Конституція 5 грудня 1793 року: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м →‎Сутність: replaced: В якості → Як за допомогою AWB
SOMBot (обговорення | внесок)
м більше не розпізнається як ізольована
Рядок 19: Рядок 19:
* [http://osvita.ua/vnz/reports/world_history/26802/ Три розділи Речі Посполитої що призвели до знищення держави.]
* [http://osvita.ua/vnz/reports/world_history/26802/ Три розділи Речі Посполитої що призвели до знищення держави.]


{{Ізольована стаття|сирота0кільце2}}
[[Категорія:Конституції]]
[[Категорія:Конституції]]
[[Категорія:1793]]
[[Категорія:1793]]

Версія за 11:31, 27 березня 2017

Конституція Речі Посполитої 1793-го року — основний закон Речі Посполитої, прийнятий без обговорення 5 грудня 1793 Гродненським Сеймом 1793-го року.

Сутність

Проект конституції розроблений Костянтином Рачинським, Федором Мощинським, Людвіком Тишкевичем під наглядом Сіверса.

Згідно з Конституцією, Річ Посполита зберігалася як унітарна держава у складі провінцій Королівства Польського та Велике князівство Литовське, ділилася на воєводства, а ті в свою чергу — на 3 повіти кожний. Зберігалися кардинальні права, гарантовані сеймами 1775-го та Конституції 3 травня 1791 року. Відновлювалася виборність короля. Вищим законодавчим органом країни оголошений однопалатний сейм, який скликався раз на 4 роки на 8 тижнів. Від кожного воєводства в сейм вибиралися по 6 послів. Рішення в сеймі приймалися більшістю голосів (без права Liberum veto), крім найважливіших питань законодавства, податків, війська, за розглядом яких королю надавалося право вето.

Виконавча влада передавалася Постійної Раді з 24 чоловік (у тому числі 11 від ВКЛ), яка ділилася на 6 департаментів. Рада повинна була готувати законодавчі проекти, наклядаць за реалізацією законів, могла скликати сейм навіть без згоди короля. Влада в повітах передано порядковим комісіям. Незаможну знать позбавлялася виборчих прав. Міщани отримали право набувати землю і шляхетську гідність, але не мали представництва в сеймі.

Як поступки реформам сейм були збережені земські суди з виборними посадами на державному утриманні. Вищою апеляційною інстанцією для судів був трибунал, окремо для цивільних і духовних справ.

Фактично дана конституція не виконувалася, оскільки втратила силу за скутком третього поділу Речі Посполитої.

Див. також

Посилання