Курессааре: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Zvr (обговорення | внесок) |
|||
Рядок 52: | Рядок 52: | ||
Вперше шведський контроль над містом (і островом) був перерваний в [[1710]] році, коли російська армія 15(26) серпня спалила місто, яке тоді називалося Аренсбург, оскільки основну масу його мешканців складали [[балтійські шведи]], [[німці]] і [[данці]]. В [[1721]] році, за [[Ніштадтський мир|Ніштадтським мирним договором]] місто офіційно ввійшло до складу Російської імперії. |
Вперше шведський контроль над містом (і островом) був перерваний в [[1710]] році, коли російська армія 15(26) серпня спалила місто, яке тоді називалося Аренсбург, оскільки основну масу його мешканців складали [[балтійські шведи]], [[німці]] і [[данці]]. В [[1721]] році, за [[Ніштадтський мир|Ніштадтським мирним договором]] місто офіційно ввійшло до складу Російської імперії. |
||
=== Місто |
=== Місто у складі Російської імперії === |
||
В 1721—1917 роках місто офіційно знаходилось в складі Російської імперії, перетворившись у відомий [[курорт]] для вищого класу. Аренбурзьку фортецю було скасовано іменним указом [[Катерина II|Катерини II]] від 30 квітня (11 травня) [[1785]] року. |
В 1721—1917 роках місто офіційно знаходилось в складі Російської імперії, перетворившись у відомий [[курорт]] для вищого класу. Аренбурзьку фортецю було скасовано іменним указом [[Катерина II|Катерини II]] від 30 квітня (11 травня) [[1785]] року. |
||
Версія за 18:46, 26 вересня 2017
Центр повіту
Курессааре
Kuressaare
Координати 58°15′ пн. ш. 22°29′ сх. д.H G O
|
Ку́рессааре (ест. Kuressaare, до 1917 р. А́ренсбурґ, в 1952–1988 рр. Кі́нґісепп, ест. Kingissepa) — місто в Естонії, на острові Сааремаа, найбільший населенний пункт і адміністративний центр повіту Сааремаа. В місті розташовані морська гавань і однойменний аеропорт.
Географічне розташування
Місто розташоване на південному березі найбільшого естонського острова Сааремаа, на березі Ризької затоки.
Історія
Заснування і розвиток в епоху німецького правління
Сучасний Курессааре на місці колишнього замку священнослужителів, вперше згадано в літописах від 1381 року. В 1559 році він був проданий Данському королівству, після чого, 8 травня 1563 року, йому була надана міська хартія і, відповідно, статус міста за прикладом Риги. За Брьомсебруським договором 1645 року місто було передане під управління Шведського королівства, під юрисдикцією якого і знаходилось аж до 1721 року.
Вперше шведський контроль над містом (і островом) був перерваний в 1710 році, коли російська армія 15(26) серпня спалила місто, яке тоді називалося Аренсбург, оскільки основну масу його мешканців складали балтійські шведи, німці і данці. В 1721 році, за Ніштадтським мирним договором місто офіційно ввійшло до складу Російської імперії.
Місто у складі Російської імперії
В 1721—1917 роках місто офіційно знаходилось в складі Російської імперії, перетворившись у відомий курорт для вищого класу. Аренбурзьку фортецю було скасовано іменним указом Катерини II від 30 квітня (11 травня) 1785 року.
У той же час основна маса шведського населення острова була вимушена залишити його за наказом Катерини ІІ і переселилась в Україну, в село Вербівку.
Під час Першої Світової війни місто 1(14) жовтня 1917 року було окуповане німецькими військами під час Моонзундської операції.
Естонська територія
Після виведення німецьких окупаційних військ в кінці 1918 року місто ввійшло до складу незалежної Естонської Республіки і стало адміністративним центром повіту Сааремаа. В період естонської незалежності офіційно вживалась естонська назва міста — Курессааре.
Радянський період
В 1940 році місто увійшло до складу Естонської РСР.
Під час Другої Світової війни місто 22 вересня 1941 року було окуповане німецькими військами. Захоплено 7 жовтня 1944 року військами 7-ї естонської стрілецької дивізії 8-го стрілецького корпусу 8-ї армії Ленінградського фронту під час Моонзундської десантної операції.
26 вересня 1950 року місто стало центром Курессаарського району.
В 1952 році місто було перейменоване на честь свого уродженця, естонського комуніста Віктора Кінгіссеппа і до 1988 роду називалося Кінгіссеппом (не плутати з російським містом Кінгісепп). В 1990 році Курессааре стало першим самоврядним містом в Естонії.
Населення
Чисельність населення
1825[2] | 1833[3] | 1840[4] | 1847[5] | 1856[6] | 1863 | 1867 | 1881[7] | 1897[8] | 1922[9] | 1934[10] | 1939[11] | 1959[12] | 1970[13] | 1979[14] | 1989[15] | 2000[15] | 2010 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1691 | 1685 | 2993 | 2725 | 3736 | 3378 | 3256 | 3454 | 4603 | 3364 | 4478 | 4948 | 9720 | 12220 | 14260 | 16356 | 14830 | 14977 |
Національний склад
Національності | 1881[16] | 1897[17] | 1922[18] | 1934[19] | 1989[20] | 2000[20] | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
число | % | число | % | число | % | число | % | число | % | число | % | |
Всього | 3454 | 100 | 4603 | 100 | 3364 | 100 | 4478 | 100 | 16166 | 100 | 14925 | 100 |
естонці | 1685 | 48,8 | 2896 | 62,9 | 2666 | 79,3 | 3938 | 87,9 | 14999 | 92,8 | 14548 | 97,5 |
росіяни | 248 | 7,2 | 341 | 7,4 | 156 | 4,6 | 119 | 2,7 | 833 | 5,2 | 211 | 1,4 |
німці | 1421 | 41,1 | 1198 | 26,0 | 401 | 11,9 | 321 | 7,2 | 334 | 2,1 | 166 | 1,1 |
інші | 100 | 2,9 | 168 | 3,6 | 141 | 4,2 | 100 | 2,2 |
Конфесійний склад населення
Віросповідання | 1881[21] | 1897[22] | 1922[23] | 1934[24] | 2000[25] | |||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
число | % | число | % | число | % | число | % | число | % | |
Всього | 3454 | 100 | 4603 | 100 | 3364 | 100 | 4478 | 100 | 11848 | 100 |
лютерани | 2673 | 77,4 | 3106 | 67,5 | 2129 | 63,3 | 2710 | 60,5 | 2592 | 21,9 |
православні | 643 | 18,6 | 1430 | 31,0 | 1093 | 32,5 | 1504 | 33,6 | 562 | 4,7 |
інші віросповідання, невіруючі, атеїсти | 138 | 4,0 | 67 | 1,5 | 142 | 4,2 | 277 | 6,2 | 8694 | 73,4 |
Примітки. Дані за 2000 рік відносяться тільки до населення у віці 15 років і старше.
Основні заняття в місті — рибальство, туризм, сільське господарство.
Пам'ятки архітектури
- Старе місто (Ратуша)
- Єпископський замок
- Меморіальний музей Йоганнеса Аавіка.
Міста-побратими
- — Таммісаарі, Фінляндія (з 27 листопада 1988)
- — Рьонне, Данія (з 3 жовтня 1991)
- — Марієхамн, Фінляндія (з 24 жовтня 1991)
- — Шевде, Швеція (з 23 червня 1993)
- — Ваммала, Фінляндія (з 30 червня 1994)
- — Турку, Фінляндія (з 30 травня 1996)
- — Талсі, Латвія (з 27 травня 1998)
- — Куурне, Бельгія (з 9 серпня 1998)
Відомі люди
- Евальд Аавік — естонський актор.
