Колпаков Павел Олександрович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 33: Рядок 33:
{{музикант-доробити}}
{{музикант-доробити}}
[[Категорія:Українські композитори]]
[[Категорія:Українські композитори]]
[[Категорія:Випускники Київської консерваторії]]

Версія за 14:29, 16 серпня 2017

Павел Олександрович Колпаков (29 липня 1960(19600729), Запоріжжя) — український композитор, громадський діяч.

Біографія

Народився 1960 року у місті Запоріжжя, Україна. З раннього дитинства почав грати на скрипці і фортепіано. Навчався у дитячій музичній школі по класу скрипки, потім — у Запорізькому музичному училищі ім. П. Майбороди. У 1983 році вступив до Київської консерваторії (нині — Національна музична академія України імені П. Чайковського) по класу скрипки. Невдовзі почав вивчати композицію під керівництвом Якова Губанова, учня Дмитра Шостаковича. У 1987 році перейшов на композиторський факультет, закінчив консерваторію за спеціальністю композиція у 1991 році.

Викладав предмети з теорії музики, зокрема, у Київському інституті музики ім. Рейнгольда Глієра і Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв. Тривалий час співпрацював як композитор з Київським симфонічним оркестром і хором. З 2006 року є членом Національної спілки композиторів України.

У творчому доробку композитора — твори для симфонічного оркестру, камерних ансамблів, сольних інструментів. Симфонічні твори «Каприс» і «The Lost World» були записані Національною телерадіокомпанією України і увійшли до Художнього фонду Українського радіо. Твори Павла Колпакова виконувались на міжнародних фестивалях «Київ Музик Фест», «Київські літні музичні вечори», «Прем'єри сезону», Гогольфест. Композитор співпрацює з низкою відомих київських музикантів, серед яких співачки Єлізавета Ліпітюк, Ганна Коваль (сопрано), Тетяна Пімінова (мецо-сопрано), Ігор Єрмак (флейта), Олександр Авраменко, Артем Шестовський (кларнет), Олександр Кошелєв (гобой), Роман Фотуйма (саксофон), Янжима Морозова (скрипка), Жанна Марчинська (віолончель), піаністи Роман Рєпка, Микола Чикаренко, Роман Лопатинський тощо.

У 2013 році Павел Колпаков заснував у Києві Фестиваль камерної музики Sonor Continuus, головною ідеєю якого була популяризація світової академічної музики 20-21 століть. Концерти фестивалю проходили протягом року в залі Національної спілки композиторів України. У 2017 році започаткував проект сучасної музики Classical Jam.

Основні твори

  • «Sonor Continuus» для симфонічного оркестру (1991, незавершений)
  • «Caprice» для симфонічного оркестру (2005)
  • «The Lost World» для симфонічного оркестру (2006)
  • «Лабіринт» для кларнета соло
  • «Танок тіней» для бас-кларнета соло
  • «Галактика мрії» для саксофона і фортепіано
  • «Савана» для скрипки і віолончелі
  • «Cantus Firmus» для флейти, кларнета, скрипки і віолончелі
  • «Дивовижне видіння» для сопрано (мецо-сопрано) і фортепіано на вірші Д. Хармса
  • «Дивовижне видіння» для сопрано, гобоя, кларнета, скрипки, віолончелі і фортепіано
  • «Пісня всесвіту» для октету мідних духових інструментів
  • «Звукові скульптури» для фортепіано

Джерела

Посилання