Навчально-науковий центр «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка: відмінності між версіями

Навчально-науковий центр «Інститут біології» ; КНУ ім. Т. Шевченка
	Основні дані
Засновано	1933
Абревіатура	биологический факультет Киевского университета
Приналежність	КНУ
	Контакт
Ключові особи	Остапченко Людмила Іванівна
Країна	Україна
Адреса	Проспект Глушкова, 2, корпус №12
Тип	факультет
Вебсторінка	biology.univ.kiev.ua

Інтерактивний перегляд історії

[перевірена версія]

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Версія за 16:03, 21 листопада 2017

Навчально-науковий центр «Інститут біології» — підрозділ Київського національного університету імені Тараса Шевченка, до червня 2010 року біологічний факультет.

Історія

Історія біологічного факультету бере свій початок з 1834 року, із створенням кафедр ботаніки та зоології, що входили до складу фізико-математичного відділення філософського факультету Університету імені святого Володимира. Вже згідно зі статутом 1863 року фізико-математичний факультет має два «розряди» — математичних та природничих наук. У такому складі існував до 1920 року. Тоді було утворено Київський вищий інститут народної освіти імені Драгоманова, у складі шкільного факультету якого існував відділ природничих наук з підвідділом органічної природи з такими циклами: а) ботанічним, б) зоологічним, в) антропологічним. З 1926 року діє Київський інститут народної освіти (КІНО). З 1930 року створено Інститут професійної освіти(ІПО). Згідно з постановою ЦВК СРСР колегія Наркомосвіти УРСР ухвалила з вересня 1933 року відкрити в Києві на базі ІПО та Фізико-математичного інституту оновлений Київський державний університет(КДУ), у складі 6 факультетів, у тому числі було створено біологічний факультет.

Інститут біології має 12 кафедр: біохімії, біофізики, загальної та молекулярної генетики, мікробіології та загальної імунології, вірусології, фізіології людини і тварин, фізіології та екології рослин, зоології, ботаніки, цитології, гістології та біології індивідуального розвитку, екології, фундаментальної медицини. В ННЦ «Інститут біології» створено 19 науково-дослідних лабораторій: фізико-хімічної біології, біофізики, молекулярної білогії і генетики, мікробіологічних та імунологічних проблем біотехнології; екології вірусів та діагностики вірусних захворювань; ботаніки; фізіологічних основ продуктивності рослин; зоології та екології, лабораторія Ботанічного саду та інші.

Окрім наукових лабораторій, до складу Інституту входить зоологічний музеї Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Науково-дослідний інститут фізіології імені академіка П. Богача, що складається з 4 лабораторій. Важливу роль у навчальному процесі і науковій роботі відігріють Ботанічний сад імені академіка О.Фоміна, Канівський природний заповідник (Черкаська область). В Інституті працює інформаційно-обчислювальний центр, функціонує 3 комп'ютерні аудиторії з сучасним обладнанням, що дає можливість проводити навчальний процес з використанням сучасних інформаційних технологій, залучитися до роботи в мережі Інтернет.

ННЦ «Інститут біології» здійснює підготовку висококваліфікованих фахівців широкого профілю трьох рівнів кваліфікації за освітнім напрямком «біологія» і «екологія»: бакалавр (4 роки навчання), спеціаліст (5 років навчання), магістр (6 років навчання). Студенти мають змогу обрати одну з 8 спеціальностей: біологія та біологія розвитку, біохімія, біофізика, ботаніка, генетика, зоологія, мікробіологія та вірусологія, фізіологія, а також відповідно до обраної спеціальності одну з 17 спеціалізацій. Студенти вивчають такі фахові дисципліни, як ботаніка, загальна зоологія, анатомія людини, фізіологія людини і тварин, анатомія рослин, фізіологія рослин, загальна цитологія та гістологія, біологія розвитку, генетика, біохімія, радіобіологія, біофізика, вірусологія, мікробіологія, імунологія, загальна екологія. Випускники біологічного факультету одержують ґрунтовну підготовку з гуманітарних, фундаментальних і фахових дисциплін, що робить їх високопрофесійними конкурентноздатними фахівцями в світі сучасних вимог. В Інституті також здійснюється підготовка аспірантів і докторантів з 11 спеціальностей. Діють три спеціалізовані ради по захисту кандидатських і докторських дисертацій з 11 спеціальностей. За останні роки співробітники факультету опублікували широкий спектр підручників, наукових монографій, навчальних посібників. Інститут має міцні зв'язки з установами Національної академії наук України, Міністерства охорони здоров'я, Української аграрної академії. Вони використовуються як база у навчальному процесі, для проведення наукових досліджень студентами і співробітниками, а також виконання дипломних і дисертаційних робіт.

Інститут біології має широкі міжнародні зв'язки з закордонними освітніми та науковими установами багатьох країн (США, Великої Британії, Країн Євросоюзу, Росії тощо).

Навчально-науковий центр «Інститут біології» створено у 2009 році на базі біологічного факультету, який існував в Київському національному університеті з 1933 році. Однак дві його кафедри (ботаніки і зоології) функціонували ще з 1834 року на філософському факультеті університету св. Володимира, а на його медичному факультеті в 1842 році було відкрито кафедру фізіології людини, в 1868 році — кафедру гістології і ембріології. У дореволюційний період на факультеті працювали такі всесвітньовідомі вчені-біологи, як К. Кесслер, І. Шмальгаузен, С. Навашин, М. Холодний, М. Сєвєрцов. У різні роки XX ст. кафедри очолювали такі видатні вчені, як О. Палладін, Д. Зеров, О. Кистяківський, О. Кришталь, А. Ємченко, Д. Воронцов та ін. Зараз на біологічному факультеті 10 кафедр. Очолює Інститут біології Остапченко Людмила Іванівна, академік АН Вищої школи, професор, доктор біологічних наук. У 2009 до складу Інституту біології увійшли також Ботанічний сад імені академіка О. В. Фоміна і Канівський природний заповідник.

Науково-педагогічний склад ННЦ «Інститут біології» нараховує 281 фахівців, з них: академіків Аграрної академії наук 2, 33 професора, доктора наук і 12 докторів наук, 36 доцентів, кандидатів наук і 93 кандидатів наук. В складі колективу 3 лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки, 5 лауреатів премії імені Тараса Шевченка Київського університету, 6 лауреатів премії видатних вчених НАН України.

Структура

Кафедра біохімії

На медичному факультеті Університету св. Володимира було створено кафедру медичної хімії та фізики відповідно до статуту 1863 р., що було викликано потребами медицини.

Певним стимулом до розвитку біохімії в Київському університеті, як і в інших університетах Росії, був університетський статут 1884 р., згідно з яким було відкрито самостійні кафедри медичної хімії зі спеціальними лабораторіями для ведення наукової роботи. Цей статут передбачав певні можливості для біохімічних досліджень.

Першим завідувачем кафедри медичної хімії був вихованець Московського університету Олександр Олександрович Шеффер. У 1861 р. після захисту в Київському університеті дисертації «Про дію сірчаної кислоти на білкові речовини» йому було присвоєно вчений ступінь доктора медицини. Подальші дослідження проводилися Шеффером у напрямку вивчення хімії крові, перетравлювання їжі та властивостей білків.

Кафедру біохімії на біологічному факультеті Київського університету створено 1934 р. видатним ученим і блискучим педагогом Олександром Володимировичем Палладіним. Ним організовано і обладнано лабораторію, підібрано кадри наукових працівників і викладачів. З перших днів кафедра розпочала навчальну й наукову роботу. Проводилися дослідження з біохімії головного мозку, обміну речовин у м'язах, вітамінів.

З 1934 р. кафедра біохімії за всіма показниками (кадровими, науковими, педагогічними, організаційними, матеріально-технічними) багато в чому визначає обличчя біологічного факультету Київського університету. О. В. Палладін заклав славетну традицію кафедри — навчати студентів у тісній взаємодії з академічної наукою.

Євген Федорович Сопін з 1960 по 1973 р. був завідувачем кафедрою біохімії.

У результаті досліджень, проведених у цей період на кафедрі із застосуванням мічених атомів, було здобуто цінні відомості, які свідчать про вплив зовнішніх факторів на динамічний стан білків тканин. Встановлено, що відсутність в їжі вітамінів впливає на інтенсивність оновлення білків м'язів, печінки та головного мозку.

З 1973 р. кафедрою завідував Микола Євдокимович Кучеренко, доктор біологічних наук, професор, дійсний член НАН України, заслужений діяч науки і техніки, лауреат державної премії України в галузі науки і техніки, лауреат премії імені академіка О. В. Палладіна, відомий вчений в галузі радіаційної біохімії. Під його керівництвом проводяться глибокі фундаментально-прикладні дослідження процесів фосфорилювання, метилювання, ацетилювання та АДФ-рибозилювання різних біологічних субстратів, ролі кальцію, кальмодуліну, системи циклічних нуклеотидів у функціонуванні біологічних мембран. Основні наукові висновки та розробки сформульовано в монографічних виданнях «Структура та функції біологічних мембран», «Біологічне метилювання та його модифікація на ранніх етапах променевого ураження», «Основи молекулярної радіобіології», «Радіорезистентність і регуляція метаболізму нервової тканини», «Біохімічна модель регуляції активності хроматину» та інші. Під керівництвом професора М. Є. Кучеренка підготовлено і захищено 45 кандидатських і 9 докторських дисертацій.

