Дніпровський академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Рядок 4: Рядок 4:
| розмір_зображення =
| розмір_зображення =
| підпис =
| підпис =
| адреса = Вулиця Воскресенська, 5
| адреса = Вулиця Леніна, 5
| місто = [[Дніпро (місто)|Дніпро]]
| місто = [[Дніпро (місто)|Дніпро]]
| країна =
| країна =

Версія за 20:54, 20 квітня 2017

Дніпропетровський академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка

48°28′05″ пн. ш. 35°02′37″ сх. д. / 48.468240000027776659° пн. ш. 35.04370000002777630° сх. д. / 48.468240000027776659; 35.04370000002777630Координати: 48°28′05″ пн. ш. 35°02′37″ сх. д. / 48.468240000027776659° пн. ш. 35.04370000002777630° сх. д. / 48.468240000027776659; 35.04370000002777630
Країна  Україна
Місто
Адреса
Вулиця Леніна, 5
Назва на честь
(епонім)
Шевченко Тарас Григорович
Місткість 760 місць
Тип театр, театральна організаціяd
Відкрито 1918 (у Києві); з 1927 у Дніпрі
ukrdrama.dp.ua
Ідентифікатори і посилання
UA-12-101-0013

Мапа

CMNS: Дніпровський академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка у Вікісховищі

Дніпропетро́вський академі́чний украї́нський музи́чно-драмати́чний теа́тр і́мені Т. Г. Шевче́нка — перший державний театр України. Заснований у 1918 році у Києві як перший професійний театр України, який мав назву Державний драматичний театр.

Історія театру

У 1919 році Державний драматичний театр було перейменовано у Перший державний драматичний театр УРСР ім. Т. Г. Шевченка. У перші десятиріччя існування театру на чолі з О. Загаровим працювали: Лесь Курбас, І. Мар'яненко, Г. Борисоглібська, Л. Гаккебуш, М. Тінський, М. Домашенко, О. Сердюк, А. Хорошун, О. Смирнов, Г. Маринич, Є. Сидоренко, Н. Ужвій, І. Замичковський, К. Бережний, Г. Мещерська, В. Василько та інші особистості.

З 1921 по 1926 роки трупа успішно гастролює Україною. 1925-1926 років театр працює в Полтаві, де його очолює режисер Леонід Кліщеєв.

У 1927 році театр влаштовується у місті Дніпро. Він розмістився у збудованій у 1913 році будівлі театру англійського клубу. Репертуар в ті роки відзначався наявністю великої кількості різноманітних п'єс. Тут були твори української, російської та західноєвропейської класики, модерного напряму, п'єси тогочасних авторів. Афіші театру сповіщали про вистави українських класиків: «Гайдамаки» Т.Шевченка у постановці відомого театрального режисера і реформатора Леся Курбаса, «Лісова пісня», «На полі крові», «Камінний господар» Лесі Українки, п'єси І. К. Карпенка-Карого, І. Г. Котляревського, вистави за творами Г. Ібсена, К. Гольдоні, Ж.-Б. Мольєра, В. Шекспіра та інших зарубіжних драматургів.

У воєнні роки Перший державний драматичний театр УРСР ім. Т. Г. Шевченка було евакуйовано до Казахстану. Головний режисер театру І. Кобринський і народна артистка УРСР З. Хрукалова створювали концертні бригади, що працювали на фронті.

У повоєнні роки успіхом у глядачів користувалися переважно оперети та комедії: «Запорожець за Дунаєм» Г. Артемовського, «Майська ніч» М. Старицького та «Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ'яненка, «Трембіта» Ю. Мілютіна, «Вільний вітер» І. Дунаєвського. Багато з них не сходили з афіш протягом багатьох десятиліть. Перший державний драматичний театр УРСР ім. Т. Г. Шевченка завжди активно гастролював. Виїжджала трупа і за межі України, а саме до Ленінграда (1946 та 1956 рр.).

Розквітнули нові самобутні особистості: режисери К. Карпатський, Д. Лазуренко, О. Сумароков, актори Л. Задніпровський, М. Садовський, М. Ільченко, О. Аведіков, А. Верменич, І. Білгородський, художники Л. Скрипка та М. Корольов.

