Шкляр Ігор Володимирович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 48: Рядок 48:


[[Категорія:Уродженці Коропа]]
[[Категорія:Уродженці Коропа]]
[[Категорія:Померли від поранень, яких зазнали під час російсько-української війни 2014—2017]]
[[Категорія:Військовики 41-го окремого мотопіхотного батальйону]]
[[Категорія:Загинули в боях російсько-української війни 2014—2017]]
[[Категорія:Поховані в Коропському районі]]
[[Категорія:Поховані в Коропському районі]]

Версія за 17:00, 11 серпня 2017

Шкляр Ігор Володимирович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 13 червня 1986(1986-06-13)
Короп
Смерть 25 серпня 2014(2014-08-25) (28 років)
помер від поранень
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ Підрозділ територіальної оборони України
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

І́гор Володи́мирович Шкля́р — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Короткий життєпис

Після школи служив у лавах ЗСУ, стрілець, помічник гранатометника. Працював у Коропі на різних роботах, остання робота — станція технічного обслуговування. Служив у 41-му батальйоні територіальної оборони «Чернігів-2».

У середині серпня 2014-го зазнав важких поранень у боях під Дебальцевим. Понад тиждень лікувався у харківському та київському шпиталях, врятувати його життя лікарям не вдалося.

Похований у смт Короп з військовими почестями. Без сина лишились батьки Надія Миколаївна та Володимир Валентинович. 26 і 27 серпня 2014 року в Коропському районі оголошені днями жалоби.

Нагороди

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 4 червня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Джерела