Фірташ Дмитро Васильович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 390: Рядок 390:
* [[Льовочкін Сергій Володимирович]]
* [[Льовочкін Сергій Володимирович]]
* [[РосУкрЕнерго]]
* [[РосУкрЕнерго]]
* [[Могилевич Семен Юдкович]]
* [[Газтек]]
* [[Газтек]]
* [[Українські олігархи]]
* [[Українські олігархи]]

Версія за 14:18, 6 грудня 2017

Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними мовними стандартами. (червень 2017)
Дмитро Васильович Фірташ
Файл:D.F.photo.tif
Народився 2 травня 1965(1965-05-02) (58 років)
с. Богданівка, Заліщицький район, Тернопільська область
Громадянство СРСР СРСР → Україна Україна
Національність українець
Діяльність бізнесмен
олігарх
Alma mater Краснолиманське ПТУ № 119
Національна академія внутрішніх справ України
Посада Голова Ради Директорів Group DF
Конфесія православна церква[1]
Діти (3) Іванна
Ганна
Дмитро
Нагороди Орден преподобного Серафима Саровського II ступеня (РПЦ)
Сайт ua.dmitryfirtash.com

Дмитро́ Васи́льович Фі́рташ (2 травня 1965(19650502), с. Богданівка, Заліщицький район, Тернопільська область) — український олігарх[2][3][4][5][6][7], бізнесмен[8], інвестор[9][10][11][12], меценат[13][14][15][16][17], голова Ради директорів Group DF[18].

За даними журналу «Фокус» за 2013 рік, зі статками понад $3,3 млрд займав 4-е місце в рейтингу найбагатших громадян України[19].


Біографія

Народився 2 травня 1965 року в селі Богданівка (нині Синьків) Заліщицького району, Тернопільської області. Мати працювала бухгалтером на цукровому заводі, батько — водієм. У вільний від основної роботи час сім'я працювала на землі. Дмитро до сімнадцяти років разом з матір'ю вирощував на продаж помідори[20].

Будучи успішним бізнесменом, Дмитро Фірташ започаткував і реалізував цілу низку проектів допомоги малій батьківщині. Завдяки зусиллям та фінансовій допомозі Дмитра Фірташа нині цей населений пункт забезпечено всім необхідним для повноцінного життя його мешканців, їхньої праці, відпочинку і особистісного розвитку: до кожної домівки підведено газопровід, відбудовано церкву, відремонтовано автошляхи, реконструйовано амбулаторію сімейного лікаря, діє сучасна школа з декількома комп'ютерними класами, біля неї зведено новий стадіон. Також у селі збудували сучасний готель і ресторан[21][22][23]. В рамках програми відродження села, Фірташ профінансував реконструкцію районної лікарні у Заліщиках — медзакладу, що обслуговує до 50 тисяч місцевих жителів, відкривши сучасну лікарню європейського рівня, яка обслуговуватиме жителів трьох областей[24][25]. Для односельчан бізнесмен створив робочі місця, відкривши у Синькові найбільший тепличний комплекс на Західній Україні «DF Agro» (Синьків), який згодом визнали кращим аграрним підприємством України[26].

Файл:Синьків.jpg
Вигляд села Синьків

З 1982 по 1984 рік навчався в Краснолиманському ПТУ № 119[27] за власними даними «закінчив Донецький залізничний технікум» за фахом «машиніст локомотива», але такого навчального закладу на той час не існувало.[28][29].

Після закінчення профтехучилища був призваний на строкову службу до армії. Починав службу в школі сержантів 80-го навчального центру РВСП (Котовськ Одеської області). Через рік, після закінчення «учебки» був призначений заступником командира взводу в одну з військових частин 19-ї ракетної дивізії (Хмельницький). Закінчив службу старшим сержантом 1986 року.[28] В офіційній біографії бізнесмена стверджується, що під час проходження військової служби Фірташ був нагороджений бронзовою медаллю ВДНГ «За досягнуті успіхи в розвитку народного господарства СРСР» та «орденом Знак пошани»[20]. Але згідно авторитетним джерелам ця інформація не відповідає дійсності[30].

По поверненні з військової служби до Чернівців Дмитро Фірташ одружився з Людмилою Юлієвною Грабовецькою. Займався підприємницькою діяльністю: вирощував на продаж помідори, троянди, розводив песців. Офіційно працював водієм пожежної команди в пожежному відділенні Чернівецької взуттєвої фабрики[28][31].

Наприкінці 1980-х Фірташ займався продажем продовольчих товарів. За даними одних джерел в цей період він став співвласником фірми подружжя Калиновських «КМІЛ», яка випускала консервовані продукти[31], за іншими даними був одним з її керівників: до 1992 року заступником директора із комерційної частини фірми, потім комерційним директором[28]. Працював в Чернівцях, потім в Москві. За його словами, першою великою операцією, яку він особисто провів, був обмін 4000 тонн українського сухого молока на партію узбецької бавовни, продаж її в Гонконзі — його частка склала «чистими» $50 тисяч[32].

У 1992–1993 роках спільно з Олегом Пальчиковим налагодив бізнес з продажу горілки. Влітку 1995 року був заарештований за підозрою в контрабанді великої партії спирту, але пізніше звільнений з під арешту[28]. Сам Фірташ стверджує, що він в цей період заснував власний енергетичний бізнес і налагодив торгові зв'язки з Туркменістаном[33][34]. 2 січня 1996 року отримав вогнепальне поранення під час конфлікту із Олегом Матієго в ресторані «Європейський» в Чернівцях[28].

У 1996 році Марина Калиновська і Дмитро Фірташ вивезли свої сім'ї на постійне проживання до Німеччини де мешкали, щонайменше, до 1999 року.[35] До кінця 1990-х у Берліні Фірташ і Калиновська відкрили транспортну компанію MDF Transspeditions (Marina & Dmitriy Firtash Transspeditions)[36]. В Німеччині Фірташ і Калиновська встановили контакти з впливовими бізнесменами і чиновниками з Туркменістану.[36]

Перший газовий контракт для «КМІЛ» забезпечив Володимир Галаздра — фактичний власник українсько-швейцарського спільного підприємства «Барі», одного з газотрейдерів АТЗТ «Інтергаз» Ігоря Бакая. «Інтергаз» здійснював бартерні поставки туркменського газу в обмін на продовольство.

12 травня 2000 року фірма «КМІЛ» отримала ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності по постачанню в Україну природного газу за нерегульованим тарифом[36]. Невдовзі Фірташ і Калиновська одержали пропозицію про співробітництво від найбільшого на той час газового трейдера «Ітера» Ігоря Макарова[ru]. Для забезпечення спільних схем по постачанню продовольства в Туркменістан 15 січня 2001 року на Кіпрі була зареєстрована компанія Highrock Holding Ltd.

30 січня 2001 року директором Highrock Holding Ltd був призначений Дмитро Фірташ.[36] За даними інших джерел більшу частину 1990-х років Дмитро Фірташ прожив у Ашхабаді, а початком його «газової» кар'єри став укладений в 1993 чи 1994 році контакт з урядом Туркменістану, що передбачав поставки туди продовольства в обмін на природний газ. Потім Фірташ продавав вже свій товар Ігорю Бакаю, «Інтергаз» якого мав квоти на поставки газу в Україну.[31] Цієї ж версії дотримується й офіційна автобіографія підприємця[20]. За словами Фірташа, після того як «Інтергаз» фактично припинив існування, він продовжив аналогічне співробітництво з компанією «Омранія», а пізніше через Highrock Holding Ltd і Highrock Properties — з «Ітерою»[32]. Ізраїльську Highrock Properties джерела пов'язують з особою українського підприємця і кримінального авторитета Семена Могилевича[31].

У 2002 році Дмитро Фірташ і Марина Калиновська офіційно оформили шлюб[31][36].

5 грудня 2002 року російський монополіст ВАТ «Газпром» і НАК «Нафтогаз України» підписали угоду про створення спільного підприємства, яке мало здійснювати транзит туркменського газу. А наступного дня, 6 грудня 2002 року в угорському селищі Чабди чотирма фізичними особами — громадянами Ізраїлю і Румунії була створена компанія Eural TransGas (ETG)[36]. На посаду директора ETG був призначений колишній співробітник угорського представництва «Газпрому» Андреас Кноп. Тим не менше, усі експерти вважають основною афілійованою особою Eural TransGas Дмитра Фірташа[31]. Вже в 2003 році Eural TG, яка замість «Ітери» уклала ексклюзивні контракти на поставки туркменського газу в Україну, стала першим газовим монополістом і посередником у постачаннях туркменського газу.[31][36]

У цей час почав інвестувати в хімічну промисловість, придбавши контрольний пакет акцій заводу «Таджик Азот» — одного з провідних виробників мінеральних добрив Середньої Азії. Директор «ТаджикАзот» Т. Гозіев згадує слова Фірташа про підприємство, який сказав, що «цей завод не дає мені ніяких доходів, але він мені дорогий як моє дитя, „Таджиказот“ — перший завод, який я купив, коли став багатим»[37].

2003  — придбав хімічний завод «Нітроферт» (єдиний в Естонії виробник аміачних добрив, має доступ до портів Балтійського моря); створив в Угорщині компанію Emfesz для розвитку газового та енергетичного бізнесу, через два роки компанія отримала ліцензію на продаж природного газу в Польщі; став акціонером ВАТ «Рівнеазот» — найбільшого виробника азотних добрив на заході Україні. Завдяки масштабній модернізації Групи компаній Group DF Дмитра Фірташа нині це підприємство є найбільш енергоефективним серед українських виробників азотних добрив.

2004 — створив компанію «РосУкрЕнерго» для здійснення транзиту газу в Україну, в країни Європейського Союзу (співзасновник «РосУкрЕнерго» — російський «Газпром»), компанія «РосУкрЕнерго» в 2004–2009 рр.. була посередником при постачаннях газу в Україну і ЄС. 7 липня 2014 російський «Газпром» і австрійська Centragas Holding AG, підконтрольна українському бізнесменові Дмитру Фірташу, прийняли рішення про ліквідацію компанії РосУкрЕнерго AG (RUE, Швейцарія)[38].
У 2004 році Придбав австрійську компанію Zangas Hoch und Tiefbau GmbH, спеціалізовану на будівництві газопроводів; став головним акціонером «Кримського содового заводу» (Красноперекопськ) і «Кримського ТИТАНУ» (Армянськ).

2007 — з метою консолідації управління активами в різних сферах бізнесу створив Group DF (The Firtash Group of Companies). До її складу увійшли деякі активи у сфері хімічної промисловості.[39]

У 2010 році для зміцнення позицій України на світовому ринку добрив Дмитро Фірташ розпочав процес об'єднання українських азотних підприємств. У вересні 2010 року — березні 2011 року став власником «Концерну „Стирол“»(Горлівка), «Сєверодонецького об'єднання „Азот“», черкаського «Азоту».

