Снодійно-седативні засоби

Сноді́йно-седати́вні за́соби (від лат. sedation – заспокоєння) - лікарські засоби, що діють заспокійливо на центральну нервову систему, істотно не впливаючи на звичайні функції. До седативних речовин відносяться алкоголь, барбітурати, малі транквілізатори, препарати валер’яни, собачої кропиви (рос. пустырник), пассіфлори. До цієї групи входять і нейролептики (від грец. нейрон – нерв і лептон – легкий). Вони позбавляють страху, тривоги, напруги, галюцинацій, марення (у психічнохворих), а також посилюють дію наркотичних, снотворних і знеболюючих препаратів.

Снодійні препарати зараз зустрічаються тільки у вигляді офіцинальних препаратів, переважно таблеток. Не всі снодійні препарати є наркотиками в прямому значенні цього слова, але всі снодійні ліки можуть викликати залежність (деякі з них дуже швидко).

Найбільш небезпечними серед сучасних снодійних є похідні барбітурової кислоти (барбітурати) типу барбамілу, фенобарбіталу тощо. Інші снодійні, із групи транквілізаторів (феназепам, радедорм, реланіум, еленіум, імован, донорміл), при тривалому вживанні або перевищенні рекомендованих доз можуть викликати психічну і фізичну залежність.

Найбільше поширення із снодійних препаратів серед наркоманів зараз має реладорм, до складу якого входить також циклобарбітал – препарат барбітурового ряду.

Також в останній час в якості засобу для сп’яніння токсикомани почали використовувати медичний препарат – оксибутират натрію. Очевидно, цей засіб скоро буде прирівнений до наркотиків. Зустрічається у вигляді безбарвного розчину з неприємним солоно-гірким смаком. В даний час снодійне приймають переважно внутрішньо. На щастя, внутрішньовенне введення подрібнених таблеток втратило популярність серед наркоманів. Всі снодійні препарати виготовляються фабричним способом.