Середньовічний кліматичний оптимум: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м доповнення, оформлення
Рядок 9: Рядок 9:


== Наслідки ==
== Наслідки ==
Середньовічний кліматичний оптимум зумовив у всій [[Європа|Європі]] помітне зростання населення і сільськогосподарської продукції, за рахунок розширення землеробських угідь і вищої якості врожаїв. Розширення орних земель сприяло формуванню сіл замість типових для того часу окремих хуторів і дворів. Також цей розвиток сприяв експансії зростаючих землеробських народів у периферійні, мало освоєні регіони з вищим відсотком населення, що живе за рахунок полювання та рибної ловлі. Як приклади можна навести розселення німців на схід в лісисті землі [[Полабські слов'яни|полабських слов'ян]], а також вже згадану слов'янську колонізацію Північно-Східної Русі (з подальшим формуванням великоруської народності). Одночасно, вчені відзначають скорочення площі лісів під впливом теплішого клімату.<ref>Hans-Rudolf Bork, Helga Bork, Claus Dalchow et al.: Landschaftsentwicklung in Mitteleuropa: Wirkung des Menschen auf Landschaften. Klett, Gotha 1998, ISBN 3623008494, стр. 328. {{ref-de}}</ref>
Середньовічний кліматичний оптимум зумовив у всій [[Європа|Європі]] помітне зростання населення і сільськогосподарської продукції, за рахунок розширення землеробських угідь і вищої якості врожаїв. Розширення орних земель сприяло формуванню сіл замість типових для того часу окремих хуторів і дворів. Також цей розвиток сприяв експансії зростаючих землеробських народів у периферійні, мало освоєні регіони з вищим відсотком населення, що живе за рахунок полювання та рибної ловлі. Як приклади можна навести розселення німців на схід в лісисті землі [[Полабські слов'яни|полабських слов'ян]], а також вже згадану слов'янську колонізацію Північно-Східної Русі. Одночасно, вчені відзначають скорочення площі лісів під впливом теплішого клімату.<ref>Hans-Rudolf Bork, Helga Bork, Claus Dalchow et al.: Landschaftsentwicklung in Mitteleuropa: Wirkung des Menschen auf Landschaften. Klett, Gotha 1998, ISBN 3623008494, стр. 328. {{ref-de}}</ref>


У літописах згадується про виноробство в [[Східна Пруссія|Східній Пруссії]], [[Померанія|Померанії]] і навіть на півдні [[Шотландія|Шотландії]] в цей період. У той же час в [[Норвегія|Норвегії]] врожаї зернових досягали широт аж до полярного кола. Скорочення льодовиків дозволило вікінгам на постійній основі заселити [[Ісландія|Ісландію]] (870 рік) і Гренландію (з 986 року; у XV столітті поселення було покинуто).<ref> Oktawian Muszkat, ''Нарис проблематики і методів дослідженності історії клімату у середньовіччі'': Rocznik Historyczno-Archiwalny (pl), [[Перемишль]] 2014, ISSN 1232-7263.</ref>
У літописах згадується про виноробство в [[Східна Пруссія|Східній Пруссії]], [[Померанія|Померанії]] і навіть на півдні [[Шотландія|Шотландії]] в цей період. У той же час в [[Норвегія|Норвегії]] врожаї зернових досягали широт аж до полярного кола. Скорочення льодовиків дозволило вікінгам на постійній основі заселити [[Ісландія|Ісландію]] (870 рік) і Гренландію (з 986 року; у XV столітті поселення було покинуто).<ref> Oktawian Muszkat, ''Нарис проблематики і методів дослідженності історії клімату у середньовіччі'': Rocznik Historyczno-Archiwalny (pl), [[Перемишль]] 2014, ISSN 1232-7263.</ref>

Версія за 18:04, 4 лютого 2017

Історія середньостатистичних температурних відхилень за останні 2000 років

Середньовічний кліматичний оптимум (також зустрічається назва Середньовічний теплий період) — епоха відносно теплого клімату у північній півкулі в X — XIII століттях, що настала слідом за кліматичним песимумом епохи Великого переселення народів і що передувала так званому малому льодовикового періоду протягом XIV–XVIII століть. Характеризувалася м'якими зимами, порівняно теплою і рівною погодою. Серед найяскравіших історичних свідчень середньовічного кліматичного оптимуму — заснування скандинавських поселень в Гренландії, а також землеробський бум і зростання населення у Володимиро-Суздальщині.

Причини

Як можливі причини середньовічного теплого періоду вчені називають підвищену сонячну активність, а також відносно рідкісні виверження вулканів. Остання обставина зумовлює меншу кількість аерозолів в атмосфері, які фільтрують сонячне світло і сприяють охолодженню (див. вулканічна зима).

Відповідно до іншої теорії, кліматичний оптимум став результатом періодичних коливань інтенсивності Гольфстріму, пов'язаних із зміною солоності океанської води, яка в свою чергу залежить від змін обсягів льодовиків.

Наслідки

Середньовічний кліматичний оптимум зумовив у всій Європі помітне зростання населення і сільськогосподарської продукції, за рахунок розширення землеробських угідь і вищої якості врожаїв. Розширення орних земель сприяло формуванню сіл замість типових для того часу окремих хуторів і дворів. Також цей розвиток сприяв експансії зростаючих землеробських народів у периферійні, мало освоєні регіони з вищим відсотком населення, що живе за рахунок полювання та рибної ловлі. Як приклади можна навести розселення німців на схід в лісисті землі полабських слов'ян, а також вже згадану слов'янську колонізацію Північно-Східної Русі. Одночасно, вчені відзначають скорочення площі лісів під впливом теплішого клімату.[1]

У літописах згадується про виноробство в Східній Пруссії, Померанії і навіть на півдні Шотландії в цей період. У той же час в Норвегії врожаї зернових досягали широт аж до полярного кола. Скорочення льодовиків дозволило вікінгам на постійній основі заселити Ісландію (870 рік) і Гренландію (з 986 року; у XV столітті поселення було покинуто).[2]

В інших частинах світу даний період характеризувався іноді вологішим кліматом, так, наприклад, є дані про людські поселення в пустелі Наміб.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Hans-Rudolf Bork, Helga Bork, Claus Dalchow et al.: Landschaftsentwicklung in Mitteleuropa: Wirkung des Menschen auf Landschaften. Klett, Gotha 1998, ISBN 3623008494, стр. 328. (нім.)
  2. ↑ Oktawian Muszkat, Нарис проблематики і методів дослідженності історії клімату у середньовіччі: Rocznik Historyczno-Archiwalny (pl), Перемишль 2014, ISSN 1232-7263.

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Середньовічний_кліматичний_оптимум&oldid=19693272