Пушту: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Sanya3 (обговорення | внесок)
м додана Категорія:Флективні мови з допомогою HotCat
Немає опису редагування
Рядок 18: Рядок 18:
|}}
|}}


'''Пушту́''' (афганська мова, [[МФА]]: [pəʂto]) — мова [[пуштуни|пуштунів]], належить до східної групи [[іранські мови|іранських мов]], державна мова [[Афганістан]]у (разом із [[дарі]]).
'''Пушту́''' (афганська мова, [[МФА]]: [pəʂto]) — мова [[пуштуни|пуштунів]], належить до південної підгрупи східної групи [[іранські мови|іранських мов]], державна мова [[Афганістан]]у (разом із [[дарі]]).


== Діалекти ==
== Діалекти ==

Версія за 17:20, 9 березня 2017

Пушту
карта мов Пакистану
карта мов Пакистану
Поширена в Афганістан Афганістан
Пакистан Пакистан
Регіон Південна Азія
Носії 39 000 000 осіб (2007)[1]
Місце 33
Писемність арабська абетка і арабське письмо
Офіційний статус
Державна Афганістан Афганістан
Регулює Академія наук Афганістану
Коди мови
ISO 639-1 ps
ISO 639-2 pus
ISO 639-3 pus

Пушту́ (афганська мова, МФА: [pəʂto]) — мова пуштунів, належить до південної підгрупи східної групи іранських мов, державна мова Афганістану (разом із дарі).

Діалекти

Поділяється на дві основні групи діалектів — західний (м. Кандагар) і східний (м. Пешавар).

В пушту багато приголосних (30). Наголос динамічний, і від його зміни залежать значення слів, напр.: пе́ша — випадок, пеша́ — наслідування.

Граматика

Граматичній будові властиві флексія імен, два відмінки (прямий і непрямий), два роди (чоловічий і жіночий). Часів дієслова два: теперішньо-майбутній і минулий. Способів — три: дійсний, умовний, наказовий. Інфінітив дієслова може відмінюватись, коли вживається в ролі іменника чоловічого роду множини. Синтаксис характеризується ергативною конструкцією.

Алфавіт

Алфавіт створений на основі арабо-перської графіки. В пушту багато запозичень з арабської, таджицької, перської, індійської та тюркських мов.

Джерела


  1. Nationalencyklopedin — 1999.