Романовичі: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
шаблон |
доп |
||
Рядок 20: | Рядок 20: | ||
| Commons = |
| Commons = |
||
}} |
}} |
||
'''Романовичі''' — земельна князівська династія, що виділилася із [[Ізяславичі Волинські|Волинського]] клану [[Мстиславичі|Мстиславичів]] (нащадків [[Мстислав Великий|Мстислава Великого]], сина [[Володимир Мономах|Володимира Мономаха]]). Родоначальником Р.омановичів став [[Роман Мстиславич]]. [[1199]] він об'єднав Галицьку землю і Волинську землю в [[Галицько-Волинське князівство]], та після його смерті воно розпалося. Його сини [[Данило Галицький|Данило]] і [[Василько Романович|Василько]] , досягши повноліття ([[1219]]), розпочали боротьбу за відновлення створеного батьком князівства, яку вони вели з галицькими боярами (котрі запрошували на галицький стіл маріонеткових князів, таких як белзький князь [[Олександр Всеволодович]] і чернігівський княжич [[Ростислав Михайлович]]), угорськими королями і польськими князями. Протягом [[1219]]–[[1228|28]] вони об'єднали [[Волинь]], а [[1228]]–[[1238|38]] – Галичину. Однак [[Монгольська навала на Русь|монголо-татарська навала]] (1241) знову порушила державну єдність Галицько-Волинського князівства. Лише [[1245]] року в [[Битва під Ярославом|битві під Ярославом]] Данило Галицький розгромив боярську опозицію і завдав вирішальної поразки [[Угорщина|Угорщині]], що дало йому можливість майже на 20 років відновити Галицько-Волинське князівство. |
|||
'''Романовичі''' — династична гілка [[Рюриковичі]]в, нащадків князя [[Роман Мстиславич|Романа Мстиславича]] і [[Анна Марія Ангел|Анни]], що володіла у [[1200]]–[[1340]] роках [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинською державою]]. За їхнього правління за нею було закріплено папською буллою статус королівства. Найвизначнішими її представниками були князь [[Данило Галицький|Данило Романович]] (з [[1253]] року — [[король Русі]]) і волинський князь [[Василько Романович]]. Найбільшого територіального поширення королівство Русі отримало за правління [[Лев Данилович|Лева Даниловича]]. На відміну від інших династій Київської Русі Романовичі були тісно споріднені з династіями [[Візантія|Візантії]], [[Угорщина|Угорщини]], [[Польща|Польщі]], [[Чехія|Чехії]], [[Болгарія|Болгарії]], боролись за трони австрійських герцогів, польських князів. |
|||
На відміну від інших династій Київської Русі Романовичі були тісно споріднені з династіями [[Візантія|Візантії]], [[Угорщина|Угорщини]], [[Польща|Польщі]], [[Чехія|Чехії]], [[Болгарія|Болгарії]], боролись за трони австрійських герцогів, польських князів. На думку Войтовича творили унітарну централізовану державу у Південно-Західній Русі за Візантійською моделлю.<ref>''Войтович Л.'' Спірні питання Галицько-Волинської історії: відкриття дискусії. — С. 363.</ref> |
|||
== Генеалогія == |
|||
* '''[[Роман Мстиславич]]''' (1152 — 1205) — князь волинський, галицько волинський, Великий князь Київський. |
|||
** '''[[Федора Романівна|Феодора Романівна]]''' |
|||
** '''[[Олена Романівна]]''' |
|||
** '''[[Данило Галицький|Данило Романович]]''' (1201 — 1264) |
|||
*** '''[[Іраклій Данилович]]''' |
|||
*** '''[[Лев Данилович|Лев І Данилович]]''' |
|||
**** '''[[Юрій Львович|Юрій І Львович]]''' |
|||
***** '''Михайло Юрійович''' |
|||
***** '''[[Андрій Юрійович|Андрій І Юрійович]]''' |
|||
***** '''[[Лев Юрійович|Лев ІІ Юрійович]]''' |
|||
***** '''[[Марія Юріївна]]''' |
|||
****** '''''[[Юрій II Болеслав|Юрій ІІ Болеслав Тройденович]]''''' |
|||
**** '''[[Святослава Львівна]]''' |
|||
**** '''[[Анастасія Львівна]]''' (? — 12.03.1335) — перед [[1301]] р. видана за добжинського князя [[Земовит Добжинський|Земовита]] († 1306 р.). При своїх синах Лєшку (1302-1316 рр.), Владиславі (1303-1352/1357 рр.), Казиміру (1304-1316 рр.) і Болеславі (1305-1326/1329 рр.) була регеншею. |
|||
*** '''[[Переяслава Данилівна]]''' |
|||
*** '''N дочка''' |
|||
