Ротацизм: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
Найчастіше зустрічається серед дітей та у носіїв [[шведська мова|шведської]], [[фінська мова|фінської]], [[угорська мова|угорської]], [[італійська мова|італійської]], [[польська мова|польської]], [[болгарська мова|болгарської]], [[румунська мова|румунської]], [[іспанська мова|іспанської]], [[російська мова|російської]], [[українська мова|української]] та інших мов, яким притаманний [[ясенний дрижачий приголосний]] звук. |
Найчастіше зустрічається серед дітей та у носіїв [[шведська мова|шведської]], [[фінська мова|фінської]], [[угорська мова|угорської]], [[італійська мова|італійської]], [[польська мова|польської]], [[болгарська мова|болгарської]], [[румунська мова|румунської]], [[іспанська мова|іспанської]], [[російська мова|російської]], [[українська мова|української]] та інших мов, яким притаманний [[ясенний дрижачий приголосний]] звук. |
||
Розрізняють горловий, увулярний, щічний та параротацизм. Позбутися ротацизму можна за допомогою занять з логопедом або самостійно, виконуючи вправи для поліпшення дикції, наприклад, артикуляційну гімнастику<ref>[https://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:DsCbWk0x7scJ:https://sci.ldubgd.edu.ua/bitstream/handle/123456789/3431/%25D0%25A0%25D0%25B8%25D1%2582%25D0%25BE%25D1%2580%25D0%25B8%25D1%2587%25D0%25BD%25D0%25B8%25D0%25B9%2520%25D1%2581%25D0%25BB%25D0%25BE%25D0%25B2%25D0%25BD%25D0%25B8%25D0%25BA.pdf%3Fsequence%3D1%26isAllowed%3Dy+&cd=4&hl=uk&ct=clnk&gl=ua Макович Х.Я., Вербицька Л.О., Капітан Н.О. Словник термінів і понять з риторики. — Львів, 2016. — С.25]</ref>. |
|||
Розрізняють горловий, увулярний, щічний та параротацизм. |
|||
У [[мовознавство|мовознавстві]] ротацизм це чергування приголосних, яке полягає в переході зубних «з», «с», «л» у сонорний «р». В українській лінгвістиці ротацизм зумовлений комбінаторними звуковими змінами, народною етимологією та аналогією. Засвідчується в усіх говорах української мови<ref>[https://books.google.com.ua/books?hl=uk&id=9wgLAQAAMAAJ&dq=%D0%B6%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB+%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE+%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE+%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%86%D0%B8%D0%B7%D0%BC&focus=searchwithinvolume&q=%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%86%D0%B8%D0%B7%D0%BC Мовознавство: науково-теоретичний журнал. — К.: «Наукова думка», 2000. — Вип. 1-6. — С. 19]</ref>. |
У [[мовознавство|мовознавстві]] ротацизм це чергування приголосних, яке полягає в переході зубних «з», «с», «л» у сонорний «р». В українській лінгвістиці ротацизм зумовлений комбінаторними звуковими змінами, народною етимологією та аналогією. Засвідчується в усіх говорах української мови<ref>[https://books.google.com.ua/books?hl=uk&id=9wgLAQAAMAAJ&dq=%D0%B6%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB+%D0%9C%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE+%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE+%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%86%D0%B8%D0%B7%D0%BC&focus=searchwithinvolume&q=%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%86%D0%B8%D0%B7%D0%BC Мовознавство: науково-теоретичний журнал. — К.: «Наукова думка», 2000. — Вип. 1-6. — С. 19]</ref>. |
||
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
* [http://www.logopedia.com.ua/Zvukovymova/zvukovymova4.htm Український логопедичний сайт] |
|||
* Риторичний словник / Зоряна Куньч. — К.: Рідна мова, 1997. — С. 51 |
|||
* [http://slovopedia.org.ua/42/53408/289519.html Словник іншомовних слів Мельничука] |
* [http://slovopedia.org.ua/42/53408/289519.html Словник іншомовних слів Мельничука] |
||
* [http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%86%D0%B8%D0%B7%D0%BC Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 888.] |
* [http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%86%D0%B8%D0%B7%D0%BC Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 888.] |
||
Версія за 14:55, 4 липня 2017
 | Ця стаття є кандидатом на вилучення. Ознайомитися та долучитися до обговорення цієї номінації можна на сторінці Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/4 липня 2017. Доки воно триває, Ви можете працювати над покращенням цієї статті, але не прибирайте це повідомлення. Для отримання додаткової інформації про підстави вилучення див. критерії вилучення статей.
|
Ротацизм — у логопедії неправильна вимова звуків р, р; гаркавість або нечіткість у вимові цих звуків. Ротацизм є одним з видів дислалії.
Найчастіше зустрічається серед дітей та у носіїв шведської, фінської, угорської, італійської, польської, болгарської, румунської, іспанської, російської, української та інших мов, яким притаманний ясенний дрижачий приголосний звук.
Розрізняють горловий, увулярний, щічний та параротацизм. Позбутися ротацизму можна за допомогою занять з логопедом або самостійно, виконуючи вправи для поліпшення дикції, наприклад, артикуляційну гімнастику[1].
У мовознавстві ротацизм це чергування приголосних, яке полягає в переході зубних «з», «с», «л» у сонорний «р». В українській лінгвістиці ротацизм зумовлений комбінаторними звуковими змінами, народною етимологією та аналогією. Засвідчується в усіх говорах української мови[2].
Див. також
- Ламбдацизм — неправильна вимова звуків л, л.
Примітки
Джерела
- Український логопедичний сайт
- Риторичний словник / Зоряна Куньч. — К.: Рідна мова, 1997. — С. 51
- Словник іншомовних слів Мельничука
- Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 888.
|
Це незавершена стаття про хворобу, синдром або розлад. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |