Користувач:Jarozwj/Чернетка: відмінності між версіями
Jarozwj (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Jarozwj (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 13: | Рядок 13: | ||
Фотоядерні реакції ідуть з утворенням складеного ядра, однак при збудженні реакцій <math>(\gamma, p)</math> на ядрах з [[масове число|масовим числом]] |
Фотоядерні реакції ідуть з утворенням складеного ядра, однак при збудженні реакцій <math>(\gamma, p)</math> на ядрах з [[масове число|масовим числом]] |
||
<math>A > 100</math> експериментально було виявлено занадто високий вихід у порівнянні з виходом, передбаченим цим механізмом. Крім того, кутовий розподіл [[протон]]ів з найбільшою енергією виявився неізотропним. Ці факти вказують на додатковий механізм прямої взаємодії, який є суттєвим лише у випадку <math>(\gamma, p)</math>-реакції на важких і середніх ядрах. Реакція ж <math>(\gamma, n)</math> завжди іде з утворенням складеного ядра. |
<math>A > 100</math> експериментально було виявлено занадто високий вихід у порівнянні з виходом, передбаченим цим механізмом. Крім того, кутовий розподіл [[протон]]ів з найбільшою енергією виявився неізотропним. Ці факти вказують на додатковий механізм прямої взаємодії, який є суттєвим лише у випадку <math>(\gamma, p)</math>-реакції на важких і середніх ядрах. Реакція ж <math>(\gamma, n)</math> завжди іде з утворенням складеного ядра. |
||
Першою спостережуваною фотоядерною реакцією було фото-розщеплення [[дейтрон]]а: |
|||
:<math> \gamma + {}^{2}\textrm{H} \rightarrow p + n.</math> |
|||
== Примітки == |
== Примітки == |
Версія за 10:54, 12 листопада 2017
Ядерна фізика |
---|
|
Фотоядерні реакції (англ. photodisintegration, phototransmutation) — ядерні реакції, що відбуваються при поглинанні гамма-квантів ядрами атомів[1]. Явище випромінювання ядрами нуклонів при ції реакції називається ядерним фотоефектом.
Це явище відкрили 1934 року Чедвік і Гольдхабер[2] і далі досліджували Боте і Вольфганг Гентнер[3], а потім і Нільс Бор[4][5].
При поглинанні гамма-кванту ядро отримує надлишок енергії без зміни свого нуклонного складу, а ядро з надлишком енергії є складеним ядром[ru]. Як і інші ядерні реакції, поглинання ядром гамма-кванту можливе лише при виконанні необхідних енергетичних і спінових співвідношень. Якщо передана ядру енергія перевищує енергію зв'язку нуклона в ядрі, то розпад утвореного складеного ядра відбувається найчастіше з випромінювання нуклонів, переважно нейтронів. Такий розпад викликає ядерні реакції і які називаються фотоядерними, а явище випромінювання нуклонів у цих реакціях — ядерним фотоефектом. Позначення:
- — частинка гамма-випромінювання чи гамма-квант (фотон з високою енергією);
- — нейтрон;
- — протон.
В теорії фотоядерних реакцій використовується статистична модель складеного ядра і модель резонансного прямого фотоефекту[6].
Фотоядерні реакції ідуть з утворенням складеного ядра, однак при збудженні реакцій на ядрах з масовим числом експериментально було виявлено занадто високий вихід у порівнянні з виходом, передбаченим цим механізмом. Крім того, кутовий розподіл протонів з найбільшою енергією виявився неізотропним. Ці факти вказують на додатковий механізм прямої взаємодії, який є суттєвим лише у випадку -реакції на важких і середніх ядрах. Реакція ж завжди іде з утворенням складеного ядра.
Першою спостережуваною фотоядерною реакцією було фото-розщеплення дейтрона:
Примітки
- ↑ Климов А. Н. Ядерная физика и ядерные реакторы. — Москва : Энергоатомиздат, 1985. — С. 352. (рос.)
- ↑ Дж. Чедвик, М. Гольдхабер. Ядерный фото-эффект (разложение дейтона γ-лучами). — Т. 14, № 8. (рос.)
- ↑ W. Bothe und W. Gentner. Atomumwandlungen durch γ-Strahlen // Zeitschrift für Physik A Hadrons and Nuclei. — 1937. — Т. 106, № 3-4.
- ↑ N. Bohr. Nuclear Photo-effects // Nature. — 1938. — № 141.
- ↑ Н. Бор. Ядерный фотоэффект // УФН. — 1938. — № 7. (рос.)
- ↑ Дж. Левинджер. Фотоядерные реакции. — ИЛ. — Москва, 1962. — С. 258. (рос.)