Павлоград

Павлоград
Герб Павлограда Прапор Павлограда
Будинок міської управи
Основні дані
Країна	Україна
Область	Дніпропетровська область
Район	Павлоградська міська рада
Код КОАТУУ:	1212400000
Засноване	1779
Статус міста	з 1784 року
Населення	▼ 108 321 (1 травня 2016 р.)
Агломерація	Павлоградська агломерація
Площа	59.3 км²
Густота населення	1827 осіб/км²
Поштові індекси	51400—51429
Телефонний код	+380-5632
Координати	48°31′12″ пн. ш. 35°52′12″ сх. д.
Висота над рівнем моря	71 м
Водойма	р. Самара, Вовча, Гніздка, Кочерга.
Міста-побратими	Польща Любсько та  Іспанія Сан-Себастьян
День міста	18 вересня
Відстань
Найближча залізнична станція	Павлоград I, Павлоград II
До обл./респ. центру
- фізична	64 км
- залізницею	87 км
- автошляхами	75 км
До Києва
- фізична	438 км
- залізницею	595 км
- автошляхами	528 км
Міська влада
Адреса	51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Соборна, 95, 6-04-04
Міський голова	Вершина Анатолій
Павлоград у Вікісховищі Карта Павлоград Павлоград

Павлогра́д — місто обласного значення Дніпропетровської області, центр Павлоградського району, центр вугільного басейну Західний Донбас. Містом проходить автошлях E50М04.

Географія

План-схема міста Павлоград

Павлоград розташований між Запоріжжям, Дніпром, Донецьком і Харковом на відстані від 78 до 200 км. Місто розташоване в межиріччі річок Самара та Вовча, на заплавних терасах р. Самара та її приток, відноситься до північно-східного схилу Українського кристалічного масиву та простягається вздовж південно-західного борту Дніпровсько-Донецької западини. З півдня на північ територію міста перетинає річка Вовча (упродовж 2,85 км), а річка Самара є її природним кордоном з північного сходу. Територією міста протікають також річка Гніздка (3,9 км) і річка Кочерга (2,9 км).

Ґрунти

Ґрунти міста і його околиць — чорноземи звичайні, лучно-чорноземні, чорноземи солонцюваті, лучно-солонцюваті і лучно-болотні.

Чорноземи звичайні — головна генетична група ґрунтів у приміській зоні. Вони забезпечені живильними речовинами, містять 4,5-4,9 % гумусу і поширені на вододілах.

Лучно-чорноземні ґрунти характеризуються високими показниками запасів гумусу (5,9 %) і поширені на заплавних терасах рік.

Лучно-солонцюваті ґрунти поширені на заплаві рік. Кількість солей в них 0,3-0,5 %, глибина залягання — 10-60 см. Агрономічна цінність лугових солонцюватих ґрунтів дуже низька.

Ґрунти приміської зони за умови штучного поливу придатні для вирощування усіх видів зелених насаджень, характерних для степової зони України.

Клімат

Атлантико-континентальний, не досить вологий, характеризується жарким літом, з відлигами, малосніжний. Середня температура повітря за рік: 4,4°С. Кількість посушливих днів: 80 (квітень-жовтень). Пріоритетним напрямком вітру є: теплий період — західний — 18 % днів, холодний період — східний — 23 % днів.

• Середня температура повітря за рік: +4,4 °C.
• Абсолютний мінімум: −34 °C.
• Абсолютний максимум: +39 °C.

Екологія

Добове виробництво паливних брикетів на З (проект) для м. Павлограда становило 27,3 т і могло бути збільшене в міру необхідності. Проектом було передбачене створення ТЕС потужністю від 3 Мвт, а електроенергію планувалося використати на власні потреби й для забезпечення міського електротранспорту, проект якого був у стадії розробки, а самі тролейбуси планувалося випускати на Павлоградському заводі ПЗТО.

Верховна Рада України в умовах фінансово-економічної кризи звернулася до конгресу США із проханням відновити фінансування проекту утилізації ракетного палива на Павлоградському хімічному заводі. В обігу депутати нагадують, що в 1993 році між Україною й США була укладена угода про надання допомоги Україні в ліквідації стратегічної ядерної зброї. Однак в 2003-му американська сторона в однобічному порядку заявила про припинення фінансового забезпечення подальшого процесу створення ОЛП.

«За цей час ситуація зі зберіганням неутилізованого ракетного палива, що є другим за рівнем небезпеки компонентом після ядерної вибухівки, поступово придбала вкрай незадовільний стан і перетворилася в погрозу з непередбаченими наслідками як екологічного, так і техногенного характеру», — говориться в обігу. Верховна Рада просить конгрес США "вирішити питання фінансування в обсягах, які дозволять забезпечити якнайшвидше завершення утилізації ракетного палива й виконання всього комплексу заходів, спрямованих на ліквідацію ядерної зброї в Україні.

Про небезпеку, що виходить від утилізації ракетного палива, попереджає й голова Верховної Ради Володимир Литвин. Спікер заявив, що в Павлограді не повинна трапитися друга Чорнобильська катастрофа, і призвав вжити негайних заходів для виправлення ситуації. При цьому він відзначив, що для утилізації ракетного палива необхідно виділити 40 мільйонів, що тепер украй складно зробити через спад економіки й темпів промислового виробництва. І одним зі шляхів рішення проблеми Володимир Литвин уважає звертання до міжнародного співтовариства. Україна, відзначив він, повністю виконала свої зобов'язання щодо ліквідації ядерної зброї. «Досить паперів, декларацій, потрібні конкретні рішення, потрібна позиція парламенту, що повинен опиратися на настрої й потреби людей, — сказав спікер. — Паливо для одного двигуна ракети, якщо, не дай Боже, воно вибухне, — це Хіросіма. А там лежить п'ять тисяч тонн».

Історія

Козацька доба

У 1660 році Кошем Запорізьким на території сучасного Павлограда був зроблений перевіз через річку Вовчу. Саме тут проходив таємний козацький шлях на Кальміус і Кагальник.

Першими поселенцями у цій місцевості були запорожці Самарської та Кальміуської паланок, а також демобілізовані військові які займалися скотарством і рільництвом.

На початку 1770 року відставний запорожець, військовий старшина Матвій Хижняк збудував зимівник, від якого пішли Матвіївські хутори, а далі слобода Матвіївка. Хижняк розпланував розташування слободи, виділив місце для церкви з дзвіницею, школою та шпиталем, призначив вулиці та місця для побудови будинків слобожан і запросив сімейний та осілий народ селитися в слободі та влаштовуватись будинками і садибами.

З грудня 1779 року слобода Матвіївка Маріупольського повіту Азовської губернії називається державною військовою Луганського пікінерного полку слободою. Військова колегія за підписом князя Г. Потьомкіна ухвалила призначити командиром Луганського пікінерного полку Михайла Іларіоновича Голініщева-Кутузова з присвоєнням йому чину полковника. У 1782—1783 роках Луганський пікінерний полк під командуванням М.Голініщева-Кутузова брав участь у придушенні повстання кримських татар. У 1784 році іменним указом Катерини II «Розпорядження по налагодженню Катеринославського намісництва» слобода Луганська була перейменована у повітове місто Павлоград, яке увійшло до складу Катеринославського намісництва.

За іншою версією історія міста починається з окопу, коли в 1779 році, у трикутнику між річками Гніздкою, Вовчою та Кочергою поблизу слободи Луганської був споруджений окоп (шанець). Цим окопом та вищезгаданими річками утворилась загороджена місцевість (град)^{[джерело?]}, яка і була названа Павлоградом.

Центр Катеринославського намісництва

У 1784 році Павлоград отримав статус міста і став центром Катеринославського намісництва.

Павло I (російський імператор), на честь якого назване місто.