Сьогодні кафедру очолює Людмила Іванівна Остапченко, доктор біологічних наук, професор, випускниця кафедри біохімії.

Людмила Іванівна Остапченко читає лекції із спецкурсів «Біоорганічна хімія», «Біохімія», «Біотехнологія», «Структура і функції біологічних мембран», «Фізика і хімія біомембран», «Структура та механізми дії ферментів», «Регуляція метаболічних процесів». Коло її наукових інтересів — вивчення найбільш універсальної системи регуляції клітинного метаболізму — білкового фосфорилювання за різних патологічних станів. Л. І. Остапченко є науковим керівником науково-дослідних тем, має понад 600 наукових публікацій, серед яких монографія «Молекулярні механізми регуляції активності циклонуклеотид- та кальційзалежних протеїнкіназ лімфоїдних клітин в умовах радіації». Нею підготовлено 30 кандидатів та 3 докторів біологічних наук.

Завідувач кафедри професор Л. І. Остапченко тримає той високий рівень керівництва колективом біохіміків Київського університету, який був характерним для її попередників. Створено велику біохімічну школу в університеті, що прославилась своїми видатними науковими (теоретичними та практичними) досягненнями.

Кафедра біофізики

Кафедра біофізики створена в 1963 році при участі професорів Харченко П. Д., Гродзинського Д. М. академіка Богача П. Г. У 1964—1973 роках кафедрою завідував Петро Богач, який започаткував новий напрямок досліджень, пов'язаний з вивченням клітинних, трансмембранних і молекулярних механізмів м'язового скорочення. Під його керівництвом підготовлена велика кількість кандидатів і докторів наук.

Надалі кафедрою завідували випускник фізичного факультету КДУ професор Валентина Зими (1973—1982) та академік НАН України Михайло Шуба (1982—1994). З 1995 до 2008 року кафедру очолював доктор біологічних наук, професор Мірошниченко Микола Степанович. У 2008—2015 роках кафедрою завідував професор Віктор Мартинюк. З 2016 року кафедрою завідує професор Олександр Жолос.

Кафедра ботаніки

Кафедра ботаніки була створена в Київському університеті св. Володимира, у 1834 р., за ініціативою першого ректора університету, Михайла Олександровича Максимовича. Першим завідувачем кафедри став професор Віллібальд Готлібович Бессер.

Подальша історія кафедри ботаніки пов'язана з такими вченими, як Рудольф Ернестович Траутфеттер — систематик, ректор університету св. Володимира, організатор університетського ботанічного саду; Опанас Семенович Рогович, флорист, систематик і палеонтолог; Яків Якович Вальц, відомий спеціаліст в галузі анатомії, фізіології рослин та в галузі спорових рослин; Ілля Григорович Борщов, відомий систематик та альголог; Іван Федорович Шмальгаузен, флорист і палеоботанік; Йожеф Конрадович Пачоський — засновник української фітоценології; Сергій Гаврилович Навашин — всесвітньо відомий цитоембріолог, перший завідувач кафедри морфології та систематики рослин, виділеної з кафедри ботаніки у 1894 р.; Олександр Васильович Фомін, перший директор Інституту ботаніки АН України.

У 1933 р. Дмитром Костянтиновичем Зеровим — відомим систематиком спорових рослин, флористом, болотознавцем, палеоботаніком — було засновано кафедру нижчих рослин. З її існуванням пов'язані Олександр Вікторович Топачевський — видатний альголог; Семен Филимонович Морочковський — видатний міколог та фітопатолог; Альфред Миколайович Окснер — ліхенолог зі світовим визнанням; Надія Прохорівна Масюк — відомий альголог.

На кафедрі вищих рослин у цей період відомими персоналіями та науковцями стали: Михайло Григорович Попов, флорист, професор і завідувач кафедрою з 1941 по 1944 рр.; Петро Федорович Оксіюк та Яків Самойлович Моділевський — відомі цитоембріологи; Олексій Лаврентійович Липа, визнаний фахівець у галузі дендрофлори та озеленення; Володимир Іванович Чопик — відомий флорист і систематик.

У 1985 р. відбувається об'єднання кафедри нижчих та кафедри вищих рослин в єдину кафедру ботаніки, завідувачем якої став професор Олексій Олексійович Лаптєв, фахівець у справі зеленого будівництва та декоративного садівництва.

Серед випускників кафедри чимало кандидатів та докторів біологічних наук, що працюють в інших установах (зокрема, в Інституті ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України) і є визнаними авторитетами в ботаніці, зокрема: С. С. Харкевич, В. В. Осичнюк, В. В. Протопопова, С. М. Зиман, Я. П. Дідух, Т. Л. Андрієнко, В. С. Ткаченко, Г. К. Смик, О. М. Дубовик та інші.

Кафедра вірусології

Кафедра екології та зоології

Історія кафедри

Кафедра зоології існувала в Київському університеті з моменту його створення у 1834 році. Першими завідувачами були А. Л. Анджейовський (протягом 1834—1839), О. Ф. Міддендорф (1839—1842) і К. Ф. Кесслер (1842—1862). З 1877 року завідувачем кафедри був М. В. Бобрецький, а згодом — О. О. Коротнєв.

К. Ф. Кесслер і М. В. Бобрецький, протягом відповідно 1856—1862 і 1890—1902 років, обіймали посаду декана фізико-математичного факультету, до якого входила тоді кафедра зоології, а останній був також ректором Київського університету в 1903—1905 роках.

Тривалий час підрозділ носив назву кафедри зоології та порівняльної анатомії. У 1917 році окремо виділилася кафедра зоології безхребетних, яку очолив С. Ю. Кушакевич.

Після реорганізації Університету в 1920 році, і до 1985 року, окремо існували кафедри зоології безхребетних і хребетних. У цей період певний час існували також і інші окремі кафедри, що відділялися від зоологічних кафедр і згодом знову возз'єднувалися з ними: у 1943—1950 роках — очолювана Я. В. Роллом кафедра гідробіології; у 1944—1950 — очолювана В. М. Артоболевським кафедра екології та біогеографії; у 1944—1945 — очолювана В. П. Поспєловим кафедра ентомології; у 1945—1955 — очолювана В. А. Мовчаном кафедра іхтіології.

Кафедру зоології безхребетних після реорганізації Університету очолювали Д. Є. Белінг (1920—1935), О. Г. Лебедєв (1935—1936), академік О. П. Маркевич (1936—1960), О. П. Кришталь (1960—1981) і Г. Й. Щербак (1981—1985).

В той же час кафедру зоології хребетних очолювали академік І. І. Шмальгаузен (1920—1930), М. М. Воскобойников (1930—1941), академік Д. К. Третьяков (1945-48), О. П. Корнєєв (1948—1964), О. Б. Кістяківський (1964—1974) і Л. О. Бабенко (1974—1985).

У 1985 році ці кафедри були об'єднані у єдину кафедру зоології, завідувачкою якою була Г. Й. Щербак, а з 1991 року — Ю. Г. Вервес. Протягом 2001—2002 років кафедру очолював П. Я. Кілочицький і протягом 2002—2016 — В. В. Серебряков.

При кафедрі у 1969—2002 роках існувала створена О. П. Кришталем науково-дослідна лабораторії екології та токсикології.

У 2011 році була створена окрема кафедра екології та охорони навколишнього середовища, що була укомплектована переважно колишніми викладачами кафедри зоології, зокрема очолив новостворену кафедру Д. В. Лукашов.

З початку 2017 року кафедри зоології та екології були об'єднані у єдину кафедру екології та зоології, завідувачем якої є Д. В. Лукашов. Серед сучасних викладачів кафедри зокрема також В. П. Гандзюра, П. Г. Балан і Н. О. Матушкіна.

Крім перерахованих вище, на кафедрі викладали також такі відомі науковці як академіки О. М. Сєверцов, О. О. Ковалевський і В. І. Монченко, І. Г. Ємельянов, В. К. Совинський, В. В. Совинський, О. М. Паульсон, Б. О. Сварчевський, Е. Е. Мірам, Б. М. Мазурмович, З. Ф. Ключко, Л. О. Смогоржевський, Л. О. Смогоржевська, М. С. Образцов, В. П. Коваль, І. І. Мазепа та інші.

Наукові дослідження

З моменту створення кафедра була одним з найбільших наукових центрів зоологічних досліджень в Україні. В 19 столітті та в першій половині 20 століття на кафедрі проводилися провідні дослідження у галузях порівняльної анатомії, ембріології, біології розвитку та еволюційної біології, що в першу чергу пов'язано з іменами всесвітньо відомих учених О. О. Ковалевського, О. М. Сєверцова та І. І. Шмальгаузена. Одночасно проводилися дослідження у класичних напрямках зоології, зокрема протягом майже всього часу існування кафедри на ній діяли великі школи орнітології, іхтіології та теріології, також проводилося багато досліджень у галузях карцинології, протистології, гельмінтології, ентомології тощо. За радянського періоду на кафедрі зоології безхребетних сформувалися особливо потужні школи паразитології та ентомології, що були створені в першу чергу відповідно О. П. Маркевичем та О. П. Кришталем, а також і створена ними обома школа акарології. З першої половини 20 століття на кафедрі також проводиться багато досліджень у галузях гідробіології та екології. Починаючи з 1960-х років на кафедрі приділяється значна увага вивченню наукових засад охорони природи, що на початкових етапах було пов'язано переважно з іменем О. П. Корнєєва.

