Детермінатив: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
доповнення |
доповнення, джерела |
||
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
== Морфологія == |
== Морфологія == |
||
'''Детермінатив''' — елемент неясного походження і неясного значення, що приєднується до |
'''Детермінатив''' — елемент неясного походження і неясного значення, що приєднується до нерозкладаної частини слова (зазвичай до кореня). Термін «детермінатив» у цьому значенні впроводжений [[Георг Курціус|Г. Курціусом]], поширений переважно в [[індоєвропеїстика|індоєвропеїстиці]]. |
||
Прикладами одного індоєвропейського кореня (''*trems‑'') з різними детермінативами є {{lang-la|trepidus}} («боязливий»), ''tremo'' («дрижу») і {{lang-uk|трепет, труситися}}. Більшість детермінативів — одноелементні консонантні поширювачі ( |
Прикладами одного індоєвропейського кореня (''*trems‑'') з різними детермінативами є {{lang-la|trepidus}} («боязливий»), ''tremo'' («дрижу») і {{lang-uk|трепет, труситися}}. Більшість детермінативів — одноелементні [[приголосні|консонантні]] поширювачі ([[форматив]]и), але якщо прийняти [[ларингальна теорія|ларингальну теорію]], до них можна віднести і тематичні голосні (наприклад, ''*-ā, *-ŏ, *-ŭ, *-ĭ''). |
||
| ⚫ | |||
== Граматика == |
|||
| ⚫ | |||
'''Детермінатив''' — у деяких граматичних описах клас (або кілька класів) службових слів, рідше морфем, що сполучуються з ім'ям для вираження кількістних відносин на зразок референції, класифікаційних відносин. До них відносять артиклі, вказіні займенники, класифікатори. |
|||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
| Рядок 21: | Рядок 23: | ||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
* ''Мейе А.'', Введение в сравнительное изучение индоевропейских языков, пер. с франц., М.—Л., 1938 |
|||
* ''Бенвенист Э.'', Индоевропейское именное словообразование, пер. с франц., {{М.}}, 1955 |
|||
* ''Гельб И. Е.'', Опыт изучения письма, пер. с англ., {{М.}}, 1982 (лит.). |
|||
* М. С. Полинская. [http://tapemark.narod.ru/les/131b.html Детерминатив] // Лингвистический энциклопедический словарь |
|||
{{stub}} |
{{stub}} |
||
Версія за 16:44, 26 червня 2017
Детермінати́в (лат. determinativus, від determino — «визначаю») — лінгвістичний термін, що вживається в граматології і порівняльно-історичному мовознавстві.
Писемність
Детермінатив, також таксограма або семаграма — ідеограма, що служить для означення граматичних категорій слів у логографічнім письмі. Не має фонетичного відповідника в слові, для запису якого слугує і в мові взагалі. Протиставляється фонетику — знаку, що має матеріальний відповідник у мові (тобто ієрогліфу у вузькому сенсі). Термін «детермінатив» уперше запропанував Ж. Ф. Шампольйон.
Первісно детермінативи були допоміжними знаками для розрізнення омонімів (або омографів), згодом перетворився на знак-класифікатор, що вказує на понятійну групу, приналежність до певної семантичної категорії слів.
Позиція детермінатива до фонетика може бути різною. У клинопису від стоїть перед фонетиком, у єгипетському письмі — після нього, у китайській ієрогліфіці може входити до складу одного ієрогліфа.
Морфологія
Детермінатив — елемент неясного походження і неясного значення, що приєднується до нерозкладаної частини слова (зазвичай до кореня). Термін «детермінатив» у цьому значенні впроводжений Г. Курціусом, поширений переважно в індоєвропеїстиці.
Прикладами одного індоєвропейського кореня (*trems‑) з різними детермінативами є лат. trepidus («боязливий»), tremo («дрижу») і укр. трепет, труситися. Більшість детермінативів — одноелементні консонантні поширювачі (формативи), але якщо прийняти ларингальну теорію, до них можна віднести і тематичні голосні (наприклад, *-ā, *-ŏ, *-ŭ, *-ĭ).
Детермінатив виконує в слові як словотворчу, так і словозмінну функцію. На відміну від суфіксів, детермінативи не беруть участь в аблаутних чергуваннях.
Граматика
Детермінатив — у деяких граматичних описах клас (або кілька класів) службових слів, рідше морфем, що сполучуються з ім'ям для вираження кількістних відносин на зразок референції, класифікаційних відносин. До них відносять артиклі, вказіні займенники, класифікатори.
Див. також
Джерела
- Мейе А., Введение в сравнительное изучение индоевропейских языков, пер. с франц., М.—Л., 1938
- Бенвенист Э., Индоевропейское именное словообразование, пер. с франц., М., 1955
- Гельб И. Е., Опыт изучения письма, пер. с англ., М., 1982 (лит.).
- М. С. Полинская. Детерминатив // Лингвистический энциклопедический словарь