У 50-60-ті роки з'явилась плеяда талановитих митців, таких як В. Овчаренко, В. Курилов, А. Білгородський, К. Карпенко, С. Станкевич, Г. Березанська, П. Лисенко, М. Садовський, А. Вірменич, Л. Бондаренко, Л. Кушкова, О. Петренко, Л. Стілик, В. Шевченко, М. Стороженко, В.Чечот та багато інших блискучих талантів.

У репертуарі 70-х років, окрім української класики XIX сторіччя, велика кількість п'єс на тему Великої Вітчизняної війни: «Тил» М. Зарудного, «Солдатська вдова» В. Анкілова, «Голубі олені» О. Коломійця та інші. Постановки тоді здійснювали такі метри як В. Божко, О. Горбенко, А. Літко та інші.

У 1979 році відбулась реконструкція Дніпропетровського українського музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка за проектом архітекторів Є. Яшунського і В. Халявського. На фасаді Дніпропетровського українського музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка скульптором Ю. Павловим створені барельєфи на теми етапних постановок.

У 80-х роках морально-естетичні проблеми, проблеми духовних пошуків сучасника виходять у виставах на перший план: «Кафедра» В. Врублевської, «Енергійні люди» В. Шукшина, «Моя люба Памела» Дж. Патрика (реж. О. Михайлов), «Тев'є-молочник» Шолом-Алейхема (реж. В. Сміян), «Молода хазяйка Ніскавуорі» Х. Вуолійокі (реж. Гр. Богомаз-Бабій) та ін. У трупі працювали артисти: О. Гончаров, В. Варламов, О. Копитіна, М. Корольков, В. Головченко, В. Кривошапов, С. Кузнєцова, Л. Чайка та інші яскраві таланти, диригенти А. Мірзоян, Н. Нусбаум.

Після проголошення незалежності України у репертуарі з'являються п'си за творами письменників, які за радянських часів були «persona non grata», наприклад драма «Маруся Чурай» за однойменним твором Ліни Костенко. Глядач знайомиться також з виставою про життя історика Дмитра Яворницького «Народжений під знаком Скорпіона» В. Савченка. Спектакль «Мазепа — гетьман України» за Б. Лепким розповідає про історичне минуле України.

Нині у трупі Дніпропетровського українського музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка служать народні артистисти України: режисер Лідія Кушкова, Валерій Ковтуненко, Григорій Маслюк, Михайло Чернявський, Василь Крачковський; заслужені артисти України: Віктор Гунькін, Ірина Медяник, Наталя Тафі, Неля Ніколаєва, Людмила Бєлінська, Жанна Дмитренко, Микола Постолака, Валентина Сушко, Валерій Мойсеєнко, Петро Кулик, провідні майстри сцени: Станіслав Дрожаков, Володимир Бережницький, Лариса Булдигіна, Любов Тимошенко, Нінель Мальцева, Олена Вербова, а також талановиті молоді артисти драми та балету.

Дніпропетровський український музично-драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка постійно збагачує репертуар творами української і світової драматургії, працює над створенням вистав за п'єсами сучасників. Репертуар шевченківців сьогодні складає українська класика, зокрема вистави: «Лісова пісня» Л. Українки, «Наталка-Полтавка» І. Котляревського, «Земля» за О. Кобилянською, «Закон» В. Винниченка, «Украдене щастя» І. Франка, «Хазяїн» І. К. Карпенка-Карого, «Назар Стодоля» Т. Шевченка. Вистави за п'єсами сучасних та зарубіжних драматургів: «Страсті по Торчалову» М. Воронова, «9 ночей» М. Вішнєка, «Новорічний єралаш» В. Шарика, «Наполеон і корсиканка» І. Губача, «Аршин мал алан» У. Гаджибекова, «Джокер» Г. Запольської, та ін. Для юних глядачів, у репертуарі казки: «Нові пригоди кота Леопольда» Б. Дмитрієва, «В країні сонячних зайчиків» В. Нестайка, «Коза-Дереза» Л. Кушкової.

