Кобринське князівство: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
зображення |
|||
Рядок 20: | Рядок 20: | ||
*Семен Романович (1416 – 1455) |
*Семен Романович (1416 – 1455) |
||
*Іван Семенович (1455 – 1491) |
*Іван Семенович (1455 – 1491) |
||
*Анна Семенівна (1491 – |
*Анна Семенівна (1491 – 1516) |
||
== Примітки == |
== Примітки == |
Версія за 22:31, 11 липня 2017
Кобринське князівство — удільне князівство XІV–XVI ст.ст., залежне від Великого князівства Литовського, з центром у Кобрині.
Географічне становище
Кобринське князівство було розташоване на північних землях колишнього Волинського князівства і Галицько-Волинської держави, яка наприкінці XІV ст. остаточно занепала, та була поділена між Польщею і Литвою. Відтоді Кобринська земля відійшла до Великого князівства Литовського, а литовські володарі посадили на князівський стіл у Кобрині представників власної династії.
В наші часи територія Кобринського князівства знаходиться у складі Республіки Білорусь. В етнографічному плані територія князівства відноситься до українського етнокультурного регіону Берестейщина.
Історія
Кобринським князівством володіли сини і онуки великого князя литовського Ольгерда. Першими кобринськими князями є Федір Ольгердович Ратненський, і його син, Роман Федорович. 1404-го року права Романа на Кобрин підтвердив великий князь литовський Вітовт. На початку XVI ст. кобринські князі вимерли, а Кобринське князівство було долучене до Підляського воєводства, а з 1566-го року до Берестейського.
Князі
- Федір Ольгердович (1387 – 1394)[1]
- Роман Федорович (1394 – 1416)
- Семен Романович (1416 – 1455)
- Іван Семенович (1455 – 1491)
- Анна Семенівна (1491 – 1516)
Примітки
- ↑ Войтович, 2000
Джерела
- Кобринське князівство//Леонюк В. Словник Берестейщини. — Львів: Афіша, 1996.
- Войтович Л. В. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження. — Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича, 2000. — 649 с.