Лановий Володимир Тимофійович: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Latreia (обговорення | внесок) виправила чийсь вандалізм |
Zekvik (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 84: | Рядок 84: | ||
Захоплення: книги, спорт, подорожі. |
Захоплення: книги, спорт, подорожі. |
||
== Погляди == |
|||
"При нинішній глобалізації економіки абсолютно незалежними бути неможливо. Неможливо встановити якийсь рубіж чи риску, що визначали б дійсну картину залежності або самостійності. Тут інші форми економічної самостійності та залежності, які постійно треба боронити, захищаючи свої національні інтереси. Ми можемо бути економічно залежними, але повністю захищеними з точки зору національних інтересів. |
|||
Ми повинні практично перейти від управління галузями до побудови і регулювання всіх інших видів ринків: земельного, робочої сили, життя, фондового, грошово-кредитного, інформаційного. І забезпечити зінтегрованість цих ринків між собою – аби капітали, робоча сила могли примножувати продуктивність в різних частинах економіки, переливаючись з одних ринків, бізнесів, регіонів в інші. |
|||
По суті, що таке ринкові відносини? Це – відносини рівних учасників у суспільстві рівних можливостей. Комуністи демагогічно декларували це, створюючи своє суспільство рівних злиднів. Створити ж справжнє суспільство загальної рівності здатна лише ринкова економіка, за якої навіть швець може стати президентом країни чи керівником корпорації з мільярдними оборотами", – цитату взято з книжки [[Шаров Ігор Федорович|Ігоря Шарова]] [http://www.library.univ.kiev.ua/ukr/elcat/new/detail.php3?doc_id=914680 100 сучасників: роздуми про Україну]. |
|||
== Публікації == |
== Публікації == |
||
Рядок 94: | Рядок 101: | ||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
* [http://umoloda.kiev.ua/print/84/45/64177 Володимир Лановий: Наступного року матимемо або зростання інфляції, або невиконаний бюджет // Україна молода, № 241, 24.12.2010] |
* [http://umoloda.kiev.ua/print/84/45/64177 Володимир Лановий: Наступного року матимемо або зростання інфляції, або невиконаний бюджет // Україна молода, № 241, 24.12.2010] |
||
* [http://www.library.univ.kiev.ua/ukr/elcat/new/detail.php3?doc_id=914680 Ігор Шаров. 100 сучасників: роздуми про Україну. К.: – АртЕк, 2004. ISBN 966-505-163-6] |
|||
{{succession|office=''2-й'' [[Міністр економіки України]] <br> [[5 березня]] — [[11 червня]] [[1992]]|preceded=[[Мінченко Анатолій Каленикович|Анатолій Мінченко]] <br> | succeeded=[[Віктор Пинзеник]] }} |
{{succession|office=''2-й'' [[Міністр економіки України]] <br> [[5 березня]] — [[11 червня]] [[1992]]|preceded=[[Мінченко Анатолій Каленикович|Анатолій Мінченко]] <br> | succeeded=[[Віктор Пинзеник]] }} |
Версія за 20:11, 19 червня 2017
Володимир Тимофійович Лановий | |
---|---|
2-й Міністр економіки України | |
5 березня 1992 — 11 липня 1992 | |
Президент | Леонід Кравчук |
Попередник | Анатолій Мінченко |
Наступник | Віктор Пинзеник |
Народився |
17 червня 1952 (71 рік) місто Київ, УРСР |
Відомий як | економіст, політик |
Країна | Україна і СРСР |
Alma mater | Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана |
Політична партія | безпартійний |
У шлюбі з | Ланова Валентина Борисівна (1951) |
Діти | Лановий Дмитро Володимирович (1976), Лановий Володимир Володимирович (1987) |
Професія | економіст |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Народний депутат України | |||
---|---|---|---|
2-го скликання | |||
безпартійний | 11 травня 1994 | — | 12 травня 1998 |
5-го скликання | |||
НРУ | 25 травня 2006 | — | 8 червня 2007 |
6-го скликання | |||
НСНУ | 5 червня 2012 | — | 12 грудня 2012 |
Володи́мир Тимофі́йович Ланови́й (нар. 17 червня 1952, Київ) — колишній міністр економіки України, голова спостережної ради Української державної іноваційної компанії, президент Центру ринкових реформ.
Освіта
У 1973 році закінчив планово-економічний факультет Київського інституту народного господарства, економіст промисловості. Кандидатська дисертація «Стимулювання напруженості планів виробничих об'єднань» (1980); докторська дисертація «Ринок і відтворення» (Київський державний економічний університет, 1994).
Трудова діяльність
- Серпень — листопад 1973 — інженер-економіст Інституту мікроприладів НВО «Кристал» імені Ленінського комсомолу.
- Травень 1974 — травень 1975 — служба в армії.
- Червень 1975 — серпень 1981 — старший інженер, серпень 1981 — квітень 1986 — начальник лабораторії НВО «Кристал» імені Ленінського комсомолу міста Києва.
- З квітня 1986 — старший науковий працівник, з 1990 — завідувач відділу форм і методів соціалістичного господарювання Інституту економіки АНУ; був безпосереднім розробником закону «Про економічну самостійність України».
- З 5 червня 1991 — державний міністр з питань власності і підприємництва УРСР.
- З 5 березня 1992 — міністр економіки України, 6 березня — 11 липня 1992 — віце-прем'єр-міністр України — міністр економіки України.
- Серпень 1992 — липень 1994 — голова правління Центру соціалістичних реформ.У 1992-1994 рр.разом з Петром Яковенко заснував Клуб експертів Фонду Ф.Еберта (Німеччина)
- 1994 — кандидат в Президенти України, «за» 9.8%, 4 місце з 9 претендентів.
- Березень 1997 — березень 1998 — в.о. Голови Фонду державного майна України.
- Березень 2000 — травень 2002 — Постійний представник Президента України у Кабінеті Міністрів України.
- Березень — грудень 2005 — радник Президента України — представник Президента України в Кабінеті Міністрів України.
- Грудень 2005 — травень 2006 — Представник Президента України в Кабінеті Міністрів України.
Народний депутат України 2-го скликання з березня 1994 (1-й тур) до квітня 1998, Русанівський виборчій округ № 17, місто Київ. На час виборів: Центр ринкових реформ, президент.[1] Член Комітету з питань бюджету. Член (уповноважений) групи «Реформи».
Народний депутат України 5-го скликання з квітня 2006 до червня 2007 від Блоку «Наша Україна», № 39 в списку. На час виборів: Постійний представник Президента України в Кабінеті Міністрів України, член НРУ. Голова підкомітету з питань економічного виміру інтеграції та співробітництва з СОТ Комітету з питань європейської інтеграції (з липня 2006), член фракції Блоку «Наша Україна» (з квітня 2006). Склав депутатські повноваження 8 червня 2007.
З травня 2008 — депутат Київської міської ради (депутатська фракція «Блок Миколи Катеринчука»), член комісії з питань промисловості, інноваційної та регуляторної політики.
Народний депутат України 6-го скликання з червня до грудня 2012 від Блоку «Наша Україна — Народна самооборона», № 84 в списку. На час виборів: президент Центру ринкових реформ, член НСНУ. Член фракції «Наша Україна — Народна самооборона» (з червня 2012).
Радник Президента України з питань економічної політики (травень 1996 — червень 1999); радник Президента України (поза штатом) (грудень 2005 — жовтень 2006); член Вищої економічної ради Президента України (липень 1997 — листопад 2001); голова спостережної ради Української державної інноваційної компанії (липень 2001 — травень 2002).
Член Комісії з питань аграрної та земельної реформи при Президентові України (листопад 1997 — лютий 1999).
Лютий — листопад 1995 — член Політради Ліберальної партії України.
Член Президії об'єднання «Нова Україна» (лютий 1992 — квітень 1993).
Був членом Народного руху України (з червня 1999); член Політради НРУ, голова Економічної ради НРУ.
Академік Української академії оригінальних ідей, Української аерокосмічної академії, Української технічної академії
Автор понад 200 наукових праць.
Захоплення: книги, спорт, подорожі.
Погляди
"При нинішній глобалізації економіки абсолютно незалежними бути неможливо. Неможливо встановити якийсь рубіж чи риску, що визначали б дійсну картину залежності або самостійності. Тут інші форми економічної самостійності та залежності, які постійно треба боронити, захищаючи свої національні інтереси. Ми можемо бути економічно залежними, але повністю захищеними з точки зору національних інтересів.
Ми повинні практично перейти від управління галузями до побудови і регулювання всіх інших видів ринків: земельного, робочої сили, життя, фондового, грошово-кредитного, інформаційного. І забезпечити зінтегрованість цих ринків між собою – аби капітали, робоча сила могли примножувати продуктивність в різних частинах економіки, переливаючись з одних ринків, бізнесів, регіонів в інші.
По суті, що таке ринкові відносини? Це – відносини рівних учасників у суспільстві рівних можливостей. Комуністи демагогічно декларували це, створюючи своє суспільство рівних злиднів. Створити ж справжнє суспільство загальної рівності здатна лише ринкова економіка, за якої навіть швець може стати президентом країни чи керівником корпорації з мільярдними оборотами", – цитату взято з книжки Ігоря Шарова 100 сучасників: роздуми про Україну.
Публікації
- "Бермудський" трикутник обкрадання // Володимир Лановий, для ЕП — Економічна правда, 13 листопада 2015, 16:00
Примітки
- ↑ В. Т. Лановий, П. Г. Яковенко . Тіньова економіка, фінансова криза, державна політика. Міжнародний дискусійний клуб «Еко-Пол», Випуск 1.К.: Богдана, 1999.ISBN 966-7058-11-5
Посилання
- Володимир Лановий: Наступного року матимемо або зростання інфляції, або невиконаний бюджет // Україна молода, № 241, 24.12.2010
- Ігор Шаров. 100 сучасників: роздуми про Україну. К.: – АртЕк, 2004. ISBN 966-505-163-6
Попередник: | 2-й Міністр економіки України 5 березня — 11 червня 1992 |
Наступник: |
Анатолій Мінченко |
Віктор Пинзеник |
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. (Квітень 2008) |
|
|
|
- Народились 17 червня
- Народились 1952
- Випускники Київського національного економічного університету
- Члени НРУ (до 1991 року)
- Уряд Вітольда Фокіна
- Міністри економіки України
- Уродженці Києва
- Доктори економічних наук України
- Українські економісти
- Депутати Київради
- Народні депутати України 2-го скликання
- Народні депутати України 5-го скликання
- Народні депутати України 6-го скликання
- Члени «Нашої України»