Стафійчук Іван Йосипович: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування |
м додано шаблон Керівники Київської області |
||
Рядок 39: | Рядок 39: | ||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
* {{ref-ru}}[http://www.knowbysight.info/SSS/04832.asp Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898–1991] |
* {{ref-ru}}[http://www.knowbysight.info/SSS/04832.asp Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898–1991] |
||
{{Керівники Київської області}} |
|||
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]] |
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]] |
Версія за 01:15, 11 грудня 2017
Стафійчук Іван Йосипович | |
Народження: |
1912 Медівка, Медівська волость, Липовецький повіт, Київська губернія, Російська імперія |
---|---|
Смерть: |
грудень 1982 Київ, Українська РСР, СРСР |
Країна: | СРСР |
Партія: | КПРС |
Нагороди: |
Іван Йосипович Стафійчук (1912, село Медівка Подільської губернії, нині Оратівський район Вінницької області — 11 грудня 1982, Київ) — український радянський і компартійний діяч, депутат Верховної Ради СРСР 3-7-го скликань, депутат Верховної Ради УРСР 8-го скликання. Член ЦК КПУ в 1952–1976 рр.
Біографія
Народився у родині селянина. Українець. У 1931 році закінчив Іллінецький сільськогосподарський технікум на Вінничині.
У 1931 — 1934 р. — старший агроном Тернівської машинно-тракторної станції (МТС) на Сумщині; старший агроном Веприцької машинно-тракторної станції (МТС) на Полтавщині.
У 1934 — 1935 р. — служба в Червоній армії.
У 1935 — 1943 р. — головний агроном Баришівської машинно-тракторної станції (МТС) Київської області; головний агроном, завідувач Христинівського районного земельного відділу Київської області; директор радгоспу у Воронезькій області РРФСР.
З 1943 року — голова виконавчого комітету Христинівської районної ради депутатів трудящих Київської області; 1-й секретар Тетіївського районного комітету КП(б)У Київської області; 1-й секретар Звенигородського районного комітету КП(б)У Київської області. У 1951 році — завідувач сільськогосподарського відділу Київського обкому КП(б)У.
У травні 1951 — грудні 1962 р. — голова виконавчого комітету Київської обласної Ради депутатів трудящих.
Освіта вища. Закінчив Українську сільськогосподарську академію.
У січні 1963 — грудні 1964 р. — 1-й секретар Київського сільського обласного комітету КПУ. У грудні 1964 — березні 1967 р. — голова виконавчого комітету Київської обласної Ради депутатів трудящих.
У березні 1967 — 1969 роках — голова Державного комітету Ради Міністрів Української РСР по хлібопродуктах і комбікормовій промисловості, міністр хлібопродуктів Української РСР. У 1969 — 19 квітня 1975 р. — міністр заготівель Української РСР.
З 1975 року — на пенсії у Києві.
Нагороди
- два ордени Леніна
- орден Жовтневої Революції
- три ордени Трудового Червоного Прапора
- орден Вітчизняної війни 1-го ст.
- 9 медалей
- почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР (10.08.1982)
- заслужений працівник сільського господарства Української РСР
Література
- Депутаты Верховного Совета СССР 7-го созыва. — М., 1966.
Посилання
- Народились 1912
- Уродженці Липовецького повіту
- Померли 1982
- Померли в Києві
- Члени КПРС
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Жовтневої Революції
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Уродженці Оратівського району
- Діячі УРСР
- Депутати Верховної Ради СРСР 3-го скликання
- Депутати Верховної Ради УРСР 8-го скликання
- Міністри УРСР
- Депутати Верховної Ради СРСР 4-го скликання
- Депутати Верховної Ради СРСР 5-го скликання
- Депутати Верховної Ради СРСР 6-го скликання
- Депутати Верховної Ради СРСР 7-го скликання
- Члени ЦК КП(б)У-КПУ