Активно розвивав титанові підприємства. Для подвоєння обсягів випуску діоксиду титану на «Кримському ТИТАНі» Дмитро Фірташ здійснює масштабні інвестиції у підприємство. Нині завершено будівництво нового цеху з виробництва сірчаної кислоти. Для розширення сировинної бази титанової промисловості України Група компаній Дмитра Фірташа Group DF 2010 року запустила Міжрічинський гірничо-збагачувальний комбінат.

Партнером Фірташа по бізнесу був також один з «путінських» олігархів Аркадій Ротенберг (спаринг-партнер російського президента в дзюдо)[40][41][42][43][44].

У 2011 році голова російської православної церкви патріарх московський Кирил Гундяєв нагородив Фірташа орденом РПЦ «Святого преподобного Серафима Саровського» II степеня.[45] Дмитро отримав нагороду за фінансування будівництва Свято-Троїцького Собору Вознесенського чоловічого монастиря (село Банчени, Чернівецька область).[46]

Підприємницька діяльність

Див. також: Group DF

Статки

2006 року журнал «Кореспондент» у рейтингу 30 найбагатших українців поставив Д. Фірташа на 8-ме місце. Експерти компанії Dragon Capital оцінили тоді його статки в $1,4 млрд.

2008 року журнал «Фокус» у рейтингу найбагатших українців присудив йому 11-ту позицію, оцінивши активи в $1,71 млрд.

2013 року Фірташ посів четверте місце в рейтингу журналу Фокус найбагатших громадян України зі статками у $3,327 млрд.[19]

Активи

Процес консолідації активів триває. Group DF об'єднує активи у сфері хімічної промисловості, енергетичній інфраструктурі. Основними напрямками діяльності групи є азотний, титановий, газовий та банківський бізнеси. Інші сфери діяльності групи на сьогодні включають агробізнес, медійний бізнес, виробництво кальцинованої соди, розвиток енергетичної інфраструктури та нерухомість.[47]

Підприємства, компанії Group DF розташовані в 11 країнах і здійснюють свою діяльність в Україні, Австрії, Естонії, Італії, Німеччині, Росії, Таджикистані, Угорщині, Швейцарії.

На підприємствах, що входять до складу Group DF, де працюють 100 тис. співробітників[48][49][50].

У квітні 2014 року Дмитро Фірташ заявив[51], що не дивлячись на складні умови бізнесу в Україні, а також попри політичну кризу підприємства OSTCHEM, що входять до Group DF Дмитра Фірташа продовжують нарощувати виробництва[52][53][54]. Інвестиції, спрямовані в розвиток і модернізацію потужностей підприємств холдингу OSTCHEM дозволили істотно збільшити обсяги виробництва в першому кварталі 2014 року «Рівнеазоту», «Концерну Стирол», «Кримського содового заводу»[55][56][57]. Окрім того, про нарощування виробництва заявило також і керівництво «Запорізького титано-магнієвого комбінату», (що входить до Group DF), в березні 2014 (порівняно з лютим 2014) збільшило виробництво титанової губки на 8,8 % з 464 до 505 тонн. Підприємство повністю виконало виробничий план, а у березні збільшили не тільки обсяги виробництва титанової губки, а й на 43 % збільшили збут. Відвантажили клієнтам 528 тонн[58].

У лютому 2013 ріку компанія GDF MEDIA LIMITED, що входить до групи компаній Дмитра Фірташа Group DF, придбала компанію U.A. Inter Media Group (об'єднує телеканали Інтер, Інтер+, К1, К2, Мега, НТН, Піксель, Enter-фільм і Zoom)[59].

Політика

Навесні 2002 року Дмитро Фірташ намагався пройти до Верховної Ради за списком Всеукраїнського політичного об'єднання «Жінки за майбутнє», що був під патронуванням Людмили Кучми, дружини Президента України. Проте, об'єднання «Жінки за майбутнє» отримало лише 2.11 % голосів[60], і Фірташ не потрапив до Парламенту[61].

За повідомленням ЗМІ, в 2010 році Фірташ брав участь у фінансуванні президентської кампанії Віктора Януковича[62]. Сам Фірташ не заперечує свою підтримку на виборах Віктора Януковича[63]. Однак бізнесмен відзначає, хоч щиро вірив в те, що Янукович зробить висновки після 2003—2004 років, і буде змінювати країну в позитивному сенсі, але, відзначає Фірташ, починаючи із 2011 року із президентом України не розуміють один одного, у них різні цілі і завдання.[64]

У 2011 році Фірташ заявив, що Віктор Ющенко планував хороші реформи, але втілити їх у життя йому завадила Тимошенко.[65]

Фірташ уперше висловив своє ставлення щодо політичної кризи 2013—2014 рр. в Україні та відреагував на Євромайдан більш ніж через 2 місяці з початку подій[66][67]. 30 січня 2014 він закликав вирішення протистояння мирним, цивілізованим шляхом[68].

19 лютого 2014 Фірташ відкрито звернувся[69] до Президента України, Кабінету Міністрів України, лідерів парламентської більшості та парламентської опозиції, у якому закликав українські політичні сили зупинити силове протистояння в державі і негайно приступити до вирішення кризи у парламенті[70][71].

В березні 2014 Д.Фірташ звернувся від імені ділових кіл України до голови Російського союзу промисловців і підприємців[ru] Олександра Шохіна[ru], а також до всього ділового співтовариства Росії щодо ситуації, що склалася на політичній арені, та закликав російських бізнесменів зупинити війну між Росією та Україною[72].

4-й Президент України Віктор Янукович неодноразово припускав, що саме Фірташ був режисером та спонсором Майдану[73].

Деякі українські і європейські журналісти та політологи стверджували, що Фірташ був спонсором Революції гідності[74][75][76].

В українських ЗМІ також підозрювали Фірташа у причетності до фінансуванні виборчого блоку «Острів Крим» на початку 2000-х рр. та проросійської організації «Російська єдність», котра у 2014 очолила сепаратистський рух Криму[77][78]. Керівник «Російської єдності» Аксьонов заперечує свій зв'язок з Фірташем. За його словами, він «лише один раз за все своє життя» мав можливість особисто зустрітися з Фірташем[79].

3 квітня 2014 року у своєму звернені Дмитро Фірташ заявив[80], що, як громадянин України, із великою надією чекає президентських виборів[81], які, на думку бізнесмена, дозволять подолати хаос в Україні та зміцнити позиції держави на міжнародній політичній арені[82]:

Як громадянин України, я з великою надією чекаю президентських виборів. Я сподіваюся, що мої співвітчизники візьмуть участь у голосуванні, і разом ми побудуємо стабільну і процвітаючу державу. Я не дозволю, щоб моя репутація була зіпсована ворогами, які керуються політичними мотивами, що не мають нічого спільного з інтересами України та її громадян

11 квітня 2014 року Голова Федерації роботодавців закликав великий український бізнес діяти відповідно до логіки «економічного патріотизму» та закуповувати максимум товарів у вітчизняних компаній.[83]

30 квітня 2014 року український бізнесмен Дмитро Фірташ в інтерв'ю ВВС заявив, що нестабільну ситуацію на сході України координує Юлія Тимошенко[84]. За словами бізнесмена, проблеми в країні їй потрібні для того, щоб можна було ввести надзвичайний стан, таким чином Тимошенко хоче зірвати вибори президента в Україні, на перемогу в яких вона не має шансів[85]. Окрім того, Фірташ зазначає, що маючи сто депутатів у парламенті, уже зараз Тимошенко практично узурпувала владу в країні, чиї однопартійці Олександр Турчинов та Арсеній Яценюк очолюють нинішній уряд.

30 травня 2015 року під час засідання Земельного суду у Відні, Фірташ заявив, що фінансово підтримував партію «УДАР» Віталія Кличка, через розчарування у Януковичі[86]. Сам Кличко назвав заяви Фірташа про його підтримку на виборах некоректними[87]. Під час суду Фірташ також підтвердив, що у березні 2014 року за його ініціативою у Відні проходила зустріч з Порошенком та Кличком, але деталі зустрічі розповідати відмовився. Він також повідомив, що мав декілька таємних зустрічей з Ю. Тимошенко, на яких вона просила підтримки, пропонуючи натомість вирішити його проблеми.[88]

Громадська діяльність

За роки, прожиті у Відні, Дмитро Фірташ дав десятки інтерв'ю австрійським ЗМІ. Він активно позиціонував себе як впливову політичну фігуру, або навіть державного діяча. Розмірковував про шляхи подолання міжнародних економічних та військово-політичних криз, про перспективні плани реформ. Навесні 2015 року, в ході презентації Агенції з модернізації України Фірташ заявив про можливість українського «Плану Маршала». Але після того як суд Відня у квітні 2015 року в черговий раз розглянув запит США на екстрадицію Фірташа за звинуваченням у корупції, громадська активність українського олігарха, як помітила «Німецька хвиля», практично зійшла нанівець.[89]

У 2010  році обраний головою Об'єднаного руху роботодавців України, призначений співголовою Національної тристоронньої соціально-економічної ради при Президентові України[90].

Завдяки фінансуванню Д.Фірташа (4,3 млн. фунтів стерлінгів) створено Українську програму в Університеті Кембриджа (Cambridge Ukrainian Studies). Її мета — сприяння вивченню України у Великій Британії, за її межами. Протягом 2008—2010 років Українська програма працювала в експериментальному режимі, а з 2010 року діє на постійній основі[91].

У 2010  році — ініціював підписання Меморандуму про стратегічне співробітництво між Group DF і Київським політехнічним університетом. У рамках співпраці Group DF буде сприяти оновленню навчально-наукової матеріальної бази Університету, приймати студентів НТУУ КПІ для проходження виробничої практики на підприємства, а також запроваджувати науково-технічні та інноваційні проекти, розроблені спільно з лабораторіями університету[92].

У 2011  році — Кембриджський університет завдяки фінансовій підтримці Дмитра Фірташа відкрив магістерську програму для студентів з України. У рамках програми передбачена повна оплата навчання, проживання, виплата стипендій. 2008 року коштом Фірташа в цьому університеті було відкрито програму україністики.[93]

У 2011 році Дмитро Фірташ став співголовою Ради вітчизняних та іноземних інвесторів при Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту України. Завданням Ради, що об'єднує представників влади, наукових установ, громадських організацій, великого бізнесу, є залучення та ефективне використання інвестицій у галузі освіти і науки, молоді та спорту[94].

У 2011  році — обраний головою Ради Федерації роботодавців України.

У лютому 2012 року призначений Головою Національної тристоронньої соціально-економічної ради (НТСЕР).[95] Метою роботи цього органу є вироблення та внесення Президенту України пропозицій з питань формування і реалізації соціально-економічної політики. Також НТСЕР сприяє узгодженню позицій сторін соціального діалогу в питаннях подальшого розвитку соціально-економічних та трудових відносин.

У лютому 2012 року Голова Федерації роботодавців України Дмитро Фірташ ініціював створення венчурного інвестиційного фонду «Буковина»[96]. Завдяки роботі фонду підтримки малого та середнього бізнесу «Буковина» у Чернівецькій області створено унікальну для України екосистему розвитку підприємництва[97]. На думку Дмитра Фірташа, популяризація підприємництва серед студентства — це інвестиції в майбутнє України[98][99][100][101].

3 жовтня 2013 року Президент України Віктор Янукович ввів до складу державної комісії зі співпраці з Світовою організацією торгівлі Голову Федерації роботодавців України Дмитра Фірташа[102]. Про це йдеться в указі Президента України № 540.

Федерація роботодавців України

29 листопада 2011 року відбувся Об'єднавчий з'їзд українських роботодавців, його головою було обрано Фірташа. Нині ФРУ є найпотужнішою організацією, яка представляє українську промисловість та бізнес. Федерація стала дієвим та авторитетним фактором впливу на економічні на соціальні процеси у державі, підписавши Меморандуми про взаєморозуміння з Податковою службою України, Митною службою України, Антимонопольним комітетом України, а також налагодивши діалог з Кабінетом міністрів України[103][104].

Дмитро Фірташ

У лютому 2012 року Президент України Янукович призначив Фірташа Головою Національної тристоронньої соціально-економічної ради (НТСЕР). Метою роботи цього органу є вироблення та внесення Президенту України пропозицій з питань формування і реалізації соціально-економічної політики. Також НТСЕР сприяє узгодженню позицій сторін соціального діалогу в питаннях подальшого розвитку соціально-економічних та трудових відносин[105].

У лютому 2012 року Федерація роботодавців України домовилась про активізацію співпраці з Державною податковою службою України та Державною митною службою України. Голова Федерації роботодавців Дмитро Фірташ провів зустрічі з Головою Державною митної служби Ігорем Калетником та Головою Державної податкової служби Олександром Клименком, за результатами яких було підписано меморандуми про співпрацю. Федерація розробляє п'ятирічну Програму промислового розвитку України[106]. У травні 2013 року Дмитра Фірташа на посаді Голови НТСЕР змінив Голова Федерації профспілок України Юрій Кулик[107].

У 2012 році Федерація роботодавців України в особі її Голови Дмитра Фірташа виступила з ініціативою об‘єднати зусилля бізнесу та уряду України, з тим щоб покращити її інвестиційний клімат. При цьому, за словами Дмитра Фірташа, «бізнес не має національності. Якщо іноземний бізнес створив в Україні робочі місця, то це є український бізнес». Організовані зустрічі зацікавлених сторін у тристоронньому форматі: роботодавці, представники уряду і глави дипломатичних місій європейських країн, що мають найбільш тісні економічні зв'язки з Україною. Федерацію роботодавців стає майданчиком для діалогу бізнесу із урядом України[108].

У 2012 році ФРУ нарощує співпрацю з підприємцями Франції. Україну відвідують близько 40 французьких бізнесменів для вивчення інвестиційних можливостей та потенціалу співпраці з українськими підприємствами. Домовленості про це було досягнуто під час зустрічі Голови Федерації роботодавців України Дмитра Фірташа та Президента Руху французьких підприємств (MEDEF[en]) Лоранс Парізо у Парижі.

У травні 2012 року Федерація роботодавців України виступає із ініціативою децентралізувати управління економікою в областях України для того, щоб дати більше повноважень владі на місцях. Про це заявив Голова Федерації роботодавців України Дмитро Фірташ під час зустрічі з керівництвом Сумської області, а також власниками і керівниками основних підприємств регіону[109].

З ініціативи Голови Федерації роботодавців України Дмитра Фірташа в Україні створюється система підтримки малого та середнього підприємництва через регіональні інвестиційні фонди, засновані успішними бізнесменами[110]. Так, за фінансової підтримки Дмитра Фірташа в Чернівецькій області створений перший інвестфонд розвитку підприємництва «Буковина»[111]. Він уже профінансував дев'ять проектів. Успішна робота чернівецького інвестиційного фонду «Буковина»[112] підштовхнула бізнесменів Житомирської області до створення фонду з підтримки малого та середнього підприємництва у своєму регіоні — так з'явився інвестфонд «Полісся»[113][114].

У травні 2012 року за ініціативи Д.Фірташа ФРУ розпочала роботу над створенням реєстру контролюючих діяльність бізнесу органів. На базі Сумської обласної організації роботодавців створено систему моніторингу діяльності органів контролю. Результатом діяльності став масштабний проект Федерації роботодавців «Реєстр контролюючих органів» — система моніторингу діяльності усіх 70 держорганів, що мають право проводити перевірку роботи підприємств.

У 2013 році Дмитро Фірташ, як Голова ФРУ, увійшов до складу держкомісії із співпраці із СОТ.

У травні 2014 року Дмитро Фірташ пропонує будувати добрі стосунки і з Європою, і з Росією, і не намагатися робити вибір між ними. Фірташ заявляє про необхідність улагодження конфлікту Европи та Азії за рахунок географічного положення України, яка має стати мостом між Європейським Союзом і Росією.

У вересні 2016 року, пропрацювавши на посаді Голови Федерації роботодавців України 5 років, Дмитро Фірташ вирішив, що необхідно зробити ротацію в керівництві цієї впливової організації, склав повноваження керівника громадської організації[115].

Доброчинність

Див. також: FIRTASH Foundation

Дмитро Фірташ разом із дружиною Ладою є засновником благодійного фонду «FIRTASH Foundation» (колишній «DF Foundation») з офісом у Лідсі (Велика Британія)[116][117], основним напрямком діяльності якого згідно з інформацією на сайті є «довгострокова та системна підтримка освіти і культури в Україні, підвищення творчого та інтелектуального потенціалу української молоді».[118].

У жовтні 2013 року фундація була спонсором заходу «Дні України у Великій Британії»[119]

Програма «Збережи своє місто»

Майже всі підприємства, в які інвестує Дмитро Фірташ, є або містотвірними, або формують значні частки міських бюджетів тих населених пунктів, в яких вони розташовані. До таких міст належать Черкаси і Рівне, Горлівка (Донецька обл.), Сєвєродонецьк (Луганська обл.), Іршанськ (Житомирська обл.), Вільногірськ (Дніпропетровська обл) Армянськ, Красноперекопськ (обидва — АР Крим). З ініціативи інвестора підприємства у цих містах беруть участь в соціальних проектах, або ж самі ініціюють допомогу містам[120].

Соціальні ініціативи підприємств Дмитра Фірташа для міст, в яких вони розташовані — це благодійні проекти для близько 1 млн українців. Голова Ради директорів Групи компаній Group DF Дмитро Фірташ виступає за те, щоб містотвірні та великі підприємства допомагали містам, в яких вони знаходяться.[121]

В рамках житлової програми для співробітників азотних підприємств Ostchem щорічно буде вводитись у експлуатацію чотири багатоквартирних будинки. Про це заявив інвестор підприємств Дмитро Фірташ під час телемосту з працівниками концерну «Стирол», Черкаського і Сєвєродонецького «Азотів» та «Рівнеазоту». Бізнесмен відзначив, що квартири можна буде купити в кредит під 6 відсотків річних у гривні. «При нинішніх депозитних ставках та інфляції — це, фактично, безкоштовні кредити. Банк „Надра“ готовий виділяти ці кредити на 15-20 років з коштів, які зарезервують підприємства на своїх рахунках», — сказав Дмитро Фірташ.

Українська стипендіальна програма та програма україністики в Університеті Кембриджу

Програму україністики було започатковано в 2008 році на базі кафедри славістики Університету Кембриджу завдяки фінансовій підтримці Дмитра Фірташа. Функціонування програми націлене на популяризацію та всебічне сприяння вивченню України у Великій Британії та за її межами шляхом поглиблення міжкультурного діалогу та просування інноваційних підходів у вивченні багатої історичної, лінгвістичної та культурної спадщини України.

Програма україністики діє як в академічній, так і в громадській площинах. Впродовж навчального року в Університеті Кембриджу викладають українську мову, історію, культуру, літературу та кінематограф. Інтерес до цих курсів збоку британських та іноземних студентів Університету постійно зростає.

У громадській площині, впродовж навчального року в Університеті Кембриджу проводяться різноманітні громадські заходи, як, наприклад, щорічний фестиваль українського кіно, виставки українських художників, вечори української літератури. До Університету запрошують провідних дослідників України з усього світу, котрі проводять відкриті лекції та семінари на актуальні теми з історії та сьогодення України.

Про актуальність та важливість цих заходів красномовно свідчить інтерес до них збоку знаних державних та громадських діячів Великої Британії, включаючи представників парламенту, дипломатичних місій, ЗМІ, культурологів, істориків та інших дослідників. Таким чином, за перші роки свого існування Програма україністики вже встигла стати неофіційним культурно-дослідницьким представництвом України у Великій Британії.

Розвиток Програми україністики відбувався у декілька етапів. У 2007 році за фінансової підтримки Дмитра Фірташа в Університеті Кембриджу відкрився курс української мови. Оптимізм керівництва Університету та Дмитра Фірташа справдився — цей курс виявився вельми затребуваним з-поміж студентів. Це дозволило перейти до реалізації наступного етапу — запуску Програми україністики, що діяла у тестовому режимі від 2008 року впродовж двох років. До вивчення української мови додались студії з української літератури та культури.

Українську стипендіальну програму в Університеті Кембриджу було засновано у 2010 році з ініціативи та за фінансової підтримки Дмитра Фірташа. Мета програми — надати можливість безкоштовного навчання в Університеті Кембриджу найталановитіший українській молоді, яка не має змоги отримати таку освіту власним коштом[122].

У 2012 році Університет Кембриджа нагородив Дмитра Фірташа за його внесок у розвиток освіти. Дмитро Фірташ став лауреатом почесної нагороди Канцлера Кембриджа до 800-річчя заснування цього університету. Ювілейну Медаль за видатний доброчинний внесок у жовтні 2012 року панові Фірташу вручить Віце-канцлер Кембриджського університету професор сер Лешек Борисевич.

Підтримка шкільної хімічної освіти

З метою підвищення інтересу до шкільної хімічної освіти, а також прагнучи піднести на новий рівень його якість, група компаній Дмитра Фірташа Group DF надає підтримку талановитим школярам та вчителям, які досягнули визначних успіхів у вивченні та викладанні хімії.

Також Group DF надала підтримку збірним командам школярів, які представляли Україну на Міжнародних олімпіадах з хімії у 2011 і 2012 роках. В рамках діяльності з підвищення практичного рівня підготовки міжнародної української олімпійської команди з хімії в Харківському національному університеті ім. В. Н. Каразіна в 2012 році оновили лабораторну базу за рахунок компанії OSTCHEM, що входить до Group DF.

За підтримки Group DF також пройшли додаткові зимові збори, на яких українська шкільна збірна з хімії змогла успішно підготуватися до міжнародних змагань.

Проект підтримки шкільної хімічної освіти здійснюється у співпраці з Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, в рамках Державної цільової соціальної програми підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року, прийнятої Кабінетом Міністрів України 13 квітня 2011 року[123].

Підтримка Всесвітнього газетного конгресу

Група компаній Дмитра Фірташа Group DF підтримала проведення 64-го Всесвітнього газетного конгресу та 19-го Всесвітнього форуму редакторів, які пройшли 2-5 вересня 2012 року в Києві.

Рідне село

Фірташ вкладав кошти в розвиток своєї малої батьківщини — села Синьків Заліщицького району Тернопільської області, де він народився і закінчив школу. Бізнесмен часто бував у Синькові, де живе його мати.

Дмитро Фірташ системно займається реконструкцією та будівництвом багатьох сільських об'єктів. Дороги підтримуються в ідеальному стані, за гроші бізнесмена було прокладено газопровід до кожного сільського будинку, проведено повну реконструкцію сільської школи, в якій тепер з'явилося кілька комп'ютерних класів, а лінії високошвидкісного доступу в Інтернет були підведені до кожного дому. Поряд зі школою побудовано новий сільський стадіон. Також в Синькові відбудували будинок сільради, сучасний готель і ресторан, провели реконструкцію амбулаторії сімейного лікаря. У 2005 році була проведена реконструкція Церкви Перенесення мощів Св. Миколая (збудована в 1630 році).

Новий етап розвитку Синькова почався з відкриттям в селі найбільшого на Західній Україні тепличного комплексу «DF Agro» (Синьків). Ініціатором та інвестором будівництва одного з найсучасніших тепличних господарств Європи виступив Голова Ради директорів Групи компаній Group DF Дмитро Фірташ. У рідному селі бізнесмена планується щорічно вирощувати 4 тисячі тонн томатів та півтори тисячі тонн перцю.

Агентство модернізації України

Див. також: Агентство модернізації

Агентство створено в березні 2015 року представниками французький, британських, німецьких ділових кіл за ініціативи Голови Федерації роботодавців України Дмитра Фірташа[124]. Вже за 200 днів АМУ презентувало громадськості програму реформ].[125]

Розробку Плану модернізації координують засновники Агентства — Глава Німецько-Української парламентської групи, депутат Бундестагу Карл-Георг Вельман, член палати лордів британського парламенту лорд Річард Різбі і французький громадський діяч, філософ і публіцист Бернар-Анрі Леві.[126]

Агентство модернізації України було представлено на міжнародному форумі «Україна завтра», який у Відні провели Федерація роботодавців і найбільші профспілкові організації України[127].

Щоб розробити чіткий комплексний план модернізації України, Агентству знадобилося 200 днів, і вже восени 2015 року була представлена програма​​ реформ[128][129]. Окрім того, із початком впровадження реформ буде створено Український фонд відновлення з метою підтримки сталого розвитку економіки та інфраструктури[130][131].

У підготовці плану взяли участь науковці та експерти з України, Німеччини, Франції, Великої Британії, Австрії та Польщі. В рамках Агентства створено шість напрямків, які очолили впливові європейські політики та експерти. Керівниками робочих груп з підготовки «Програми модернізації України» стали колишні прем'єр-міністри, міністри, члени парламенту і вчені Польщі, Німеччини, Австрії, Великої Британії і Швейцарії, а також колишній віце-президент Єврокомісії. А також багато українських експертів. У розробці Програми брала участь Національна академія наук і ряд інших українських наукових та громадських організацій.[132]

Розслідування та судові справи

Цей розділ містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цей розділ, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (березень 2014)

В 2010 році Фірташ подав позов до одного з судів Лондона проти української англомовної газети Kyiv Post,[133] звинувативши редакцію газети у наклепі. Звинувачення полягали в матеріалах видання, які створювали враження про Фірташа як про корумповану особистість.[134] Дмитро виграв справу, у відповідь на поданий позов Kyiv Post заблокував доступ свого сайту для Великої Британії. 2012 року Велика Британія, внаслідок багатотисячних петицій та інших скандальних судових рішень,[135] лібералізувала закони про наклеп, на які спиралися адвокати Фірташа та Ахметова, який також звинуватив у наклепі одне із українських видань і виграв справу.[136][137][136]

Журналістські розслідування

В квітні 2013 року британське видання «Guardian» опублікувало результати розслідування Міжнародного консорціуму журналістів (International Consortium of Investigative Journalists — ICIJ). Згідно зі статтею ICIJ під назвою «Secret Files Expose Offshore's Global Impact» в розпорядження міжнародних ЗМІ потрапили понад 2,5 мільйонів файлів у вигляді електронного листування, а також інших документів, які стосуються понад 120 тис. компаній, зареєстрованих в офшорній зоні на Британських Віргінських островах[138] Українські олігархи потрапили до списку про офшорні оборудки тисяч бізнесменів світу. Дмитро Фірташ виявився в топ-списку користувачів офшорів, поруч з Маркосом (Філіпіни), Алієвим (Азербайджан) та Іванішвілі (Грузія).[139]

На початку 2014 року телеканал «Інтер» (61 % акцій якого належить Д. Фірташу) підпав під жорстку критику активістів Євромайдану[140][141]. Активісти та журналісти з інших видань стверджували, що телеканал служив рупором Партії регіонів та Президента України Віктора Януковича, висвітлюючи події, що відбувалися в Києві з провладної сторони[142][143]. Неодноразово в прямому ефірі «Інтеру» прихильники Євромайдану звинувачували канал та журналістів у заангажованості[144]. В кінці лютого 2014 року до звинувачень активістів та прихильників Європейської революції в Україні приєдналась і група журналістів «Інтеру», оприлюднивши заяву про цензуру, незгоду з редакційною політикою телеканалу і заявили про перекручування та замовчування фактів, відсутність балансу як у сюжетах, так і у випусках новин[145][146][147].

Антикорупційна справа у Таджикістані

В березні 2014 року державне Агентство по боротьбі з корупцією та фінансовому контролю Таджикістана звернулося до економічних судів Душанбе та Хатлонської області з позовом про визнання недійсним договору про створення СП ЗАТ «Таджик Азот», 75 % акцій якого належать українському бізнесмену Дмитру Фірташу. Державне агенство наполягало на незаконності угоди про створення спільного таджицько-кіпрського підприємства «Таджик Азот» між компанією Фірташа «Хайрок Холдінгс Лімітед» та державою, частка якої у зазначеному підприємстві становить 20 %[148]. В антикорупційному відомстві зазначили, що державі було завдано збитків на $2 млн[149].

В квітні 2014 в інтерв'ю Таджицькому інформаційному агентству директор «ТаджикАзот» Т. Гозієв назвав позов Таджицького антикорупційного агентства «абсурдним»[відсутнє в джерелі]. Він також додав, що Головний акціонер Фірташ купив підприємство, яке «не коштував нічого» і вклав в «Таджик Азот» величезні кошти. За словами Гозієва, «оцінюють і вимагають націоналізації заводу ті люди, які не бачили підприємство до його приватизації». Тоді, в 1992-1995 роки завод призупинив свою діяльність, сьогодні ж кожне відділення заводу оснащене новим обладнанням, кожен агрегат працює з окремим комп'ютером[150]Шаблон:Неіснуюче джерело. По статутному капіталу Фірташ у 1999 році вклав у завод 24 мільйони сомоні, в 2001 році вклав в підприємство 100 мільйонів доларів і дав кредит у розмірі 20 мільйонів сомоні[151]Шаблон:Неіснуюче джерело. Гозієв зазначає, що відбирання підприємства у Фірташа «буде великою втратою для економіки держави, а захоплення майна підприємців не тільки знизить імідж Таджикистану на міжнародній арені, а й буде відвертим грабунком», директор підприємства певен, забрати завод у власника можна лише за 100—150 мільйонів доларів[152]. Державна влада Таджикистану однак наголосила, що згідно розслідуванню антикорупційного відомства, державі було завдано збитків на $2 млн.[153]

В квітні 2014 Економічний суд Душанбе визнав недійсною угоду щодо купівлі компанією українського бізнесмена Дмитра Фірташа 95 % акцій швейної фабрики «Гулістон» і постановив передати активи підприємства в розпорядження уряду Таджикистану. В постанові суду вказано, що 10 років тому назад, син засудженого зараз екс-міністра промисловості країни Саідова, якому належать 5 % акцій фабрики, використовуючи свої посадові повноваження, сприяв незаконній приватизації фабрики «Гулістон»[154]

Кримінальна справа у Німеччині

20 квітня 2016 у приватному будинку пана Фірташа в елітному кварталі Відня Гітцінг пройшли обшуки на запит Федеральної кримінальної служби ФРН[155]. 22 квітня німецький телеканал NDR повідомив про відкриту у ФРН кримінальну справу, в якій фігурує, як свідок, Дмитро Фірташ[156]. Під слідством перебувають двоє високопосадових співробітників Управління кримінальної поліції федеральної землі Мекленбурґ — Передня Померанія та ще кілька їх поплічників. Їх звинувачують у видачі «стороннім особам» службової інформації та отриманні за це від Фірташа хабарів у розмірі пріблизно €750.000. Слідство встановило, що на протязі 2008—2016 рр. вони регулярно отримували гроші в обмін на копії службових документів, які стосувалися розслідування справи Д.Фірташа у США.

Один із підозрюваних, а саме головний комісар кримінальної поліції м. Шверіна 60-річний Гайнц-Петер Гандорф (Heinz-Peter Hahndorf), не маючи на це повноважень, робив запити від імені німецької поліції до секретних служб США з проханням надати інформацію про хід розслідування у справі Фірташа, стверджуючи, що нібито поліція Мекленбурґу теж провадить слідство проти олігарха. Йому активно допомагала посередниця з широкими зв'язками в чиновному світі колишня агентка Штазі з Берліна 69-річна Крістіна Вількенінг (Christina Wilkening), кодове ім'я «Ніна». В справі також брали участь дружина Гандорфа та неназваний 32-річний офіцер карного розшуку. Ще один співробітник російського відділу БНД під кодовим ім'ям «Вандсбек», знаходиться під підозрою у державній зраді.[157]. Обміни документів на гроші відбувалися на озері у північно-західному Бранденбурзі.[158][159] Г.-П. Гандорфа підвела легковажна необережність і нескромність. Його офіційна чиновницька місячна зарплата в 4.200 євро здавалася «вузьковатою» для володіння ним авто Mercedes AMG C450 з 367 кс при стартовій ціні €85.000. Це трошки впадало колегам з служби карного розшуку в око.[160]

27 січня 2017 Земельний суд Меккленбург-Померанії у Шверіні осудив тепер вже колишнього комісара Г.-П. Гандорфа та його добровільну «приватну детективку» К.Вількенінг «за отримання хабарів у особливо великих розмірах, розкриття службових таємниць та ухиляння від сплати податків» до трьох років позбавлення волі. Відбування покарання, відповідно до інкримінованих статей КК Німеччини, мало сягати десяти років, але вирок був пом'якшений з урахуванням «добровільного визнання» злочинців.[161]

Потенційна кримінальна складова дій олігарха не була темою судового засідання, заявили в суді[162]. Адвокати голови ради директорів компанії Group DF Дмитра Фірташа заявляли про відсутність будь-яких кримінальних справ у Німеччині проти українського підприємця іще у 2016 році[163].

