Хуейнен: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 38: Рядок 38:
* Солонін К. Ю. Обретение учения. Традиция Хуаянь-Чань в буддизме тангутского государства Си-Ся. — СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2007. — С. 15. — 266 с. — ISBN 978-5-288-04505-9.
* Солонін К. Ю. Обретение учения. Традиция Хуаянь-Чань в буддизме тангутского государства Си-Ся. — СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2007. — С. 15. — 266 с. — ISBN 978-5-288-04505-9.
* [[Коробов]] В. Б. Опыт фунционального описания буддийской дхьяны // Буддизм и культурно-психологические традиции народов Востока / отв. ред. Н. В. Абаев. — Новосибирск: Наука, 1990. — С. 101. — 216 с. — ISBN 5-02-029372-5.
* [[Коробов]] В. Б. Опыт фунционального описания буддийской дхьяны // Буддизм и культурно-психологические традиции народов Востока / отв. ред. Н. В. Абаев. — Новосибирск: Наука, 1990. — С. 101. — 216 с. — ISBN 5-02-029372-5.

== Примітки ==
{{reflist}}
[[Категорія:Персоналії]][[Категорія:Філософи]]
[[Категорія:Персоналії]][[Категорія:Філософи]]

Версія за 14:15, 17 травня 2017

Хуейнен
Народження 638(0638)
Гуанчжоу, Китай
Смерть 713(0713)
Шаогуань, Гуандун, КНР
Громадянство (підданство) Династія Тан[1]
Знання мов
  • китайська мова[2]
    • Ім'я при народженні Дацзянь Хуей-нен
    Псевдонім Хой-нэн
    Діяльність
  • поет, письменник
    • Школа / Традиція Чань
    Вчителі Daman Hongrend
    Історичний період сьоме століття н.е.
    Конфесія буддизм
    Рід Lu clan of Fanyangd
    CMNS: Хуейнен у Вікісховищі

    Дацзянь Хуейнен — патріарх китайського чань-буддизму, одна з найважливіших фігур в традиції. Хуей-Нен був шостим і останнім загальним патріархом чань. У японській традиції Хуей-Нен відомий під ім'ям Дайкан Ено[3]/. Хуей-Нен відстоював «раптовий» підхід до буддистської практиці і просвітління, і в зв'язку з цим вважається засновником південної школи чань, що стала з плином часу панівною.

    Біографія

    Шостий Патриарх рубає бамбук, картина Лян Кая

    Джерела

    • Штейнер Е. С. Дзен-жизнь: Иккю и окрестности. — СПб: Петербургское Востоковедение, 2006. — С. 31.
    • Абаєв, 2011, с. 756.
    • Солонін К. Ю. Обретение учения. Традиция Хуаянь-Чань в буддизме тангутского государства Си-Ся. — СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2007. — С. 15. — 266 с. — ISBN 978-5-288-04505-9.
    • Коробов В. Б. Опыт фунционального описания буддийской дхьяны // Буддизм и культурно-психологические традиции народов Востока / отв. ред. Н. В. Абаев. — Новосибирск: Наука, 1990. — С. 101. — 216 с. — ISBN 5-02-029372-5.

    Примітки

    1. ↑ China Biographical Database
    2. ↑ CONOR.Sl
    3. ↑ http://www.stonewaterzen.org/2010/08/who-is-daikan-eno
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хуейнен&oldid=20372877