За радянських часів кафедри зоології Університету були тісно пов'язані з київським Інститутом зоології, більшість завідувачів кафедр того часу обіймали помітні посади і в Інституті зоології, зокрема троє з них певний час очолювали цей науковий заклад. В значній мірі це було можливо завдяки тому, що зоологічні кафедри тоді розміщувалися в Червоному корпусі Університету, поруч з Інститутом. Відповідно значна частина наукових досліджень співробітників кафедр зоології проводилася на базі Інституту зоології, тоді як кафедри слугували базою для підготовки нових наукових кадрів для Інституту.

Нині на кафедрі викладають фахівці у галузях екології, гідробіології, охорони природи, ентомології, морфології, порівняльної анатомії, акарології, малакології, іхтіології, теріології, орнітології, етології тощо.

Випускники кафедри

Відомими нині живими випускниками кафедри є С. М. Горб, І. А. Акімов, І. Г. Ємельянов, Л. І. Францевич, М. Д. Зерова, Г. Й. Щербак, Ю. Г. Вервес, В. В. Серебряков, П. Я. Кілочицький, Л. О. Колодочка, І. В. Довгаль, В. О. Корнєєв, В. О. Харченко, З. С. Гершензон, І. І. Дзеверін, О. В. Гумовський, Д. В. Лукашов, В. П. Гандзюра, Ю. І. Кузьмін, Т. А. Кузьміна, Н. О. Матушкіна, А. М. Полуда, П. Г. Балан, І. К. Поліщук, В. О. Грищенко, І. В. Загороднюк, О. А. Михалевич, І. О. Балашов та інші.

Відомими померлими випускниками кафедри є І. І. Шмальгаузен, Ф. Г. Добржанський, М. С. Гіляров, О. П. Маркевич, В. О. Топачевський, В. І. Монченко, М. М. Щербак, Є. В. Звірозомб-Зубовський, В. Г. Долін, М. В. Бобрецький, Б. О. Сварчевський, В. М. Артоболевський, Д. Є. Белінг, В. О. Караваєв, О. П. Кришталь, Б. І. Балінський, С. Я. Парамонов, В. П. Шарпило, О. П. Кулаківська, Б. М. Мазурмович, В. М. Єрмоленко, М. А. Воїнственський, Л. О. Смогоржевський, Л. О. Смогоржевська, З. Ф. Ключко, В. О. Мамонтова, С. В. Кононова, П. О. Сітько, В. К. Совинський, В. В. Совинський, О. П. Корнєєв, Є. М. Савченко, О. О. Оглоблін, Д. О. Оглоблін, В. П. Коваль, Г. З. Осичнюк, Л. А. Шелюжко, Ю. П. Некрутенко, Т. І. Котенко, О. В. Корнюшин, В. І. Крижанівський, О. М. Давидов, В. П. Жежерін, С. В. Таращук та інші.

Серед випускників кафедри більше 40 докторів біологічних наук, 4 академіки Німецької академії наук, 2 академіки АН СРСР, 4 академіки і 6 членів-кореспондентів НАН України (АН УРСР), зокрема поточні директори Інституту зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України і Національного науково-природничого музею НАН України. Ф. Г. Добржанський, окрім Німецької академії наук, був також дійсним членом Лондонського королівського товариства, Шведської королівської академії наук і Національної академії наук США.

Кафедра загальної та молекулярної генетики

Кафедра мікробіології та загальної імунології

Кафедра фізіології людини і тварини

Кафедра фізіології та екології рослин

Кафедра цитології, гістології та біології розвитку

Науково-дослідний інститут фізіології імені академіка Петра Богача

Інформаційно-обчислювальний сектор біологічного факультету

Зоологічний музей

Докладніше: Зоологічний музей Київського університету

Ботанічний сад

Докладніше: Ботанічний сад ім. академіка О. В. Фоміна

Ботанічний сад ім. академіка О. В. Фоміна закладений 1839 на пустирі. Площа саду 22,5 га. Для створення саду було завезено колекції рослин з ботанічного саду Кременецького ліцею (тепер Кременецький педагогічний інститут у Тернопільскій області), також використано рослини, вирощені з насіння, надісланого вітчизняними та європейськими ботанічними садами. В 1846 — 1849 споруджено оранжерейний комплекс і розміщено в ньому колекції тропічних і субтропічних рослин. У колекціях ботанічного саду налічується близько 10 тисяч видів, форм і сортів різних рослин. В оранжерейному комплексі зібрано велику кількість тропічних і субтропічних рослин, найстарші й найвищі в колишньому Радянському Союзі екземпляри пальм, для яких 1977 року збудовано найвищий в світі 30-метровий кліматрон. Колекція кактусів та інших сукулентів налічує близько 2 тисяч видів і є найбільшою в колишньому Радянському Союзі. У відкритому ґрунті росте багато реліктових і ендемічних видів рослин з різних районів світу.

При ботанічному саду існує 8 наукових відділів, що проводять дослідження в галузі інтродукції й акліматизації рослин, займаються питаннями охорони, збагачення та раціонального використовування рослинних ресурсів тощо, є групи ландшафтної архітектури, захисту рослин від хвороб і шкідників, насіннєва лабораторія. В ботанічному саду в різні часи працювали такі відомі вчені, як Р. Е. Траутфеттер, О. С. Рогович, І. Ф. Шмальгаузен, О. В. Фомін, С. Г. Навашин, М. Г. Холодний, Д. К. Зеров та інші.

Канівський природний заповідник

Докладніше: Канівський природний заповідник

Найвідоміші випускники

Дійсні члени Німецької Академії Наук

Серед випускників кафедр, що зараз входять до складу «Інституту біології», семеро стали дійсними членами Німецької Академії Наук «Леопольдина», однієї з найбільш престижних наукових академій у світі:

Причому це переважна більшість український вчених, що колись були удостоєні честі стати дійсними членами «Леопольдини», а останні троє — єдині нині живі українці у складі цієї академії.

Примітки

Література

История Киевского университета (на украинском языке) 1834—1959 под ред. О.З, Жмудского, 627 с.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка ВПЦ «Київський університет», 2004

Посилання

[1] Leopoldina — Ivan Schmalhausen

[2] Leopoldina — Theodosius Dobzhansky

[3] Leopoldina — Platon G. Kostjuk

[4] Leopoldina — Merkurij S. Ghilarov

[5] Leopoldina — Yuri Y. Gleba

[6] Leopoldina — Marina V. Rodnina

[7] Leopoldina — Stanislav N. Gorb

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

@@ Рядок 12: / Рядок 12: @@
  e-mail              = 	decanat_bf@univ.kiev.ua|
  |}}
-'''Навчально-науковий центр «Інститут біології»'''&nbsp;— підрозділ  [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського національного університету імені Тараса Шевченка]], до червня [[2010]] року '''біологічний факультет'''.
+'''Навчально-науковий центр «Інститут біології»'''&nbsp;— підрозділ [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського національного університету імені Тараса Шевченка]], до червня [[2010]] року '''біологічний факультет'''.
-==Історія==
+== Історія ==
-Історія біологічного факультету бере свій початок з 1834 року, із створенням кафедр ботаніки та зоології, що входили до складу фізико-математичного відділення [[філософський факультет КНУ|філософського факультету]] [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Університету імені святого Володимира]]. Вже згідно зі статутом 1863 року фізико-математичний факультет має два "розряди" -- математичних та природничих наук. У такому складі існував до 1920 року. Тоді було утворено Київський вищий інститут народної освіти імені Драгоманова, у складі шкільного факультету якого існував відділ природничих наук з підвідділом органічної природи з такими циклами: ''а) ботанічним, б) зоологічним, в) антропологічним.'' З 1926 року діє Київський інститут народної освіти (КІНО). З 1930 року створено Інститут професійної освіти(ІПО). Згідно з постановою [[Центра́льний Викона́вчий Комітет́ СРСР (ЦВК СРСР)|ЦВК СРСР ]]колегія Наркомосвіти УРСР ухвалила з вересня 1933 року відкрити в Києві на базі ІПО та Фізико-математичного інституту оновлений [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київський державний університет(КДУ)]], у складі 6 факультетів, у тому числі було створено біологічний факультет.
+Історія біологічного факультету бере свій початок з 1834 року, із створенням кафедр ботаніки та зоології, що входили до складу фізико-математичного відділення [[філософський факультет КНУ|філософського факультету]] [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Університету імені святого Володимира]]. Вже згідно зі статутом 1863 року фізико-математичний факультет має два «розряди»&nbsp;— математичних та природничих наук. У такому складі існував до 1920 року. Тоді було утворено Київський вищий інститут народної освіти імені Драгоманова, у складі шкільного факультету якого існував відділ природничих наук з підвідділом органічної природи з такими циклами: ''а) ботанічним, б) зоологічним, в) антропологічним.'' З 1926 року діє Київський інститут народної освіти (КІНО). З 1930 року створено Інститут професійної освіти(ІПО). Згідно з постановою [[Центра́льний Викона́вчий Комітет́ СРСР (ЦВК СРСР)|ЦВК СРСР ]]колегія Наркомосвіти УРСР ухвалила з вересня 1933 року відкрити в Києві на базі ІПО та Фізико-математичного інституту оновлений [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київський державний університет(КДУ)]], у складі 6 факультетів, у тому числі було створено біологічний факультет.
-Інститут  біології  має 12  кафедр:  біохімії,  біофізики,  загальної  та  молекулярної  генетики, мікробіології та загальної імунології, вірусології, фізіології людини і тварин, фізіології та екології рослин,  зоології,  ботаніки,  цитології,  гістології  та  біології  індивідуального  розвитку,  екології, фундаментальної медицини.
+Інститут біології має 12 кафедр: біохімії, біофізики, загальної та молекулярної генетики, мікробіології та загальної імунології, вірусології, фізіології людини і тварин, фізіології та екології рослин, зоології, ботаніки, цитології, гістології та біології індивідуального розвитку, екології, фундаментальної медицини.
-В ННЦ «Інститут біології» створено 19 науково-дослідних лабораторій: фізико-хімічної біології,біофізики, молекулярної білогії і генетики, мікробіологічних та імунологічних проблем біотехнології; екології вірусів та діагностики вірусних захворювань; ботаніки; фізіологічних основ продуктивності рослин; зоології та екології, лабораторія  Ботанічного саду та інші.
+В ННЦ «Інститут біології» створено 19 науково-дослідних лабораторій: фізико-хімічної біології, біофізики, молекулярної білогії і генетики, мікробіологічних та імунологічних проблем біотехнології; екології вірусів та діагностики вірусних захворювань; ботаніки; фізіологічних основ продуктивності рослин; зоології та екології, лабораторія Ботанічного саду та інші.
-Окрім  наукових  лабораторій,  до  складу  Інституту  входить  зоологічний  музеї  Київського національного  університету імені Тараса Шевченка, Науково-дослідний інститут фізіології імені академіка  П.  Богача,  що складається  з  4 лабораторій.  Важливу  роль  у  навчальному  процесі  і науковій  роботі  відігріють  Ботанічний  сад  імені  академіка  О.Фоміна,  Канівський  природний заповідник (Черкаська область).
+Окрім наукових лабораторій, до складу Інституту входить зоологічний музеї Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Науково-дослідний інститут фізіології імені академіка П. Богача, що складається з 4 лабораторій. Важливу роль у навчальному процесі і науковій роботі відігріють Ботанічний сад імені академіка О.Фоміна, Канівський природний заповідник (Черкаська область).
-В Інституті працює інформаційно-обчислювальний центр, функціонує 3 комп'ютерні аудиторії з сучасним  обладнанням,  що  дає  можливість  проводити  навчальний  процес  з  використанням сучасних інформаційних технологій, залучитися до роботи в мережі Інтернет.
+В Інституті працює інформаційно-обчислювальний центр, функціонує 3 комп'ютерні аудиторії з сучасним обладнанням, що дає можливість проводити навчальний процес з використанням сучасних інформаційних технологій, залучитися до роботи в мережі Інтернет.
-ННЦ «Інститут біології» здійснює підготовку висококваліфікованих фахівців широкого профілю трьох рівнів кваліфікації за освітнім напрямком “біологія” і «екологія»: бакалавр (4 роки навчання), спеціаліст (5 років навчання), магістр (6 років навчання).Студенти мають змогу обрати одну з 8 спеціальностей: біологія та біологія розвитку, біохімія, біофізика, ботаніка, генетика, зоологія, мікробіологія та вірусологія, фізіологія, а також  відповідно до обраної спеціальності одну з 17 спеціалізацій. Студенти вивчають такі фахові дисципліни, як ботаніка,  загальна  зоологія,  анатомія  людини,  фізіологія  людини  і  тварин,  анатомія  рослин, фізіологія  рослин,  загальна  цитологія  та  гістологія,  біологія  розвитку,  генетика,  біохімія, радіобіологія,  біофізика,  вірусологія,  мікробіологія,  імунологія,  загальна  екологія.  Випускники біологічного  факультету  одержують  ґрунтовну  підготовку  з  гуманітарних,  фундаментальних  і фахових дисциплін, що робить їх високопрофесійними конкурентноздатними фахівцями в світі сучасних  вимог.    В  Інституті  також  здійснюється  підготовка  аспірантів  і  докторантів  з  11 спеціальностей. Діють три спеціалізовані ради по захисту кандидатських і докторських дисертацій з 11  спеціальностей.  За  останні  роки  співробітники  факультету  опублікували  широкий  спектр підручників,  наукових монографій, навчальних посібників.
+ННЦ «Інститут біології» здійснює підготовку висококваліфікованих фахівців широкого профілю трьох рівнів кваліфікації за освітнім напрямком «біологія» і «екологія»: бакалавр (4 роки навчання), спеціаліст (5 років навчання), магістр (6 років навчання). Студенти мають змогу обрати одну з 8 спеціальностей: біологія та біологія розвитку, біохімія, біофізика, ботаніка, генетика, зоологія, мікробіологія та вірусологія, фізіологія, а також відповідно до обраної спеціальності одну з 17 спеціалізацій. Студенти вивчають такі фахові дисципліни, як ботаніка, загальна зоологія, анатомія людини, фізіологія людини і тварин, анатомія рослин, фізіологія рослин, загальна цитологія та гістологія, біологія розвитку, генетика, біохімія, радіобіологія, біофізика, вірусологія, мікробіологія, імунологія, загальна екологія. Випускники біологічного факультету одержують ґрунтовну підготовку з гуманітарних, фундаментальних і фахових дисциплін, що робить їх високопрофесійними конкурентноздатними фахівцями в світі сучасних вимог. В Інституті також здійснюється підготовка аспірантів і докторантів з 11 спеціальностей. Діють три спеціалізовані ради по захисту кандидатських і докторських дисертацій з 11 спеціальностей. За останні роки співробітники факультету опублікували широкий спектр підручників, наукових монографій, навчальних посібників.
-Інститут  має  міцні  зв'язки  з  установами  Національної  академії  наук  України,  Міністерства охорони здоров'я, Української аграрної академії. Вони  використовуються як база у навчальному процесі, для проведення наукових досліджень студентами і співробітниками, а також виконання дипломних і дисертаційних робіт.
+Інститут має міцні зв'язки з установами Національної академії наук України, Міністерства охорони здоров'я, Української аграрної академії. Вони використовуються як база у навчальному процесі, для проведення наукових досліджень студентами і співробітниками, а також виконання дипломних і дисертаційних робіт.
-Інститут  біології  має  широкі  міжнародні  зв'язки  з  закордонними  освітніми  та  науковими установами багатьох країн (США, Великої Британії, Країн Євросоюзу, Росії  тощо).
+Інститут біології має широкі міжнародні зв'язки з закордонними освітніми та науковими установами багатьох країн (США, Великої Британії, Країн Євросоюзу, Росії тощо).
