Йоганн-Георг IV (курфюрст Саксонії): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м оцифрування дат в картці особи
Рядок 44: Рядок 44:


== Джерела ==
== Джерела ==
* Helfricht, Jürgen: Die Wettiner — Sachsens Könige, Herzöge, Kurfürsten und Markgrafen, Sachsenbuch Leipzig 4. aktualisierte Auflage 2007 ISBN 3-89664-044-5
* Helfricht, Jürgen: Die Wettiner — Sachsens Könige, Herzöge, Kurfürsten und Markgrafen, Sachsenbuch Leipzig 4. aktualisierte Auflage 2007 ISBN 3-89664-044-5
{{бібліоінформація}}

{{commons|Category:John George IV, Elector of Saxony|Йоганн-Георг IV (курфюрст Саксонії)}}
{{commons|Category:John George IV, Elector of Saxony|Йоганн-Георг IV (курфюрст Саксонії)}}



Версія за 17:42, 15 листопада 2017

Йоганн-Георг IV
Johann Georg IV
Йоганн-Георг IV
Йоганн-Георг IV
Курфюрст Саксонії
Початок правління: 1691
Кінець правління: 1694

Попередник: Йоганн-Георг III
Наступник: Фредерік Август I

Дата народження: 18 жовтня 1668(1668-10-18)
Місце народження: Дрезден
Дата смерті: 27 квітня 1694(1694-04-27) (25 років)
Місце смерті: Дрезден
Поховання Freiberg Cathedrald
Дружина: Елеонора Саксен-Айзенахська
Династія: Веттіни
Батько: Йоганн-Георг III
Мати: Анна Софія Данська
Нагороди:
орден Підв'язки Кавалер ордена Слона

Йоганн-Георг IV (*18 жовтня 1668 — †27 квітня 1694) — курфюрст Саксонії у 16911694 роках.

Життєпис

Походив з альбертинської лінії Веттінів. Син Йоганна-Георга III, курфюрста Саксонії, та Анни Софії Данської. Отримав гарну освіту. Замолоду брав участь у державних справах разом із батьком. Після смерті останнього у 1691 році Йоганн-Георг IV здійснив великий тур Німеччиною, Нідерландами, Англією. Францією та Італією.

По поверненю призначив першим міністром Ганса Адама фон Шенінга. разом вони продовжили економічну політику Йоганна-Георга III, водночас намагався придушити аристократію, послабити саксонські стани. Намагався отримати права на герцогство лауенбург, сперичався щодо цього із Бранденбургом. Втім імператор Леопольд I відхилив домагання Йоганна-Георга IV. Тоді останній відкликав саксонські війська, що перебували на Рейні, готуючись виступити проти Франції. У відподвідь у 1692 році за наказом імператора Шенінга було схоплено у Теплиці й запроторено до в'язниці. Погіршиалися стсоунки з Австрією поведінкою курфюрста саксонії в особистому житті. Він ігнорував законну дружину й весь час проводив з коханкою. Втім Леопольд I вирішив використати цю ситуацію, надавши у 1693 році коханці Йоганна-Георга IV титул графині імперії. Надяку курфюрст надав імперії 12 тисяч вояків для війни із Францією. Незабаром й сам рушив до війська. Втім сподівання очолити об'єднану імперську армію виявилися марними. По поверненню захворів на віспу й помер 27 квітня 1694 року.

Родина

1. Дружина — Елеонора (1662–1696), донька Йоганна-Георга I, герцога Саксен-Айзенах

дітей не було

2. Коханка — Магдалина-Сибіла (1675–1694), донька Рудольфа фон Нойшюц, генерал-лейтенанта Саксонської армії

Діти:

  • Вільгеміна Марія Фредеріка (1693–1729)

Джерела

  • Helfricht, Jürgen: Die Wettiner — Sachsens Könige, Herzöge, Kurfürsten und Markgrafen, Sachsenbuch Leipzig 4. aktualisierte Auflage 2007 ISBN 3-89664-044-5