*** '''[[Софія Данилівна]]''' — у [[1259]] р. видана за графа [[Генріх V Шварцбург|Генріха V Бланкенбург-Шварцбурга]] († 1285 р.) |
|||
*** '''[[Роман Данилович]]''' |
|||
**** '''[[Марія Романівна]]''' |
|||
**** '''''[[Василько Слонімський|Василько Романович (Слонімський)]]''''' |
|||
*** '''[[Мстислав Данилович]]''' |
|||
**** '''Данило Мстиславич''' |
|||
*** '''[[Шварно Данилович]]''' |
|||
** '''[[Василько Романович]]''' |
|||
*** '''[[Володимир Василькович|Володимир-Іван Василькович]]''' |
|||
**** '''[[Ізяслава Володимирівна]]''' — адаптована (прийомна) дочка Володимира Васильковича. |
|||
*** '''[[Ольга Васильківна]]''' (бл. 1247 — після 1288) — У [[1259]] р. видана за чернігівського князя [[Андрій Всеволодович|Андрія Всеволодовича]] († [[1262]] р.) |
|||
== Див. також == |
== Див. також == |
Версія за 02:09, 31 жовтня 2017
Герб роду | |
Рід |
Романовичі |
---|---|
Титул |
Король Русі Великий князь київський Великий князь Литовський Великий князь Волинський Великий князь Галицький |
Період | 1199 — 1325 |
Держава | Галицько-Волинське князівство |
Родоначальник | Роман Мстиславич |
Романовичі — земельна князівська династія, що виділилася із Волинського клану Мстиславичів (нащадків Мстислава Великого, сина Володимира Мономаха). Родоначальником Р.омановичів став Роман Мстиславич. 1199 він об'єднав Галицьку землю і Волинську землю в Галицько-Волинське князівство, та після його смерті воно розпалося. Його сини Данило і Василько , досягши повноліття (1219), розпочали боротьбу за відновлення створеного батьком князівства, яку вони вели з галицькими боярами (котрі запрошували на галицький стіл маріонеткових князів, таких як белзький князь Олександр Всеволодович і чернігівський княжич Ростислав Михайлович), угорськими королями і польськими князями. Протягом 1219–28 вони об'єднали Волинь, а 1228–38 – Галичину. Однак монголо-татарська навала (1241) знову порушила державну єдність Галицько-Волинського князівства. Лише 1245 року в битві під Ярославом Данило Галицький розгромив боярську опозицію і завдав вирішальної поразки Угорщині, що дало йому можливість майже на 20 років відновити Галицько-Волинське князівство.
На відміну від інших династій Київської Русі Романовичі були тісно споріднені з династіями Візантії, Угорщини, Польщі, Чехії, Болгарії, боролись за трони австрійських герцогів, польських князів. На думку Войтовича творили унітарну централізовану державу у Південно-Західній Русі за Візантійською моделлю.[1]
Генеалогія
- Роман Мстиславич (1152 — 1205) — князь волинський, галицько волинський, Великий князь Київський.
- Феодора Романівна
- Олена Романівна
- Данило Романович (1201 — 1264)
- Іраклій Данилович
- Лев І Данилович
- Юрій І Львович
- Михайло Юрійович
- Андрій І Юрійович
- Лев ІІ Юрійович
- Марія Юріївна
- Святослава Львівна
- Анастасія Львівна (? — 12.03.1335) — перед 1301 р. видана за добжинського князя Земовита († 1306 р.). При своїх синах Лєшку (1302-1316 рр.), Владиславі (1303-1352/1357 рр.), Казиміру (1304-1316 рр.) і Болеславі (1305-1326/1329 рр.) була регеншею.
- Юрій І Львович
- Переяслава Данилівна
- N дочка
- Софія Данилівна — у 1259 р. видана за графа Генріха V Бланкенбург-Шварцбурга († 1285 р.)
- Роман Данилович
- Мстислав Данилович
- Данило Мстиславич
- Шварно Данилович
- Василько Романович
- Володимир-Іван Василькович
- Ізяслава Володимирівна — адаптована (прийомна) дочка Володимира Васильковича.
- Ольга Васильківна (бл. 1247 — після 1288) — У 1259 р. видана за чернігівського князя Андрія Всеволодовича († 1262 р.)
- Володимир-Іван Василькович
Див. також
- Рюриковичі — Генеалогічна таблиця
- Правителі Галицько-Волинського князівства
Примітки
- ↑ Войтович Л. Спірні питання Галицько-Волинської історії: відкриття дискусії. — С. 363.
Джерела та література
- Котляр М. Ф. Романовичі // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 282. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Посилання
- (пол.) DYNASTIA RURYKOWICZÓW 8
|
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |