Фрітувальд (король Берніції): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
правопис
Рядок 34: Рядок 34:


== Життєпис ==
== Життєпис ==
Походив з династії Еоппінгів. Син [[Іда (король Берніції)|Іди]], короля Берніції. Про дату народження та молоді роки нічого невідомо. У 579 році після загибелі брата-короля [[Теодрік (король Берніції)|Теодріка]] успадкував трон держави. Він продовжив війну проти бриттських королівств Регед, Стратклайд, Елмет, Гододдін. Втім у 585 році у битві при Беруіні зазнав ніщивної поразки та загинув. Владу успадкував його молодший брат [[Гусса (король Берніції)|Гусса]].
Походив з династії Еоппінгів. Син [[Іда (король Берніції)|Іди]], короля Берніції. Про дату народження та молоді роки нічого невідомо. У 579 році після загибелі брата-короля [[Теодрік (король Берніції)|Теодріка]] успадкував трон держави. Він продовжив війну проти бритських королівств Регед, Стратклайд, Елмет, Гододдін. Втім у 585 році у битві при Беруіні зазнав нищівної поразки та загинув. Владу успадкував його молодший брат [[Гусса (король Берніції)|Гусса]].


== Джерела ==
== Джерела ==

Версія за 18:01, 3 листопада 2017

Фрітувальд
Народився невідомо
Помер 585
·загибель у битві
Національність англи
Діяльність суверен
Титул король Берніції
Посада Король Берніціїd
Термін 579—585 роки
Попередник Теодрік
Наступник Гусса
Рід Еоппінги
Батько Іда
Мати Bearnoch of Berniciad

Фрітувальд (*Frithuwald, д/н —585) — 6-й король Берніції у 579585 роках.

Життєпис

Походив з династії Еоппінгів. Син Іди, короля Берніції. Про дату народження та молоді роки нічого невідомо. У 579 році після загибелі брата-короля Теодріка успадкував трон держави. Він продовжив війну проти бритських королівств Регед, Стратклайд, Елмет, Гододдін. Втім у 585 році у битві при Беруіні зазнав нищівної поразки та загинув. Владу успадкував його молодший брат Гусса.

Джерела

  • John Ashton Cannon, Anne Hargreaves, The Kings & Queens of Britain (Oxford University Press, 2009), p. 51