-Навчально-науковий центр «Інститут біології» створено у 2009 році на базі біологічного факультету, який існував в Київському національному університеті  з 1933  році.  Однак  дві  його кафедри  (ботаніки і  зоології) функціонували  ще  з  1834  року  на  філософському  факультеті університету св. Володимира, а на його медичному факультеті в 1842 році  було відкрито кафедру  фізіології  людини,  в 1868  році  -  кафедру гістології  і  ембріології.  У  дореволюційний  період  на  факультеті працювали  такі  всесвітньовідомі  вчені-біологи,  як  К.  Кесслер, І.  Шмальгаузен,  С.  Навашин,  М. Холодний,  М.  Сєвєрцов.  У різні  роки XX ст. кафедри очолювали такі видатні вчені, як О. Палладін, Д. Зеров, О. Кистяківський, О. Кришталь, А. Ємченко, Д. Воронцов та ін. Зараз на біологічному факультеті 10 кафедр. Очолює Інститут біології Остапченко Людмила  Іванівна,  академік  АН  Вищої  школи,  професор,  доктор біологічних наук. У 2009 до складу Інституту біології увійшли також Ботанічний сад імені академіка О.В. Фоміна і Канівський природний заповідник.
+Навчально-науковий центр «Інститут біології» створено у 2009 році на базі біологічного факультету, який існував в Київському національному університеті з 1933 році. Однак дві його кафедри (ботаніки і зоології) функціонували ще з 1834 року на філософському факультеті університету св. Володимира, а на його медичному факультеті в 1842 році було відкрито кафедру фізіології людини, в 1868 році&nbsp;— кафедру гістології і ембріології. У дореволюційний період на факультеті працювали такі всесвітньовідомі вчені-біологи, як К. Кесслер, І. Шмальгаузен, С. Навашин, М. Холодний, М. Сєвєрцов. У різні роки XX&nbsp;ст. кафедри очолювали такі видатні вчені, як О. Палладін, Д. Зеров, О. Кистяківський, О. Кришталь, А. Ємченко, Д. Воронцов та ін. Зараз на біологічному факультеті 10 кафедр. Очолює Інститут біології Остапченко Людмила Іванівна, академік АН Вищої школи, професор, доктор біологічних наук. У 2009 до складу Інституту біології увійшли також Ботанічний сад імені академіка О.&nbsp;В.&nbsp;Фоміна і Канівський природний заповідник.
-Науково-педагогічний  склад  ННЦ  «Інститут  біології»  нараховує  281 фахівців,  з  них:  академіків  Аграрної  академії  наук    2,  33  професора, доктора  наук  і  12  докторів  наук,  36  доцентів,  кандидатів  наук  і 93  кандидатів  наук.  В  складі  колективу  3  лауреати  Державної  премії України в галузі науки і техніки, 5 лауреатів премії імені Тараса Шевченка Київського  університету,  6  лауреатів  премії  видатних  вчених  НАН України.
+Науково-педагогічний склад ННЦ «Інститут біології» нараховує 281 фахівців, з них: академіків Аграрної академії наук 2, 33 професора, доктора наук і 12 докторів наук, 36 доцентів, кандидатів наук і 93 кандидатів наук. В складі колективу 3 лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки, 5 лауреатів премії імені Тараса Шевченка Київського університету, 6 лауреатів премії видатних вчених НАН України.
-==Структура ==
+== Структура ==
-===Кафедра біохімії===
-На медичному факультеті Університету св. Володимира  було створено кафедру медичної хімії та фізики відповідно до статуту 1863 р., що було викликано потребами медицини.
+=== Кафедра біохімії ===
-Певним стимулом до розвитку біохімії в Київському університеті, як і в інших університетах Росії, був університетський статут 1884 р., згідно з яким було відкрито самостійні кафедри медичної хімії зі спеціальними лабораторіями для ведення наукової роботи. Цей статут передбачав певні можливості для біохімічних досліджень.
+На медичному факультеті Університету св. Володимира було створено кафедру медичної хімії та фізики відповідно до статуту 1863&nbsp;р., що було викликано потребами медицини.
+Певним стимулом до розвитку біохімії в Київському університеті, як і в інших університетах Росії, був університетський статут 1884&nbsp;р., згідно з яким було відкрито самостійні кафедри медичної хімії зі спеціальними лабораторіями для ведення наукової роботи. Цей статут передбачав певні можливості для біохімічних досліджень.
-Першим завідувачем кафедри медичної хімії був вихованець Московського університету Олександр Олександрович Шеффер. У 1861 р. після захисту в Київському університеті дисертації «Про дію сірчаної кислоти на білкові речовини» йому було присвоєно вчений ступінь доктора медицини. Подальші дослідження проводилися Шеффером у напрямку вивчення хімії крові, перетравлювання їжі та властивостей білків.
+Першим завідувачем кафедри медичної хімії був вихованець Московського університету Олександр Олександрович Шеффер. У 1861&nbsp;р. після захисту в Київському університеті дисертації «Про дію сірчаної кислоти на білкові речовини» йому було присвоєно вчений ступінь доктора медицини. Подальші дослідження проводилися Шеффером у напрямку вивчення хімії крові, перетравлювання їжі та властивостей білків.
-Кафедру біохімії на біологічному факультеті Київського університету створено 1934 р. видатним ученим і блискучим педагогом Олександром Володимировичем Палладіним. Ним організовано і обладнано лабораторію, підібрано кадри наукових працівників і викладачів. З перших днів кафедра розпочала навчальну й наукову роботу. Проводилися дослідження з біохімії головного мозку, обміну речовин у м’язах, вітамінів.
+Кафедру біохімії на біологічному факультеті Київського університету створено 1934&nbsp;р. видатним ученим і блискучим педагогом Олександром Володимировичем Палладіним. Ним організовано і обладнано лабораторію, підібрано кадри наукових працівників і викладачів. З перших днів кафедра розпочала навчальну й наукову роботу. Проводилися дослідження з біохімії головного мозку, обміну речовин у м'язах, вітамінів.
-З 1934 р. кафедра біохімії за всіма показниками (кадровими, науковими, педагогічними, організаційними, матеріально-технічними) багато в чому визначає обличчя біологічного факультету Київського університету. О.В. Палладін заклав славетну традицію кафедри – навчати студентів у тісній взаємодії з академічної наукою.
+З 1934&nbsp;р. кафедра біохімії за всіма показниками (кадровими, науковими, педагогічними, організаційними, матеріально-технічними) багато в чому визначає обличчя біологічного факультету Київського університету. О.&nbsp;В.&nbsp;Палладін заклав славетну традицію кафедри&nbsp;— навчати студентів у тісній взаємодії з академічної наукою.
-Євген Федорович Сопін з 1960 по 1973 р. був завідувачем кафедрою біохімії.
+Євген Федорович Сопін з 1960 по 1973&nbsp;р. був завідувачем кафедрою біохімії.
-У результаті досліджень, проведених у цей період на кафедрі із застосуванням мічених атомів, було здобуто цінні відомості, які свідчать про вплив зовнішніх факторів на динамічний стан білків тканин. Встановлено, що відсутність в їжі вітамінів впливає на інтенсивність оновлення білків м’язів, печінки та головного мозку.
+У результаті досліджень, проведених у цей період на кафедрі із застосуванням мічених атомів, було здобуто цінні відомості, які свідчать про вплив зовнішніх факторів на динамічний стан білків тканин. Встановлено, що відсутність в їжі вітамінів впливає на інтенсивність оновлення білків м'язів, печінки та головного мозку.
-З 1973 р. кафедрою завідував Микола Євдокимович Кучеренко, доктор біологічних наук, професор, дійсний член НАН України, заслужений діяч науки і техніки, лауреат державної премії України в галузі науки і техніки, лауреат премії імені академіка О.В. Палладіна, відомий вчений в галузі радіаційної біохімії. Під його керівництвом проводяться глибокі фундаментально-прикладні дослідження процесів фосфорилювання, метилювання, ацетилювання та АДФ-рибозилювання різних біологічних субстратів, ролі кальцію, кальмодуліну, системи циклічних нуклеотидів у функціонуванні біологічних мембран. Основні наукові висновки та розробки сформульовано в монографічних виданнях «Структура та функції біологічних мембран», «Біологічне метилювання та його модифікація на ранніх етапах променевого ураження», «Основи молекулярної радіобіології», «Радіорезистентність і регуляція метаболізму нервової тканини», «Біохімічна модель регуляції активності хроматину» та інші. Під керівництвом професора М.Є.Кучеренка підготовлено і захищено 45 кандидатських і 9 докторських дисертацій.
-:Сьогодні кафедру очолює Людмила Іванівна Остапченко, доктор біологічних наук, професор, випускниця кафедри біохімії.
-Людмила Іванівна Остапченко читає лекції із спецкурсів «Біоорганічна хімія», «Біохімія», «Біотехнологія», «Структура і функції біологічних мембран», «Фізика і хімія біомембран», «Структура та механізми дії ферментів», «Регуляція метаболічних процесів». Коло її наукових інтересів – вивчення найбільш універсальної системи регуляції клітинного метаболізму – білкового фосфорилювання за різних патологічних станів. Л.І. Остапченко є науковим керівником науково-дослідних тем, має понад 600 наукових публікацій, серед яких монографія «Молекулярні механізми регуляції активності циклонуклеотид- та кальційзалежних протеїнкіназ лімфоїдних клітин в умовах радіації». Нею підготовлено 30 кандидатів та 3 докторів біологічних наук.
+З 1973&nbsp;р. кафедрою завідував Микола Євдокимович Кучеренко, доктор біологічних наук, професор, дійсний член НАН України, заслужений діяч науки і техніки, лауреат державної премії України в галузі науки і техніки, лауреат премії імені академіка О.&nbsp;В.&nbsp;Палладіна, відомий вчений в галузі радіаційної біохімії. Під його керівництвом проводяться глибокі фундаментально-прикладні дослідження процесів фосфорилювання, метилювання, ацетилювання та АДФ-рибозилювання різних біологічних субстратів, ролі кальцію, кальмодуліну, системи циклічних нуклеотидів у функціонуванні біологічних мембран. Основні наукові висновки та розробки сформульовано в монографічних виданнях «Структура та функції біологічних мембран», «Біологічне метилювання та його модифікація на ранніх етапах променевого ураження», «Основи молекулярної радіобіології», «Радіорезистентність і регуляція метаболізму нервової тканини», «Біохімічна модель регуляції активності хроматину» та інші. Під керівництвом професора М.&nbsp;Є.&nbsp;Кучеренка підготовлено і захищено 45 кандидатських і 9 докторських дисертацій.
-Завідувач кафедри професор Л.І. Остапченко тримає той високий рівень керівництва колективом біохіміків Київського університету, який був характерним для її попередників. Створено велику біохімічну школу в університеті, що прославилась своїми видатними науковими (теоретичними та практичними) досягненнями.
+: Сьогодні кафедру очолює Людмила Іванівна Остапченко, доктор біологічних наук, професор, випускниця кафедри біохімії.
+Людмила Іванівна Остапченко читає лекції із спецкурсів «Біоорганічна хімія», «Біохімія», «Біотехнологія», «Структура і функції біологічних мембран», «Фізика і хімія біомембран», «Структура та механізми дії ферментів», «Регуляція метаболічних процесів». Коло її наукових інтересів&nbsp;— вивчення найбільш універсальної системи регуляції клітинного метаболізму&nbsp;— білкового фосфорилювання за різних патологічних станів. Л.&nbsp;І.&nbsp;Остапченко є науковим керівником науково-дослідних тем, має понад 600 наукових публікацій, серед яких монографія «Молекулярні механізми регуляції активності циклонуклеотид- та кальційзалежних протеїнкіназ лімфоїдних клітин в умовах радіації». Нею підготовлено 30 кандидатів та 3 докторів біологічних наук.
+Завідувач кафедри професор Л.&nbsp;І.&nbsp;Остапченко тримає той високий рівень керівництва колективом біохіміків Київського університету, який був характерним для її попередників. Створено велику біохімічну школу в університеті, що прославилась своїми видатними науковими (теоретичними та практичними) досягненнями.
 === Кафедра біофізики ===
-Кафедра біофізики створена в 1963 році при участі професорів Харченко П. Д., Гродзинського Д. М. академіка Богача П.&nbsp;Г. У 1964-1973 роках кафедрою завідував [[Богач Петро Григорович|Петро Богач]], який започаткував новий напрямок досліджень, пов'язаний з вивченням клітинних, трансмембранних і молекулярних механізмів м'язового скорочення. Під його керівництвом підготовлена велика кількість кандидатів і докторів наук.
+Кафедра біофізики створена в 1963 році при участі професорів Харченко П. Д., Гродзинського Д. М. академіка Богача П.&nbsp;Г. У 1964—1973 роках кафедрою завідував [[Богач Петро Григорович|Петро Богач]], який започаткував новий напрямок досліджень, пов'язаний з вивченням клітинних, трансмембранних і молекулярних механізмів м'язового скорочення. Під його керівництвом підготовлена велика кількість кандидатів і докторів наук.
-Надалі кафедрою завідували випускник фізичного факультету КДУ професор [[Зима Валентин Леонідович|Валентина Зими]] (1973-1982) та академік НАН України [[Шуба Михайло Федорович|Михайло Шуба]] (1982-1994). З 1995 до 2008 року кафедру очолював доктор біологічних наук, професор [[Мірошниченко Микола Степанович]]. У 2008—2015 роках кафедрою завідував професор [[Мартинюк Віктор Семенович|Віктор Мартинюк]]. З 2016 року кафедрою завідує професор [[Жолос Олександр Вікторович|Олександр Жолос]].
+Надалі кафедрою завідували випускник фізичного факультету КДУ професор [[Зима Валентин Леонідович|Валентина Зими]] (1973—1982) та академік НАН України [[Шуба Михайло Федорович|Михайло Шуба]] (1982—1994). З 1995 до 2008 року кафедру очолював доктор біологічних наук, професор [[Мірошниченко Микола Степанович]]. У 2008—2015 роках кафедрою завідував професор [[Мартинюк Віктор Семенович|Віктор Мартинюк]]. З 2016 року кафедрою завідує професор [[Жолос Олександр Вікторович|Олександр Жолос]].
 === Кафедра ботаніки ===
@@ Рядок 72: / Рядок 73: @@
 Серед випускників кафедри чимало кандидатів та докторів біологічних наук, що працюють в інших установах (зокрема, в Інституті ботаніки ім. М.&nbsp;Г.&nbsp;Холодного НАН України) і є визнаними авторитетами в ботаніці, зокрема: С.&nbsp;С.&nbsp;Харкевич, В.&nbsp;В.&nbsp;Осичнюк, В.&nbsp;В.&nbsp;Протопопова, С.&nbsp;М.&nbsp;Зиман, [[Дідух Яків Петрович|Я.&nbsp;П.&nbsp;Дідух]], [[Андрієнко Тетяна Леонідівна|Т.&nbsp;Л.&nbsp;Андрієнко]], В.&nbsp;С.&nbsp;Ткаченко, Г.&nbsp;К.&nbsp;Смик, О.&nbsp;М.&nbsp;Дубовик та інші.
-===Кафедра вірусології===
+=== Кафедра вірусології ===
 {{розширити}}
 === Кафедра екології та зоології ===
 ==== Історія кафедри ====
 Кафедра [[зоологія|зоології]] існувала в Київському університеті з моменту його створення у [[1834]] році. Першими завідувачами були [[Анджейовський Антон Лукіянович|А.&nbsp;Л.&nbsp;Анджейовський]] (протягом 1834—1839), [[Міддендорф Олександр Федорович|О.&nbsp;Ф.&nbsp;Міддендорф]] (1839—1842) і [[Кесслер Карл Федорович|К.&nbsp;Ф.&nbsp;Кесслер]] (1842—1862). З 1877 року завідувачем кафедри був [[Бобрецький Микола Васильович|М.&nbsp;В.&nbsp;Бобрецький]], а згодом&nbsp;— [[Коротнєв Олексій Олексійович|О.&nbsp;О.&nbsp;Коротнєв]].
 К.&nbsp;Ф.&nbsp;Кесслер і М.&nbsp;В.&nbsp;Бобрецький, протягом відповідно 1856—1862 і 1890—1902 років, обіймали посаду [[декан]]а фізико-математичного факультету, до якого входила тоді кафедра зоології, а останній був також [[ректор]]ом Київського університету в 1903—1905 роках.
 Тривалий час підрозділ носив назву кафедри зоології та [[порівняльна анатомія|порівняльної анатомії]]. У 1917 році окремо виділилася кафедра зоології безхребетних, яку очолив [[Кушакевич Сергій Юхимович|С.&nbsp;Ю.&nbsp;Кушакевич]].
-Після реорганізації Університету в 1920 році, і до 1985 року, окремо існували кафедри зоології безхребетних і хребетних. У цей період певний час існували також і інші окремі кафедри, що відділялися від зоологічних кафедр і згодом знову возз'єднувалися з ними:  у 1943—1950 роках&nbsp;— очолювана [[Ролл Яків Володимирович|Я.&nbsp;В.&nbsp;Роллом]] кафедра [[гідробіологія|гідробіології]]; у 1944—1950 &nbsp;— очолювана [[Артоболевський Володимир Михайлович|В.&nbsp;М.&nbsp;Артоболевським]] кафедра [[екологія|екології]] та [[біогеографія|біогеографії]]; у 1944—1945&nbsp;— очолювана [[Поспєлов Володимир Петрович|В.&nbsp;П.&nbsp;Поспєловим]] кафедра [[ентомологія|ентомології]]; у 1945—1955&nbsp;— очолювана [[Мовчан Василь Архипович|В.&nbsp;А.&nbsp;Мовчаном]] кафедра [[іхтіологія|іхтіології]].
+Після реорганізації Університету в 1920 році, і до 1985 року, окремо існували кафедри зоології безхребетних і хребетних. У цей період певний час існували також і інші окремі кафедри, що відділялися від зоологічних кафедр і згодом знову возз'єднувалися з ними: у 1943—1950 роках&nbsp;— очолювана [[Ролл Яків Володимирович|Я.&nbsp;В.&nbsp;Роллом]] кафедра [[гідробіологія|гідробіології]]; у 1944—1950 &nbsp;— очолювана [[Артоболевський Володимир Михайлович|В.&nbsp;М.&nbsp;Артоболевським]] кафедра [[екологія|екології]] та [[біогеографія|біогеографії]]; у 1944—1945&nbsp;— очолювана [[Поспєлов Володимир Петрович|В.&nbsp;П.&nbsp;Поспєловим]] кафедра [[ентомологія|ентомології]]; у 1945—1955&nbsp;— очолювана [[Мовчан Василь Архипович|В.&nbsp;А.&nbsp;Мовчаном]] кафедра [[іхтіологія|іхтіології]].
 Кафедру зоології безхребетних після реорганізації Університету очолювали [[Белінг Дмитро Євстахійович|Д.&nbsp;Є.&nbsp;Белінг]] (1920—1935), [[Лебедєв Олександр Георгійович|О.&nbsp;Г.&nbsp;Лебедєв]] (1935—1936), академік [[Маркевич Олександр Прокопович|О.&nbsp;П.&nbsp;Маркевич]] (1936—1960), [[Кришталь Олександр Пилипович|О.&nbsp;П.&nbsp;Кришталь]] (1960—1981) і [[Щербак Галина Йосипівна|Г.&nbsp;Й.&nbsp;Щербак]] (1981—1985).
-В той же час кафедру зоології хребетних очолювали академік [[Шмальгаузен Іван Іванович|І.&nbsp;І.&nbsp;Шмальгаузен]] (1920—1930), [[Воскобойников Михайло Михайлович|М.&nbsp;М.&nbsp;Воскобойников]] (1930-1941), академік [[Третьяков Дмитро Костянтинович|Д.&nbsp;К.&nbsp;Третьяков]] (1945-48), [[Корнєєв Олександр Порфирович|О.&nbsp;П.&nbsp;Корнєєв]] (1948—1964), [[Кістяківський Олександр Богданович|О.&nbsp;Б.&nbsp;Кістяківський]] (1964—1974) і Л.&nbsp;О.&nbsp;Бабенко (1974—1985).
+В той же час кафедру зоології хребетних очолювали академік [[Шмальгаузен Іван Іванович|І.&nbsp;І.&nbsp;Шмальгаузен]] (1920—1930), [[Воскобойников Михайло Михайлович|М.&nbsp;М.&nbsp;Воскобойников]] (1930—1941), академік [[Третьяков Дмитро Костянтинович|Д.&nbsp;К.&nbsp;Третьяков]] (1945-48), [[Корнєєв Олександр Порфирович|О.&nbsp;П.&nbsp;Корнєєв]] (1948—1964), [[Кістяківський Олександр Богданович|О.&nbsp;Б.&nbsp;Кістяківський]] (1964—1974) і Л.&nbsp;О.&nbsp;Бабенко (1974—1985).
 У [[1985]] році ці кафедри були об'єднані у єдину кафедру зоології, завідувачкою якою була [[Щербак Галина Йосипівна|Г.&nbsp;Й.&nbsp;Щербак]], а з [[1991]] року&nbsp;— [[Вервес Юрій Григорович|Ю.&nbsp;Г.&nbsp;Вервес]]. Протягом 2001—2002 років кафедру очолював [[Кілочицький Петро Якович|П.&nbsp;Я.&nbsp;Кілочицький]] і протягом 2002—2016&nbsp;— [[Серебряков Валентин Валентинович|В.&nbsp;В.&nbsp;Серебряков]].
@@ Рядок 104: / Рядок 106: @@
 За радянських часів кафедри зоології Університету були тісно пов'язані з київським [[Інститут зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України|Інститутом зоології]], більшість завідувачів кафедр того часу обіймали помітні посади і в Інституті зоології, зокрема троє з них певний час очолювали цей науковий заклад. В значній мірі це було можливо завдяки тому, що зоологічні кафедри тоді розміщувалися в [[Червоний корпус КНУ|Червоному корпусі Університету]], поруч з Інститутом. Відповідно значна частина наукових досліджень співробітників кафедр зоології проводилася на базі [[Інститут зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України|Інституту зоології]], тоді як кафедри слугували базою для підготовки нових наукових кадрів для Інституту.
-Нині на кафедрі викладають фахівці у галузях [[екологія|екології]], [[гідробіологія|гідробіології]], [[охорона природи|охорони природи]], [[ентомологія|ентомології]], [[морфологія (біологія)|морфології]], [[порівняльна анатомія|порівняльної анатомії]], [[акарологія|акарології]], [[малакологія|малакології]], [[іхтіологія|іхтіології]], [[теріологія|теріології]], [[орнітологія|орнітології]],  [[етологія|етології]] тощо.
+Нині на кафедрі викладають фахівці у галузях [[екологія|екології]], [[гідробіологія|гідробіології]], [[охорона природи|охорони природи]], [[ентомологія|ентомології]], [[морфологія (біологія)|морфології]], [[порівняльна анатомія|порівняльної анатомії]], [[акарологія|акарології]], [[малакологія|малакології]], [[іхтіологія|іхтіології]], [[теріологія|теріології]], [[орнітологія|орнітології]], [[етологія|етології]] тощо.
 ==== Випускники кафедри ====
@@ Рядок 111: / Рядок 113: @@
 Відомими померлими випускниками кафедри є [[Шмальгаузен Іван Іванович|І.&nbsp;І.&nbsp;Шмальгаузен]], [[Добржанський Феодосій Григорович|Ф.&nbsp;Г.&nbsp;Добржанський]], [[Гіляров Меркурій Сергійович|М.&nbsp;С.&nbsp;Гіляров]], [[Маркевич Олександр Прокопович|О.&nbsp;П.&nbsp;Маркевич]], [[Топачевський Вадим Олександрович|В.&nbsp;О.&nbsp;Топачевський]], [[Монченко Владислав Іванович|В.&nbsp;І.&nbsp;Монченко]], [[Щербак Микола Миколайович|М.&nbsp;М.&nbsp;Щербак]], [[Звірозомб-Зубовський Євген Васильович|Є.&nbsp;В.&nbsp;Звірозомб-Зубовський]], [[Долін Володимир Гдаліч|В.&nbsp;Г.&nbsp;Долін]], [[Бобрецький Микола Васильович|М.&nbsp;В.&nbsp;Бобрецький]], [[Сварчевський Борис Олександрович|Б.&nbsp;О.&nbsp;Сварчевський]], [[Артоболевський Володимир Михайлович|В.&nbsp;М.&nbsp;Артоболевський]], [[Белінг Дмитро Євстахійович|Д.&nbsp;Є.&nbsp;Белінг]], [[Караваєв Володимир Опанасович (біолог)|В.&nbsp;О.&nbsp;Караваєв]], [[Кришталь Олександр Пилипович|О.&nbsp;П.&nbsp;Кришталь]], [[Балінський Борис Іванович|Б.&nbsp;І.&nbsp;Балінський]], [[Парамонов Сергій Якович|С.&nbsp;Я.&nbsp;Парамонов]], [[Шарпило Віктор Петрович|В.&nbsp;П.&nbsp;Шарпило]], [[Кулаківська Ольга Петрівна|О.&nbsp;П.&nbsp;Кулаківська]], [[Мазурмович Борис Миколайович|Б.&nbsp;М.&nbsp;Мазурмович]], [[Єрмоленко Валерій Михайлович|В.&nbsp;М.&nbsp;Єрмоленко]], [[Воїнственський Михайло Анатолійович|М.&nbsp;А.&nbsp;Воїнственський]], [[Смогоржевський Леонід Олександрович|Л.&nbsp;О.&nbsp;Смогоржевський]], [[Смогоржевська Лідія Олексіївна|Л.&nbsp;О.&nbsp;Смогоржевська]], [[Ключко Зоя Федорівна|З.&nbsp;Ф.&nbsp;Ключко]], [[Мамонтова Віра Олексіївна|В.&nbsp;О.&nbsp;Мамонтова]], [[Кононова Світлана Василівна|С.&nbsp;В.&nbsp;Кононова]], [[Сітько Пантелеймон Онопрійович|П.&nbsp;О.&nbsp;Сітько]], [[Совинський Василь Карлович|В.&nbsp;К.&nbsp;Совинський]], [[Совинський Вадим Васильович|В.&nbsp;В.&nbsp;Совинський]], [[Корнєєв Олександр Порфирович|О.&nbsp;П.&nbsp;Корнєєв]], [[Савченко Євген Миколайович|Є.&nbsp;М.&nbsp;Савченко]], [[Оглоблін Олександр Олексійович|О.&nbsp;О.&nbsp;Оглоблін]], [[Оглоблін Дмитро Олексійович|Д.&nbsp;О.&nbsp;Оглоблін]], [[Коваль Віра Павлівна|В.&nbsp;П.&nbsp;Коваль]], [[Осичнюк Ганна Захарівна|Г.&nbsp;З.&nbsp;Осичнюк]], [[Шелюжко Лев Андрійович|Л.&nbsp;А.&nbsp;Шелюжко]], [[Некрутенко Юрій Павлович|Ю.&nbsp;П.&nbsp;Некрутенко]], [[Котенко Тетяна Іванівна|Т.&nbsp;І.&nbsp;Котенко]], [[Корнюшин Олексій Вадимович|О.&nbsp;В.&nbsp;Корнюшин]], [[Крижанівський Валентин Іванович|В.&nbsp;І.&nbsp;Крижанівський]], [[Давидов Отто Миколайович|О.&nbsp;М.&nbsp;Давидов]], [[Жежерін Всеволод Петрович|В.&nbsp;П.&nbsp;Жежерін]], [[Таращук Сергій Володимирович|С.&nbsp;В.&nbsp;Таращук]] та інші.
-Серед випускників кафедри більше 40 [[доктор біологічних наук|докторів біологічних наук]], 4 [[академік]]и [[Леопольдина|Німецької академії наук]], 2 [[академік]]и [[АН СРСР]], 4 [[академік]]и і 6 [[член-кореспондент|членів-кореспондентів]] [[НАН України]] ([[АН УРСР]]), зокрема поточні директори [[Інститут зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України|Інституту зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України]] і [[Національний науково-природничий музей НАН України|Національного науково-природничого музею НАН України]]. [[Добржанський Феодосій Григорович|Ф.&nbsp;Г.&nbsp;Добржанський]], окрім [[Леопольдина|Німецької академії наук]], був також [[дійсний член|дійсним членом]] [[Лондонське королівське товариство|Лондонського королівського товариства]], [[Шведська королівська академія наук|Шведської королівської академії наук]] і [[Національна академія наук США|Національної академії наук США]].
+Серед випускників кафедри більше 40 [[доктор біологічних наук|докторів біологічних наук]], 4 [[академік]]и [[Леопольдина|Німецької академії наук]], 2 [[академік]]и [[АН СРСР]], 4 [[академік]]и і 6 [[член-кореспондент|членів-кореспондентів]] [[НАН України]] ([[АН УРСР]]), зокрема поточні директори [[Інститут зоології імені І. І. Шмальгаузена НАН України|Інституту зоології імені І.&nbsp;І.&nbsp;Шмальгаузена НАН України]] і [[Національний науково-природничий музей НАН України|Національного науково-природничого музею НАН України]]. [[Добржанський Феодосій Григорович|Ф.&nbsp;Г.&nbsp;Добржанський]], окрім [[Леопольдина|Німецької академії наук]], був також [[дійсний член|дійсним членом]] [[Лондонське королівське товариство|Лондонського королівського товариства]], [[Шведська королівська академія наук|Шведської королівської академії наук]] і [[Національна академія наук США|Національної академії наук США]].
-===Кафедра загальної та молекулярної генетики===
+=== Кафедра загальної та молекулярної генетики ===
 {{розширити}}
-===Кафедра мікробіології та загальної імунології===
+=== Кафедра мікробіології та загальної імунології ===
 {{розширити}}
-===Кафедра фізіології людини і тварини===
+=== Кафедра фізіології людини і тварини ===
 {{розширити}}
-===Кафедра фізіології та екології рослин===
+=== Кафедра фізіології та екології рослин ===
 {{розширити}}
-===Кафедра цитології, гістології та біології розвитку===
+=== Кафедра цитології, гістології та біології розвитку ===
 {{розширити}}
-===Науково-дослідний інститут фізіології імені академіка Петра Богача===
+=== Науково-дослідний інститут фізіології імені академіка Петра Богача ===
 {{розширити}}
-===Інформаційно-обчислювальний сектор біологічного факультету===
+=== Інформаційно-обчислювальний сектор біологічного факультету ===
 {{розширити}}
-===Зоологічний музей===
+=== Зоологічний музей ===
 {{main|Зоологічний музей Київського університету}}
 {{розширити}}
-===Ботанічний сад===
+=== Ботанічний сад ===
 {{main|Ботанічний сад ім. академіка О. В. Фоміна}}
 Ботанічний сад ім. академіка О.&nbsp;В.&nbsp;Фоміна закладений 1839 на пустирі. Площа саду 22,5 га. Для створення саду було завезено колекції рослин з ботанічного саду Кременецького ліцею (тепер Кременецький педагогічний інститут у Тернопільскій області), також використано рослини, вирощені з насіння, надісланого вітчизняними та європейськими ботанічними садами. В 1846&nbsp;— 1849 споруджено оранжерейний комплекс і розміщено в ньому колекції тропічних і субтропічних рослин. У колекціях ботанічного саду налічується близько 10 тисяч видів, форм і сортів різних рослин. В оранжерейному комплексі зібрано велику кількість тропічних і субтропічних рослин, найстарші й найвищі в колишньому Радянському Союзі екземпляри пальм, для яких 1977 року збудовано найвищий в світі 30-метровий кліматрон. Колекція [[кактус]]ів та інших [[сукулент]]ів налічує близько 2 тисяч видів і є найбільшою в колишньому Радянському Союзі. У відкритому ґрунті росте багато реліктових і ендемічних видів рослин з різних районів світу.
@@ Рядок 149: / Рядок 151: @@
 == Найвідоміші випускники ==
 === Дійсні члени Німецької Академії Наук ===
 Серед випускників кафедр, що зараз входять до складу «Інституту біології», семеро стали дійсними членами [[Леопольдина|Німецької Академії Наук «Леопольдина»]], однієї з найбільш престижних наукових академій у світі:
-* [[Шмальгаузен Іван Іванович]] ([[1960]])<ref>[http://www.leopoldina.org/de/mitglieder/mitgliederverzeichnis/member/6460/ Leopoldina — Ivan Schmalhausen]</ref>
+* [[Шмальгаузен Іван Іванович]] ([[1960]])<ref>[http://www.leopoldina.org/de/mitglieder/mitgliederverzeichnis/member/6460/ Leopoldina&nbsp;— Ivan Schmalhausen]</ref>
-* [[Добржанський Феодосій Григорович]] ([[1960]])<ref>[http://www.leopoldina.org/de/mitglieder/mitgliederverzeichnis/member/2441/ Leopoldina — Theodosius Dobzhansky]</ref>
+* [[Добржанський Феодосій Григорович]] ([[1960]])<ref>[http://www.leopoldina.org/de/mitglieder/mitgliederverzeichnis/member/2441/ Leopoldina&nbsp;— Theodosius Dobzhansky]</ref>
-* [[Костюк Платон Григорович]] ([[1966]])<ref>[http://www.leopoldina.org/de/mitglieder/mitgliederverzeichnis/member/31/ Leopoldina — Platon G. Kostjuk]</ref>
+* [[Костюк Платон Григорович]] ([[1966]])<ref>[http://www.leopoldina.org/de/mitglieder/mitgliederverzeichnis/member/31/ Leopoldina&nbsp;— Platon G. Kostjuk]</ref>
-* [[Гіляров Меркурій Сергійович]] ([[1973]])<ref>[http://www.leopoldina.org/de/mitglieder/mitgliederverzeichnis/member/2929/ Leopoldina — Merkurij S. Ghilarov]</ref>
+* [[Гіляров Меркурій Сергійович]] ([[1973]])<ref>[http://www.leopoldina.org/de/mitglieder/mitgliederverzeichnis/member/2929/ Leopoldina&nbsp;— Merkurij S. Ghilarov]</ref>
-* [[Глеба Юрій Юрійович]] ([[1991]])<ref>[http://www.leopoldina.org/de/mitglieder/mitgliederverzeichnis/member/456/ Leopoldina — Yuri Y. Gleba]</ref>
+* [[Глеба Юрій Юрійович]] ([[1991]])<ref>[http://www.leopoldina.org/de/mitglieder/mitgliederverzeichnis/member/456/ Leopoldina&nbsp;— Yuri Y. Gleba]</ref>
 * [[Родніна Марина Володимирівна]] ([[2008]])<ref>[http://www.leopoldina.org/de/mitglieder/mitgliederverzeichnis/member/1297/ Leopoldina&nbsp;— Marina V. Rodnina]</ref>
 * [[Горб Станіслав Миколайович]] ([[2011]])<ref>[http://www.leopoldina.org/de/mitglieder/mitgliederverzeichnis/member/7537/ Leopoldina&nbsp;— Stanislav N. Gorb]</ref>
@@ Рядок 169: / Рядок 172: @@
 == Посилання ==
 * [http://biology.univ.kiev.ua/ Офіційний сайт ННЦ «Інститут біології»]
-* [http://wiki.univ.kiev.ua/index.php?title=%D0%91%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D1%82 Стаття "Біологічний факультет" на сайті "Енциклопедії Київського університету"]
+* [http://wiki.univ.kiev.ua/index.php?title=%D0%91%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D1%82 Стаття «Біологічний факультет» на сайті «Енциклопедії Київського університету»]
 {{Київський національний університет імені Тараса Шевченка}}
 [[Категорія:Факультети і кафедри Київського національного університету імені Тараса Шевченка]]
 [[Категорія:Біологія в Україні]]
+[[Категорія:1933 у Києві]]