Кримінальні судові справи

Проти пана Фірташа ведуться кримінальні провадження по звинуваченням у корупції, відмиванні грошей, членстві в злочинних організаціях — у США та Іспанії; по суду його лишили активів в Таджикістані. Фірташ заперечує ці звинувачення як «абсурдні» та «політично мотивовані»[164].

Із березня 2014 року мешкає в Австрії[165], де його затримала місцева поліція за запитом США. Бізнесовий часопис Bloomberg Businessweek назвав перебування Фірташа в Астрії життям в «золотій клітці».[166]

Суд першої інстанції у Австрії

12 березня 2014 Дмитро Фірташ затриманий у Відні за запитом ФБР за підозрою в дачі хабара у розмірі $18 млн індійським чиновникам для отримання дозволів на розробку родовищ титану в Індії[167][168][169]. Однак 30 квітня 2015 року Кримінальний земельний суд Відня (Landesgericht für Strafsachen Wien) прийняв рішення, що екстрадиція Дмитра Фірташа до США неприпустима[170]. Суд погодився з аргументами захисту Фірташа, що в справі є політичний підтекст. Фірташ, який є помітною постаттю в українському політикумі, виявився незручний деяким українським чиновникам, яких підтримують США[171].

Через 9 днів після затримання Дмитра Фірташа — 21 березня 2014 року бізнесмена було звільнено під рекордну для Австрії заставу в розмірі €125 млн.[172][173][174]. Необхідна сума надійшла на рахунок Вищого земельного суду Відня з Росії[175], а саме від російського міліардера Василя Анісімова, друга Аркадія Ротенберга — довіреної особи Путіна і фігуранта санкційних списків США і ЄС[176][177].

Фірташа звільнено з-під варти на підписку про невиїзд з Австрії. В нього також було вилучено закордонний паспорт.

Федеральна поліція Австрії повідомила, що Фірташ перебував у розшуку американського ФБР із 2006 року[178][179][180].

Фірташ підключив до свого захисту у Відні іменитих юристів. За повідомлення «Deutsche Welle», Фірташа захищає колишній міністр юстиції Австрії Дітер Бемдорфер[170].

Сам Фірташ звинувачення США назвав «необґрунтованими та політично вмотивованими», а також заявив, що він разом з Україною опинився у центрі геополітичного протистояння між США та Росією і як громадянин України чекає президентських виборів[181][182][183][184].

Перебуваючи в Австрії Фірташ дав інтерв'ю власному телеканалу Інтер, в якому закликав український бізнес об'єднатися і надати підтримку державі і допомогти їй вийти з економічної кризи[185]. А також пообіцяв дати грошей українській армії[186]. Уже у квітні підприємства OSTCHEM, що входять в групу компаній Дмитра Фірташа почали надавати допомогу збройним силам України[187][188][189].

Російський політичний аналітик Андрій Піонтковський та деякі інші журналісти[190] вважають Фірташа одним із «гаманців Путіна» та співучасником кримського сценарію і допускають, що арешт Фірташа є ударом Заходу по президенту Росії[191].

1 травня 2014 року Д. Фірташ категорично заперечив всі висунуті проти нього звинувачення і заявив, що його арешт не може ніяк вплинути на Путіна. Про це йдеться у статті «Український газовий магнат звинувачує Тимошенко у своєму арешті», опублікованій в журналі «Financial Times»[192]. Олігарх сказав, що він не є фігурою, в якій зацікавлений, або представляє загрозу для Путіна і підтвердженням цьому є те, що президент РФ не робить жодних спроб звільнити або допомогти Фірташу. Фірташ також сказав, що США почали його переслідування через його давнього опонента — Юлію Тимошенко[193].

За іншою версією, ордер на арешт Фірташа також міг бути пов'язаний із ймовірним зв'язком[194] олігарха з головою російської мафії Семеном Могилевичем, якого у США підозрюють у низці тяжких кримінальних злочинів[195][196]. Ім'я Фірташа згадувалося на сторінках «WikiLeaks» у зв'язку з кримінальною справою Могилевича. За інформацією WikiLeaks сам Фірташ пояснив свою участь у кримінальній справі непорозумінням, що сталося через те, що свого часу він купив дві іноземних компанії, засновниками в яких були дружина Могилевича і партнер Могилевича Ігор Фішерман (обидва донині розшукуються ФБР).

Відмова у екстрадиції до США
30 квітня 2015 року, в ході тринадцяти годин судового засідання, Кримінальний земельний суд Відня відхилив запит США щодо екстрадиції українського бізнесмена Дмитра Фірташа[197]. Оголошуючи рішення суду, суддя Крістоф Бауер назвав однією з причин відмови у видачі «як мінімум часткову політичну мотивацію звинувачень», висунутих американським правосуддям:


Для мене очевидно: Фірташ — дуже впливова людина і в політиці, і в титановому бізнесі, і в газовому. А газ — це теж політика

— суддя Кримінального земельного суду Відня Крістоф Бауер[170]

Політика була не єдиною причиною відмови у видачі Дмитра Фірташа. Виявилося, що більш ніж за рік, що минув з моменту його арешту у Відні, органи правосуддя США так і не надали австрійському суду достатніх доказів дачі Фірташем хабарів в Індії, зокрема не передали протоколи допиту свідків[198].

Оголошуючи вердикт, суддя заявив: США не змогли надати переконливих доказів провини бізнесмена. Дмитро Фірташ відтепер може виїхати з Австрії. Але зобов'язаний з'явитися на вимогу суду. Адже прокуратура вже подала апеляцію[199].

На засіданні були присутні депутати від «Опозиційного блоку» Ю. Льовочкіна, М. Папієв та В. Рабінович. Того ж вечора Фірташ заявив, що планує повернутися в Україну[200].

Спроба замаху
7 листопада 2014 року австрійські ЗМІ повідомили про замах, який планувався на Фірташа. За виданням Presse, план замовного вбивства був розроблений ще навесні 2013 року, і до Відня прибула команда кілерів, що зупинилася в квартирі на Ландштрасі. До групи найманих вбивць входили громадяни України, Угорщини та Румунії. Генеральний прокурор Австрії Вернер Пляйшль підтвердив, що знайомий з інформацією, що замах готувався[201]. Раніше журналісти газети Die Presse помітили, що останнім часом Фірташ з'являвся на публіці, оточений дванадцятьма охоронцями — шістьма з кожного боку. Австрійська газета припускає, що замовлення на вбивство українського олігарха може походити з Угорщини. Австрійські журналісти припускають, що ті, хто замовив вбивство бояться, що він може «розколотися» після етапування до США та розповість американським слідчим про махінації східноєвропейського газового бізнесу[202].

Повернення в Україну
25 листопада 2015 року у німецьких ЗМІ з'явилась інформація, що Фірташ може повернутись в Україну і братиме участь у з'їзді Федерації роботодавців 2 грудня[203].

26 листопада 2015 року речник МВС України Артем Шевченко повідомив, що в МВС немає кримінальних проваджень, в яких бізнесмен Дмитро Фірташ проходить як підозрюваний, але є справа по групі компаній Ostchem, в якому він був викликаний на допит як свідок[204].

28 листопада 2015 року в день, коли сам Фірташ анонсував свій приліт в Україну, за усною вказівкою глави Державіаадміністрації, український повітряний простір для приватних літаків закрили, щоб не допустити повернення бізнесмена на Батьківщину[205].

29 листопада 2015 року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що у випадку повернення на Україну Фірташа буде затримано поліцією, підставою для цього стане звернення міністерства юстиції США в Генпрокуратуру України[206].

1 грудня 2015 року Фірташ заявив, що українська влада здійснила безпрецедентні кроки та зробила усе, щоб зірвати його приїзд в Україну, тому бізнесмен прийняв рішення перенести свій приїзд в Україну[207].

19 грудня 2015 р. А. Аваков заявив, що НАК «Нафтогаз» домовився з Фірташем про те, що він віддасть державі близько 4 мільярдів гривень, 1.8 мільярди вже віддано[208].

Кримінальна справа в Іспанії

12 липня 2016 іспанська поліція в рамках операції «Variola» арештувала одинадцять членів злочинного угрупування, серед яких також був Степан Черновецький, син колишнього мера Києва Леоніда Черновецького.[209]. Всім їм було інкриміновано відмивання грошей, ухилення від сплати податків і членство в злочинній організації.

Черновецького-молодшого невдозі відпустили за відсутністю складу злочину. Але знайдені під час обшуку у нього документи допомогли слідству вийти на Дмитра Фірташа[210][211].

У листопаді 2016 антикорупційна прокуратура Іспанії оголосила у розшук пана Фірташа. Ордер на олігарха був виданий за підозрою в його приналежності до злочинного угруповання. Згідно з інформацією іспанських ЗМІ, суддя, який видав ордер на арешт Д. Фірташа — Ігнасіо Карлос Гарсіа Порреро, підозрює Фірташа у причетності до справи про відмивання грошей в Каталонії[212][213]. Українському бізнесменові закидають підозру «відмиванні» приблизно десять мільйонів євро через нерухомість та ресторани, німецькі ЗМІ повідомляють, що «брудні гроші» походили з компаній на Кіпрі та Віргінських островів.[214]

За даними іспанського видання «El País», у справі також фігурують відомий в Україні підприємець та «філантроп і філософ» сирійського походження Харес Юссеф[ru], якого слідчий суддя Барселони вважає лідером злочинної мережі по відмиванню грошей, та його син Максим.[215].

Всім їм було інкриміновано відмивання грошей, ухилення від сплати податків і членство в злочинній організації[216]. Черновецького-молодшого невдозі відпустили за відсутністю складу злочину. Але знайдені під час обшуку у нього документи допомогли слідству вийти на Дмитра Фірташа[217][218].

Рішення апеляційного суду щодо естрадиції до США

21 лютого 2017 Вищий земельний суд Відня (ВЗСВ, нім. Oberlandesgericht Wien) розглянув апеляцію і виніс рішення, яке допускає екстрадицію пана Фірташа до США[219]. Остаточне рішення про екстрадицію Фірташа до США має прийняти Федеральний міністр юстиції Австрії[220].

Суд мав лише перевірити правомірність рішення попередньої інстанції — Кримінального земельного суду Відня, який 30 квітня 2015 року встановив, що запит США на екстрадицію Фірташа мав «у тому числі, і політичну складову». Тому шанси Фірташа на перемогу австрійські юристи перед слуханням апеляції розцінювали як високі. Присутність свідків та самого Фірташа у залі суду цього разу навіть не була обов'язковою.

Зачитання скарги командою адвокатів Фірташа у складі — Дітер Бемдорфер (Dieter Böhmdorfer), Рюдігер Шендер (Rüdiger Schender), Кристіан Хаусманінгер (Christian Hausmaninger) та Отто Дітріх (Otto Dietrich) — зайняло три з половиною години, але воно не справило належне враження на суддівську колегію на чолі з президентом сенату ВЗСВ Лео Левнаік-Іванським (Leo Levnaic-Iwanski).

