Менгісту Хайле Маріам: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Shynkar (обговорення | внесок) |
м Вилучення посилання на плагіат за результатами обговорення |
||
Рядок 55: | Рядок 55: | ||
* ''В. І. Головченко''. Менгісту Хайле Маріам // [[Українська дипломатична енциклопедія]]: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4 |
* ''В. І. Головченко''. Менгісту Хайле Маріам // [[Українська дипломатична енциклопедія]]: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4 |
||
==Посилання== |
==Посилання== |
||
* {{ПЛЕ |том =4 |частина = Менгісту Хайле Маріам |сторінки = 159-169 |посилання = http://chtyvo.org.ua/authors/Shachkovska_Liubov/Politolohichna_entsyklopediia_Knyha_4_M_N.pdf}} |
|||
{{бібліоінформація}} |
{{бібліоінформація}} |
||
{{Президенти Ефіопії}} |
{{Президенти Ефіопії}} |
Версія за 21:01, 17 листопада 2017
Менгісту Хайле Маріам амх. መንግስቱ ኃይለ ማርያም | |||
| |||
---|---|---|---|
11 лютого 1977 — 10 вересня 1987 року | |||
Попередник: | Тефері Бенті | ||
Наступник: | Посаду ліквідовано | ||
| |||
10 вересня 1987 — 21 травня 1991 року | |||
Попередник: | Посаду започатковано | ||
Наступник: | Тесфає Гебре Кідан | ||
Народження: |
21 травня 1937 (86 років) Galla-Sidamo Governorated, Італійська Східна Африка | ||
Країна: | Ефіопія і Зімбабве | ||
Релігія: | Ефіопська православна церква[1] | ||
Партія: | Робітнича партія Ефіопії і Commission for Organizing the Party of the Working People of Ethiopiad | ||
Нагороди: | |||
Менгісту Хайле Маріам[2] (амх. መንግስቱ ኃይለ ማርያም mənɡɨstu haɪlə marjam; нар. 21 травня 1937 або 1941) — прокомуністичний військовий і державний діяч Ефіопії, підполковник (1976), перший президент країни. Один із лідерів ефіопської революції, орієнтований на тісну дружбу та співпрацю з КПРС та СРСР.
Біографія
1974 року очолив Координаційний комітет збройних сил, поліції та територіальної армії — керівний орган революційного руху за ліквідацію феодально-монархічного ладу в Ефіопії. Після ізоляції та вбивства останнього імператора Ефіопії Хайле Селассіє I у вересні 1974 року став першим заступником голови Тимчасової військово-адміністративної ради, що до 1987 року виконувала функції колегіального глави держави. У лютому 1977 року був обраний головою Дерг та його керівних органів — Центрального та Постійного комітетів. Був також главою Тимчасового військового уряду (з грудня 1976) і головнокомандувачем збройних сил. Генеральний секретар ЦК Робітничої партії Ефіопії (1984–1991). У 1987–1991 роках президент і голова Державної ради Ефіопії. З 21 травня 1991 року — в еміграції.
Як керівник держави орієнтувався на побудову в Ефіопії соціалізму. Вважається одним із найжорстокіших правителів XX століття (за роки його правління загинули від 200 тис. до 3 млн осіб — останнє число включає також померлих від голоду). Розпад економіки, голод і війна з сепаратистами в Еритреї привели в 1991 році до його повалення, після чого Хайле Маріам емігрував до Зімбабве, де отримав політичний притулок. На батьківщині Вищий суд Ефіопії заочно засудив Менгісту Хайле Маріама до довічного ув'язнення, а потім до смертної кари.
Примітки
Джерела
Література
- В. І. Головченко. Менгісту Хайле Маріам // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
Посилання
|