Гібралтар: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 30: Рядок 30:
|area_rank = 229
|area_rank = 229
|area_magnitude =
|area_magnitude =
|area_km2 = 6,8
|area_km2 = 6.8
|area_sq_mi = 2,6 <!--Do not remove per [[WP:MOSNUM]]-->
|area_sq_mi = 2,6 <!--Do not remove per [[WP:MOSNUM]]-->
|percent_water = 0&nbsp;%
|percent_water = 0&nbsp;%
|population_estimate = 32 194<ref>[https://www.gibraltar.gov.gi/new/sites/default/files/HMGoG_Documents/Full%20Census%20Report%202012%20FINAL.pdf Full Census of Gibraltar Report 2012 (pdf)]</ref>
|population_estimate = 33 140<ref>[https://www.gibraltar.gov.gi/new/sites/default/files/HMGoG_Documents/Abstract%202014.pdf Abstract of Statistics 2014]</ref>
|population_estimate_rank = 209
|population_estimate_rank = 209
|population_estimate_year = ([[2012]])
|population_estimate_year = ([[2014]])
|population_census = 32 194<ref>[https://www.gibraltar.gov.gi/new/sites/default/files/HMGoG_Documents/Full%20Census%20Report%202012%20FINAL.pdf Full Census of Gibraltar Report 2012 (pdf)]</ref>
|population_census =
|population_census_year =
|population_census_year = ([[2012]])
|population_density_km2 = 4 290
|population_density_km2 = 4 873
|population_density_sq_mi = 11 154 <!--Do not remove per [[WP:MOSNUM]]-->
|population_density_sq_mi = 11 154 <!--Do not remove per [[WP:MOSNUM]]-->
|population_density_rank = 3
|population_density_rank = 3

Версія за 19:08, 13 травня 2017

Гібралтар
Gibraltar

Прапор Герб
Девіз: лат. Nulli Expugnabilis Hosti
Ніким не завойований[1]
Гімн: Гімн Гібралтару
Боже, бережи королеву
Розташування Гібралтару
Розташування Гібралтару
Столиця Гібралтар
36°08′ пн. ш. 5°21′ зх. д.country H G O
Офіційні мови англійська
Етнос Гібралтарці (суміш генуезців, мальтійців, португальців та андалузійців), англійці, марокканці й індійці
Форма правління Британська заморська територія
 - Глава території Єлизавета II
 - Губернатор Сер Адріан Джоунс[en]
 - Шеф-міністр Пітер Каруана[en]
Подія Дата 
 - Захоплення 4 серпня 1704[2] 
 - Приєднання до корони 11 квітня 1713[3] 
 - Національний день 10 вересня 
 - День Конституції 29 січня 
Вступ до ЄС 1 січня 1973[4]
Площа
 - Загалом 6,8 км² (229)
 - Внутр. води 0 % %
Населення
 - оцінка (2014)  33 140[5] (209)
 - перепис (2012)  32 194[6]
 - Густота 4 873/км² (3)
ВВП (ПКС) 2010 р., оцінка
 - Повний £914 млн ( —)
 - На душу населення £27 468 ( —)
ІЛР ( —)  — ( —) ( —)
Валюта гібралтарський фунт £ (GIP)
Часовий пояс CET (UTC+1)
 - Літній час CEST (UTC+2)
Коди ISO 3166 .gi, GI, GIB, 292, GBZ
Домен .gi[7]
Телефонний код +350
Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Гібралтар
Схема Гібралтару

Гібралтар (Ґібралтар) — британська заморська територія, розташована на вузькому гористому просторі на півдні Піренейського півострова; площа становить 6,5 км².

Управляється губернатором, якого призначає королева Великої Британії. Політичні партії: Соціалістична лейбористська партія Гібралтару, Соціал-демократична партія Гібралтару, Прогресивна демократична партія.

