Гризло Семен Григорович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Ilyaroz (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
{{Особа
| ім'я = Семен Григорович Гризло
| місце_проживання =
| інші_імена =
| зображення = Семен Гризло.gif
| розмір_зображення = 200пкс
| підпис_зображення =
| ім'я_при_народженні =
| дата_народження = кінець [[1880-ті|1880-тих]]
| місце_народження = [[Кальниболото]] [[Звенигородський повіт|Звенигородського повіту]] [[Київська губернія|Київської губернії]]
| дата_смерті = [[3 березня]] [[1921]] року
| місце_смерті = Звенигородщина
| причина_смерті =
| громадянство =
| національність =
| відомий_(відома) = військовий і [[громадський діяч]] часів [[УНР]]
| рід_діяльності =
| титул =
| військове звання = [[сотник]] [[Армія УНР|Армії УНР]]
| платня =
| термін =
| попередник =
| наступник =
| партія =
| головував_(-ла) =
| віросповідування =
| чоловік =
| дружина =
| діти =
| родичі =
| нагороди =
| сторінка_в_інтернеті =
| примітки =
| employer =
| герб =
}}
'''Гри́зло Семе́н Григо́рович''' (1887?, м. [[Кальниболото]] Звенигородського пов. Київської губ. – [[3 березня]] [[1921]] р., Звенигородщина). — – Військовий і громадський діяч часів [[УНР]]; організатор Вільного Козацтва, Генеральний осавул Вільного козацтва (з 3.10.1917), повстанський отаман.
'''Гри́зло Семе́н Григо́рович''' (1887?, м. [[Кальниболото]] Звенигородського пов. Київської губ. – [[3 березня]] [[1921]] р., Звенигородщина). — – Військовий і громадський діяч часів [[УНР]]; організатор Вільного Козацтва, Генеральний осавул Вільного козацтва (з 3.10.1917), повстанський отаман.
Брав участь у повстанні на броненосці "Потьомкін". Військове звання – сотник Армії УНР, полковник Вільного козацтва.
Брав участь у повстанні на броненосці "Потьомкін". Військове звання – сотник Армії УНР, полковник Вільного козацтва.
Рядок 51: Рядок 87:
На кінець 1920 р. його загін (спільно із відділом Цвітковського) нараховував до 4000 бійців.
На кінець 1920 р. його загін (спільно із відділом Цвітковського) нараховував до 4000 бійців.


Загинув 3 березня 1921 у с. Новоселиця Звенигород. повіту, потрапивши в оточення, внаслідок проведення підрозділами Червоної армії каральної операції. Похований у Звенигородці на старому цвинтарі.
Загинув 3 березня 1921 біля с. Новоселиця Звенигород. повіту, потрапивши в оточення, внаслідок проведення підрозділами Червоної армії каральної операції. Похований у Звенигородці на старому цвинтарі.


== Джерела ==
== Джерела ==
Рядок 62: Рядок 98:
* http://disser.com.ua/contents/p-3/29049.html
* http://disser.com.ua/contents/p-3/29049.html



{{без картки}}
{{Bio-stub}}
{{Bio-stub}}


Рядок 70: Рядок 104:
[[Категорія:Армія УНР]]
[[Категорія:Армія УНР]]
[[Категорія:Повстанські отамани]]
[[Категорія:Повстанські отамани]]
[[Категорія:Померли 3 березня]]
[[Категорія:Померли 1921]]
[[Категорія:Персоналії:Катеринопільський район]]

Версія за 03:47, 23 листопада 2008

Семен Григорович Гризло
Народився кінець 1880-тих
Кальниболото Звенигородського повіту Київської губернії
Помер 3 березня 1921 року
Звенигородщина
Діяльність військовослужбовець
Відомий завдяки військовий і громадський діяч часів УНР
Учасник Перша світова війна, Панцерник «Князь Потьомкін-Таврійський» і Радянсько-українська війна (1917—1921)
Військове звання сотник Армії УНР

Гри́зло Семе́н Григо́рович (1887?, м. Кальниболото Звенигородського пов. Київської губ. – 3 березня 1921 р., Звенигородщина). — – Військовий і громадський діяч часів УНР; організатор Вільного Козацтва, Генеральний осавул Вільного козацтва (з 3.10.1917), повстанський отаман. Брав участь у повстанні на броненосці "Потьомкін". Військове звання – сотник Армії УНР, полковник Вільного козацтва.


Біографічні відомості

Семен Гризло народився (орієнтовно) 1887 року у містечку Калниболото Звенигородського повіту Київської губернії (нині селище Катеринопіль Черкаської обл.).

Працював писарем, учителем сільської школи. Служив Семен на Чорноморському флоті. Брав участь у повстанні на броненосці "Потьомкін", за що був засланий до Сибіру.

На початку 1917 р. повернувся на батьківщину. Член Української партії соціалістів-революціонерів.

Активний учасник культурного життя с. Гусакове Звенигородського повіту.

Один із перших організаторів Вільного козацтва. Отаман Кальниболотського куреня Вільного козацтва (березень 1917).

У квітні 1917 року на першому з’їзді Вільного Козацтва Звенигородського повіту обраний Кошовим Звенигородського коша. Одночасно продовжував очолювати й Калниболотський козацький курінь.

Делегат 2-го Всеукраїнського військового з'їзду від Звенигородщини (Київ, червень 1917).

Один з організаторів Першого Всеукраїнського з’їзду Вільного Козацтва, що відбувся 3 жовтня 1917 р. у м. Чигирин. На з'їзді був обраний Генеральним осавулом Вільного козацтва (з 3.10.1917). Отаман Звенигородського коша Вільного козацтва. В кінці 1917 – напочатку 1918 рр. від його проводом знаходилось до 20000 козаків.

У другій половині лютого 1918 р. козаки Гризла примусили скласти зброю та військове майно гарматні частини 2-го корпусу російської гвардії, а пізніше – 6-й та 7-й драгунські полки російської кавалерійської бригади.

Взяв участь у розгромі частин 8-ї російської армії в районі станції Бобринська в лютому 1918 р.

Після поразки першого більшовицького походу в Україну Гризло намагається нав'язати зв’язки з Павлом Скоропадським, що не знаходить схвалення у частини козацтва.

Наприкінці 1918 р. у складі армії УНР Гризло керував бронепотягом на Волині. В 1919 р. воював на Волині у складі Північного фронту Армії УНР під командуванням отаман Володимира Оскілка. Сотник Армії УНР. Брав участь у перевороті, який вчинив Володимир Оскілко в ніч на 29 квітня 1919 року. Після невдачі – повернувся на Черкащину.

Активний учасник боротьби проти присутності більшовиків в Україні 1919-1921 рр.

З 1919 р. - керівник одного з повстанських загонів Вільного Козацтва у Звенигородському повіті.

Як повстанський отаман діяв у Холодному Яру, на Черкащині, Уманщині, Звенигородщині, в районі Малої Калигірки, де разом з отаманом Іваном Ґонтою (Іван Лютий-Лютенко) розгромив червону "каральну дивізію".

Наприкінці 1920 року об'єднався із загонами отаманів Цвітковського (Квітковського) та Петра Дерещука під загальним командуванням отамана Андрія Гулого-Гуленка. Об'єднана частина (3000 багнетів та 600 шабель) вела бої проти 45-ї і 47-ї піших совєтських дивізій, частин Першої кінної армії, бригади Григорія Котовського.

Співпрацював з отаманами Пилипом Хмарою, Яблочком, Ларіоном Загороднім, Жуйводою та ін.

На кінець 1920 р. його загін (спільно із відділом Цвітковського) нараховував до 4000 бійців.

Загинув 3 березня 1921 біля с. Новоселиця Звенигород. повіту, потрапивши в оточення, внаслідок проведення підрозділами Червоної армії каральної операції. Похований у Звенигородці на старому цвинтарі.

Джерела