Див. також
Примітки
- ↑ Eesti statistika 2012 Статистика Естонії 2012(ест.)
- ↑ Статистическое изображение городов и посадов Российской империи по 1825 год. Сост. из офиц. сведений по руководством директора Департамента полиции исполнительной Штера. Спб., 1829.
- ↑ Обозрение состояния городов российской империи в 1833 году / Изд. при министерстве внутренних дел. — Спб., 1834.
- ↑ Статистические таблицы о состоянии городов Российской империи. Сост. в Стат. отд. Совета МВД. — Спб., 1840.
- ↑ Статистические таблицы о состоянии городов Российской империи [по 1 мая 1847 года]. Сост. в Стат. отд. Совета МВД. Спб., 1852.
- ↑ Статистические таблицы Российской империи, составленные и изданные по распоряжению министра внутренних дел Стат. отделом Центрального статистического комитета. [Вып. 1]. За 1856-й год. Спб., 1858.
- ↑ Rahvastik maakondades ja linnades, 1881
- ↑ Первая Всеобщая перепись населения Российской империи 1897 года. Наличное население в губерниях, уездах, городах Российской Империи (без Финляндии)
- ↑ 1922 a. üldrahvalugemise andmed. Vihk 7-b, Saare maakond. — Tallinn, 1924.
- ↑ Rahvastiku koostis ja korteriolud: II rahvaloenduse tulemusi. Tallinn, 1935, lk. 1.
- ↑ Strukturbereicht über das Ostland. Teil I: Ostland in Zahlen. — Riga, 1942.
- ↑ Перепись населения СССР 1959 года
- ↑ Перепись населения СССР 1970 года
- ↑ Перепись населения СССР 1979 года
- ↑ а б 2000. aasta rahvaloenduse tulemused I Faktiline ja alaline rahvastik, rahvastiku paiknemine, soo- ja vanuskoosseis
- ↑ 1922 a. üldrahvalugemise andmed. Vihk 1. Rahva demograafiline koosseis ja korteriolud Eestis. — Tallinn, 1924, lk. 33.
- ↑ Первая Всеобщая перепись населения Российской империи 1897 г. Под ред. Н. А. Тройницкого. 21: Лифляндская губерния. — Спб., 1905, с. 78—79.
- ↑ 1922 a. üldrahvalugemise andmed. Vihk 7-b, Saare maakond. — Tallinn, 1924, lk. 15
- ↑ Rahvastiku koostis ja korteriolud: II rahvaloenduse tulemusi. Tallinn, 1935, lk. 47—53.
- ↑ а б 2000. aasta rahvaloenduse tulemused. II. Kodakondsus, rahvus, emakeel ja võõrkeelte oskus
- ↑ 1922 a. üldrahvalugemise andmed. Vihk 1. Rahva demograafiline koosseis ja korteriolud Eestis. — Tallinn, 1924, lk. 51.
- ↑ Первая Всеобщая перепись населения Российской империи 1897 г. Под ред. Н. А. Тройницкого. 21: Ліфляндська губернія. — Спб., 1905, с. 76—77.
- ↑ 1922 a. üldrahvalugemise andmed. Vihk 7-b, Saare maakond. — Tallinn, 1924, lk. 38—39
- ↑ Rahvastiku koostis ja korteriolud: II rahvaloenduse tulemusi. Tallinn, 1935, lk. 118—121.
- ↑ 2000. aasta rahvaloenduse tulemused. IV Haridus. Usk
Посилання
- Kuressaare Photos
- Розповіді і фотографіїї мандрівників про Сааремаа
- Saaremaa Museum
- Kuressaare Airport — аеропорт міста Курессааре
- Kuressaare CityCam — веб-камера з видом на Курессааре
- Розповіді про відпочинок в Естонії. Курессааре
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Kuressaare |
|
|
|