Доугорська Угорщина: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Barow (обговорення | внесок) |
Barow (обговорення | внесок) |
||
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
== Верхній палеоліт == |
== Верхній палеоліт == |
||
У верхньому палеоліті на території Угорщини співіснували селетська та |
У верхньому палеоліті на території Угорщини співіснували [[Селетська культура|селетська]] та [[Ґраветтська культура|ґраветтська]] культури. |
||
Верхньопалеолітичні стоянки зафіксовані на правому березі Дунаю. Знайдені поблизу |
Верхньопалеолітичні стоянки зафіксовані на правому березі [[Дунай|Дунаю]]. Знайдені поблизу [[Ерд]]а та Тати давні артефакти (гострокінечники з кремінню, гарпуни з рогу, вкладиши з халцедону, обсідіану та яшми) в основному відповідають європейським типам палеолітичної техніки. При цьому слід зазначити, що населення Середнього Подунав’я створило і власний тип знарядь (листовидні кременеві гостроконечники [[Солютрейська культура|солютрейської]] техніки), які вперше були знайдені в печері [[Селетська культура|Селета]]<ref>''Вертеш Л.'' Мустьерские или солютрейские находки нижнего слоя Кишкевейской пещеры. — АЕ, т. 86, 1958, с. 127—131.</ref><ref>''Габори М.'' Солютрейская культура Венгрии. — Acta Archaeologica Academies Scientiarum Hungaricae, t. III, 1953, S. 1—51.</ref><ref>''Banner J''. Das Tisza — Maros — Körösgebiet bis zur Entwicklung der Bronzezeit. — Szeged, 1942, S. 7—8.</ref>. |
||
| ⚫ | На північно-західному березі [[Балатон]]а, в селі Ловаш були знайдені шахти, прилаштовані первісною людиною для добутку [[Вохра|вохри]] (червоної фарби). Хоча добича мінерала в Ловаші велась протягом короткого часу, але була інтенсивною та в масштабах, які значно перевищували потреби в природній фарбі самих мешканців стоянки. Стоянка в Ловаші існувала одночасно з верхньосолютрейською культурою [[Селетська культура|Селета]], що дозволяє вважати працю палеолітичної людини продуктивною. Давній колектив не тільки займався збиральництвом або полював, але й добував корисні копалини з метою обміну результатів цієї цілеспрямованої та усвідомленої трудової діяльності на необхідні їм речі та предмети у сусідніх первісних племен. |
||
| ⚫ | На північно-західному березі |
||
== Мезоліт == |
== Мезоліт == |
||
== Неоліт == |
== Неоліт == |
||
Версія за 22:08, 22 березня 2017
Доугорська Угорщина – це історія земель середньодунайської рівнини до приходу на цю землю угорців в кінці ІХ століття.
Нижній та середній палеоліт
Територія Угорщини була заселена з кам’яного віку. Найдавнішою знахідкою вважається знахідка галечних знарядь праці, що належали гайдельберзькій людині з з Вертешсьольош (15 км від Будапешту) віком в 350 тис. років[1]. На стоянці були знайдені докази освоєння вогню давніми людьми у вигляді обгорілих кісток, але без древісного вугілля. В Саму були знайдені рештки Homo erectus[2].
Стоянки давної людини середнього палеоліту знайдені також у північно-східній частині Угорщини в печерах гори Бюкк, південно-західніше Мішкольца. Найбільший інтерес представляє печера Шубалюк. Тут знайдені рештки неандертальської людини та давні знаряддя з кремінню та рогу. Багаторічні археологічні дослідження печер гір Бюкк призвели до знаходження великого давнього вогнища з залишками золи, вугілля, кісток печерного ведмедя та крем’яних знарядь. Радіовуглецевий аналіз вогнища дозволив визначити його вік – біля 130-140 тис. років.
Верхній палеоліт
У верхньому палеоліті на території Угорщини співіснували селетська та ґраветтська культури. Верхньопалеолітичні стоянки зафіксовані на правому березі Дунаю. Знайдені поблизу Ерда та Тати давні артефакти (гострокінечники з кремінню, гарпуни з рогу, вкладиши з халцедону, обсідіану та яшми) в основному відповідають європейським типам палеолітичної техніки. При цьому слід зазначити, що населення Середнього Подунав’я створило і власний тип знарядь (листовидні кременеві гостроконечники солютрейської техніки), які вперше були знайдені в печері Селета[3][4][5].
На північно-західному березі Балатона, в селі Ловаш були знайдені шахти, прилаштовані первісною людиною для добутку вохри (червоної фарби). Хоча добича мінерала в Ловаші велась протягом короткого часу, але була інтенсивною та в масштабах, які значно перевищували потреби в природній фарбі самих мешканців стоянки. Стоянка в Ловаші існувала одночасно з верхньосолютрейською культурою Селета, що дозволяє вважати працю палеолітичної людини продуктивною. Давній колектив не тільки займався збиральництвом або полював, але й добував корисні копалини з метою обміну результатів цієї цілеспрямованої та усвідомленої трудової діяльності на необхідні їм речі та предмети у сусідніх первісних племен.
Мезоліт
Неоліт
Енеоліт
Доримський залізний вік
Паннонія або антична Угорщина
Угорщина в епоху Великого переселення народів
Аварська гегемонія (567-805)
Середньодунайські слов'янські князівства
Див. також
Примітки
- ↑ Вертешсёллёш / Vertesszollos
- ↑ Megrongálta egy 14 éves Samu maradványait. HírTV, February 9, 2009
- ↑ Вертеш Л. Мустьерские или солютрейские находки нижнего слоя Кишкевейской пещеры. — АЕ, т. 86, 1958, с. 127—131.
- ↑ Габори М. Солютрейская культура Венгрии. — Acta Archaeologica Academies Scientiarum Hungaricae, t. III, 1953, S. 1—51.
- ↑ Banner J. Das Tisza — Maros — Körösgebiet bis zur Entwicklung der Bronzezeit. — Szeged, 1942, S. 7—8.