Навчально-науковий центр «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка: відмінності між версіями

Версія за 16:03, 21 листопада 2017

Зміст

Історія

Структура

Кафедра біохімії

Кафедра біофізики

Кафедра ботаніки

Кафедра вірусології

Кафедра екології та зоології

Історія кафедри

Наукові дослідження

Випускники кафедри

Кафедра загальної та молекулярної генетики

Кафедра мікробіології та загальної імунології

Кафедра фізіології людини і тварини

Кафедра фізіології та екології рослин

Кафедра цитології, гістології та біології розвитку

Науково-дослідний інститут фізіології імені академіка Петра Богача

Інформаційно-обчислювальний сектор біологічного факультету

Зоологічний музей

Ботанічний сад

Канівський природний заповідник

Найвідоміші випускники

Дійсні члени Німецької Академії Наук

Примітки

Література

Посилання

Навігаційне меню

Навчально-науковий центр «Інститут біології» КНУ ім. Т. Шевченка


Основні дані
Засновано	1933
Абревіатура	биологический факультет Киевского университета
Приналежність	КНУ
Контакт
Ключові особи	Остапченко Людмила Іванівна
Країна	Україна
Адреса	Проспект Глушкова, 2, корпус №12
Тип	факультет
Вебсторінка	biology.univ.kiev.ua

Навчально-науковий центр «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка: відмінності між версіями

Версія за 16:03, 21 листопада 2017

Історія

Структура

Кафедра біохімії

Кафедра біофізики

Кафедра ботаніки

Кафедра вірусології

Кафедра екології та зоології

Історія кафедри

Наукові дослідження

Випускники кафедри

Кафедра загальної та молекулярної генетики

Кафедра мікробіології та загальної імунології

Кафедра фізіології людини і тварини

Кафедра фізіології та екології рослин

Кафедра цитології, гістології та біології розвитку

Науково-дослідний інститут фізіології імені академіка Петра Богача

Інформаційно-обчислювальний сектор біологічного факультету

Зоологічний музей

Ботанічний сад

Канівський природний заповідник

Найвідоміші випускники

Дійсні члени Німецької Академії Наук

Примітки

Література

Посилання

Навігаційне меню

Пошук