Чумак Василь Григорович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Basio (обговорення | внесок)
Рядок 106: Рядок 106:
[[Категорія:Українські письменники]]
[[Категорія:Українські письменники]]
[[Категорія:Українські поети]]
[[Категорія:Українські поети]]
[[Категорія:Український націонал-комунізм]]
[[Категорія:Українські націонал-комуністи]]
[[Категорія:Уродженці Ічні]]
[[Категорія:Уродженці Ічні]]
[[Категорія:Померли в Києві]]
[[Категорія:Померли в Києві]]

Версія за 06:56, 10 вересня 2017

Василь Григорович Чумак
Василь Чумак
Псевдонім Вагр, С. Віче, М. Ічня, В. Ч, С. В.
Народився 25 грудня 1900 (7 січня 1901)(1901-01-07)
Ічня, Борзнянський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія
Помер 8 (21) листопада 1919(1919-11-21) (18 років)
Київ
Поховання Парк Вічної Слави
Країна  УНР
УСРР Російська імперія (до 1917)
Діяльність поет
Сфера роботи творче та професійне письмоd[1], поезія[1] і публіцистика[1]
Мова творів українська, російська
Роки активності 19171919
Жанр вірш
Magnum opus «Заспів»
Партія Українська комуністична партія (боротьбистів)

CMNS: Чумак Василь Григорович у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Чума́к Васи́ль Григо́рович (літературні псевдоніми — С. Віче, Вагр, М. Ічня; 25 грудня 1900 [7 січня 1901](19010107), Ічня, Борзнянський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія — 8 [21] листопада 1919, Київ) — український поет, публіцист, революційний, громадський і культурний діяч.

Біографія

Василь Чумак народився в містечку Ічня на Чернігівщині в селянській родині.

1918 року закінчив гімназію в Городні і переїхав до Києва, де став активним діячем Української партії соціалістів-революціонерів (боротьбістів). Працював секретарем журналу «Мистецтво» і був співробітником Всеукраїнської літературної колегії при Народному комісаріаті освіти УСРР, член літературного угрупування «Гарт». Заарештований разом із Гнатом Михайличенком денікінською контррозвідкою за участь у організації повстання проти білогвардійців на Київщині, розстріляний конвоєм під час спроби втечі[2][3][4]. Похований 29 грудня 1919 року в братській могилі на території Аносівського парку (нині парк Вічної Слави, могила не збереглася)[5].

Творчість

Василь Чумак — автор революційно-романтичних поезій, оповідань, нарисів, літературно-критичних і публіцистичних статей («Революція як джерело», «Євангелія Новітнього Заповіту»). Писав новели в прозі та рецензії. Як поет — імпресіоніст за допомогою називних речень, виразних деталей, кольорів, «штрихованої стилістики» майстерно відбив складні психічні переживання людини та її мінливі настрої, а головне — відтворив волелюбну енергію мас до незалежної України в добу національної революції 1918–1919 років. Друкувався з 1917 року.

Автор виданої посмертно поетичної збірки «Заспів» (1920).

Оцінка творчості

У 1920-х роках була загально-прийнята теза Володимира Коряка про Чумака й інших письменників-боротьбістів (Василя Блакитного, Андрія Заливчого, Гната Михайличенка) як про «перших хоробрих» — основоположників української радянської літератури.

У середині 1930-х років твори Чумака за приналежність його до боротьбистів були заборонені. У середині 1950-х років творчість Чумака реабілітовано.

Ушанування пам'яті

На фасаді будівлі гімназії в м. Городні, де в 1914—1918 роках навчався Василь Чумак, встановлено меморіальну дошку.

На честь Василя Чумака в Києві[6], Ічні та Городні названі вулиці.

Видання

  • Заспів : Поезії / Василь Чумак. — К. : Т-во укр. письменників, 1919. — 62 с.
  • Червоний заспів / Василь Чумак. — К. : Комуніст, [б. р.]. — 16 с.
  • Революція : поезії / Василь Чумак. — Х. : [б. в.], 1920. – 16 с.
  • Червоний заспів / Василь Чумак; В. Блакитний (ред і передм.). — Х. : Видання ЦК КСМУ, 1922. — 16 с.
  • Червоний заспів : вибр. поезії / Василь Чумак. — К. : [б. в.], 1930. – 32 с. — (Бібліотека газети «Пролетарська правда»).
  • Червоний заспів : Вибрані твори / Василь Чумак; вступ. стаття, упоряд. і примітки С. Крижанівського. — К. : Рад. письменник, 1956. — 204 с., портр.
  • Заспів : Твори / Василь Чумак; вступ. стаття Степан Крижанівський. — К. : Дніпро, 1968. — 207 с., портр.
  • Червоний заспів : Твори / Василь Чумак. — К. : Молодь, 1982. — 158 с., іл.
  • Червоний заспів : Поезії. Оповіданні і нариси. Спогади про поета / Василь Чумак. — К. : Дніпро, 1991. — 364 с., портр. — ISBN 5-308-00870-1.

Примітки

  1. а б в Czech National Authority Database
  2. Предупрежденное возстаніе // Кіевлянинъ. — 1919. — № 73. — 20 ноября [ст. ст.]. — С. 1.
  3. N. Игнатій Михайличенко. [8 ноября при попыткѣ къ бѣгству былъ убитъ одинъ изъ виднѣйшихъ боротьбистовъ И. Михайличенко] // Кіевлянинъ. — 1919. — № 74. — 21 ноября [ст. ст.]. — С. 1.
  4. Плужанин, 1926, с. 2–3..
  5. Проценко, 1994, с. 261–263..
  6. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 20 серпня 1957 року № 1428 «Про найменування та перейменування вулиць м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 915. Арк. 799–808. [Архівовано з першоджерела 15 квітня 2013.]

Посилання

Джерела