Розквіт натурального господарства прийшовся на XIX ст. Щорічно в місті проводились по три, чотири ярмарки, на які приїздили купці із Петербургу, Москви, Тули, Орла, Курська, Варшави. Торгували, в основному, крупною рогатою худобою, кіньми, вівцями. Наприкінці XIX ст. Павлоград став відомим центром торгівлі зерном та борошном. Павлоградський хліб експортувався в міста Російської імперії, а також в Лондон, Константинополь. Розвиток торгівлі обумовив заснування міського банку, створення акціонерного товариства борошномельної та круп'яної промисловості. Під кінець XIX ст. до діючих салотопних та шкірзаводів, тютюнової фабрики, олійниць у місті додалися парові млини, ситценабивна фабрика, олійний та ливарний заводи; розширялися борошномельне, пивоварне виробництва. Росла мережа освіти — у 1897 році в місті діяло 12 навчальних закладів.

У 1896 р. був збудований «Графський театр» на кошти сім'ї Голенищевих-Кутузових. В 70-і роки XIX ст. була збудована залізниця між Санкт-Петербургом і Сімферополем, що пройшла через Павлоград.

У складі СРСР

В 1925 році місто стало окружним, а в 1926 році — районним центром. В 1939 р. Павлоград є окремою міською адміністративною одиницею, містом обласного підпорядкування. В 1931 році у Павлограді почав діяти артполігон, який перед Великою Вітчизняною війною став головним артполігоном СРСР — 2 заводи міста працювали на оборону.

У 1930 р. поблизу Павлограда спалахнуло Павлоградське повстання, яке було криваво задушене радянською владою.

24 серпня 2014 року на центральній площі міста було скинуто пам'ятник В. Леніну

Друга Світова війна

Радянські війська відступили з міста 11 жовтня 1941 року. В окупованому місті містився підпільний обком КП(б)У на чолі з М. Сташковим. Павлоградський міськком партії створив добре продуману мережу бойових і диверсійних груп. На луб'яному заводі вивели з ладу локомотив, внаслідок чого завод не працював 15 днів. У жовтні 1942 року підпалили нафтобазу, двічі робили аварії на електростанції. Диверсійні групи та партизани з вересня 1942 року по лютий 1943 року пустили під укіс ворожий поїзд на станції Зайцево, зірвали склад боєприпасів на вулиці Радянській, порвали телефонний зв'язок з штабом німецької армії.

У лютому 1943 року розпочалось повстання, відоме на весь СРСР. Підпільникам вдалося звільнити місто від німців на 5 днів, після чого повстання було жорстоко подавлено із застосування бомбардувальної авіації. Повністю місто було звільнено 18 вересня 1943 року. Саме цей день став загальноміським святом — Днем міста.

Повоєнні часи

У 50-ті роки почалося будівництво 11 шахт. Розвідані запаси вугілля дали підставу вважати м. Павлоград центром Західного Донбасу. Побудовано 11 шахт, Центральна збагачувальна фабрика. Протягом післявоєнних десятиліть складалася машинобудівна промисловість: заводи «Хіммаш», «Ливмаш», «Сільмаш»; будівельні: трест «Павлограджитлобуд», завод «Павлоградзалізобетон», завод стінових матеріалів, силікатний завод, завод мобільних будівель. Успішно працювала швацька фабрика, завод продтоварів, 2 хлібозаводи, меблева фабрика, шкірзавод, що згодом переріс у взуттєву фабрику.

Символіка

Герб Російського періоду (1811)

Перший герб Павлограда було затверджено указом Катерини ІІ 29 липня 1811 року. За своєю композицією та емблематикою він нагадував створений того ж часу герб повітового міста Верхньодніпровська. Герб був поділений навпіл по горизонталі на золоте верхнє і зелене нижнє поля. У верхньому полі пасеться кінь, у нижньому полі знаходиться срібна стрічка, що перетинає поле навкіс. Сучасний герб та прапор Павлограда затверджені в 2007 році. В жовтій частині зображені дві сині перехрещені стріли вістрями вгору, над якими знаходиться семипроменева червона зірка. В зеленій частині зображений білий кінь.

Населення

Зміни населення
Рік	Населення	Зміна
1897	18 400	—
1907	18 500	+0.5%
1926	18 000	−2.7%
1939	40 000	+122.2%
1959	45 827	+14.6%
1970	80 227	+75.1%
1979	107 267	+33.7%
1989	131 414	+22.5%
2001	118 816	−9.6%
2007	111 679	−6.0%
2008	111 146	−0.5%
2009	111 151	+0.0%
2010	111 069	−0.1%
2011	110 644	−0.4%

Населення міста становить 110 тис. мешканців. Ще з часів Радянського Союзу підприємства міста Павлограда спеціалізувалися на випуску високотехнологічної продукції для військової промисловості. Рівень спеціалістів, які працювали на цих підприємствах, залишається дуже високим. В місті 35 % населення мають вищу освіту.

Напередодні розпаду СРСР етнічна структура населення міста відзначалася великою, порівняно з іншими містами Дніпропетровської області, часткою осіб, що вважали себе росіянами.

Уся людність — 100 %, у тому числі: українці (63,3 %), росіяни (32,9 %), білоруси (1 %), татари (0,4 %), євреї (0,4 %), цигани (0,4 %), молдовани (0,2 %), інші національності (1,3 %). За час між Всесоюзним переписом населення 1989 р. та загальним переписом людності України 2001 р. питома вага осіб, що вважають себе росіянами у Павлограді суттєво зменшилася, а частка тих, що вважають себе українцями суттєво зросла до 3/4 (близько 75 %).

Така тенденція характерна для міст України і в період 2001—2012 років.

Економіка

Обсяг реалізованої промислової продукції (робіт, послуг) по Павлограду за січень-грудень 2010 року склав 5535 млн грн.(з урахуванням шахт ВАТ «Павлоградвугілля»). Питома вага міста в області по реалізації промислової продукції становить 3,9 %.

В місті працюють підприємства вугледобувної промисловості ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», в загальному обсязі реалізації продукція вугільної галузі становить 82 %.

У 2007 році по м. Павлоград обсяг реалізованої промислової продукції (робіт, послуг) у відпускних цінах підприємств склав 3221,8 млн грн. (з урахуванням всіх шахт ВАТ «Павлоградвугілля»). За 2007 рік ВАТ «Павлоградвугілля» видано на-гора 12361,4 тис. тонн вугілля, або 101,1 % до 2006 року. У 2012 році шахти ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» видобули 17 млн т вугілля.

Загальний обсяг промислового виробництва по місту Павлоград (у порівняних цінах) склав 642,3 млн грн., або 110,7 % до торішнього показника. Позитивна динаміка в 2007 році найбільшою мірою підтримувалася зростанням виробництва в обробній промисловості, а саме: у хімічній промисловості (на 8,5 %), машинобудуванні (на 17,9 %), виробництві інших неметалевих виробів (на 55,5 %), інших промислових виробництвах (на 39,2 %), поліграфічній промисловості (на 30,5 %), оброблення деревини (на 28,8 %), харчовій промисловості (на 11,3 %).

Збільшили обсяг виробництва промислової продукції до попереднього року (в порівняних цінах) ДП НВО «Павлоградський хімічний завод» (108,4 %), ВАТ «Павлоградхіммаш» (150,5 %), ТОВ «Павлоградський завод технологічного обладнання» (195,2 %), ТОВ «Павлоградспецмаш» (114,3 %), ТОВ «Меблевий комбінат» (139,2 %), ВАТ «Павлограджилстрой» (167,0 %), ТОВ "Фабрика дверей «Будмайстер» (128,8 %), ТОВ "Фабрика будівельних сумішей «Будмайстер» (148,5 %), ТОВ «Молочний дім» (112,9 %), СП ЗАТ «Софрахім» (103,7 %).

У 2007 році за рахунок усіх джерел фінансування очікується освоєння капітальних вкладень в обсязі 196 млн грн. На будівництво та реконструкцію об'єктів комунального та соціального призначення міста спрямовано 8,6 млн грн. бюджетних коштів (163 % до 2006 року).

Станція Павлоград I

Промисловість

Файл:IMG 6711.jpg

Копер шахти

У місті працюють підприємства вуглевидобувної промисловості: шахта «Павлоградська», шахта ім. Героїв Космосу, шахта «Благодатна».

У складі машинобудівних підприємств

• ПАТ завод «Павлоградхіммаш» забезпечує своєю продукцією хімічну та нафтопереробну галузі, виготовляє пластинчаті, кожухотрубчасті, фторопластові теплообмінники, апарати повітряного охолодження, ємкісні зварні апарати, деаератори, барабани-сепаратори, випарні апарати, наземні та підземні резервуари для автозаправних станцій, газосепаратори для переробки нафтопродуктів;
• ПАТ завод «Палмаш» — виробництво машин і обладнання для добувної промисловості, ремонт (спеціалізований) для машин добувної промисловості та будівництва, виробництво машин для металургії, діяльність автомобільного вантажного транспорту, ремонт гірничношахтного обладнання;
• ТОВ завод «Павлоградспецмаш» — вітчизняний виробник будівельних риштувань і опалубки. Його продукція відома під торговою маркою «БудМайстер». Також виробляються пересувні риштування, міні-риштування, будівельні стійки, опалубка стінова і перекриттів. Вся продукція сертифікована згідно з вимогами українського законодавства. В березні 2004 року отримано сертифікат за системою управління якістю — ISO 9001-2001;
• ТОВ «Павлоградський завод технологічного обладнання» — виробництво машин та устаткування, виробництво верстатів для оброблення металу, виготовлення інших металевих виробів.

Хімічна промисловість

Державне підприємство «Науково-виробниче об'єднання „Павлоградський хімічний завод“» — один з найбільших виробників промислових вибухових речовин в Україні (більше 35000 т/рік), єдине підприємство в Україні, що має потужності по виготовленню твердого ракетного палива і ракетних двигунів на його основі для ракет різних класів, єдине підприємство в Україні по виготовленню вибухових речовин, утилізації боєприпасів, сертифіковане за Міжнародними стандартами ISO та OHSAS. Один із базових заводів міста, де завдяки творчому підходу до виробництва досягнуто кращих показників з економії енергетичних ресурсів.

Харчова промисловість

• ПрАТ «Павлоградхліб» — виробництво хліба та хлібобулочної продукції. Підприємство випускає широкий асортимент продукції. Постійно оновлює технологію виробництва.;
• ТОВ «Молочний дім» — виробництво цільномолочної продукції, оптова торгівля молочними продуктами. Перелік основних видів продукції — це йогурти, сирні маси та сирки, торти із кисломолочного сиру, кефіри, сметана. Продукція підприємства за своєю якістю відповідає високим вимогам і користується попитом населення. Пакування товару зручне у транспортуванні, економічне, забезпечує термін зберігання. За досягнуті результати в роботі та випуск якісної продукції підприємство нагороджено Дипломом першого ступеня за якість товару та золотою медаллю за пакування.

Легка промисловість ТОВ «Павлоградська швейна фабрика» (виробництво швейних виробів);

Видавнича промисловість Павлоградська міська друкарня (поліграфічна продукція). Теперішня назва «Перша міськдрукарня».

Інвестиційна привабливість міста Місто розташоване на перехресті автомобільних та залізничних ліній міжнародного значення, що дає можливість розглядати місто як потужний транспортний термінал, який забезпечує функціонування зв'язків «Постачальник — Виробник — Споживач».

Родючі чорноземи та сприятливі кліматичні умови забезпечують стабільні високі врожаї сільськогосподарських культур.

Розвідані запаси кам'яного вугілля становлять 1163714 тис.т, германію — 8706 т, газу-метану — 62 млрд куб.м, з них більш 9 млрд м³ у вільному стані, рутилу — 756 тис.т, ільменіту — 2160 тис.т, циркону — 540 тис.т. На території району знаходиться велика кількість родовищ будматеріалів (каоліни, пісковики, суглинки, піски для бетону, кладочних та штукатурних розчинів, силікатної цегли). Серед підземних вод розвідані мінеральні води типу «Миргородська» і «Мінська», перспективні для використання в курортній практиці для внутрішнього і зовнішнього застосування.

За часів Радянського Союзу ефективно працювали великі підприємства, які виконували оборонні замовлення. Павлоградський механічний завод виготовляв міжконтинентальні балістичні ракети та іншу космічну техніку різноманітного призначення. Павлоградський хімічний завод виготовляв та заправляв сумішним твердим паливом двигуни ракет всіх класів, починаючи від «Стрелы» (аналог американського «Стінгера») до ракетних балістичних комплексів. Павлоградський завод технологічного обладнання та спеціальних верстатів випускав нестандартне обладнання та спеціальні верстати для ракетно-космічного комплексу, в тому числі металооброблюючі верстати підвищеної точності з числовим програмним керуванням.

У новітній час підприємства залишилися без державних замовлень. Унікальні технології, талановиті конструктори та інженери, «золоті» робочі руки чекають на ділові пропозиції.

В умовах сучасного стану економіки пріоритетними напрямками інвестування залишилися промислові види економічної діяльності та розвиток інфраструктури міста.

Освіта і наука

Павлоградський міський ліцей

Система освіти міста складається з:

• Західнодонбаського інституту Міжрегіональної академії управління персоналом (МАУП);
• Павлоградського медичного училища;
• Західно-Донбаського професійно-технічного ліцею;
• технікуму Національної гірничої академії України;
• 25 загальноосвітніх навчально-виховних закладів (в тому числі ЗОШ № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, міський ліцей (колишня середня школа № 10), 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, школа-інтернат № 1, міжшкільний навчально-виробничий комбінат;
• 20 дошкільних установ;
• позашкільних установ: Палацу творчості дітей та юнацтва, станції юних натуралістів, станції юних техніків.

Культура

Працює Павлоградський драматичний театр ім. Б. Захави, державний історико-краєзнавчий музей, музей поетеси Ганни Світличної (уродженки міста), 2 міські бібліотеки та 7 філій, музична і 2 школи естетичного виховання. У місті знаходяться 27 пам'ятників архітектури — це, переважно, будинки в стилі модерн. Є Храм Нерукотворного Образа (1898 рік), Успенська церква (1986 рік), костьол (90-ті роки XIX ст.). Театр-студія ім. Бориса Захави відсвяткував своє 35-річчя в 2009 році. Режисер театру — заслужений діяч мистецтв України Анатолій Рева.

Театр ім. Б. Захави

В місті працює Літературна студія ім. М. Шутя, що випускає свої збірники віршів (Андрій Коцюбинський, Григорій Шиян і Георгій Люлько).

Різноманітна палітра народних талантів міста: художники, майстри різьблення по дереву, майстри вишивання.

Колишня жіноча гімназія

Дитячі і юнацькі колективи, що користуються особливою повагою в місті, країні й за її межами:

• Зразковий ансамбль народного танцю «Юність» (керівник заслужений працівник культури України Кириченко Н. М.);
• Народний колектив театру сучасної хореографії «Лик» (керівник Оксень Л. Ю.);
• Хореографічний центр «Контрасти» (керівник Оксень Л. Ю.);
• Ансамбль бального танцю «Натхнення» (керівник Оксень Л. Ю.);
• Дитячий театр пісні «Карамельки» (керівник Водоп'ян І. А.).

Пріоритетні види спорту: бойовий Гопак, бокс, кікбоксинг, важка атлетика, спортивна гімнастика, плавання, акробатичний рок-н-рол.

• Комунальна бюджетна установа «Міський культурно-дозвільницький центр»
• БК ім. Кірова
• БК ім. Гагаріна
• БК Машинобудівників
• ПК Шахтобудівників
• БК «Ровесник»
• Комунальний заклад «Павлоградський історико-краєзнавчий музей»
• Музей-квартира Ганни Світличної

• Комунальний заклад «Павлоградська міська централізована бібліотечна система»;
• Комунальний заклад "Початковий спеціалізований мистецький навчальний заклад «Дитяча музична школа № 1, 2, 3»;
• Комунальний заклад «Павлоградський драматичний театр ім. Бориса Захави»

Спорт

У місті 4 стадіони, 1 плавальний басейн, 41 спортивний зал, водноспортивна база, 14 фізкультурно-оздоровчих центрів, дитячо-юнацька спортивна школа.

У місті працюють заслужені тренери України: по кікбоксингу Олійник Д. С., по боксу Зубенко А. П., вчаться й тренуються майстра спорту міжнародного класу Титимець Г. та Дебела Т. — учасниці Олімпійських ігор (легка атлетика), Оглу Руслан (бокс), Крупський І. (важка атлетика), Ярмоленко Ю. (кікбоксинг), Садовніченко А. (кікбоксинг), переможці світового чемпіонату по спортивному рок-н-ролу серед юнаків А. Титова и Є. Брусенцов.

• Спортивно-оздоровчий комплекс «Центр» — Спортивні секції: бокс, атлетизм, художня гімнастика, тайський бокс, спортивно-бальні танці, шейпінг, баскетбол.
• Фізкультурно-спортивний комплекс ім. В. М. Шкуренка — Спортивні секції: спортивна гімнастика (юнаки), футбол, тайський бокс, спорт з собаками, інваспорт.
• Водно-спортивна база «Посейдон» — Спортивні секції: водний туризм, гірський туризм, пішохідний туризм, інваспорт.
• Дитячо-юнацька спортивна школа — Спортивні секції: спортивна гімнастика (дівчата), волейбол.
• Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа «Шкіряна рукавичка» — Спортивні секції: кікбоксинг, бокс, тайський бокс.
• Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа «Юність» — Спортивні секції: легка атлетика, дзюдо, футбол, художня гімнастика, важка атлетика.

Охорона здоров'я

Здоров'ям жителів піклуються медичні установи: 2 міські лікарні, міський пологовий будинок, міжрайонний туберкульозний диспансер, міжрайонний наркологічний диспансер, станція швидкої допомоги.

• КЗ «Павлоградська міська лікарня № 1» — Обслуговує населення — 54 300 чол. Згідно з державною акредитацією 2009 року лікарня має другу категорію, у 2010 році комісією ВООЗ акредитована як «Лікарня доброзичлива до дитини», лабораторії мають найвищу ступень акредитації.
• «Павлоградська міська лікарня № 4» — Згідно з державною акредитацією 2009 року має вищу категорію, у 2010 році комісією ВООЗ акредитована як «Лікарня доброзичлива до дитини», лабораторії мають найвищу ступень акредитації.
• Спеціалізована медико-санітарна частина № 7 — Згідно з державною акредитацією 2008 року має вищу категорію, у 2010 році комісією ВООЗ акредитована як «Лікарня доброзичлива до дитини», лабораторії мають найвищу ступень акредитації.
• Спеціалізована медико-санітарна частина № 15. — Згідно з державною акредитацією має першу категорію, у 2010 році комісією ВООЗ акредитована як «Лікарня доброзичлива до дитини», має акредитовану лабораторію.
• КЗ «Павлоградський пологовий будинок» — Згідно з державною акредитацією 2010 року має вищу категорію. На протязі семи років пологовий будинок носить звання «Лікарні доброзичливої до дитини». Лабораторія має найвищу ступень акредитації.
• КЗ «Павлоградська станція швидкої медичної допомоги» — Обслуговує населення — 77 063 чол. Згідно з державною акредитацією 2009 року має першу категорію.
• КЗ «Павлоградський протитуберкульозний диспансер» — Згідно з державною акредитацією має вищу категорію. Лабораторія має найвищу ступень акредитації.
• КЗ «Павлоградська стоматологічна поліклініка»
• Центр здоров'я.- Згідно з державною акредитацією 2008 року має першу категорію. Центр проводить санітарно-просвітницьку роботу та пропаганду здорового способу життя.

Засоби масової інформації

У Павлограді друкується більше 20 різних газет і журналів. Серед суспільно-політичних видань відомі газети «Популярные Ведомости», «Західний Донбас», «ТН-Экспресс», «Вісник Шахтаря», «Бегемот», «Информ Альтернатива», найпопулярніше інформаційно-розважальне видання — це тижневик «Спутник телезрителя», відомі рекламно-інформаційні видання: «Бесплатные объявления», «Деловые люди».

