Мирське єпископство: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Otheruses|Мира}} |
{{Otheruses|Мира}} |
||
'''Мирське єпископство''' — колишня [[діоцезія]] [[Християнство|Християнської Церкви]] в [[Римська імперія|Римській імперії]] та [[Візантійська імперія|Візантії]], з центром у місті [[Мири Лікійські|Мира]]. Згідно з [[Acta Pauli et Theclae]] існувала з ІІ століття<ref>Harnack, ''Mission und Ausbreitung des Christentums'', 465, 487 (cited by Salaviel)</ref>. Очолювалася [[єпископ Мирський|єпископами Мирськими]]. Першим легендарним мирським єпископом був [[святий Нікандер]], який загинув 95 року за правління [[Доміціан]]а; у [[Святці|грецьких святцях]] цей мученик був поставлений на єпископство [[святий Тіт|святим Тітом]]. Близько [[325]] року, коли зі складу римської провінції [[Памфілія]] виокремили [[Лікія|Лікію]] зі столицею в Мирі, остання стала центром провінційної митрополії ([[архієпископство|архієпископства]]). У цей час єпископом Мири був [[святий Миколай]]. Індекс Теодора Лектора (VI ст.) згадує його як учасника [[Перший Нікейський собор|Першого Нікейського собору]] (325)<ref>Heinrich Gelzer, ''Patrum Nicaenorum nomina'', 67, n. 161 (cited by Salaviel)</ref>. Серед інших єпископів, які згадуються в документах — Петро, автор текстів на захист [[Халкедонський собор|Халкедонського собору]]; Теодор та Миколай, учасники [[Другий Нікейський собор|Другого Нікейського собору]] ([[787]]). Станом на 640 рік Мирська митрополія мала 36 [[суфраган]]них єпископств, а на початку Х століття — 33. Перестала існувати після завоювання мусульманами в VII столітті. На згадку про митрополію у [[Католицька церква|Католицькій церкві]] існує |
'''Мирське єпископство''' — колишня [[діоцезія]] [[Християнство|Християнської Церкви]] в [[Римська імперія|Римській імперії]] та [[Візантійська імперія|Візантії]], з центром у [[Мала Азія|малоазійському]] місті [[Мири Лікійські|Мира]]. Згідно з [[Acta Pauli et Theclae]] існувала з ІІ століття<ref>Harnack, ''Mission und Ausbreitung des Christentums'', 465, 487 (cited by Salaviel)</ref>. Очолювалася [[єпископ Мирський|єпископами Мирськими]]. Першим легендарним мирським єпископом був [[святий Нікандер]], який загинув 95 року за правління [[Доміціан]]а; у [[Святці|грецьких святцях]] цей мученик був поставлений на єпископство [[святий Тіт|святим Тітом]]. Близько [[325]] року, коли зі складу римської провінції [[Памфілія]] виокремили [[Лікія|Лікію]] зі столицею в Мирі, остання стала центром провінційної митрополії ([[архієпископство|архієпископства]]). У цей час єпископом Мири був [[святий Миколай]]. Індекс Теодора Лектора (VI ст.) згадує його як учасника [[Перший Нікейський собор|Першого Нікейського собору]] (325)<ref>Heinrich Gelzer, ''Patrum Nicaenorum nomina'', 67, n. 161 (cited by Salaviel)</ref>. Серед інших єпископів, які згадуються в документах — Петро, автор текстів на захист [[Халкедонський собор|Халкедонського собору]]; Теодор та Миколай, учасники [[Другий Нікейський собор|Другого Нікейського собору]] ([[787]]). Станом на 640 рік Мирська митрополія мала 36 [[суфраган]]них єпископств, а на початку Х століття — 33. Перестала існувати після завоювання мусульманами в VII столітті. На згадку про митрополію у [[Католицька церква|Католицькій церкві]] існує титулярне Мирське єпископство, що належить [[Мелькітська греко-католицька церква|Мелькітській греко-католицькій церкві]]; посаду титулярних єпископів Мирських займають лише мелькітські ієрархи<ref>''Annuario Pontificio 2013'' (Libreria Editrice Vaticana 2013 ISBN 978-88-209-9070-1), p. 931</ref>. У складі [[Православна церква|Православної церкви]] [[Константинопольський патріархат|Константинопольського патріархату]] так само існує титулярна Мирська метрополія. |
||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
Версія за 13:33, 2 січня 2018
Мирське єпископство — колишня діоцезія Християнської Церкви в Римській імперії та Візантії, з центром у малоазійському місті Мира. Згідно з Acta Pauli et Theclae існувала з ІІ століття[1]. Очолювалася єпископами Мирськими. Першим легендарним мирським єпископом був святий Нікандер, який загинув 95 року за правління Доміціана; у грецьких святцях цей мученик був поставлений на єпископство святим Тітом. Близько 325 року, коли зі складу римської провінції Памфілія виокремили Лікію зі столицею в Мирі, остання стала центром провінційної митрополії (архієпископства). У цей час єпископом Мири був святий Миколай. Індекс Теодора Лектора (VI ст.) згадує його як учасника Першого Нікейського собору (325)[2]. Серед інших єпископів, які згадуються в документах — Петро, автор текстів на захист Халкедонського собору; Теодор та Миколай, учасники Другого Нікейського собору (787). Станом на 640 рік Мирська митрополія мала 36 суфраганних єпископств, а на початку Х століття — 33. Перестала існувати після завоювання мусульманами в VII столітті. На згадку про митрополію у Католицькій церкві існує титулярне Мирське єпископство, що належить Мелькітській греко-католицькій церкві; посаду титулярних єпископів Мирських займають лише мелькітські ієрархи[3]. У складі Православної церкви Константинопольського патріархату так само існує титулярна Мирська метрополія.
Примітки
- ↑ Harnack, Mission und Ausbreitung des Christentums, 465, 487 (cited by Salaviel)
- ↑ Heinrich Gelzer, Patrum Nicaenorum nomina, 67, n. 161 (cited by Salaviel)
- ↑ Annuario Pontificio 2013 (Libreria Editrice Vaticana 2013 ISBN 978-88-209-9070-1), p. 931
Джерела
- Salaville, Sévérien. Myra // The Catholic Encyclopedia. Vol. 10. New York: Robert Appleton Company, 1911.