Шацхоцринська (печера): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Insider (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Insider (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
{{Приєднати до|Шацхоцринська (печера)}}
{{Приєднати до|Шацьхоцрінська (печера)}}
{{Печера
{{Печера
| назва = Печера Шацхоцринська
| назва = Печера Шацхоцринська

Версія за 12:24, 2 червня 2017

Печера Шацхоцринська
Файл:Шацхоцринская.jpg
План печерних ходів
Характеристики
Гірські породи вапняк
Довжина 0,585 м
Глибина −181 м
Дослідження
Рік відкриття 1972
Категорія складності
Розташування
Місцевість Республіка Абхазія Республіка Абхазія


Печера Шацхоцринська розташована в Абхазії, Гудаутському районі, на Бзибському масиві. Протяжність 585 м, проективна довжина 260 м, глибина −181 м, площа 980 м², об'єм 7700 м³, висота входу близько 2200 м.

Складнощі проходження печери

Категорія складності 2Б[1].

Опис печери

Шахта починається трьома колодязями, що з'єднуються на глибині 16 м. Далі до глибини −110 м порожнина заповнена снігом і кригою. Є невеликий прохід між сніжно-льодовою пробкою і стінками колодязя. На позначці −110 м розташована зала зі сніговим конусом. У північно-західній частині зали починається хід шириною 2-3 м, який звужується і приводить до колодязя глибиною 5 м. З його дна йдуть два колодязя (7-8 м). На дні останнього колодязя є невелике озеро, з якого витікає струмок, який іде в недоступну щілину. У північно-східній частині колодязя мається хід, що приводить до колодязя 16 м. З його дна починається вузький звивистий хід, що приводить до серії з трьох колодязів глибиною 4, 7, 14 м. Останній колодязь закінчується залою висотою близько 12 м, розміром 6×2 м. На дні зали щебнисто-глибовий осип. Із залу починається хід з каскадами 1-4 м, що приводить до сифона на глибині −181 м. Сифон напівзакритий і являє собою вузьку щілину, заповнену в нижній частині водою.

Закладена в нижньокрейдових-верхнеюрських вапняках[2].

Історія дослідження

Шахту відкрито і досліджено в 1972 р. експедицією томських спелеологів (кер. В. Д. Чуйков).

Див. також

Примітки

  1. Перечень классифицированных пещер. — М.: Центр. совет по туризму и экскурсиям, 1989.
  2. Кадастр пещер СССР. — М.: ВИНИТИ, 1986.