Вал (споруда): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Sanya3 (обговорення | внесок) м додана Категорія:Вали за допомогою HotCat |
Negus73 (обговорення | внесок) |
||
Рядок 10: | Рядок 10: | ||
У широкому сенсі — система укріплених районів, приміром [[Атлантичний вал]]. |
У широкому сенсі — система укріплених районів, приміром [[Атлантичний вал]]. |
||
==Галерея== |
|||
<gallery> |
|||
Давньоруське городище в с.Старі Безрадичі (Обухівський район), вал дитинця 6.jpg|Вал дитинця літописного Тумаща |
|||
Давньоруське городище в с.Заріччя (Васильківський район), вал дитинця 11.jpg|Вал дитинця |
|||
Давньоруське городище в с.Заріччя (Васильківський район), дитинець 2.jpg|Рів і вал |
|||
Давньоруське городище в с.Заріччя (Васильківський район), дитинець 4.jpg|Рів і вал дитинця |
|||
</gallery> |
|||
== Див. також == |
== Див. також == |
Версія за 12:02, 17 травня 2017
Вал — оборонна споруда у фортецях, замках, укріплених районах в вигляді високого насипу з крутим схилом, розташованим з боку ймовірного нападу супротивника.
Історія застосування
Найдавніші земляні вали на теренах України - Траянові вали, вірогідно, походять з І-ІІ ст. по III-IV ст. У фортифікаціях ІХ-ХІІ ст. широко застосовували земляні вали з ровом з напольної сторони, поверх яких йшли дерев'яні укріплення типу палісаду, стіни із городень. В основі цих валів знаходились заповнені землею, камінням дерев'яні зруби. З початком застосування мурованих фортифікацій роль оборонних валів у фортифікаціях дещо зменшилась. Та з початком широкого застосування артилерії наприкінці XV ст. набули поширення фортифікації у вигляді земляних шанців чи земляного валу, насипаного поверх мурованої основи - бастіонної системи. Наприкінці ХІХ ст. видозмінені земляні вали широко застосовувались у новітніх оборонних системах укріплених районів.
Застосування
Будувався із землі, каменю чи одночасно з різних матеріалів. В основі валу могли улаштовуватися каземати, капоніри та інші фортифікаційні споруди. Вал зводився попереду основних укріплень. Служив бойовою позицією, захистом від прицільних пострілів та стеження за об'єктами укріплення з боку супротивника[1]. Складався з брустверу та валгангу. Бруствер слугував прикриттям бойової позиції. Валганг розташовувався двома присту́пками: верхній, зазвичай, слугував для встановлення гармат і називався артилерійським валгангом; нижній — для руху гармат та людей і називався валгангом сполучення[2].
У широкому сенсі — система укріплених районів, приміром Атлантичний вал.
Галерея
-
Вал дитинця літописного Тумаща
-
Вал дитинця
-
Рів і вал
-
Рів і вал дитинця
Див. також
Примітки
- ↑ Военная энциклопедия Сытина. Том 5 Бомбарда — Верещагин, Александр Васильевич. СПб., 1911, стор. 221
- ↑ Велика радянська енциклопедія