Суддівська колегія вищої інстанції цього разу по-іншому інтерпретувала положення угоди про екстрадицію між Австрією і США ніж Кримінальний земельний суд Відня. Вищий земельний суд не побачив «політики» у кримінальній справі пана Фірташа.

Питання про наявність політичної складової має розглядатися лише стосовно тих правопорушень, які були вчинені з політичних мотивів, а не стосовно правопорушень кримінального характеру — прокоментував речник ВЗСВ обґрунтування суддів.

Того ж вечора адвокат затриманого Фірташа Дітер Бемдорфер заявив, що захист буде оскаржувати рішення Апеляційного суду Відня в Верховному федеральному суді Австрії (нім. Oberster Gerichtshof Österreich) та в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ).[221]

У США Фірташу загрожує 50 років в'язниці і конфіскація всього майна[222].

Рішення Вищого суду Відня український бізнесмен Дмитро Фірташ прокоментував коротко[223]:

Нічого, будемо боротися, 1:1

— Дмитро Фірташ, у коментарі про рішення Вищого суду Відня



Затримання в будівлі ВЗСВ за іспанським та американським ордерами
21 лютого 2017 р., за кілька хвилин[224] після оголошення рішення Вищого земельного суду Відня[225] австрійська поліція за наказом прокуратури затримала українського бізнесмена в будівлі суду у Відні[226]. Як повідомила прес-секретар австрійської прокуратури Ніна Буссек, затримання проведено на підставі європейського ордера на арешт, а саме виданого за запитом країни-члену Євросоюзу Іспанії. Це означає, що безпосередньою підставою для арешту Фірташа запит на його екстрадиції з боку США не був[227] . Іспанський ордер на Фірташа був виданий у рамках розслідування справи про відмивання здобутих незаконним шляхом коштів[228][214]. Прокуратура Відня затримала Д.Фірташа на 48 годин у зв'язку із запитом Іспанії на його екстрадицію, після чого суд мав визначитися із запобіжним заходом[229].

23 лютого 2017 р. бізнесмена звільнили з-під варти під внесену у 2014 році заставу у 125 млн євро, тепер в іншій справі — про екстрадицію до Іспанії[230]. Також у нього забрали закордонний паспорт, з вимогою регулярно зголошуватися в поліції.[231].

Але того ж дня — 23 лютого —прокуратура знов затримала Фірташа[232]. Через день, 24 лютого він був знову звільнений[233], продовжуючи утримання його під вартою тепер у зв'язку із запитом США на екстрадицію[234].

24 лютого 2017 р. Земельний суд Відня відхилив вимогу прокуратури Відня затримати бізнесмена Дмитра Фірташа в рамках справи про екстрадицію в США[235].

Коментуючи останні події, умовно-достроково звільнений з-під варти Фірташ заявив, що задоволений рішенням суду та перебуваючи на волі зможе побудувати подальший якісний захист[236]:


Все, що відбувалося з вівторка – одне затримання, інше затримання, – це нікому не залишило сумнівів із приводу того, що це політичне переслідування. Я кажу, що я не винен. Не порушував жодного закону, і я тут, перебуваючи в Австрії, доведу свою правоту

— Дмитро Фірташ, Інтерв'ю телеканалу "Інтер"[237]


Питання кому саме віддадуть Фірташа — юстиції Іспанії чи США — знаходиться у компетенції міністра юстиції Австрії Вольфґанґа Брандштеттера. Згідно з § 34 Угоди про екстрадицію між Австрією і США, в разі відсутності у суду заперечень проти видачі особи, останнє слово — за міністром юстиції. «При цьому міністр бере до уваги інтереси і міжнародні зобов'язання Республіки Австрія».

29 серпня 2017 року Земельний суд Відня відхилив запит правоохоронців Іспанії на екстрадицію Дмитра Фірташа, визнавши надіслані з Барселони документи недостатніми для обгрунтування виставленого щодо Фірташа європейського ордера на арешт[238][239].

Нерухомість

Цей розділ потребує доповнення.
  • Відень: Офіс компанії Фірташа «Centragas Holding» в центрі міста (збудований у 1873 р.), за адресою: Schwindgasse 5, Wien[240]<ціна не вказана>
  • Відень: Приватний маєток в віденьському районі Гітцінг <австрійські змі точну адресу не вказують>
  • Лондон: Будинок колишньої станції лондонського метро «Brompton Road». — адреса: 206 Brompton Rd, Knightsbridge, London SW3 2BQ. Вартість: ₤53 млн, придбана Фірташем 27 лютого 2014[241]
  • Лондон: сучасний 3-поверховий житловий будинок в цьому ж кварталі. Орієнтовна вартість: ₤60 млн, дата купівлі 21.11.2012
  • Лондон: квартира в тому ж кварталі, що записана на дружину, Ладу Фірташ. — адреса: 13 Brompton Square, Knightsbridge, London SW3 2AA. Орієнтовна вартість: понад ₤1 млн, дата купівлі: 25.03.2013
  • Французька Рив'єра: Вілла «La Mauresque»[en] на півострові Сен-Жан-Кап-Ферра поблизу Ніцци. Збудована близько 1900, колишня власність короля Леопольда II, потім помешкання письменника і драматурга Сомерсета Моема. Належить до Національного реєстру культурної спадщини Франції[242]  Дім та ділянка с садом, басейном та тенісним кортом. — Купована Фірташем у 2005 за €49 млн.[243] Офіційно оформлена на компанию LM Holdings[244]. — адреса: 52 Boulevard du Général de Gaulle, 06230 Saint-Jean-Cap-Ferrat, France.

Сім'я

Одружений, батько трьох дітей.

  • Перша дружина — Людмила Юлієвна Грабовецька (одружилися 1986-го, розлучені 1988 року).[28][31] Від першого шлюбу виховує доньку Іванну (1988 р. н.).
  • Друга дружина — з 2002 до 2005 р. Марина Михайлівна Фірташ (Калиновська)[245]. Шлюб Фірташа та Калиновської дослідники вважають фіктивним і обумовленим бізнес-інтересами подружжя[35][246]. Розійшлися зі скандалом, пов'язаним з поділом майна[31].
  • Третя дружина — Лада Павлівна Фірташ. Познайомилася з Фірташем 2000 року.[247] В офіційному шлюбі з 2008-го, виховують дітей: Ганну (2005 р. н.) і Дмитра (2007 р. н.). Разом із чоловіком є співголовою правління благодійного фонду FIRTASH Foundation.[247]

Відзнаки

  • Почесний громадянин Заліщиків (2012)[248]

Див. також

Виноски

  1. ↑ Русланович Г. Г. Фирташ о жизни в Австрии: Это сложно, я хочу домой // Українська правда / за ред. М. С. Хайретдинівна — 2015.
  2. ↑ Олігарх Фірташ уже завзято працює на благо нового українського уряду
  3. ↑ Олігархи на роздоріжжі
  4. ↑ Німецький експерт: «Там, де немає вільної преси, Wikileaks не завадить»
  5. ↑ Експерт: Фірташ і Суркіс — дорослі діти олігархічного капіталізму, а Курченко — його вундеркінд
  6. ↑ Фірташ отямився: олігарх вперше за два місяці відреагував на події в Україні
  7. ↑ Газовый олигарх Д.Фирташ хочет засудить Украину. Немного газа на 130 млн долл США 10.04.2014
  8. ↑ Бізнес Дмитра Фірташа: Група компаній Дмитра Фірташа
  9. ↑ Фірташ інвестує ще 1,5 мільярда у свою «хімічну» імперію
  10. ↑ Фірташ ініціював створення Інвестиційного фонду «Буковина»
  11. ↑ Фірташ інвестує 25 млн дол. у розвиток порту «Ніка-Тера»
  12. ↑ У 2013 році банк «Надра» інвестував понад 10 млрд грн. у реальний сектор економіки України
  13. ↑ Дмитро Фірташ — один з провідних благодійників України
  14. ↑ Фирташ готов финансировать возрождение народных обрядов и традиций
  15. ↑ Мільярдер Фірташ став меценатом УКУ
  16. ↑ Дмитро Фірташ став меценатом Українського католицького університету
  17. ↑ Дмитро Фірташ: «Українські бізнесмени повинні відродити традиції меценатства»
  18. ↑ Офіційна сторінка Group DF
  19. ↑ а б Дмитрий Фирташ focus.ua 28.03.201
  20. ↑ а б в Автобіографія Дмитра Фірташа на його персональному сайті, 2012
  21. ↑ Допоможи батьківщині
  22. ↑ Фірташ газифікував рідне село
  23. ↑ Фірташ збудував нову лікарню, готель, стадіон на малій батьківщині
  24. ↑ У м. Заліщики Тернопільської області відкрито сучасну районну лікарню
  25. ↑ У Заліщиках після реконструкції відкрито сучасну районну лікарню
  26. ↑ «DF Agro» визнаний кращим аграрним підприємством України
  27. ↑ Олигарх Фирташ «поправил» свою биографию: в ПТУ получал тройки-четверки Censor.net. 09.09.2011
  28. ↑ а б в г д е ж Справа Фірташа. Частина перша. Справи колгоспні Українська правда. 24.07.2007
  29. ↑ До 2010 року в джерелах з посиланням на інтерв'ю Фірташа (Фирташ дал свое первое интервью. — proUA.com, 28.04.2006) подавалося що у 1984 році Дмитро Фірташ закінчив Донецький залізничний технікум, в якому навчався на машиніста паровоза і електровоза. Але такого навчального закладу на той час не існувало. Часина ЗМІ подають хибну інформацію й досі. Напр. lenta.ru: Фирташ Дмитрий. Владелец международной холдинговой компании Group DF, один из совладельцев RosUkrEnergo
  30. ↑ За даними книги: Боев В. А. История награждений главной выставки страны. ВСХВ — ВДНХ. — Изд-во: «Позднышев», Киев, 2007. ISBN 966-8830-27-X — у 1986 році нагороджений бронзовою медаллю Фішер Іван Іванович, а не Фірташ Дмитро Васильович. В списках нагороджених орденом «Знак Пошани» за 1984—1986 рік Фірташ Дмитро Васильович також не значиться.
  31. ↑ а б в г д е ж и к Фирташ, Дмитрий. Владелец международной холдинговой компании Group DF, один из совладельцев RosUkrEnergo Lenta.ru
  32. ↑ а б Дмитрий Фирташ: «Я всего добился сам» Інтерв'ю Ірини Резнік з Дмитром Фірташем. Інтернет-газета «Экономика». 28.06.2006 (рос.)
  33. ↑ UN MILLIARDAIRE UKRAINIEN SORT DE L'OMBRE Інтерв'ю Дмитра Фірташа газеті «Politique Internationale» (Франція)
  34. ↑ Украинский миллиардер выходит из тени inosmi.ru (рос.)
  35. ↑ а б Справа Фірташа. Частина друга. Справи сімейні Українська правда. 13.08.2007
  36. ↑ а б в г д е ж Справа Фірташа. Частина третя. Справи газові Українська правда. 31.01.2008
  37. ↑ Директор " ТаджикАзот " Т. Гозіев: «Я говорив, щоб завод віддали Фірташу безкоштовно»
  38. ↑ «Газпром» і Фірташ ліквідували «РосУкрЕнерго»
  39. ↑ Сайт групи компаній Дмитра Фірташа Group DF
  40. ↑ Аркадий Ротенберг и Дмитрий Фирташ будут дружить компаниями(рос.)
  41. ↑ Фірташ іде на посадку
  42. ↑ Пакт Ротенберга — Фирташа(рос.)
  43. ↑ Ротенберг ставит на удобрения(рос.)
  44. ↑ «Ведомости»: Фирташ благодаря Ротенбергу получает кредиты Газпромбанка на $1 млрд(рос.)
  45. ↑ Предстоятель Русской Церкви совершил освящение Свято-Троицкого собора Вознесенского Банченского монастыря и Божественную литургию в новоосвященном храме Сайт РПЦ. 02.11.2011
  46. ↑ Дмитро Фірташ отримав орден з рук Патріарха Кирила за допомогу у будівництві Свято-Троїцького Собору
  47. ↑ Про компанію Group DF
  48. ↑ 4 місце Дмитро Фірташ
  49. ↑ Group DF спростовує ухвалення віденським судом рішення про екстрадицію Фірташа до США
  50. ↑ Інтерв'ю Бориса Краснянського «Інвест газеті»: «Схильність до змін»
  51. ↑ Підприємства OSTCHEM нарощують виробництва
  52. ↑ Ostchem не отказывается от инвестиционных планов на 2014 год
  53. ↑ Рівнеазот нарощує виробництво вапняково-аміачної селітри
  54. ↑ Предприятия холдинга OSTCHEM продолжат работу и после окончания посевной
  55. ↑ У Фірташа заявляють, що не зупинятимуть роботу черкаського «Азоту» та інших хімзаводів
  56. ↑ «Рівнеазот» буде нарощувати виробництво селітри
  57. ↑ Черкаський «Азот» продовжить свою роботу
  58. ↑ ЗТМК в березні 2014 р. збільшив виробництво титанової губки на 8,8 % — до 505 т
  59. ↑ Дмитро Фірташ купив у Валерія Хорошковського акції телеканалу «Інтер»
  60. ↑ Підсумки голосування по партіях (виборчих блоках партій). на сайті ЦВК. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 19.03.2014., menu: Результати голосування →‎ Результати голосування в багатомандатному окрузі (по партіях) →‎ 8. «Жінки за майбутнє» всеукраїнське політичне об'єднання
  61. ↑ картка кандидата Фірташ Дмитро Васильович. на сайті ЦВК. 29 січня 2002. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 6 липня 2011.
  62. ↑ В Вене арестован украинский бизнесмен Дмитрий Фирташ
  63. ↑ Фірташ: Тимошенко хоче зірвати вибори
  64. ↑ Ми голосуємо між поганим і дуже поганим
  65. ↑ .Фирташ: Тимошенко «похоронила» реформы Ющенко
  66. ↑ Фірташ вперше відреагував на Майдан: закликає до компромісу
  67. ↑ Позиція Дмитра Фірташа відносно останніх подій в Україні
  68. ↑ Фірташ закликав зупинити збройне протистояння
  69. ↑ Звернення Дмитра Фірташа до політичних сил України
  70. ↑ Фірташ: застосування сили неприйнятне, Україна на межі війни
  71. ↑ Фірташ закликав зупинити силове протистояння і вирішувати кризу у парламенті
  72. ↑ Фірташ закликав російських бізнесменів зупинити війну між Росією та Україною
  73. ↑ Янукович: Фірташ і Льовочкін режисерували Майдан за моєю спиною
  74. ↑ Фірташ грає разом з опозицією — експерт
  75. ↑ Спонсор Майдана задержан по запросу ФБР
  76. ↑ Полиция Австрии арестовала Дмитрия Фирташа
  77. ↑ Svoboda.Ua: Відповідальність за ситуацію в Криму несе Фірташ?
  78. ↑ Espresso.tv: Захоплення Криму оплатив Фірташ
  79. ↑ Преса України: Аксьонов заперечує зв'язок із Фірташем
  80. ↑ Д. Фірташ повідомив, що з великою надією чекає президентських виборів
  81. ↑ Д. Фірташ повідомив, що з великою надією чекає президентських виборів
  82. ↑ Фірташ відкидає звинувачення США і чекає виборів президента
  83. ↑ 1/04/2014 Дмитро Фірташ закликав бізнес продовжувати роботу в Україні
  84. ↑ Фірташ: Тимошенко хоче зірвати вибори
  85. ↑ Фірташ: Тимошенко хоче зірвати вибори
  86. ↑ Фирташ рассказал, как хотел заменить Януковича на Кличко
  87. ↑ Кличко назвал некорректными заявления Фирташа о поддержке его на выборах
  88. ↑ Як тривав суд над Фірташем. Хроніка
  89. ↑ Німецька Хвиля: Віденський детектив про Дмитра Фірташа: в очікуванні розв'язки. 21.02.2017
  90. ↑ Фірташ очолив об'єднаний рух роботодавців
  91. ↑ Cambridge Commonwealth Trust
  92. ↑ Хіміко-технологічний — виробничникам // Сайт НТУУ
  93. ↑ Як студенти Кембриджу опановують українську мову?
  94. ↑ Дмитро Фірташ став співголовою Ради вітчизняних та іноземних інвесторів при Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту
  95. ↑ [1]
  96. ↑ Інвестиційний фонд «Буковина» розпочав прийом заявок на отримання фінансування
  97. ↑ Ми створили унікальну систему розвитку бізнесу — Дмитро Фірташ
  98. ↑ ИНВЕСТИЦИОННЫЙ ФОНД «БУКОВИНА» ВЫДЕЛИТ СРЕДСТВА НА РЕАЛИЗАЦИЮ БИЗНЕС-ИДЕЙ ЧЕРНОВИЦКИХ СТУДЕНТОВ
  99. ↑ Заявки на привлечения инвестиционных и кредитных ресурсов
  100. ↑ Група%20компаній%20Дмитра%20Фірташа%20Group%20DF%20та%20найбільші%20підприємства%20Буковини%20створили%20фонд%20підтримки%20бізнесу%20молодих,%20який%20на%20першому%20етапі%20планує%20профінансувати%2020%20бізнес-проектів%20(ФОТОРЕПОРТАЖ) Група компаній Дмитра Фірташа Group DF та найбільші підприємства Буковини створили фонд підтримки бізнесу молодих, який на першому етапі планує профінансувати 20 бізнес-проектів
  101. ↑ Чернівецький Національний Університет. Альманах подій
  102. ↑ Янукович ввів до складу держкомісії по співпраці з СОТ Ємельянову і Фірташа
  103. ↑ Роботодавці України провели об'єднавчий з'їзд
  104. ↑ У Києві відбувся Об'єднавчий з'їзд Федерації роботодавців України
  105. ↑ Указ Президента України Про призначення Фірташа Головою Національної тристоронньої соціально-економічної ради
  106. ↑ []
  107. ↑ У К А З Президента України про Національну тристоронню соціально-економічну раду
  108. ↑ Соціальний діалог в Україні: міф чи реальність?
  109. ↑ В Україні необхідно децентралізувати управління економікою регіонів — Дмитро Фірташ
  110. ↑ Инвестиционный фонд «Буковина» профинансировал первый бизнес-проект в 2014 году
  111. ↑ Дмитрий Фирташ предложил создать в Харьковской области инвестиционный фонд по поддержке малых и средних предпринимателей
  112. ↑ Инвестиционный фонд «Буковина» выделит средства на реализацию бизнес-идей черновицких студентов
  113. ↑ У Житомирській області вперше проходить регіональний конкурс студентських бізнес-ідей
  114. ↑ Житомирські студенти можуть узяти участь у конкурсі бізнес-ідей
  115. ↑ Рада Федерації роботодавців України подякувала Дмитру Фірташу за значний внесок у консолідацію та посилення руху роботодавців
  116. ↑ Час влаштувати Фірташу холодний душ у Лондоні // Сергій Лещенко на УП — 18 січня 2014
  117. ↑ - FIRTASH FOUNDATION // Companies in the UK — онлайн довідник [] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога)
  118. ↑ Firtash Foundation, благодійний фонд офіційний веб-сайт
  119. ↑ The FIRTASH Foundation Launches Days of Ukraine in the UK // персональний сайт Дмитра Фірташа — 10 вересня 2013 [] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога)
  120. ↑ Програма допомоги містам «Збережи своє місто»
  121. ↑ Дмитро Фірташ: «Містоутворюючі підприємства повинні допомагати своїм містам»
  122. ↑ [2]
  123. ↑ Підтримка шкільної хімічної освіти
  124. ↑ Д.Фірташ очолив процес відновлення України
  125. ↑ АГЕНТСТВО МОДЕРНІЗАЦІЇ УКРАЇНИ ПРЕДСТАВЛЯЄ ПЛАН РЕФОРМ
  126. ↑ Фірташ хоче залучити $300 млрд для відновлення України
  127. ↑ Фирташ взялся за экономическое восстановление Украины
  128. ↑ Можно ли вывести экономику Украины из кризиса?
  129. ↑ План з порятунку України: Дмитро Фірташ розповів, як зібрати 300 млрд доларів для країни (відео)
  130. ↑ Україні потрібно починати реформи, а не чекати економічного дива, — Фірташ
  131. ↑ Агентство з модернізації України створено у Відні
  132. ↑ План Фирташа. Часть 1
  133. ↑ Фірташ подав до лондонського суду на газету Kyiv Post
  134. ↑ Британські закони про наклеп, які привабили Ахметова, реформують
  135. ↑ Британські закони про наклеп: «Ганьба»
  136. ↑ а б Британія лібералізує закон про наклеп, за яким Ахметов виграв суд в «Оглядача»
  137. ↑ У Британії хочуть пом'якшити закон про наклеп — іноземна преса
  138. ↑ В інтернет потрапили сотні тисяч файлів про офшорні рахунки світових лідерів
  139. ↑ Ахметов і Фірташ засвітилися у міжнародному офшорному скандалі
  140. ↑ Активістка Євромайдану — Інтеру: Ви маєте вести ефіри на колінах!
  141. ↑ Вакарчук у прямому ефірі «Інтера» звинуватив канал у брехні
  142. ↑ Активісти залили лайном вхід до редакції каналу «Інтер»
  143. ↑ Телеканал «Інтер» пікетують представники майдан
  144. ↑ Журналіста «Інтера» в прямому ефірі викрили в брехні (ВІДЕО)
  145. ↑ Серед кореспондентів «Інтеру», які повстали проти брехні, — черкащанин
  146. ↑ Журналісти «Інтера» обурені цензурою та провладною пропагандою на каналі
  147. ↑ Журналісти «Інтера» заявили про цензуру і провладну пропаганду на каналі
  148. ↑ У Таджикистані розслідують угоду Фірташа
  149. ↑ Таджикистан хочет забрать у Фирташа «Таджиказот»
  150. ↑ Директор " ТаджикАзот " Т. Гозіев: «Я говорив, щоб завод віддали Фірташу безкоштовно»
  151. ↑ Директор " ТаджикАзот " Т. Гозіев: «Я говорив, щоб завод віддали Фірташу безкоштовно»
  152. ↑ Директор " ТаджикАзот " Т. Гозіев: «Я говорив, щоб завод віддали Фірташу безкоштовно»
  153. ↑ Таджикистан хочет забрать у Фирташа «Таджиказот»
  154. ↑ У Фірташа відібрали швейну фабрику в Таджикистані
  155. ↑ «ORF»: Firtasch: Hausdurchsuchung in Hietzing.(нім.) 20.04.2016
  156. ↑ Німецька Хвиля: Фірташ поки не є обвинувачуваним у справі про хабарі поліції Німеччини. 22.04.2016
  157. ↑ FOCUS: Geheimpapiere für ukrainischen Oligarchen beschafft: BKA prüft Verratsfall beim BND.(нім.) 101.07.2017
  158. ↑ NDR: Korruptionsverdacht beim LKA Mecklenburg-Vorpommern.(нім.) 22.04.2016
  159. ↑ Максим Муляр. Друга "справа Фірташа. — «ZBRUČ», 23.04.2016
  160. ↑ «Ostsee-Zeitung»: Agenten-Krimi: LKA-Mann soll Hunderttausende kassiert haben.(нім.) 13.07.2016
  161. ↑ Німецька Хвиля: «шпигунів» Фірташа засудили до позбавлення волі. 27.01.2017
  162. ↑ Німецька Хвиля: «шпигунів» Фірташа засудили до позбавлення волі. 27.01.2017
  163. ↑ Українська правда: Адвокати Фірташа наполягають на відсутності справ проти олігарха у Німеччині
  164. ↑ Радіо Свобода: Фірташа затримали в Австрії в новій справі проти нього. 22.02.2017
  165. ↑ 3-поверховому старинному маєтку в фешенебельному віденському районі Гітцінг
  166. ↑ Цит.по: Tiroler Tageszeitung (Austria Presse Agentur): Causa Firtasch: Entscheidung nach drei Jahren im «goldenen Käfig».(нім.) 20.02.2017
  167. ↑ Six Defendants Indicted in Alleged Conspiracy to Bribe Government Officials in India to Mine Titanium Minerals(англ.)
  168. ↑ Українському бізнесменові Дмитру Фірташу пред'явлено звинувачення в дачі хабара індійським чиновникам для отримання дозволів на розробку родовищ титану в Індії.
  169. ↑ Американська сага Дмитра Фірташа Сергій Лещенко, УП, П'ятниця, 04 квітня 2014
  170. ↑ а б в Німецька хвиля: Суд над Фірташем: Український олігарх дістає скелет із шафи. — 01.05.2015
  171. ↑ Фірташа чекають в Україні
  172. ↑ Group DF офіційно підтверджує, що сьогодні Дмитра Фірташа було звільнено під заставу
  173. ↑ Дмитро Фірташ звільнений під заставу в Австрії
  174. ↑ Фірташ звільнений під заставу
  175. ↑ ЗМІ: Заставу за Фірташа у €125 млн внесли з Росії
  176. ↑ КореспонденТ.net: Залог за Фирташа заплатил российский миллиардер. 08.05.2014
  177. ↑ Німецька Хвиля Сергій Руденко. Коментар: Екстрадиція Фірташа — сигнал для всіх олігархів. 23.02.2017
  178. ↑ BBC: У Відні заарештований український бізнесмен Дмитро Фірташ, 13.03.2014(рос.)
  179. ↑ Ukrainischer Milliardär in Wien verhaftet(нім.)
  180. ↑ Поліція Австрії разом з ФБР арештувала українського бізнесмена
  181. ↑ Відеозверненні Дмитра Фірташа з Відня
  182. ↑ Фірташ: я опинився в епіцентрі протистояння США і Росії
  183. ↑ Фірташ обіцяє довести свою невинність 5 канал
  184. ↑ «Я опинився в епіцентрі протистояння США і Росії», — Фірташ
  185. ↑ Дмитрий Фирташ: Украинское общество должно объединиться(рос.)
  186. ↑ Фирташ обещает денег украинской армии и предлагает всем объединиться(рос.)
  187. ↑ Cеверодонецкий «АЗОТ» OSTCHEM передал украинской армии 5 внедорожников
  188. ↑ Cеверодонецкий «Азот» Ostchem передал украинской армии пять внедорожников
  189. ↑ Черкаський «Азот» зібрав для української армії півмільйона гривень
  190. ↑ Арешт Фірташа може боляче вдарити по «чорній бухгалтерії» Путіна
  191. ↑ Справа Фірташа — зброя проти Путіна
  192. ↑ Ukraine gas tycoon blames Tymoshenko for his arrest
  193. ↑ Дмитрий Фирташ винит в своем аресте Тимошенко
  194. ↑ Wikileaks: Фірташ визнав, що «вірно служив» президенту Ющенку
  195. ↑ Австрійський невід/ Арешт Дмитра Фірташа може відчинити нову скриньку Пандори євразійської корупції
  196. ↑ Крах «Дона Сємьона»
  197. ↑ Австрійський суд відмовив в екстрадиції Фірташа до США
  198. ↑ Екстрадиції не буде
  199. ↑ Було зрозуміло, що це політична справа з самого початку — Фірташ
  200. ↑ Фірташ вже планує повернутися в Україну
  201. ↑ В Австрії готувався замах на Фірташа — ЗМІ
  202. ↑ Фірташа «замовили» кілерам — ЗМІ
  203. ↑ ЗМІ: Фірташ повернеться в Україну на наступному тижні
  204. ↑ Україна закрила небо для чартерів. Через Фірташа?
  205. ↑ Україна закрила небо для чартерів. Через Фірташа?
  206. ↑ Аваков: Фірташа по прибуттю в Україну затримають
  207. ↑ [3]
  208. ↑ Глава МВД Арсен Аваков: «Игорь Валерьевич… вы сейчас не при Януковиче живете, индульгенции сейчас не покупаются, и „двадцатку“ в чемодане вы нам не носите»
  209. ↑ ТСН: Арешт сина Черновецького: Геращенку соромно, що це зробили не в Україні
  210. ↑ Catalan News Agency: 11 arrested in Barcelona and Costa Brava for allegedly laundering 10m EUR.(англ.) 12.07.2016
  211. ↑ BBC: «Іспанська справа» Фірташа: що відомо. 23.02.2017
  212. ↑ El País: Espanya demana l'extradició de l'oligarca ucraïnès Dmitry Firtash.(кат.) 24.11.2016
  213. ↑ El País: España pide la extradición del oligarca ucraniano Dmitry Firtash.(ісп.) 24.02.2016
  214. ↑ а б Die Presse: Firtasch soll an die USA ausgeliefert werden. (нім.) 21.02.2017
  215. ↑ El País: Detenido el oligarca ucraniano Firtash por orden de la justicia española.(ісп.) 21.02.2017
  216. ↑ El País: Espanya demana l'extradició de l'oligarca ucraïnès Dmitry Firtash.(кат.) 24.11.2016
  217. ↑ Catalan News Agency: 11 arrested in Barcelona and Costa Brava for allegedly laundering 10m EUR.(англ.) 12.07.2016
  218. ↑ BBC: «Іспанська справа» Фірташа: що відомо. 23.02.2017
  219. ↑ Суд у Відні визнав допустимою екстрадицію Фірташа в США, остаточне рішення за міністром юстиції. ukranews.com. Українські новини. 21 лютого 2017.
  220. ↑ Бі-бі-сі: Дмитра Фірташа можуть видати в США чи Іспанію
  221. ↑ Німецька Хвиля: Захист Фірташа планує подати скаргу в ЄСПЛ. 22.02.2017
  222. ↑ Німецька Хвиля: Іспанія чи США: юридичні нюанси екстрадиції Фірташа. 21.02.2017
  223. ↑ Фірташ про рішення віденського суду: будемо боротися
  224. ↑ Австрія: Фірташа звільнили з-під варти і затримали знову
  225. ↑ Український бізнесмен Фірташ затриманий у Відні на підставі європейського ордера
  226. ↑ Фірташа затримали в будівлі суду після рішення про його екстрадицію (фото)
  227. ↑ Український бізнесмен Фірташ затриманий у Відні на підставі європейського ордера
  228. ↑ Бі-бі-сі: Фірташа затримали після засідання суду у Відні. 21.02.2017
  229. ↑ Суд Відня відмовив прокуратурі в затриманні Фірташа у справі про екстрадицію до США
  230. ↑ Суд Відня відмовився заарештувати Фірташа за іспанським екстрадиційним запитом. ukranews.com. Українські новини. 23 лютого 2017.
  231. ↑ Бі-бі-сі: Фірташа звільнили під раніше внесену заставу
  232. ↑ Бі-бі-сі: Фірташа знову затримали. 23.02.2017
  233. ↑ Суд у Відні звільнив Фірташа без додаткової застави. ukranews.com. Українські новини. 24 лютого 2017.
  234. ↑ Радіо Свобода: Фірташа звільнили з-під варти і затримали знову
  235. ↑ Суд у Відні звільнив Фірташа без додаткової застави
  236. ↑ УНІАН: Фірташ вважає себе невинним і має намір будувати в Австрії «якісний» захист
  237. ↑ Дмитро Фірташ заявив про політичне переслідування в Австрії
  238. ↑ Gericht: Firtasch wird nicht an Spanien ausgeliefert. kurier.at. 30 серпня 2017.
  239. ↑ Суд Відня відмовив Іспанії в екстрадиції олігарха Фірташа. ukranews.com. Українські новини. 30 серпня 2017.
  240. ↑ Інтерактивна карта Відня
  241. ↑ Радіо Свобода: Мер Лондона ініціював масштабну перевірку іноземних власників нерухомості, 30.09.2016
  242. ↑ Inventaire général du patrimoine culturel — maison de villégiature dite Villa la Charmettant, puis Villa La Mauresque.(фр.)
  243. ↑ УНІАН: Имения Фирташа и Левочкина на Лазурном побережье Франции.
  244. ↑ див. напр. скани документів: Еспресо TV: Нардеп представить розслідування нерухомості Льовочкіна і Фірташа
  245. ↑ Трагедия на бульваре Шевченко. Дело «Фирташ VS Калиновский». — Українська правда. 07.06.2007
  246. ↑ Знакомьтесь, Фирташ! Деньги, скандалы и женщины олигарха — obozrevatel.com. 13.03.2014
  247. ↑ а б Жена Дмитрия Фирташа Лада Фирташ. Биография. — telegraf.by
  248. ↑ Шуль, О., Луцишин, В. В Заліщиках знову відкрили районну лікарню на YouTube / Олена Шуль, Володимир Луцишин // TV-4. — 2012. — 21 вересня.

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Фірташ Дмитро Васильович
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фірташ Дмитро Васильович
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фірташ_Дмитро_Васильович&oldid=21568076