Тваринництво: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
м уточнення |
→Література: Додано вміст Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
||
| Рядок 37: | Рядок 37: | ||
* [[Бджільництво]] |
* [[Бджільництво]] |
||
* [[Шовківництво]] |
* [[Шовківництво]] |
||
== Література == |
|||
* Машиновикористання у тваринництві : Курс лекцій / В. Т. Дмитрів; Львів. держ. аграр. ун-т. - Л., 2002. - 204 c. - Бібліогр.: с. 202-203. |
|||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
Версія за 21:16, 28 квітня 2017
Твари́нництво, або скота́рство — галузь сільського господарства, що займається розведенням і використанням сільськогосподарських тварин. Воно забезпечує людей харчовими продуктами (молоко, масло, сир; близько 60% білків, що їх споживає людина, — продукти тваринництва), дає сировину для легкої (вовна) і харчової, а також фармацевтичної промисловості, тяглову силу (кінь, віл), основне органічне добриво — гній. Продукти тваринництва легко збувати, і вони за нормальних обставин часто бували основою бюджету українського селянина.
Класифікація
Тваринництво поділяється (в Україні) на скотарство (розведення і використання великої рогатої худоби), вівчарство, конярство, козівництво, кролівництво; до тваринництва зараховують також бджільництво та шовківництво.
- Вівчарство — галузь тваринництва з розведення овець. Виготовляє сировину для легкої промисловості (шерсть, овчину, смушки) і харчові продукти (м'ясо, сало, молоко). Найціннішим продуктом є шерсть, яку використовують у виробництві тканин, трикотажу, килимів, валяних виробів тощо. Зі шкір овець виготовляють хутряні вироби. З молока грубошерстих овець виробляють сири. Виділяють піт, у якому є сірка та жирні кислоти.
- Козівництво — галузь тваринництва, яка займається розведенням кіз для одержання молока, м'яса, вовни, пуху, шкір, хутра. Молоко кіз характеризується високим вмістом жиру і білка, бактерицидною дією. З шкір кіз виготовляють шевро, хром, лайку, замшу, сап'ян тощо, а з пуху — високоякісні легкі тканини, тонкий трикотаж, найкращі сорти фетру, хустки. З тонкої вовни роблять технічні тканини, килими, ліжники і трикотаж, а з грубої — вовнові тканини і трикотаж.
- Конярство — галузь тваринництва, яка займається розведенням та використовуванням коней. В Україні конярство представлено такими напрямками: племінний, робочо-користувальний та спортивний.
- Кролівництво — галузь тваринництва, що забезпечує виробництво дієтичного м'яса, хутра, пуху, шкіри тощо. М'ясо кролів смачне і за поживністю наближається до курячого. Шкіру кролів використовують для виготовлення замші, легкого взуття. Хутро кролів використовують як у натуральному вигляді, так і в імітованому під морського котика, нутрію, видру, вивірку, соболя, песця тощо. Кролів широко використовують в наукових лабораторіях для біологічних і медичних досліджень.
- Свинарство — галузь тваринництва — розведення свиней для одержання м'яса і сала, а також шкіри і щетини. Свинина майже вдвічі поживніша за яловичину і баранину.
- Звірівництво — галузь тваринництва, яка займається розведенням диких звірів. Найпоширенішим є розведення цінних хутрових звірів — норок, сріблясто-чорних лисиць, нутрій, голубих песців, а також плямистих оленів, лосів, бізонів, що дають панти, шкіру та м'ясо. В Китаї розводять єнотів та багатьох інших хижих для отримання хутра, а також тигрів заради шкіри та як сировину для традиційної медицини.
- Власне скотарство — галузь тваринництва, яка займається розведенням великої рогатої худоби — тобто всіх порід сільськогосподарських тварин з родини волiв. Це найважливіші свійські тварини, що постачають молоко, м'ясо, шкіру, органічні добрива, а також робочу тяглову силу (переважно воли).
Степове тваринництво
Чорноземи, за невеликими винятками, тисячоліттями залишалися незайманими, оскільки в степах панували кочові народи. Їхнім головним заняттям було стадне тваринництво, яке забезпечувало в степах замкнутий біологічний колообіг речовин. У ході його в чорнозем поверталося все, що з нього забиралося. Окрім цього, безперервно відбувалася акумуляція енергії Космосу. Потенціальна родючість ґрунтів зростала. Це забезпечило феноменальність високої біоенергетики чорнозему і парадокс його стабільності[1].
Критика тваринництва
Багато галузей тваринництва грубо порушують права тварин і являють собою яскраві приклади жорстокого поводження з тваринами, наприклад, отримання фуа-гра, а також у свинарстві, кролівництві[2][3].
Масове утримання і відгодівля кроликів для отримання м'яса, хутра нерідко не передбачає питань гуманного поводження з тваринами. Тісні клітки з залізного дроту не мають підстилки. Вони настільки малі, що тварини навіть не можуть у них повернутися або нормально сісти, не кажучи про те, щоб бігати. Удушення, хвороби, канібалізм, деформація скелета є наслідком такого утримання. Дріт клітини викликає запалення і інші хвороби лап, відкриті рани[2].
Серйозні порушення законодавства про захист тварин виникають також при забої сільськогосподарських тварин, при їх транспортуванні, при масовому утриманні курей у птахівничих комплексах тощо
В Україні сільськогосподарські тварини знаходяться під захистом Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»[4].
Див. також
Література
- Машиновикористання у тваринництві : Курс лекцій / В. Т. Дмитрів; Львів. держ. аграр. ун-т. - Л., 2002. - 204 c. - Бібліогр.: с. 202-203.
Примітки
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тваринництво