Користувач:Jarozwj/Чернетка: відмінності між версіями
Jarozwj (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Jarozwj (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Електро́н''' — [[субатомна частинка]] з негативним [[Елементарний електричний заряд|елементарним]] [[Електричний заряд|електричним зарядом]]<ref name="coff2010"/>. Електрони належать до першого [[Покоління елементарних частинок|покоління]] [[лептон]]ів<ref name="curtis74"/>, та зазвичай вважаються [[Фундаментальна частинка|фундаментальними частинками]], оскільки для них невідомі складові компоненти чи субструктура<ref name="prl50"/>. [[Інваріантна маса|Маса]] електрона становить близько 1/1836 маси [[протон]]а<ref name="nist_codata_mu"/>. [[Квантова механіка|Квантовомеханічні]] властивості електрона включають внутрішній [[кутовий момент]] ([[спін]]), напівціле значення, виражене в одиницях [[Стала Планка|зведеної сталої Планка]], ''ħ''. Оскільки вони є [[ферміон]]ами, то відповідно до [[Принцип Паулі|принципу Паулі]] в кожному [[Квантовий стан|квантовому стані]] може перебувати не більше одного електрона<ref name="curtis74"/>. Як і інші елементарні частинки, електрони проявляють властивості [[Корпускулярно-хвильовий дуалізм|як частинок, так і хвиль]]: вони можуть зіштовхуватися з іншими частинками та [[Дифракція електронів|дифрагувати]] подібно до світла. Хвильові властивості електронів простіше спостерігати експериментально у порівнянні з хвильовими властивостями [[нейтрон]]ів і [[протон]]ів через те, що електрони мають меншу масу і отже більшу довжину [[хвилі де Бройля]] для заданої енергії. |
'''Електро́н''' — [[субатомна частинка]] з негативним [[Елементарний електричний заряд|елементарним]] [[Електричний заряд|електричним зарядом]]<ref name="coff2010"/>. Електрони належать до першого [[Покоління елементарних частинок|покоління]] [[лептон]]ів<ref name="curtis74"/>, та зазвичай вважаються [[Фундаментальна частинка|фундаментальними частинками]], оскільки для них невідомі складові компоненти чи субструктура<ref name="prl50"/>. [[Інваріантна маса|Маса]] електрона становить близько 1/1836 маси [[протон]]а<ref name="nist_codata_mu"/>. [[Квантова механіка|Квантовомеханічні]] властивості електрона включають внутрішній [[кутовий момент]] ([[спін]]), напівціле значення, виражене в одиницях [[Стала Планка|зведеної сталої Планка]], ''ħ''. Оскільки вони є [[ферміон]]ами, то відповідно до [[Принцип Паулі|принципу Паулі]] в кожному [[Квантовий стан|квантовому стані]] може перебувати не більше одного електрона<ref name="curtis74"/>. Як і інші елементарні частинки, електрони проявляють властивості [[Корпускулярно-хвильовий дуалізм|як частинок, так і хвиль]]: вони можуть зіштовхуватися з іншими частинками та [[Дифракція електронів|дифрагувати]] подібно до світла. Хвильові властивості електронів простіше спостерігати експериментально у порівнянні з хвильовими властивостями [[нейтрон]]ів і [[протон]]ів через те, що електрони мають меншу масу і отже більшу довжину [[хвилі де Бройля]] для заданої енергії. |
||
Електрони відіграють важливу роль у багатьох [[Фізика|фізичних]] явищах, таких як [[електрика]], [[магнетизм]], [[хімія]] та [[теплопровідність]], і вони також беруть участь у [[Гравітація|гравітаційній]], [[Сила Лоренца|електромагнітній]] та [[Слабка взаємодія|слабкій]] [[Фундаментальні взаємодії|взаємодіях]]<ref name="anastopoulos1"/>. Оскільки електрон має заряд, він оточений [[Електричне поле|електричним полем]], і якщо цей електрон рухається відносно спостерігача, він генерує [[магнітне поле]]. Електромагнітні поля від інших джерел (не тих, що породжені електроном) вплинуть на рух електрона відповідно до формули для [[Сила Лоренца|сили Лоренца]]. |
Електрони відіграють важливу роль у багатьох [[Фізика|фізичних]] явищах, таких як [[електрика]], [[магнетизм]], [[хімія]] та [[теплопровідність]], і вони також беруть участь у [[Гравітація|гравітаційній]], [[Сила Лоренца|електромагнітній]] та [[Слабка взаємодія|слабкій]] [[Фундаментальні взаємодії|взаємодіях]]<ref name="anastopoulos1"/>. Оскільки електрон має заряд, він оточений [[Електричне поле|електричним полем]], і якщо цей електрон рухається відносно спостерігача, він генерує [[магнітне поле]]. Електромагнітні поля від інших джерел (не тих, що породжені електроном) вплинуть на рух електрона відповідно до формули для [[Сила Лоренца|сили Лоренца]]. Електрони випромінюють чи поглинають енергію у формі фотонів якщо вони рухаються з прискоренням. |
||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
Версія за 15:32, 8 жовтня 2017
Електро́н — субатомна частинка з негативним елементарним електричним зарядом[1]. Електрони належать до першого покоління лептонів[2], та зазвичай вважаються фундаментальними частинками, оскільки для них невідомі складові компоненти чи субструктура[3]. Маса електрона становить близько 1/1836 маси протона[4]. Квантовомеханічні властивості електрона включають внутрішній кутовий момент (спін), напівціле значення, виражене в одиницях зведеної сталої Планка, ħ. Оскільки вони є ферміонами, то відповідно до принципу Паулі в кожному квантовому стані може перебувати не більше одного електрона[2]. Як і інші елементарні частинки, електрони проявляють властивості як частинок, так і хвиль: вони можуть зіштовхуватися з іншими частинками та дифрагувати подібно до світла. Хвильові властивості електронів простіше спостерігати експериментально у порівнянні з хвильовими властивостями нейтронів і протонів через те, що електрони мають меншу масу і отже більшу довжину хвилі де Бройля для заданої енергії.
Електрони відіграють важливу роль у багатьох фізичних явищах, таких як електрика, магнетизм, хімія та теплопровідність, і вони також беруть участь у гравітаційній, електромагнітній та слабкій взаємодіях[5]. Оскільки електрон має заряд, він оточений електричним полем, і якщо цей електрон рухається відносно спостерігача, він генерує магнітне поле. Електромагнітні поля від інших джерел (не тих, що породжені електроном) вплинуть на рух електрона відповідно до формули для сили Лоренца. Електрони випромінюють чи поглинають енергію у формі фотонів якщо вони рухаються з прискоренням.
Примітки
- ↑ JERRY COFF. Процитовано 10 September 2010. (англ.)
- ↑ а б Curtis, L.J. (2003). Atomic Structure and Lifetimes: A Conceptual Approach. Cambridge University Press. с. 74. ISBN 0-521-53635-9. (англ.)
- ↑ Eichten, E.J.; Peskin, M.E.; Peskin, M. (1983). New Tests for Quark and Lepton Substructure. Physical Review Letters. 50 (11): 811—814. Bibcode:1983PhRvL..50..811E. doi:10.1103/PhysRevLett.50.811. (англ.)
- ↑ CODATA value: proton-electron mass ratio. 2006 CODATA recommended values. National Institute of Standards and Technology. Процитовано 18 липня 2009. (англ.)
- ↑ Anastopoulos, C. (2008). Particle Or Wave: The Evolution of the Concept of Matter in Modern Physics. Princeton University Press. с. 236—237. ISBN 0-691-13512-6. (англ.)