Мовна межа: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
→Російська: вікіфікація |
|||
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
== СНД == |
== СНД == |
||
=== Російська === |
=== Російська === |
||
У країнах СНД мовні кордони між поширенням [[російська мова|російської мови]] та ареалом автохтонних мов, найбільш виражені в Україні<ref>http://pics.livejournal.com/net_livejournal/pic/0006edkr/s640x480</ref>, в Молдавії, в меншій мірі в Латвії, Естонії, Казахстані і Киргизії. |
У країнах [[СНД]] мовні кордони між поширенням [[російська мова|російської мови]] та ареалом автохтонних мов, найбільш виражені в Україні<ref>http://pics.livejournal.com/net_livejournal/pic/0006edkr/s640x480</ref>, в Молдавії, в меншій мірі в Латвії, Естонії, Казахстані і Киргизії. |
||
== Приклади == |
== Приклади == |
||
Версія за 13:59, 5 травня 2017
 | Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
Мовна межа або мовни кордон — умовна лінія, що зв'язує постійні населені пункти, розташовані по краях ареалу поширення двох мов.
Мовні кордони змінюються з плином часу, можуть не збігатися з політичними кордонами, викликаючи міждержавні та міжэтнічні конфлікти. Часто в результаті зсуву мовних кордонів утворюються мовні острова — анклави або ексклави. Мовні кордони не завжди збігаються з природними географічними бар'єрами. Вивченням мовних кордонів займається лінгвістична географія.
Особливості
Мовна межа за ступенем вираженості може істотно різнитися на різних своїх ділянках. Так в районі Фулиньи (Мозель, Франція) перехід від романського до германського ареалу довгий час кидався в очі по всім параметрам (мова, культура, архітектура). У той же час в районі Брюсселя (Бельгія) до теперішнього часу зберігається змішання (до певної міри) мовних і культурних установок населення (часто асиметричне).
Зауваження
У випадку з двома контактуючими близькородинними мовами, зазвичай розглядають не мовни кордони, а діалектний континуум, що розпадається на смуги — ізоглоси[1]. Так, нижньонімецька мова на північно-заході Німеччини поступово переходить в нідерландські діалекти. Жителі по обидві сторони кордону легко розуміють один одного, вважаючи, що говорять на одній мові, хоча фактично на схід говорять на нижненемецких діалектах, а на заході — на нідерландських.
СНД
Російська
У країнах СНД мовні кордони між поширенням російської мови та ареалом автохтонних мов, найбільш виражені в Україні[2], в Молдавії, в меншій мірі в Латвії, Естонії, Казахстані і Киргизії.
Приклади
- Романо-германська мовна межа в Мозелі, Лотарінгії й Ельзасі, підвладна змінам у часі[3][4].
- Бельгійська мовна межа, офіційно закріплена в середині ХХ століття;
- Франко-німецька мовна межа в Швейцарії (Рештиграбен)[5][6].
- Франко-бретонська мовна межа на півострові Бретань в середні століття.
- Іспано-баскська мовна межа.
- Італо-словенська мовна межа.
ХХ століття
В результаті бурхливих політичних подій ХХ століття (війни, депортації та ін), цілий ряд мовних кордонів зник, збігшись з новими адміністративними кордонами держав. Така була доля колишньої чесько-німецького мовного кордону в Богемії[7], німецько-польського кордону в Східній Європі (див. Повернуті землі) тощо.
Див. також
Примітки
- ↑ Уровни языкового континуума
- ↑ http://pics.livejournal.com/net_livejournal/pic/0006edkr/s640x480
- ↑ deuframat.de: Wolfgang Brücher — Grenzraum Saar-Lor-Lux — eine Modellregion für Europa?
- ↑ Google Image Result for http://www.deutschlanddokumente.de/Bilder/krtElsassLothringen1884.jpg
- ↑ Kidrobot landet in der Schweiz « Speak Louder
- ↑ Bahn + Bus CH | Röstigraben — Roesti ditch — Le fossé de Roesti
- ↑ Wald — Kulturgeographie
