Ганс Таусен: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
SOMBot (обговорення | внесок) м ізольована стаття сирота0 |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{особа}} |
{{особа}} |
||
'''Ганс |
'''Ганс Таус''' ({{lang-da|Hans Tausen}}; бл. 1494, Біркенде, о. Фюн — [[11 листопада]] [[1561]], [[Рібе]]) — один з головних поборників реформації в Данії. |
||
== Біографія == |
== Біографія == |
Версія за 19:41, 3 грудня 2017
Ганс Таусен | |
---|---|
дан. Hans Tausen | |
Народився |
1494[1][3][…] Birkended, Кертемінне (муніципалітет), Південна Данія, Данія, Кальмарська унія |
Помер |
11 листопада 1561[1][2] Рібе, Данія |
Поховання | Ribe Cathedrald |
Країна | Данія |
Діяльність | мовознавець, священник, перекладач, богослов, перекладач Біблії, композитор |
Галузь | Protestant theologyd[4] і translations from Hebrewd[4] |
Alma mater | Копенгагенський університет |
Знання мов | данська[1][4] і іврит[4] |
Заклад | Копенгагенський університет |
Посада | єпископ |
Конфесія | лютеранство |
Діти (6) | Jørgen Hansen Tausend |
Ганс Таус (дан. Hans Tausen; бл. 1494, Біркенде, о. Фюн — 11 листопада 1561, Рібе) — один з головних поборників реформації в Данії.
Біографія
Син селянина, юнаком вступив до монастиря Антворскоу і був відправлений за кордон для завершення своєї освіти. Познайомившись з вченням Лютера, Таусен так захопився ним, що перебрався в Віттенберг і став ревним прихильником нової доктрини. Викликаний пріором в Антворскоу, Таусен був поміщений у в'язницю. Через рік його відправили в монастир у Віборгу, пріор якого, вчений Педер Єнсен, дозволив Таусену проповідувати в монастирській церкві. Своїми проповідями Таусен скоро придбав величезну популярність. Коли розгніваний на нього ченці домоглися наказу єпископа про укладення Таусена під варту, городяни силою відстояли свого улюбленого проповідника.
У 1529 році король Фредерік I викликав Таусена в Копенгаген, де він також придбав гучну популярність. У 1530 році в Копенгагені був скликаний сейм для вирішення релігійних суперечок. Протягом перших дев'яти днів на сеймі в присутності короля і державної ради тримали мови католики. На десятий виступив Таусен з «символом віри протестантів», що містив 43 тези. Католики представили заперечення в 27 тезах, буяли натяжками і явними спотвореннями, і протестантам неважко було розбити всі заперечення пункт за пунктом. Крім того, протестанти представили справжній обвинувальний акт проти недбайливих слуг церкви — католицьких єпископів. Реформаційна партія, підтримувана королем, дворянством і бюргерами, здобула перемогу. Після смерті короля католики, однак, знову підняли голови. Таусен був присуджений католицькими єпископами до вигнання з Зеландії і позбавлення права проповідувати без особливого дозволу з боку місцевих єпископів. Завдяки гарячому захисту городян вирок над Таусеном не приведений у виконання.
У 1536 році справа реформації, енергійно підтримане королем Крістіаном III, остаточно перемогло в Данії і Таусен отримав повну свободу дії. У 1538 році він був призначений лектором богослов'я, а в 1542 році — єпископом Рібскої єпархії. У Виборзі йому споруджено пам'ятник.
Примітки
|
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |