Рівненська АЕС: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
недоречна розкрутка порталів |
|||
| Рядок 57: | Рядок 57: | ||
File:Rivne NPP. Ukraine.JPG |
File:Rivne NPP. Ukraine.JPG |
||
</gallery> |
</gallery> |
||
== Див. також == |
|||
* [[Інформаційний центр ВП РАЕС "Полісся"]] |
|||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
Версія за 15:49, 13 квітня 2017
| Рівненська атомна електростанція | |
|---|---|
 | |
| Країна |
 Україна |
| Адмінодиниця | Рівненська область |
| Місцезнаходження |
Україна Рівненська область,Вараш |
| Початок будівництва | 22 червня 1973 |
| Початок експлуатації |
1980–1981 (1ий та 2ий) 1986 (3-ій) 2004 (4-ий) |
| Організація | ДП НАЕК «Енергоатом» |
| Технічні параметри | |
| Кількість енергоблоків | 4 |
| Будується енергоблоків | 1 |
| Тип реакторів |
2 — ВВЕР-440, 2 — ВВЕР-1000 |
| Реакторів в експлуатації | 4 |
| Генеруюча потужність | 2835 МВт |
| Інша інформація | |
| Сайт | РАЕС |
 | |
 Рівненська АЕС у Вікісховищі | |
Рі́вненська АЕС (РАЕС) — перша в Україні атомна електростанція з енергетичним водо-водяним реактором типу ВВЕР-440 (В-213). Розташована біля міста Вараш, є відокремленим підрозділом НАЕК «Енергоатом».
Рівненська АЕС розташована на західному Поліссі, біля річки Стир.
Історія
Відлік своєї історії станція веде з 1971 року, коли почалося проектування Західно-Української АЕС, яку пізніше перейменували в Рівненську АЕС.
Будівництво станції почалося в 1973 році. Два перших енергоблоки з реакторами ВВЕР-440 уведені в експлуатацію в 1980–1981 роках, а 3-й енергоблок — мільйонник — в 1986 році.
На початку 1989 року на Рівненській АЕС працювала комісія МАГАТЕ. У її склад входили провідні спеціалісти Японії, США, Канади, Франції, Німеччини, Фінляндії й інших країн світу. Закордонні експерти й спостерігачі високо оцінили рівень безпеки станції. Європейський Союз обрав Рівненську станцію базовою для виконання ряду міжнародних проектів.
Будівництво 4-го енергоблоку РАЕС розпочалося в 1984 році, а в 1991 році передбачалося введення його в експлуатацію. Однак саме тоді роботи призупинили внаслідок введення мораторію Верховної Ради на спорудження ядерних об'єктів на території України.
Будівництво відновилося в 1993 році після скасування мораторію. Було проведене обстеження 4-го енергоблоку, підготовлена програма його модернізації й досьє проекту завершення будівництва. Проведені також громадські слухання з цього питання. 10 жовтня 2004 року 4-й енергоблок Рівненської АЕС був уведений в експлуатацію. Реакторна установка нового блоку Рівненської АЕС належить до сучасної серії (ВВЕР-1000).
Протягом останніх років РАЕС виробляє близько 11-12 млрд кВт•год електроенергії, яка становить 16 % виробництва на атомних електростанціях.
3D-модель
У 2012 фахівці Київської компанії «Литер» створили повномасштабну тривимірну модель енергоблока Рівненської АЕС в рамках реалізації проекту з оснащення інформаційних центрів «Енергоатому» так званими «Віртуальними екскурсіями». Головне призначення «Віртуальної екскурсії» — показати, як влаштований атомний енергоблок. Рівненська АЕС — режимний об'єкт, закритий для вільного відвідування. 3D-модель, котра є типовою для всіх енергоблоків ВВЕР-1000, дозволить всім охочим здійснити віртуальну прогулянку на енергоблок. Для цього достатньо відвідати інформаційний центр будь-якої української атомної станції. Для реалізації проекту, фахівцями компанії «Литер», були зроблені тисячі знімків, в тому числі і в реакторному відділенні під час капітального ремонту. Після цього програмісти кілька місяців будували тривимірні моделі кожної складової енергоблоку АЕС.Результатом стала інтерактивна 3D-модель енергоблоку ВВЕР-1000. У ній зі стовідсотковою точністю вказано взаємне розташування будівель і споруд, що розташовані на території станції навколо енергоблоку, до дрібниць відтворені всі об'єкти, в тому числі реакторне та турбінне відділення і блоковий щит управління з урахуванням всього технологічного обладнання. Деталізація «Віртуальної екскурсії на АЕС» настільки висока, що навіть дерева і кущі, покажчики і каналізаційні люки в тривимірній моделі повністю відповідають реальним. Завдяки використанню комп'ютерної графіки тривимірну модель можна адаптувати до погодних умов дня, часу доби, пори року, що забезпечує повне відчуття реальності[1][2].
Заходи безпеки
Постійний контроль за станом безпеки АЕС держави здійснюють Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Український гідрометеорологічний центр. Щорічно, та при нагальній потребі вони інформують Кабінет Міністрів України, Раду національної безпеки та оборони України, профільні комітети Верховної Ради України щодо стану основних споруд АЕС та водосховища.
Міжнародний контроль
Міжнародний контроль за діяльністю АЕС України постійно здійснює МАГАТЕ-Міжнародне агентство з атомної енергії, періодично надаючи необхідні звіти та рекомендації.
Галерея
Примітки
Посилання
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рівненська АЕС |
| ||||||||||||||||