Курилло Адам Станіславович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Надлишкова інформація. Іншого Поточка в Янівському повіті немає. Так само Люблінського воєводства в інших країнах немає.
to jest POLAK
Рядок 18: Рядок 18:
}}
}}


'''Адам Станіславович Курилло''' ({{lang-pl|Adam Kuryłło}}, [[20 травня]] [[1889]], Поточек — [[7 січня]] [[1980]], [[Львів]]) — польський і український інженер, доктор технічних наук, професор [[Національний університет «Львівська політехніка»|Львівської політехніки]]. Один із засновників львівської наукової школи залізобетонного будівництва.
'''Адам Станіславович Курилло''' ({{lang-pl|Adam Kuryłło}}, [[20 травня]] [[1889]], Поточек — [[7 січня]] [[1980]], [[Львів]]) — польський інженер, доктор технічних наук, професор [[Національний університет «Львівська політехніка»|Львівської політехніки]]. Один із засновників львівської наукової школи залізобетонного будівництва.


== Біографія ==
== Біографія ==

Версія за 13:48, 27 липня 2017

Курилло Адам Станіславович
пол. Adam Kuryłło
Народився 20 травня 1889(1889-05-20)
Поточек
Помер 7 січня 1980(1980-01-07) (90 років)
Львів
Поховання Личаківський цвинтар
Країна  Республіка Польща
Національність поляк
Діяльність інженер
Відомий завдяки вчений у галузі залізобетонних конструкцій
Alma mater Національний університет «Львівська політехніка»
Знання мов польська
Заклад Національний університет «Львівська політехніка»

Адам Станіславович Курилло (пол. Adam Kuryłło, 20 травня 1889, Поточек — 7 січня 1980, Львів) — польський інженер, доктор технічних наук, професор Львівської політехніки. Один із засновників львівської наукової школи залізобетонного будівництва.

Біографія

Народився 20 травня 1889 року в селі Поточек (тепер Янівський повіт, Люблінське воєводство) в родині службовця.[1] 1907 року закінчив ІІ реальну школу у Кракові.[2] Протягом 19071912 років навчався у Львівській політехніці. Від 1913 — асистент кафедри будівництва мостів. У 1914-му здобув диплом інженера.[3] Того ж року став членом Політехнічного товариства у Львові.[4] Паралельно, протягом 19151918 років працював у відділі будівництва і регулювання міст у Крайовому управлінні. У цей час виконав геодезичну зйомку Щирця і Нового Яричева.[3] 1921 року виїздив у навчальну подорож до Франції[2], поглиблював знання у Центральній лабораторії шляхів і мостів у Парижі.[3] 1922 року захистив докторську дисертацію (габілітація) на тему залізобетонного будівництва. Тоді ж здобув звання доцента. 1923 року іменований професором надзвичайним, а 1929 року — професором звичайним кафедри будівельної механіки, металевих і залізобетонних конструкцій архітекурного факультету.[2] У 19231935 роках був деканом архітектурного факультету, 1935 року очолив кафедру будівництва мостів і тоді ж обраний членом-кореспондентом Варшавської академії технічних наук. Від 1937 року — декан інженерного факультету.[3]

У лютому 1941 року Вища атестаційна комісія СРСР присудила ступінь доктора технічних наук і звання професора кафедри будівництва мостів Львівського політехнічного інституту. 1946 року кафедри будівельних конструкцій, статики споруд, теорії та будівництва мостів, залізобетонного будівництва було об'єднано в єдину кафедру будівельних конструкцій. Адам Курилло очолював її до 1974 року. За цей час було створено матеріально-технічну та наукову базу кафедри.[5] Під його керівництвом кандидатські дисертації захистили працівники і аспіранти кафедри Л. О. Дорошкевич, Ф. Є. Клименко, Б. Г. Гнідець, Б. М. Ониськів, В. С. Верещали, І. І. Градюк, М. П. Мамонтов, В. С. Рокач, Л. М. Сліпко, Ю. І. Кочетков, В. Г. Кваша, В. В. Левчич, М. І. Костів, В. П. Храмцов, М. С. Тимощук, В. Л. Кунь.[6]

Видав у Львові підручник «Залізобетонне будівництво» у двох частинах (Żelbetnictwo, 1925, 1932). Автор більше ста фахових публікацій, зокрема з питань теорії розрахунку залізобетонних конструкцій і будівництва мостів.[7]

Проживав на вулиці Глінки, 3б.[2] Помер 7 січня 1980 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі, поле № 1а.[8]

Споруди

Примітки

  1. Данилецький В. Адам Курилло (1889—1980) // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». — 2006. — № 562. — С. 3.
  2. а б в г д е Dr. inż. Adam Kuryłło // Album inżynierów i techników w Polsce. — Lwów, 1932. — T. I, cz. III. — S. 22.
  3. а б в г Буцко М. І. Курилло Адам Станіславович // Відомі вчені Державного університету «Львівська політехніка». — Львів : Видавництво Державного університету «Львівська політехніка», 1994. — С. 75. — ISBN 5-7707-5706-X.
  4. Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 92.
  5. Данилецький В. Адам Курилло… — С. 4.
  6. Буцко М. І. Курилло Адам Станіславович // Відомі вчені… — С. 77; Данилецький В. Адам Курилло… — С. 4.
  7. Буцко М. І. Курилло Адам Станіславович // Відомі вчені… — С. 75—77.
  8. Лупій Г. В. Львівський історико-культурний музей-заповідник «Личаківський цвинтар»: Путівник. — Львів : Каменяр, 1996. — С. 230. — ISBN 5-7745-0699-1.
  9. Богданова Ю. Нереалізовані проекти критих ринків у Львові (1920—1930 рр.) // Галицька брама. — 2003. — № 1—3 (97—99). — С. 19.
  10. а б в г д е ж и к л Бірюльов Ю. О. Курилло Адам // Енциклопедія Львова… — С. 702.
  11. Politechnika Lwowska. Jej stan obecny i potrzeby. — Lwów: Pierwsza Związkowa Drukarnia we Lwowie, 1932. — S. 107.
  12. Dr. inż. Adam Kuryłło // Album inżynierów… — S. 22; Politechnika Lwowska. Jej stan… — S. 106.
  13. а б в Dr. inż. Adam Kuryłło // Album inżynierów… — S. 22; Politechnika Lwowska. Jej stan… — S. 107.
  14. а б W. M. Dwa zbiorniki wieżowe // Architektura i Budownictwo. — 1934. — № 3. — S. 87—89.
  15. Бірюльов Ю. О. Вардзала Збіґнєв // Енциклопедія сучасної України. — К : Поліграфкнига, 2005. — Т. 4. — С. 79. — ISBN 966-02-3354-X.
  16. Kuryłło Adam // Wielka Encyklopedia PWN. — Warszawa: Wydawnictwo Nаukowe PWN, 2003. — T. 15. — S. 230. — ISBN 83-01-13794-0.

Джерела

  • Бірюльов Ю. О. Курилло Адам // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3. — С. 701—702. — ISBN 978-966-7007-99-7.
  • Буцко М. І. Курилло Адам Станіславович // Відомі вчені Державного університету «Львівська політехніка». — Львів : Видавництво Державного університету «Львівська політехніка», 1994. — С. 74—77. — ISBN 5-7707-5706-X.
  • Данилецький В. Адам Курилло (1889—1980) // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». — 2006. — № 562. — С. 3—4.
  • Dr. inż. Adam Kuryłło // Album inżynierów i techników w Polsce. — Lwów, 1932. — T. I, cz. III. — S. 22—23.