Христос: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Basio (обговорення | внесок)
Рядок 68: Рядок 68:
{{Reflist|2}}
{{Reflist|2}}


{{Ісус Христос}}

{{Титули Ісуса}}


[[Категорія:Ісус]]
[[Категорія:Ісус]]

Версія за 18:02, 15 травня 2017

Найстаріша відома ікона Спаса Вседержителя — Монастир Святої Катерини.[1][2]

Христос (від дав.-гр. Χριστός) — букв. «Помазанець». Це переклад єврейського слова מָשִׁיחַ (Машиах). У сучасному використанні термін зазвичай стосується Ісуса Христа. «Ісус Христос» означає «Ісус Помазанець».

Слово вживається як епітет, що позначає причетність до Святого Духа внаслідок помазання єлеєм. У Старому Завіті помазаниками називалися царі, пророки та первосвященики після прийняття ними посади та подальшого помазання як свідоцтва особливого обдарування та обраності (Ісайя 45; 2 Цар. 14). Такі обранці, за твердженням Г. Дьяченко, називалися христами[3]. Пізніше в традиційному юдаїзмі термін «Христос» (або «Месія») застосовується лише по відношенню до очікування в майбутньому людини, яка стане главою ізраїльського царства. Що ж до месіанського іудаїзму, то замість терміна «Христос» по відношенню до Ісуса Христа частіше вживаються терміни «Месія» або «Машиах», щоб таким чином підкреслити свою несхожість на інші напрямки християнства.

Послідовники Ісуса стали називатися християнами (див. книгу «Діяння Апостолів» 11:26), оскільки вважали, що Ісус є істинним Христом, передвіщеним у Старому Завіті. Називаючи його Ісусом Христом, вони мали на увазі, що саме цей конкретний Ісус є Месією, на відміну від інших єврейських пророків, що також вважали себе месіями.

З Апостольських часів[en] Ісус не був прийнятий більшістю євреїв як їх Месія. Багато християн очікують другого пришестя Ісуса Христа, коли, як вони вірять, він виконає решту пророцтв Старого та Нового Завіту про Помазанця.

Галузь християнського богослов'я, що вивчає особистість, життя, вчення та діяння Ісуса Христа, називається христологією.

Етимологія та походження

В давньоруській та церковнослов'янській мові, як і в більшості європейських мов, слово «Христос» з'явилося з давньогрецької мови[3].

В Септуагінті (перекладі Танаха на давньогрецьку), записаній за два століття до народження Ісуса, слово «Христос» використано для перекладу єврейського слова «Машиах» на давньогрецьку, що означає «Помазаник»[4][5]. Слово «Христос» у класичному використанні в давньогрецькій мові могло означати «покритий маслом», або «помазаний», і тому є літературним перекладом слова «Машиах».

В сучасній українській мові при відмінюванні слова «Христос» ця форма зберігається лише в називному відмінку, а в непрямих відмінках -ос випадає, так само, як і в давньогрецькій мові (де в слові Χριστός Χριστ- — основа і -ος — закінчення, яке й змінюється в непрямих відмінках):

Відмінок Відмінювання слова «Христос» у українсьській мові Відмінювання слова «Χριστος» у давньогрецькій мові
Називний відмінок Христос Χριστός
Родовий відмінок Христа (а не Христоса) Χριστού[6][7]
Давальний відмінок Христу (а не Христосу) Χριστώ[7] (а не Χριστοσω)
Знахідний відмінок Христа (а не Христоса) Χριστόν[7]
Орудний відмінок Христом (а не Христосом) [7]
Кличний відмінок Христе (а не Христосе) Χριστέ[7]

Це ж стосується словотворення:

Просторічні форми «нехристь», «розхристаний» у значенні неакуратний, недбалий, розтерзаний, неохайний, розпатланий[8]. Але при цьому існує дієслівна форма «христосуватися».

Примітки

  1. God's human face: the Christ-icon by Christoph Schoenborn 1994 ISBN 0-89870-514-2 page 154
  2. Sinai and the Monastery of St. Catherine by John Galey 1986 ISBN 977-424-118-5 page 92
  3. а б Дьяченко Г. Полный церковно-славянский словарь. — Репринтное воспроизведение издания 1900 г. — М. : Отчий дом, 2006. — С. 796. — 5000 прим.
  4. Jesus of history, Christ of faith by Thomas Zanzig 2000 ISBN 0-88489-530-0 page 314
  5. Etymology Online: ''messiah''. Etymonline.com. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 19 листопада 2010. 
  6. Греческо-русский словарь Нового Завета. — М : Российское библейское общество, 2000. — С. 228. — 5000 прим. — ISBN 5-85524-030-4 (рус.), 3-438-6008-6 (англ.).
  7. а б в г д Учебник греческого языка Нового Завета. — М : Российское библейское общество, 2000. — С. 19. — 5000 прим. — ISBN 5-85524-029-0.
  8. Словари и энциклопедии на «Академике»