Кобринське князівство

Печатка Кобринського князівства 1387-го року.

Кобринське князівство в XV ст.

Кобринське князівство — удільне князівство XІV–XVI ст.ст., залежне від Великого князівства Литовського, з центром у Кобрині.

Географічне становище

Кобринське князівство було розташоване на північних землях колишнього Волинського князівства і Галицько-Волинської держави, яка наприкінці XІV ст. остаточно занепала, та була поділена між Польщею і Литвою. Відтоді Кобринська земля відійшла до Великого князівства Литовського, а литовські володарі посадили на князівський стіл у Кобрині представників власної династії.

В наші часи територія Кобринського князівства знаходиться у складі Республіки Білорусь. В етнографічному плані територія князівства відноситься до українського етнокультурного регіону Берестейщина.

Історія

Кобринським князівством володіли сини і онуки великого князя литовського Ольгерда. Першими кобринськими князями є Федір Ольгердович Ратненський, і його син, Роман Федорович. 1404-го року права Романа на Кобрин підтвердив великий князь литовський Вітовт. На початку XVI ст. кобринські князі вимерли, а Кобринське князівство було долучене до Підляського воєводства, а з 1566-го року до Берестейського.

Князі

• Федір Ольгердович (1387 – 1394)
• Роман Федорович (1394 – 1416)
• Семен Романович (1416 – 1455)
• Іван Семенович (1455 – 1491)
• Анна Семенівна (1491 – 1516)

Джерела

• Кобринське князівство//Леонюк В. Словник Берестейщини. — Львів: Афіша, 1996.
• Войтович Л. В. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження. — Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича, 2000. — 649 с.