Гординський Святослав Ярославович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
→‎Творчий доробок: , заміна неперекладених посилань шаблоном
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
{{Однофамільці|Гординський}}
{{Художник
{{Художник
| Ім'я = Гординський Святослав Ярославович
| Ім'я = Гординський Святослав Ярославович
Рядок 22: Рядок 23:
| Сайт =
| Сайт =
}}
}}

{{Однофамільці|Гординський}}
'''Святосла́в Яросла́вович Горди́нський ''' гербу [[Сас (герб)|Сас]]<ref>[http://universum.lviv.ua/previous-site/archive/journal/2004/sasy_5_06.html САСИ В УКРАЇНСЬКІЙ КУЛЬТУРІ]</ref> ([[30 грудня]] [[1906]], [[Коломия]]&nbsp;— [[20 травня]] [[1993]], [[Верона (Нью-Джерсі)|Верона]], [[Нью-Джерсі]], [[США]])&nbsp;— український художник, графік, мистецтвознавець, поет, перекладач, журналіст. Швагро філософа [[Шлемкевич Микола Іванович|Шлемкевича Миколи]].
'''Святосла́в Яросла́вович Горди́нський ''' гербу [[Сас (герб)|Сас]]<ref>[http://universum.lviv.ua/previous-site/archive/journal/2004/sasy_5_06.html САСИ В УКРАЇНСЬКІЙ КУЛЬТУРІ]</ref> ([[30 грудня]] [[1906]], [[Коломия]]&nbsp;— [[20 травня]] [[1993]], [[Верона (Нью-Джерсі)|Верона]], [[Нью-Джерсі]], [[США]])&nbsp;— український художник, графік, мистецтвознавець, поет, перекладач, журналіст. Швагро філософа [[Шлемкевич Микола Іванович|Шлемкевича Миколи]].



Версія за 05:54, 27 грудня 2017

Гординський Святослав Ярославович
Святослав Гординський
Народження 30 грудня 1906(1906-12-30)
Коломия (нині Івано-Франківська обл.)
Смерть 20 травня 1993(1993-05-20) (86 років)
  Верона, Нью-Джерсі
Поховання Цвинтар святого Андрія
Національність українець
Країна США США
Жанр релігійні і жанрові композиції
Навчання Берлін, Париж
Діяльність поет, письменник, літературний критик, художник, графік
Напрямок постмодернізм
Роки творчості 1930—1992
Вплив Фернан Леже
Твори релігійні і жанрові композиції
У шлюбі з Гординська-Чапельська Мирослава Львівна
Роботи в колекції Print Collectiond[1]

CMNS: Гординський Святослав Ярославович у Вікісховищі
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Святосла́в Яросла́вович Горди́нський гербу Сас[2] (30 грудня 1906, Коломия — 20 травня 1993, Верона, Нью-Джерсі, США) — український художник, графік, мистецтвознавець, поет, перекладач, журналіст. Швагро філософа Шлемкевича Миколи.

Життєпис

Народився у родині викладача Львівської класичної гімназії, згодом відомого літературознавця Ярослава Гординського.[3]

Відвідував Берлінську академію мистецтв, курс візантології в Українському науковому інституті (Берлін). У Парижі навчався в академії Жульєна і Модерній академії Фернана Леже.

У 1931 році повернувся до Львова, де заснував Асоціацію незалежних українських митців (АНУМ), став редактором її журналу «Мистецтво». Виставлявся на міжнародних виставках у Римі, Берліні, Празі.

У 1930-і роки неодноразово перебував у селі Сновидові в тестя — пароха села отця Івана Шлемкевича (батька Шлемкевича Миколи, деколи разом з Володимиром Ласовським[4]), на відпочинку у Заліщиках, на Борщівщині створив картини «Над Дністром», «Сільська дівчина».[5]

Знаючи добре візантійсько-київську українську традиції, поєднував її з новітніми конструктивними досягненнями і зумів майстерно подати українську ментальність у стилістиці свого часу.

У часи 2-ї світової війни згуртував близько 400 художників, видав каталог, який тривалий час був чи не єдиним енциклопедичним довідником про життя і творчість українських митців.

У 1944 — емігрував на Захід. У Мюнхені заснував Спілку праці українських образотворчих митців. Згодом переїхав до США, заснував Об'єднання Мистців Українців в Америці (ОМУА), організував велетенську виставку українських митців-американців і опублікував її каталог — своєрідну енциклопедію українського малярства у Штатах.

На початку 1990-х років (1991[5]) відвідав незалежну Україну.

Свою колекцію мистецьких творів заповів Національному музеєві у Львові.

Творчий доробок

  • поетичні збірки «Барви й лінії» (1933), «Буруни» (1936), «Слова на каменях» (1937), «Вітер над полями» (1938), «Легенди гір» (1939), «Сім літ» (1939), «Сурми днів» (1940), «Вибрані поезії» (1943), «Вогнем і смерчем» (1947), «Поезії» (1989);
  • поеми «Сновидів» (1938), «Перший вал» (1941);
  • збірка перекладів «Поети Заходу» (1961);
  • монографії «Микола Глущенко» (1934), «Тарас Шевченко — маляр» (1940);
  • довідкова книга «Українська ікона» (1981);
  • альбомні видання про українських малярів: Т. Шевченка, О. Грищенка, П. Ковжуна, М. Мухина,
  • монографія «Віктор Цимбал. Маляр і графік». Нью-Йорк, 1972,
  • монографія «Леонід Перфецький». Нью-Йорк-Торонто, 1990.
  • мозаїки і розписи понад 30 українських церков у різних країнах світу (серед них — великі собори у Вінніпезі, Мельбурні, Мюнхені, Римі).
  • іконостасу для церкви св. Михайла в Гезлтоні[6].
  • переклади поезії з англійської, французької, німецької, італійської, польської та інших мов. На основі аналогій з українським фольклором доводив українське походження «Слова о полку Ігоревім».
  • монографії про багатьох українських художників.
  • зібрав рукописи, опублікував статті, спогади про Антонича Богдана-Ігоря.[7]

Окремі видання

  • Гординський С. Поезії  — Нью-Йорк: Сучасність, 1989. — 447 с.
  • Гординський С. Вірші // Над рікою часу: Західноукраїнська поезія 20–30-х років / Упор., вступ. ст., приміт. М. Ільницького. — Харків: Фоліо, 1999. — С. 503—588.
  • Гординський С. В обороні культури. Спогади, портрети, нариси. — К., 2005. — 360 с.
  • Гординський С. І переливи барв, і динамічність ліній…: Вірші і поеми / Упорядк., вступ. ст. В. І. Лучука. — Львів: Каменяр, 1990. — 265 с.
  • Гординський С. Ю. Колір і ритми: Поезії. Переклади / Редкол.: В. Шевчук (голова) та ін. — К.: Час, 1997. — 479 с.
  • Гординський С. Українські церкви в Польщі — Рим: Видання «Богословії» ч. 39. — 52 с.
  • Гординський С. На переломі епох: Літературознавчі статті, огляди, есеї, рецензії, спогади /Упоряд., наук. ред., післямова Р. М. Лубківського. — Львів: Світ, 2004. — 504 с.
  • Гординський С. Малярські твори В. Винниченка. — Нью-Йорк: УВАН, 1953. — 57 с.
  • Гординський С. Поезії різних років // Сучасність. — 1977. — Ч. 4 (196). — С. 3–6.
  • Гординський С. Поет-неокласик (З приводу збірки М. Ореста «Душа і доля») // Світанок. Літ. альм. — 1946. — Ч. 4-5. — С. 15–19.
  • Гординський С. Поети Заходу: 60 перекладів з поезії латинської, італійської, французької, англійської, американської, німецької і польської}. — Нью-Йорк: Літ.-мистец. клюб, 1961. — 135 с.
  • Гординський С. Поскриптум до «Патетичної» // Сучасність. — 1979. — № 10 (226). — С. 107—108.
  • Гординський С. Проблема української стихії // Назустріч. — 1936. — Ч. 20. — С. 5–6.
  • Гординський С. Сакральне мистецтво української діаспори // Українське сакральне мистецтво: традиції, сучасність, перспективи. — Львів: Свічадо, 1994. — С. 46–60.
  • Гординський С. Слово о полку Ігоревім і українська народна поезія. — Вінніпег: Накладом УВАН, 1963. — 94 с.
  • Гординський С. Тарас Шевченко — маляр. — Краків: Українське видавництво, 1942. — 30 с.
  • Гординський С. Ув'язнене мистецтво: [Про укр. ікони 14–18 ст. та їх незадовіл. збереження в рад. музеях] // Сучасність. — 1969. — № 10. — С. 77–80.
  • Гординський С. Українські художники в Канаді // Всесвіт. — 1991. — № 11. — С. 68–70.
  • Гординський С. Юзеф Лободовський і його поезія // Сучасність . — 1978. — № 11. — С. 15–20.

Вшанування пам'яті

У Львові запровадили премію імені С.Гординського в галузі культури і мистецтв із врученням диплома «Львівська слава».