У 2004 році Дніпропетровський український музично-драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка отримує статус «академічний».

Дніпропетровський академічний український музично-драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка відзначається нагородами на різноманітних театральних фестивалях і конкурсах, таких як: «Мельпомена Таврії» (м. Херсон), «Січеславна» (м. Дніпро), «Данапріс» (м. Запоріжжя) та ін.

Сьогодні Дніпропетровський академічний український музично-драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка очолюють: директор-художній керівник — народний артист України, кандидат мистецтвознавства Валерій Ковтуненко, головний режисер — Анатолій Канцедайло, заслужений діяч мистецтв України, завідуючий літературною частиною — Віктор Шевченко, постановочною частиною керує заступник директора з художньо-постановочної роботи заслужений працівник культури України Володимир Бобров, балетмейстр — В'ячеслав Івлюшкін. У театрі працює високопрофесійний оркестр під керівництвом Юрія Бєдника.

У 2009 році відбулася реставрація приміщення і фасаду Дніпропетровського академічного українського музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка. Пройшли урочистості з нагоди 90-річчя від дня народження першого державного театру України.

Репертуар

Діючий репертуар 2011 року

Українська класична драматургія:Т. Шевченко «Назар Стодоля», І. Франко «Украдене щастя», М. Гоголь «Майська ніч», І. Котляревський «Наталка полтавка», Леся Українка «Лісова пісня», «На полі крові», «В катакомбах», І. Карпенко-Карий «Хазяїн», Г. Квітка-Основ'яненко «Сватання на Гончарівці», «Шельменко-денщик» та ін.. Зарубіжна драматургія:М. Себастіан (переклад Віктора Шевченка) «Безіменна зірка», І. Кальман «Сільва», І. Губач (переклад В. Неволова) «Наполеон і корсиканка», І.Кальман «Маріца», Дж. Маррелл «Сміх лангусти». Сучасна драматургія: О. Арбузов «Старомодна комедія», Р. Галушко «Заради любові», В. Мережко «Двоє і ніч», В. Константинов, Б. Рацер «Діоген», Л. Кушкова «Бал», вистава-концерт за творами Т. Шевченка, О. Гаврош «Ромео і Жасмин», Л. Іцелєв «Історія Отелло» та ін..

Казки: Е. Т. А. Гофман «Лускунчик», Б. Дмитрієв (переклад В. Шевченка) «Нові пригоди кота Леопольда», Я.  Л. Кушкова «Коза-дереза», М.Кропивницький «По щучому велінню».

Митці

У різні роки театру служили: Режисери: Л. Курбас, М. Тінський, О. Загаров, М. Буторін, Л. Южанський, В. Галицький, І. Кобринський, К. Капатський, О. Сумароков, Д. Лазуренко, В. Овчаренко, І. Казнадій, В. Божко, О. Горбенко, А. Литко, О. Михайлов, В. Сміян, М. Мальцев, А. Москаленко, Гр. Богомаз-Бабій, М. Волошин, О. Зініна та ін..

Майстри української сцени: А. Хорошун, С. Станкевич, Ф. В. Левицький, І. О. Мар'яненко, Г. І. Борисоглібська, І. Е. Замичковський, Н. М. Ужвій , Г. Маринич, Л. Задніпровський, А. Верменич, У. Калініченко,З. Хрукалова, І. Михлик, Г. Козловська, М. Ільченко, М. Домашенко, Н. Горна, М. Садовський, Л. Бондаренко, К. Карпенко, А. Пуліна, Л. Стилик, П. Лисенко, О. Петренко, О. Аведіков, Г. Березанська, В. Баєнко, В. Шевченко, М. Стороженко, В. Курилов, Е. Верещагіна, Г. Босенко, А. Гайдабура та ін..

Диригенти: А. Батюк, І. Шмат, Л. Кауфман, А. Мірзоян, Н. Нусбаум, Ю. Алексєєв, В. Коритько, Ю. Кутєпов та ін..

Художники: М. Санніков, І. Шлеп'янов, І. Назаров, М. Корольов, Л. Скрипка, В. Зюзін, А. Пеньковський та ін.

Література

Посилання