Динамо (станція метро, Москва): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м →‎Станція: replaced: гратк → ґратк за допомогою AWB
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
{{Otheruses|Динамо}}
{{Otheruses|Динамо}}
{{coord|55|47|23|N|37|33|29|E}}
{{coord|55|47|23|N|37|33|29|E|scale:5000_type:landmark|display=title}}
{{Станція метрополітену
{{Станція метрополітену
|Title = Динамо
|Title = Динамо

Версія за 18:28, 10 грудня 2017

Координати: 55°47′23″ пн. ш. 37°33′29″ сх. д. / 55.78972° пн. ш. 37.55806° сх. д. / 55.78972; 37.55806

Динамо
Загальні дані
Тип пілонна трисклепінна глибокого закладення
Глибина закладення 40 м
Кількість 1
Тип пряма
Форма острівна
Довжина 155 м
Дата відкриття 11 вересня 1938 року
Архітектор(и) Я. Г. Лихтенберг(рос.), Ю. А. Ревковский(рос.)
Архітектор(и) вестибюлів Д. Н. Чечулин (рос.)
Інженер(и)-конструктор(и) А. Ф. Денищенко (рос.)
Будівельник(и) Шахта 84-85 Мосметробуду
Виходи до Ленінградський проспект
Час відкриття 5.25
Час закриття 1:00
Код станції 036
Мапа
Замоскворіцька лінія
Ховрино
Оборотні тупики
Річковий вокзал
Водний стадіон
Войковська
Сокіл
Аеропорт
Динамо
   
Білоруська
Маяковська
Тверська
Театральна
   
Новокузнецька
   
Павелецька
   
Автозаводська
Коломенська
Каширська
Кантемировська
Царицино
Орєхово
Домодєдовська
Красногвардійська
Алма-Атинська

«Динамо» — станція Замоскворецької лінії Московського метрополітену. Розташована під Ленінградським проспектом між станціями «Аеропорт» і «Білоруська» . Виходи знаходяться на території району «Аеропорт» Північного адміністративного округу міста Москви.

Відкрита 11 вересня 1938. Названа по розташованому поруч стадіону «Динамо»[1].

Оздоблення

Вестибулі

Дві віддзеркалені прямокутні будівлі вестибулів в античному стилі облямовані колонадою круглих коринфських колон. Кожен вестибуль має виходи з трьох сторін (третій вихід у кожному вестибулі закритий). У вестибулях розташовані каси метро.

Наземні павільйони станції «Динамо» стали найбільшими подібними спорудами серед усіх довоєнних станцій Московського метрополітену. Відмінною особливістю вестибулів є і їх барвиста зовнішня архітектура, яка значно багатшими внутрішнього оздобленням.

Вестибулі зведені на узвишші і оточені широкими сходами з системою терас і гранітними сходами. Колони вестибулів, виконані з підмосковного вапняку, вінчають розвинені капітелі. Карнизи декоровані ліпниною. Зсередини вестибюлі оздоблені світлим узбецьким мармуром «газган».

Станція

Нави станції відокремлені один від одного, і головне об'ємно-просторове значення набуває центральний зал. Склепіння трьох залів станції спираються на потужні кубічні пілони з гладкими стінами в проходах і двома виступами в поздовжніх стінах залів. Пілони оздоблені уральським мармуром «Тагіл», що відрізняється різноманітністю малюнка, фактури і великою кількістю відтінків — від густо-червоного до перлинно-сірого. Виступи пілонів завершують декоративні капітелі. На ці капітелі спираються стрілчасті розпалубки навів. Піднімаючись вгору, розпалубки перетинаються посередині склепіння. У цих точках перетину підвішені скляні кульові люстри в бронзовій оправі.

З боків пілонів встановлено мармурові лави з дерев'яними сидіннями. Стіни пілонів, що є спинками лавок, декоровані килимовим малюнком з мармуру і оніксу. Ці спинки завершуються горизонтальними смугами з напівпрозорого підсвіченого зсередини агамзалинського оніксу (травертину), за яким розташовані вентиляційні ґратки.

В обробці колійних стін використовувалися онікс, білий і сірий мармур; глухі стіни станції оброблені мармуроподібним вапняком. Бічні стіни, розташовані над коліями, оздоблені сірою керамічною плиткою пірамідальної поверхні.

Підлога в центральному залі викладено плитами рожевого та сірого граніту; покриття бічних залів також гранітне. Спочатку підлогу центрального залу було набрано з мармурової мозаїки, у вигляді темних кіл і квадратів, що чергуються, на світлому фоні, а бічні зали мали асфальтове покриття.

Вестибулі

У станції два наземних вестибулі, вихід з яких здійснюється на Ленінградський проспект і до стадіону «Динамо». Вестибулі з'єднуються зі станцією двома тристрічковими ескалаторами моделі ЕТ-3М (довжина кожного — 80 метрів).

Технічна характеристика

Конструкція станції — пілонна трисклепінна глибокого закладення (глибина залягання — 40 м).

Перспективи

У другій половині 2000-х років з'явився план будівництва в Москві Третього пересадного контуру метро[2], який має розвантажити Кільцеву лінію[3]. Наприкінці 2011 почалися роботи з будівництва ділянки контуру від станції «Виставкова» до станції «Нижня Маслівка»[4]. На новій лінії будується станція «Петровський парк», через яку буде здійснюватися пересадка на станцію «Динамо»[5]. Згідно з офіційними планами, станція «Петровський парк» буде відкрита в грудні 2015[6].

Ресурси Інтернету

  • Динамо. на офіційному сайті Московського метрополітену. Процитовано 23 листопада 2013. (рос.)
  • «Динамо» на сайті Артемія Лебєдєва metro.ru(рос.)
  • «Динамо» в програмі «Подземка» на Радіо801(рос.)
  • «Динамо» на news.metro.ru(рос.)
  • План-схема станції
  • Скаменілості на станції метро «Динамо»
  • «Динамо» на KartaMetro.info — Міський транспорт, виходи в місто і схема станції на супутниковій карті Москви.

Примітки

  1. Динамо, станция метро. Имена московских улиц. Топонимический словарь. Архів оригіналу за 25 січня 2012. Процитовано 20 декабря 2010.
  2. Власти Москвы утвердили план развития столичного метро с 2012 года. РИА Новости. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 8 января 2011 года.
  3. Третий пересадочный контур метро разгрузит Кольцевую ветку на 20%. РИА Новости. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 8 января 2011 года.
  4. Транспортный генплан Москвы готов!. transday.ru. 21 декабря 2010 года. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 8 января 2011 года.
  5. Метропланы Москвы / Где появятся новые станции метро. ИА «Транспорт сегодня». Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 8 января 2011 года.
  6. Перспективы развития. Официальный сайт Московского метрополитена. Архів оригіналу за 5 лютого 2012. Процитовано 22 липня 2012.