Кобринське князівство: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Augustus-ua (обговорення | внесок)
зображення
Augustus-ua (обговорення | внесок)
Рядок 20: Рядок 20:
*Семен Романович (1416 – 1455)
*Семен Романович (1416 – 1455)
*Іван Семенович (1455 – 1491)
*Іван Семенович (1455 – 1491)
*Анна Семенівна (1491 – 1519)
*Анна Семенівна (1491 – 1516)


== Примітки ==
== Примітки ==

Версія за 22:31, 11 липня 2017

Печатка Кобринського князівства 1387-го року.
Кобринське князівство в XV ст.

Кобринське князівство — удільне князівство XІV–XVI ст.ст., залежне від Великого князівства Литовського, з центром у Кобрині.

Географічне становище

Кобринське князівство було розташоване на північних землях колишнього Волинського князівства і Галицько-Волинської держави, яка наприкінці XІV ст. остаточно занепала, та була поділена між Польщею і Литвою. Відтоді Кобринська земля відійшла до Великого князівства Литовського, а литовські володарі посадили на князівський стіл у Кобрині представників власної династії.

В наші часи територія Кобринського князівства знаходиться у складі Республіки Білорусь. В етнографічному плані територія князівства відноситься до українського етнокультурного регіону Берестейщина.

Історія

Кобринським князівством володіли сини і онуки великого князя литовського Ольгерда. Першими кобринськими князями є Федір Ольгердович Ратненський, і його син, Роман Федорович. 1404-го року права Романа на Кобрин підтвердив великий князь литовський Вітовт. На початку XVI ст. кобринські князі вимерли, а Кобринське князівство було долучене до Підляського воєводства, а з 1566-го року до Берестейського.

Князі

  • Федір Ольгердович (1387 – 1394)[1]
  • Роман Федорович (1394 – 1416)
  • Семен Романович (1416 – 1455)
  • Іван Семенович (1455 – 1491)
  • Анна Семенівна (1491 – 1516)

Примітки

  1. Войтович, 2000

Джерела