Історія

Докладніше: Історія Гібралтару

Назва «Гібралтар» походить від арабського імені Джабаль Аль-Тарік, що значить гора Тарік, або від Ґібр Аль-Тарік, що значить скеля Тарік. Цей термін пов'язаний із ім'ям Таріка ібн Зіяда, армія якого висадилися в Ґібралтарі 29 квітня 711, розпочавши арабську експансію на Піренейський півострів. 1492 року Ґібралтар було відвойовано під час закінчення Реконкісти.

В Іспанії територію було захоплено 1704 року англійським адміралом Джорджем Руком (1650–1709) і приєднано до Англії за Утрехтським миром 1713 року. Референдум 1967 показав, що люди хочуть залишитися під управлінням Британії, але Іспанія продовжує пред'являти права на цю територію й у 1969-85 закривала кордон із нею. У 1989 році британський уряд оголосив, що зменшить штат військового гарнізону наполовину. Виведення наземних військ почалося в березні 1991, але морські й повітряні сили залишилися.

Унаслідок географічного розташування, Гібралтар — один з важливих стратегічних пунктів, що дозволяє контролювати вихід із Середземного моря і підходи до нього з Атлантики. Економіка Гібралтару пов'язана з обслуговуванням великого відкритого порту, британської військово-морської і військово-повітряної бази та іноземних туристів.

Геологія

Рельєф місцевості Гібралтару складається з 426-метрової Гібралтарської скелі з юрського вапняку і вузької прибережної низовини навколо. Довжина берегової лінії становить 12 кілометрів.

Клімат

Середземноморський з помірними зимами і теплими літніми періодами

Клімат
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру
Абсолютний максимум, °C 23 24 27 28 31 33 38 37 33 33 29 24
Середній максимум, °C 16 17 18 20 23 25 28 29 26 23 19 17
Середня температура, °C 13 14 15 17 19 22 24 25 23 20 17 14
Середній мінімум, °C 10 11 12 13 15 18 20 21 19 17 14 11
Абсолютний мінімум, °C 3 1 3 7 8 14 14 14 14 10 8 2
Норма опадів, мм 152 98 106 59 25 4 1 3 23 55 114 127
Кількість сонячних годин 186,0 196,0 217,0 240,0 310,0 330,0 341,0 341,0 270,0 217,0 180,0 186,0
Кількість дощових днів 10 7 10 6 4 1 0,5 1 2 5 7 10
Джерело: BBC Weather[8]

Фауна і флора

Докладніше: Список судинних рослин Гібралтару
Гібралтарський ботанічний сад

Гібралтарська скеля була оголошена природним парком у 1993 році для захисту природи Гібралтару[9]. У Гібралтарі зростає більш як 600 видів рослин[10]. Серед них Iberis gibraltarica ендемік, який у дикому вигляді росте тільки в Гібралтарі. Дуже поширеними є чагарники маквіс.

На території Гібралтару мешкає єдиний для Європи примат Макака лісовий, який живе у напівдикому стані й має непевне походження[11]. У першій половині XX-го століття були повідомлення про спостереження Balaenoptera edeni у водах поблизу Гібралтару[12].

Гібралтар також має невеликий ботанічний сад площею 6 га.

Економічне становище

Стратегічна морська й авіаційна база, з підземним штабом і центром зв'язку військ НАТО; прикордонна зона з'єднується з іспанським портом Ла-Лінеа;

Експорт: переважно торговий центр для імпорту і реекспорту товарів; населення 30 тис. (1988);

Населення

Основні етнічні групи, відповідно за поданням імен до списків виборців, є британці (27 %), іспанці (24 %, переважно з Андалузії, і близько 2 % з Менорки), генуезці та інші італійці (20 %), португальці (10 %), мальтійці (8 %), євреї (3 %). Є також (менш як 1 %) представники інших народів, як-от марокканці, французи, австрійці, китайці, японці, поляки та данці.

За переписом 2001 за національністю гібралтарці становили 83,22 %, «Інші британці» — 9,56 %, марокканці — 3,5 %, іспанці — 1,19 % та «Інші країни ЄС» — 1 %.

Мова

Офіційна мова Гібралтару англійська, вона використовується в урядових установах і школах. Більшість місцевих жителів двомовні, і також говорять іспанською, через близькість Гібралтару до Іспанії. Однак через різноманітні поєднання етнічних груп, інші мови теж поширені. Берберською та арабською говорять марокканські громади, гінді і сіндхі мовлять індійські громади, іврит є рідною мовою єврейської громади, мальтійською мовою говорять деякі сім'ї мальтійського походження.

Гібралтарці часто розмовляють Llanito (вимовляється: [ʎanito]). В її основі лежить іспанський діалект Андалузії зі значною домішкою британської англійської й елементів з мальтійської, португальської, італійської генуезької і гакетії (ладіно). Понад 500 слів Llanito, наприклад, є генуезького та єврейського походження. Гібралтарці часто називають себе Llanitos.

Релігія

Собор Святої Трійці

За даними перепису 2001 року, близько 78,1 % католиків, англіканці — 7,0 %, 2,9 % повідомили, що не релігійні.

Політична система

Парламент Гібралтару
Резиденція генерал-губернатора Гібралтару

Населення обирає парламент, який складається з семи осіб. Кандидат, який набирає найбільшу кількість голосів, призначається прем'єр-міністром. Його кандидатуру затверджує губернатор. Уряд складається також із міністра юстиції і міністра фінансів.

З погляду ЄС, жителі Гібралтару — громадяни Великої Британії, а отже і члени ЄС. З 2003 року жителі Гібралтару беруть участь у виборах Європарламенту.

Питання політичної належності

Населення міста двічі вирішувало голосуванням зовнішньо-політичний статус території:

  • 10 вересня 1967 року 12 138 жителів, або 99,6 % населення з правом голосу проголосували за належність до Великої Британії; проти проголосували 44 особи[13].
  • 7 листопада 2002 населення вирішувало питання про «спільне, британо-іспанське правління». 17 900 або 98,97 відсотка проголосували «проти» іспансько-британської влади, себто «за» британське правління. «За» проголосували 187 громадян. Рівень участі в голосуванні — 88 % із тих, хто має право голосу.

29 травня 2016 року головний міністр Гібралтару, Фабіан Пікардо, оголосив, що Гібралтар готовий підняти питання про спільний суверенітет з Іспанією, у разі виходу Великої Британії з Євросоюзу[14][15].

Міжнародні відносини

У міста є чотири побратими:

Спорт

Футбольна асоціація Гібралтару є членом УЄФА. Національна збірна бере участь у відбіркових матчах до Чемпіонату Європи з футболу й Чемпіонату Європи з футзалу команди з Гібралтару беруть участь у турнірах Ліга чемпіонів УЄФА, Ліга Європи УЄФА, Кубок УЄФА з футзалу. Ще одним популярним видом спорту в Гібралтарі є крикет. Збірна Гібралтару з крикету бере участь у Чемпіонатах Європи з крикету.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Gibraltar.gov.gi National Symbols of Gibraltar. (англ.)
  2. ↑ Гібралтар був захоплений 24 липня 1704 року за старим стилем, або 4 серпня 1704 року, за новим.
  3. ↑ Утрехтська угода була підписана 31 березня 1713 року, за старим стилем, або 11 квітня 1713 року, за новим — Peace and Friendship Treaty of Utrecht between France and Great Britain.
  4. ↑ Особлива територія країни-члена ЄС.
  5. ↑ Abstract of Statistics 2014
  6. ↑ Full Census of Gibraltar Report 2012 (pdf)
  7. ↑ Також використовується домен .eu.
  8. ↑ BBC Weather | Gibraltar. BBC News. 29 January 2010. Процитовано 6 November 2011.
  9. ↑ A Guide To The Upper Rock Nature Reserve
  10. ↑ Gibraltar Flora. www.gonhs.org (англ.). Процитовано 2 березня 2017.
  11. ↑ Modolo, Lara; Salzburger, Walter; Martin, Robert D. (17 травня 2005). Phylogeography of Barbary macaques (Macaca sylvanus) and the origin of the Gibraltar colony. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America (англ.). Т. 102, № 20. с. 7392—7397. doi:10.1073/pnas.0502186102. ISSN 0027-8424. PMC 1129121. PMID 15870193. Процитовано 2 березня 2017.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  12. ↑ Balaenoptera edeni (Bryde's Whale, Common Bryde's Whale, Eden's Whale, Pygmy Bryde's Whale, Tropical Whale). www.iucnredlist.org (англ.). Процитовано 2 березня 2017.
  13. ↑ Cassese, Antonio (1 січня 1995). Self-Determination of Peoples: A Legal Reappraisal (англ.). Cambridge University Press. ISBN 9780521637527.
  14. ↑ Гібралтар може приєднатися до Іспанії у разі виходу Британії з ЄС. Європейська Правда. Процитовано 29 травня 2016.
  15. ↑ Даррен МакКефрі. Gibraltar In Stark Warning To Brexiteers. SkyNews. Процитовано 29 травня 2016.


Гібралтар Це незавершена стаття з географії Гібралтару.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Країни
Коронні володіння
Заморські території
¹ спірні території з Аргентиною
Умовні позначення: залежні території нинішньої Великої Британії виділені напівжирним шрифтом, члени Співдружності націй — курсивом, королівства Співдружності підкреслені.
Втрачені до початку періоду деколонізації (1947) території виділені темно-зеленим кольором.
 
Європа і Середземномор'я
   
¹ Коронні володіння британської монархії, що не входять до Великої Британії.
² В 1940–1945 під окупацією Третього Рейха.
³ Пізніше вийшла з числа королівств Співдружності, зберігши членство в ньому.
4 У 1949 вийшла зі Співдружності.
 
Північна Америка
   
¹ Спільне володіння з США.
² Після 1931 — домініон Канада.
 
Латинська Америка, острови Карибського басейну та Південної Атлантики
   
¹ Крім того перебував під окупацією Великої Британії в 1795—1802 та в 1802—1815.
² Входить до складу залежної території Острови Святої Єлени, Вознесіння і Тристан-да-Кунья.
³ З 1970 перестала бути королівством Співдружності, зберігши членство в ньому.
4 Знаходилися під окупацією Аргентини в 1982; приналежність оскаржується нею з 1816.
 
Африка
   
¹ Пізніше вийшла/вийшов з числа королівств Співдружності, зберігши членство в ньому.
² З 1970 перестала бути королівством Співдружності, в 2013 вийшла із Співдружності.
³ По мандату Ліги Націй.
4 В 2003 вийшла із Співдружності.
 
Азія
   
¹ Пізніше вийшла/вийшов з числа королівств Співдружності, зберігши членство в ньому.
² В 1941—1945 під окупацією Японської імперії.
³ В 1942—1945 в складі Таїланду.
4 По мандату Ліги Націй.
 
Австралія, Океанія і Антарктика
   
¹ Спільне володіння з Францією з 1906.
² З 1987 перестали бути королівством Співдружності, в 2006 виключені із Співдружності.
³ В 1942—1945 під окупацією Японської імперії.
4 Спільне володіння з США.
5 З 1961 територіальні претензії заморожені згідно Договору про Антарктику.
6 Под управлінням Великої Британії, Австралії та Нової Зеландії по мандату Ліги Націй.
У списки не включені території, що були окуповані Британською імперією в ході Другої світової війни.
Незалежні держави
Частково автономні
Самопроголошені автономії
Міста
Особистості
Мова та письмо
Релігія
Різне
Військова справа
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гібралтар&oldid=20311654