Київське повстання (1068): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
| Рядок 39: | Рядок 39: | ||
* [[Котляр Микола Федорович|Котляр М.Ф.]] [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Kyivski_povstannya_11_12_st Київські повстання 11—12 століть] // {{ЕІУ|4|278}} |
* [[Котляр Микола Федорович|Котляр М.Ф.]] [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Kyivski_povstannya_11_12_st Київські повстання 11—12 століть] // {{ЕІУ|4|278}} |
||
* Ткаченко М. Повстання в Києві в 1068—1069 pp. // ''Наукові записки Інституту історії і археологи України'' — Кн. 1. — 1943. — С. 145—154. |
* Ткаченко М. Повстання в Києві в 1068—1069 pp. // ''Наукові записки Інституту історії і археологи України'' — Кн. 1. — 1943. — С. 145—154. |
||
*''[[Полное собрание русских летописей]]'' (ПСРЛ). — Т. 2. [http://litopys.org.ua/ipatlet/ipat.htm Ипатьевская летопись] (2-е издание). — Санкт-Петербург: Археографическая комиссия, 1908. |
|||
* ''[http://litopys.org.ua/litop/lit.htm Літопис руський]'' / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — Київ: Дніпро, 1989. ISBN 5-308-00052-2 |
|||
{{Київські повстання}} |
{{Київські повстання}} |
||
Версія за 14:54, 19 березня 2017
| Київське повстання 1068 р. | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Київські повстання | |||||||
 Кияни визволяють Всеслава з поруба під час повстання (Радзивілівський літопис) | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
| Кияни | Київська Русь | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Ізяслав Ярославич | |||||||
Ки́ївське повста́ння — повстання, що відбулося на початку вересня 1068 року в Києві, проти великого князя київського Ізяслава Ярославича. Рушійною силою повстання були кияни, а також мешканці сусдніх сіл Київської землі.
Причини
Причиною повстання стала відмова князя видати киянам зброю і коней для продовження боротьби з половцями, які восени 1068 розбили об'єднані сили Ярославичів (Ізяслава, Всеволода і Святослава) на річці Альті і грабували київські землі. Святослав після розгрому втік до Чернігова, а Ізяслав і Всеволод — до Києва.
Після поразки, як свідчить нині наявний текст «Повісті минулих літ»:
«... люди київські прибігли до Києва, і вчинили віче на торговищі і сказали, пославши (послів) до князя: «Ось половці розсипалися по землі. Дай-но, княже, зброю та коней, і ми ще поб’ємося з ними». Але, Ізяслав цього не послухав»[1]
Події
Після чого розпочалося повстання. Повсталі розгромили двір тисяцького Коснячки і звільнили підступно ув'язненого 10 липня 1067 року полоцького князя Всеслава Брячиславича[2], проголосивши його великим князем. Визволення Всеслава сталося 14 вересня 1068 року, в день Воздвиження. Саме тому у зміщенні зі стола князя-клятвовідступника (Ізяслава) частина населення, і церковної знаті могла вбачати промисел Божий.
Ізяслав із братом Всеволодом Ярославичем Переяславським утекли з князівського палацу, тут же розграбованого городянами, що взяли «бещисленое множьство злата и сребра». 15 вересня Ізяслав перебрався до Польщі, де заручившися підтримкою ляхів, і через 6 місяців рушив на Київ. Всеволод, дізнавшись про наближення Ізяслава з військом польського князя Болеслава, утік без битви до Полоцька. 2 травня Ізяслав із поляками ввійшов до Києва і, незважаючи на заступництво молодших Ярославичів, послав до Києва свого сина Мстислава, який:
“...порубав киян, що висікли були (з порубу) Всеслава, числом сімдесят чоловік, а інших осліпив, а (ще) інших він без вини погубив, не учинивши дізнання”.[3][4]
Повстання було придушене.
Див. також
Примітки
- ↑ Історик П. Толочко коментує ці події так: «Відмова видати зброю пояснюється, як правило, тим, що Ізяслав боявся, аби вона не було використане проти феодальної знаті та князівської адміністрації. Зважаючи на ситуацію, коли в поразці на Альті кияни звинувачували Ізяслава і його воєводу Коснячка, страх великого князя був виправданий. Але, як слушно зазначали численні дослідники, коней та озброєння Ізяславу просто нізвідки було взяти. У князя не було спеціальних арсеналів, із яких ополченці отримували зброю перед боєм і здавали після його закінчення. Звідси, в діях віча відчувається чиясь організуюча та керуюча рука. Ізяславу ставилась вимога, яку він наперед не міг виконати, щоб викликати вибух народного гніву»
- ↑ Річ у тім, що, захопивши Всеслава Брячиславича до полону, Ярославичі порушили клятву, дану на хресті. У нині наявному тексті «Повісті минулих літ» читаємо: "Всеслав же сів у Києві, — а се Бог явив Хресну Силу, тому що Ізяслав, цілувавши хреста, схопив його (Всеслава). І через те навів Бог поганих, а сього явно визволив Хрест Чесний, бо в день Воздвиження Всеслав, зітхнувши, сказав: «О, Хресте Чесний! Оскільки я в тебе вірив, визволи мене з ями цієї. І Бог показав Силу Хресну на повчання землі Руській: хай не переступають Чесного Хреста, цілувавши його».
- ↑ Повість минулих літ
- ↑ Ставлення літописця до повсталих киян — невиразне, але швидше співчутливе, бо вони хотіли боронити рідну землю. Літописець підкреслює, - що князь погубив потім багато невинних людей, не розібравши справи.
Джерела
- Котляр М.Ф. Київські повстання 11—12 століть // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 278. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
- Ткаченко М. Повстання в Києві в 1068—1069 pp. // Наукові записки Інституту історії і археологи України — Кн. 1. — 1943. — С. 145—154.
- Полное собрание русских летописей (ПСРЛ). — Т. 2. Ипатьевская летопись (2-е издание). — Санкт-Петербург: Археографическая комиссия, 1908.
- Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — Київ: Дніпро, 1989. ISBN 5-308-00052-2