Шпилька: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
→Види: доповнення, уточнення |
|
(Немає відмінностей)
| |
Версія за 11:36, 20 лютого 2017
Шпи́лька[1] (пол. szpilka < сер.-в.-нім. spille), рідко була́вка[2] — пристрій, що використовується для кріплення предметів або речей разом. Являє собою голку з тупою або кулястою головкою на одному кінці. Шпильки, як правило, зроблені із сталі, міді або латуні. Шпильки виготовляють шляхом розтягування тонкого дроту, заточення вістря і додавання голівки. Деякі шпильки схожі на цвяшки, але тонші і довші.
Історія
Шумери використовували шпильки, виготовлені з кістки і заліза, для сколювання тканин ще в III тис. до н. е.
Види
- Французька шпилька — голка з головкою
- Англійська шпилька — застібка із замочком
- Шпилька для волосся — предмет для заколювання волосся в зачісці у вигляді дротяної петельки або двозубчастої вилочки
Мовні звороти
- Підпускати шпильку — говорити ущипливі слова[3]
- Пускати шпильку — робити ущипливе, єхидне зауваження кому-небудь[4]
- Як на шпильках сидіти — хвилюватися, виявляючи неспокій, нетерпіння[1]
- Як на шпильки посадити — заставити хвилюватися, відчувати тривогу[1]
Інше
- «Шпильки[pl]» (пол. Szpilki) — польський сатиричний тижневик (1935—1994)
- «Шпилька» — розмовна назва дуже тонкого каблука
Див. також
Примітки
- ↑ а б в Шпилька // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Булавка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Підпускати // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Пускати // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.