За СРСР транслювалися 2 програми телебачення — союзна і республіканська та на область (на останній матеріали передавались українською та російською мовами).

У 1991 році запрацював місцевий телеканал Павлоградське незалежне телебачення.

На сьогодні (кін. 2000-х років) діють 2 павлоградські місцеві телеканали:

• «А-студія»;
• «Павлоградська телерадіокомпанія»;

Також у місті транслюються телеканали «Інтер», «1+1», «ICTV», «Новий канал», «СТБ», «Тоніс», «ТЕТ», «Україна», «5 канал», «НТН» та «Дніпропетровський Державний». Працює 6 радіостанцій: Країна FM (план) (100.2), «NRJ» (100.9), Радіо «Шансон» (102.2), «Хіт FM» (103.8), Конкурс (104,2), Авторадіо-Україна (106.1), «Ретро FM» (107.1), Радіо "Самара" (107.9)

Відомі уродженці

Файл:Pavlograd Dniprovs'koyi ta K.Marksa Perehrestya Pam'yatnyk Kotinu 02 (YDS 7811).jpg

Пам'ятник Жозефу Котіну

Олексій Антонов

• Борковський Григорій Максимович (1846–1890) — український драматург;
• Вільнянський Соломон Йосипович (1885–1966) — український вчений-правознавець, директор Харківського юридичного інституту (1948—1950), професор, заслужений діяч науки УРСР.
• Жадан Олексій Валентинович (1983—2015) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2017.
• Захава Борис Євгенович (1896–1976) — актор, режисер, педагог, театрознавець. Народний артист СРСР.
• Кобалевський Володимир Лукич (нар. 1892 — пом. 1941) — український вчений-правознавець, доктор юридичних наук;
• Кобза Іван Іванович (1874—1928) — командир полку Дієвої армії УНР;;
• Котін Жозеф Якович (1908–1979) — видатний конструктор важких танків і гусеничних машин спеціального призначення;
• Терент'єв Ігор Герасимович (1892–1937) — російський та український поет та режисер.
• Савченко Григорій Олексійович (1886 — ?) — підполковник Дієвої армії УНР;
• Сапожніков Леонід Михайлович (1906–1970) — радянський хімік-технолог;
• Світлична Ганна Павлівна (1939–1995) — українська поетеса;
• Синельников Кирило Дмитрович (1901–1966) — фізик, дійсний член АН УРСР (з 1948);
• Шевченко Анатолій Олександрович (1939) — громадський діяч;
• Нестеренко Василь Ігорович (1967) — народний художник Російської Федерації;
• Харченко Віра Ігорівна (1992) — артистка балету Астраханського державного театру опери і балету.
• Лащенко Сергій Сергійович — український боєць-важковаговик, який виступав у кікбоксингу та тайському боксі.

Див. також

• Павлоградське повстання 1930
• Павлоградська телевежа

Галерея

Собор Нерукотворного Спаса Собор Нерукотворного Спаса  Церква Успіння Церква Успіння  Римсько-католицький костьол святого архангела Михаїла Римсько-католицький костьол святого архангела Михаїла  Румунська каплиця Румунська каплиця  Прибутковий дім Немкова Прибутковий дім Немкова  Особняк Герлейбова Особняк Герлейбова  Прибутковий будинок з крамницею, гімназійна церква Прибутковий будинок з крамницею, гімназійна церква

Джерела та література

• Я. В. Верменич. Павлоград // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 15. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.
• Офіційний сайт Дніпропетровської обласної адміністрації
• Павлоград — Інформаційно-пізнавальний портал | Дніпропетровська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 959 с.)

Посилання

• Газета «Популярные ведомости»
• Павлоградський міський портал
• Павлоградські новини(рос.)
• Облікова картка на сайті Верховної Ради
• Західнодонбаський приватний інститут економіки і управління
• Павлоградське медичне училище