Географія Азербайджану: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 48: | Рядок 48: | ||
{{main|Річки Азербайджану}} |
{{main|Річки Азербайджану}} |
||
Азербайджан є країною малих гірських |
Азербайджан є країною малих гірських річок (понад 1000). Більшість річок Азербайджану належать басейну [[Кура|Кури]]. |
||
=== Озера === |
=== Озера === |
||
Рядок 90: | Рядок 90: | ||
* [http://imishli.narod.ru/nature_rus.htm Природа Азербайджану] {{ref-ru}} |
* [http://imishli.narod.ru/nature_rus.htm Природа Азербайджану] {{ref-ru}} |
||
* [http://www.ksam.org/index.php?stype=azerb&slevel=1&sid=10 КСАМ (природа Азербайджану)] {{ref-ru}} |
* [http://www.ksam.org/index.php?stype=azerb&slevel=1&sid=10 КСАМ (природа Азербайджану)] {{ref-ru}} |
||
* [http://www.avialine.com/country/47/articles/459/1076/2048/0/4217.html |
* [http://www.avialine.com/country/47/articles/459/1076/2048/0/4217.html Річки Азербайджану] {{ref-ru}} |
||
{{Azerbaijan-geo-stub}} |
{{Azerbaijan-geo-stub}} |
Версія за 20:14, 2 жовтня 2017
Азербайджан розташований в основному в субтропічному поясі і витягнутий з північного заходу на південний схід в бік Каспійського моря.
Назва
Назва республіки Азербайджан (азерб. Azərbaycan; вірм. Ադրբեջան (Adrbeǧan); араб. آذربيجان (Adharbajdżan); перс. آذربایجان (Âzarbâjdżân); лат. Atropatia) є арабізованою формою від класичної перс. Āδarbāδāgān (порівняйте вірм. Atrpatakan, грец. Άτροπατηνη), яка, імовірно, походить від імені останнього ахеменідського сатрапа Мідії Атропата (Āturpāt), який уперше в 320 році до нашої ери створив у північній частині Мідії незалежну державу. Термін Атурпатакан (Āturpātākān) утворений за допомогою середньоперського патронімічного суфікса -akān від імені Āturpāt. Індо-іранське * Āturpāta — захищений (святим) вогнем. Після завоювання Ірану Арабським халіфатом в VII-VIII століттях, топонім āturpātākān під впливом арабської мови трансформувався в Азарбайджан (араб. آذربایجان).
Існує також теорія, що Азербайджан є отюрченою формою зарабізованої версії перського топоніма Âzarâbâdagân (Азар — вогонь; âbâdag — місце відправлення культу і суфікс множини), або країна вічного вогню, що може бути пов'язано із зороастрийськими храмами вогню в цьому регіоні.
Розташування
Крайні пункти
Геологія
Корисні копалини
Рельєф
Азербайджан — гірська країна, де високі хребти і плоскогір'я поєднуються з рівнинами і низовинами. Приблизно 60% всієї території займають гори, а 40% — низовини (головним чином Кура-Араксинська низовина). У рельєфі виділяються 4 частини:
- гірська система Великий Кавказу (гора Базардюзю, 4466 м);
- гірська система Малий Кавказу, що включає в себе Нахічеванську гірську область (гора Гямиш, 3724 м; гора Капиджиг, 3904 м);
- Ленкоранська гірська система (гора Кьомюркьой, 2477 м);
- Кура-Араксинська низовина, розташована в центрі республіки, частина якої лежить нижче рівня океану (до −28 м).
Узбережжя
Острови
Клімат
Клімат Азербайджану в основному субтропічний. На південному сході, поблизу узбережжя Каспійського моря — район вологих субтропіків.
- На Куро-Араксинській низовині — сухий субтропічний (січень +1 °C, липень +26 °C; опадів 200–400 мм на рік);
- На Ленкоранській низовині — вологий субтропічний, з опадами 1 400—1 700 мм;
- У передгірських і гірських районах — помірний, помірно холодний і холодний (пересічна температура січня від 0 °C до —10 °C; липня — від +20 °C до +10 °C і нижче, опадів — від 400 до 1 300 мм).
Гідрографія
Річки
Азербайджан є країною малих гірських річок (понад 1000). Більшість річок Азербайджану належать басейну Кури.
Озера
У Азербайджані є 250 озер, найбільші з них — озеро Хаджікабюль (16 км²) і озеро Беюкшор (10 км²).
Ґрунтові води
Ґрунти
Ґрунти Азербайджану різноманітні. В низовинах переважно сіроземи й лучні ґрунти, солончаки з напівпустельною та степовою рослинністю, вище, до 500 м, — каштанові; на схилах гір, до 2 000—2 200 м, — бурі гірськолісові з широколистяними лісами (бук, граб, дуб). Вище 2 000—2 200 м — гірськолучні ґрунти й субальпійські та альпійські луки, яйлаги — літні пасовища. На Ленкоранській низовині жовтоземні субтропічні ґрунти, які використовують для вирощування чаю, цитрусових та ін.
Рослинність
В Азербайджані налічується понад 400 видів дерев і чагарників. Особливо розвинута лісова рослинність на південних схилах Головного Кавказького хребта. На схилах Талишу район вологих субтропіків. У широколистяних лісах зустрічаються релікти третинного часу (залізне дерево, дуб каштанолистий, дзелква, шовкова акація та ін.).
Тваринний світ
Стихійні лиха та екологічні проблеми
Охорона природи
Фізико-географічне районування
Див. також
Примітки
Література
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Азербайджану |
- Міністерство екології і природних ресурсів Азербайджану (азерб.) (англ.)
- Азербайджанскае Арніталагічни Грамадства (англ.)
- Природа Азербайджану (рос.)
- Природа Азербайджану (рос.)
- КСАМ (природа Азербайджану) (рос.)
- Річки Азербайджану (рос.)
Це незавершена стаття з географії Азербайджану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|