Detectus Ope Perspicilli Belgici (Die Welt des Jupiter, 1609 mit dem flämischen Teleskop entdeckt; Lateinisches Faksimile und deutsche Übersetzung; Hrsg. und bearb. von Joachim Schlör. Naturwiss. begleitet und mit einem Nachw. vers. von Alois Wilder), 1614
  • Zinner, E., "Zur Ehrenrettung des Simon Marius", in: Vierteljahresschrift der Astronomischen Gesellschaft, 77. Jahrgang, 1. Heft, Leipzig 1942
  • Bosscha, J., "Simon Marius. Réhabilitation d´un astronome calomnié", in: Archives Nederlandaises des Sciences Exactes et Naturelles, Ser. II, T. XII, S. 258 - 307, 490 - 528, La Haye, 1907

Примітки

  1. а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #11885979X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  3. Галілей дав їм загальне найменування на честь Медичі, нумерувавши супутники римськими цифрами від I до IV. Але така назва не прижилась.

Посилання

  • Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Марий Симон. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка. (рос.)