Бережанський повіт (ЗУНР): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
частка українців
Рядок 71: Рядок 71:
У 1907 році українці-[[Українська греко-католицька церква|грекокатолики]] становили 61% населення повіту<ref>[https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/b/b6/1897_%D0%A3%D0%BA%D1%80_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8.png Українці. Частка у населенні повітів]</ref>.
У 1907 році українці-[[Українська греко-католицька церква|грекокатолики]] становили 61% населення повіту<ref>[https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/b/b6/1897_%D0%A3%D0%BA%D1%80_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8.png Українці. Частка у населенні повітів]</ref>.


У 1939 році в повіті проживало 112&nbsp;540 мешканців (72&nbsp;335 українців-[[Українська греко-католицька церква|грекокатолики]]&nbsp;— 64,27&nbsp;%, 16&nbsp;345 українців-[[Калакути|латинників]]&nbsp;— 14,52&nbsp;%, 11&nbsp;755 поляків&nbsp;— 10,45&nbsp;%, 4&nbsp;550 [[Польське осадництво|польських колоністів міжвоєнного періоду]]&nbsp;— 4,04&nbsp;%, 7&nbsp;475 євреїв&nbsp;— 6,64&nbsp;% і 80 німців та інших національностей&nbsp;— 0,07&nbsp;%)<ref>''Кубійович В.'' [http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/10893/file.pdf Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939].&nbsp;— Вісбаден, 1983.&nbsp;— с.&nbsp;3-5</ref>.
У 1939 році в повіті проживало 112&nbsp;540 мешканців (72&nbsp;335 українців-[[Українська греко-католицька церква|грекокатоликыв]]&nbsp;— 64,27&nbsp;%, 16&nbsp;345 українців-[[Калакути|латинників]]&nbsp;— 14,52&nbsp;%, 11&nbsp;755 поляків&nbsp;— 10,45&nbsp;%, 4&nbsp;550 [[Польське осадництво|польських колоністів міжвоєнного періоду]]&nbsp;— 4,04&nbsp;%, 7&nbsp;475 євреїв&nbsp;— 6,64&nbsp;% і 80 німців та інших національностей&nbsp;— 0,07&nbsp;%)<ref>''Кубійович В.'' [http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/10893/file.pdf Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939].&nbsp;— Вісбаден, 1983.&nbsp;— с.&nbsp;3-5</ref>.


Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 103&nbsp;824 населення ніби-то було аж 48&nbsp;168 (46,39&nbsp;%) поляків при 51&nbsp;757 (49,85&nbsp;%) українців, 3&nbsp;716 (3,58&nbsp;%) євреїв і 6 (0,0&nbsp;%) німців) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище) та пропорціям за допольськими (австрійськими) та післяпольськими (радянським 1940 і німецьким 1943) переписами.
Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 103&nbsp;824 населення ніби-то було аж 48&nbsp;168 (46,39&nbsp;%) поляків при 51&nbsp;757 (49,85&nbsp;%) українців, 3&nbsp;716 (3,58&nbsp;%) євреїв і 6 (0,0&nbsp;%) німців) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище) та пропорціям за допольськими (австрійськими) та післяпольськими (радянським 1940 і німецьким 1943) переписами.

Версія за 22:07, 21 березня 2017

Бережанський повіт
Powiat brzeżański
Повіт на мапі воєводства
Країна Польща Польща
Воєводство Тернопільське
Адміністративний центр Бережани
Населення: 103 800 (1931)
Площа: 1135
Густота: 91


TERYT: Код ISO:
Адмніністративний поділ
гміни міські 2
місько-сільські
сільські 9
Адміністрація
Мапа

Бережанський повіт — адміністративна одиниця у складі ЗУНР, потім — Тарнопольського воєводства Другої Польської республіки у 19211939 роках, СРСР (1939-1940). Сучасний Бережанський район у складі Тернопільської області України.

Адміністративний центр — Бережани, де мешкало 11 023.

Географія

Територія становила 1155 км². Населення — 94 512.

Бережанський повіт розташований на заході воєводства, близько до його центру. Межував на заході зі Станіславівським воєводством, на півночі — зі Зборівським і Перемишлянським повітами, на сході — з Тарнопольським повітом, на півдні — з Підгаєцьким повітом.

Рельєф переважно гористий — повіт перетинало рельєфне утворення Опілля.

Адміністративний поділ

1 липня 1925 р. гміну (самоврядну громаду) Козлів вилучено з Бережанського повіту і включено до Тернопільського[1].

1 квітня 1930 р. вилучена частина гміни Козова площею 247,74 га і включена до гміни Теофіпілка[2].

15 червня 1934 р. села Городище, Дмухівці та Слобідка передані з Бережанського повіту до Тернопільського[3], натомість до Бережанського повіту з Підгаєцького передано села Щепанів і Вівся[4]

Бережанський повіт

Сільські ґміни станом на 1934 рік

У відповідності до розпорядження міністра внутрішніх справ Польщі від 14 липня 1934 року «Про поділ повіту Бережанського у воєводстві Тернопольському на сільські ґміни»[5], 1 серпня 1934 року у Бережанському повіті були утворені наступні об'єднані сільські ґміни (відповідають волостям):

Міста

Населення

У 1907 році українці-грекокатолики становили 61% населення повіту[6].

У 1939 році в повіті проживало 112 540 мешканців (72 335 українців-грекокатоликыв — 64,27 %, 16 345 українців-латинників — 14,52 %, 11 755 поляків — 10,45 %, 4 550 польських колоністів міжвоєнного періоду — 4,04 %, 7 475 євреїв — 6,64 % і 80 німців та інших національностей — 0,07 %)[7].

Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 103 824 населення ніби-то було аж 48 168 (46,39 %) поляків при 51 757 (49,85 %) українців, 3 716 (3,58 %) євреїв і 6 (0,0 %) німців) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище) та пропорціям за допольськими (австрійськими) та післяпольськими (радянським 1940 і німецьким 1943) переписами.

Радянський період

27 листопада 1939 р. повіт включено до новоутвореної Тернопільської області[8].

17 січня 1940 р. повіт ліквідовано в результаті поділу території на Бережанський і Козівський райони.

Примітки

Посилання