10 листопада 2006 року Президент України Віктор Ющенко підписав розпорядження про створення у Львові пам'ятника Гординському впродовж 2007—2008 років.

Кабінет Міністрів України у грудні 2006 року мав створити організаційний комітет із підготовки заходів до 100-річчя Гординського. У Києві і Львові мали відбутися виставки творів митця і науково-практичні конференції. Передбачалися створення документального фільму та введення в обіг ювілейної монети і поштової марки. МЗС за участю Української всесвітньої координаційної ради мало вивчити можливість увічнення пам'яті С.Гординського у країнах, де він проживав.

Гординський про себе

Мене цікавили й інтригували нові форми мистецтва. Я почав поволі усвідомлювати собі, що нові форми можна добре поєднувати з мотивами українського народного мистецтва, і кілька моїх графічних праць, які я подав на французькі виставки, були успішні. Кілька місяців студії у модерній академії Леже допомогли мені остаточно скласти своє власне розуміння форми на площині, що я почав успішно застосовувати в графіці.

Примітки

  1. https://web.archive.org/web/http://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/409226
  2. САСИ В УКРАЇНСЬКІЙ КУЛЬТУРІ
  3. «Людина Відродження». Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка
  4. Волинський Б., Дуда І. Ласовський Володимир // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 322. — ISBN 966-528-199-2.
  5. а б Пиндус Б. Гординський Святослав Ярославович… — С. 394.
  6. «Світлина іконостасу в Гезлтоні» // «Свобода», ч. 48, 12 березня 1954. — С. 3
  7. Гутик О. «Тесля слова» чи «поет весняного похмілля»? — Львів: «Високий замок». — № 146 (5210), 7 жовтня 2014. — С. 10.

Джерела та література

Література

  • Скорина Л. Література та літературознавство української діаспори. Курс лекцій. — 2-е вид., доп. — Черкаси: Брама-Україна. — 2005. — С. 125–7
  • Зуєвський О. Святослав Гординський: До 70-річчя з дня народж. / О. Зуєвський // Слово: Література. Мистецтво. Критика. Мемуари. Документи. — Едмонтон, 1978. — Зб. 7. — С. 189—192.
  • Ільницький М. Навала форм, і почувань, і слів… (Святослав Гординський) // Ільницький М. На перехрестях віку: У 3 кн. — К.: Києво-Могилянська академія, 2008. — Кн. 1. — С. 352—366.
  • Качкан В. А., Качкан О. В. Епістоли — на небозводі // Нев'януча галузка калини: Українські літератори, вчені, громадські діячі — в діаспорі. — К., 2011. — С. 113—130.
  • Качуровський І. Вступне слово на літературному вечорі С. Гординського в Мюнхені // Нові дні. — 1981. — № 6. — С. 21–23.
  • Качуровський І. Святослав Гординський як поет і перекладач // Променисті сильвети: лекції, доповіді, статті, есеї, розвідки. — К.: Києво-Могилянська академія, 2008. — С. 437—445.
  • Климишин М. Святослав Гординський як поет // Визвольний шлях. — 1999. — № 1. — С. 24–27.
  • Костюк Г. Багатогранність і невгамовність (До 70-річчя життя і 45-річчя творчості Святослава Гординського) // Сучасність. — 1977. — Ч. 4 (196). — С. 7–19.
  • Павличко Д. Знати Святослава Гординського // Літературна Україна. — 2007. — 18 січня.
  • Рудницький Л. Далеко вічно і відвічно близько…: До сутності поезії Святослава Гординського // Сучасність. — 1995. — № 5. — С. 74–79.
  • Савицький Л. Пісня поета (До 100-річчя Святослава Гординського) // Альманах УНС. — 2006. — С. 138—149.
  • Салига Т. В оркестрі кольорів і звуків // Високе світло: Літературно-критичні статті. — Львів: Каменяр; Мюнхен: УВУ, 1994. — С. 187—209.
  • Скорина Л. Святослав Гординський // Скорина Л. Література та літературознавство української діаспори: Курс лекцій. — Черкаси, 2005. — С. 125—126.
  • Слабошпицький М. Львівський маестро. Святослав Гординський// 25 поетів української діаспори. — К.: Ярославів Вал, 2006. — С. 338—365.
  • Тарнавський О. Поет Святослав Гординський (У 80-річчя) // Сучасність. — 1987. — Ч. 2. — С. 22–28.
  • Чмух О. Святослав Гординський — мистець і мистецтвознавець // Сучасність. — 1977. — Ч. 4 (196). — С. 20–28.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
  • Пиндус Б. Гординський Святослав Ярославович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 394. — ISBN 966-528-197-6.

Посилання