Мирське єпископство: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
AnDyTs (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
{{Otheruses|Мира}}
{{Otheruses|Мира}}
'''Мирське єпископство''' ({{lang-la|Dioecesis Myrensis}}) — колишня [[діоцезія]] ([[єпархія]]) [[Християнство|Християнської Церкви]] в [[Римська імперія|Римській імперії]] та [[Візантійська імперія|Візантії]], з центром у [[Мала Азія|малоазійському]] місті [[Мири Лікійські|Мира]]. Згідно з [[Acta Pauli et Theclae]] існувала з ІІ століття<ref>Harnack, ''Mission und Ausbreitung des Christentums'', 465, 487 (cited by Salaviel)</ref>. Очолювалася [[єпископ Мирський|єпископами Мирськими]] ({{lang-la|episcopus Myrensis}}). Першим легендарним мирським єпископом був [[святий Нікандер]], який загинув 95 року за правління [[Доміціан]]а; у [[Святці|грецьких святцях]] цей мученик був поставлений на єпископство [[святий Тіт|святим Тітом]]. Близько [[325]] року Мира стала центром провінційної митрополії ([[архієпископство|архієпископства]]). У цей час єпископом Мири був [[святий Миколай]]. Індекс Теодора Лектора (VI ст.) згадує його як учасника [[Перший Нікейський собор|Першого Нікейського собору]] (325)<ref>Heinrich Gelzer, ''Patrum Nicaenorum nomina'', 67, n. 161 (cited by Salaviel)</ref>. Серед інших єпископів, які згадуються в документах — Петро, автор текстів на захист [[Халкедонський собор|Халкедонського собору]]; Теодор та Миколай, учасники [[Другий Нікейський собор|Другого Нікейського собору]] ([[787]]). Станом на 640 рік Мирська митрополія мала 36 [[суфраган]]них єпископств, а на початку Х століття — 33. Мира занепала в VII столітті; єпископство перестало існувати після мусульманських завоювань. На згадку про митрополію у [[Католицька церква|Католицькій церкві]] існує титулярна загальна '''Мирська архідіоцезія''' ({{lang-la|Archidioecesis Myrensis}}), а також окрема титулярна Мирська митрополія [[Мелькітська греко-католицька церква|Мелькітської греко-католицької церкви]]; з ХХ століття посаду титулярних Мирських митрополитів займають лише мелькітські ієрархи<ref>''Annuario Pontificio 2013'' (Libreria Editrice Vaticana 2013 ISBN 978-88-209-9070-1), p. 931</ref>. У складі [[Православна церква|Православної церкви]] [[Константинопольський патріархат|Константинопольського патріархату]] так само існує титулярна '''Мирська метрополія'''.
'''Мирське єпископство''' ({{lang-la|Dioecesis Myrensis}}) — колишня [[єпархія]] ([[Дієцезія|діоцезія]]) [[Християнство|Християнської Церкви]] в [[Римська імперія|Римській імперії]] та [[Візантійська імперія|Візантії]], з центром у [[Мала Азія|малоазійському]] місті [[Мири Лікійські|Мира]]. Згідно з [[Acta Pauli et Theclae]] існувала з ІІ століття<ref>Harnack, ''Mission und Ausbreitung des Christentums'', 465, 487 (cited by Salaviel)</ref>. Очолювалася [[єпископ Мирський|єпископами Мирськими]] ({{lang-la|episcopus Myrensis}}). Першим легендарним мирським єпископом був [[святий Нікандер]], який загинув 95 року за правління [[Доміціан]]а; у [[Святці|грецьких святцях]] цей мученик був поставлений на єпископство [[святий Тіт|святим Тітом]]. Близько [[325]] року Мира стала центром провінційної митрополії ([[архієпископство|архієпископства]]). У цей час єпископом Мири був [[святий Миколай]]. Індекс Теодора Лектора (VI ст.) згадує його як учасника [[Перший Нікейський собор|Першого Нікейського собору]] (325)<ref>Heinrich Gelzer, ''Patrum Nicaenorum nomina'', 67, n. 161 (cited by Salaviel)</ref>. Серед інших єпископів, які згадуються в документах — Петро, автор текстів на захист [[Халкедонський собор|Халкедонського собору]]; Теодор та Миколай, учасники [[Другий Нікейський собор|Другого Нікейського собору]] ([[787]]). Станом на 640 рік Мирська митрополія мала 36 [[суфраган]]них єпископств, а на початку Х століття — 33. Мира занепала в VII столітті; єпископство перестало існувати після мусульманських завоювань. На згадку про митрополію у [[Католицька церква|Католицькій церкві]] існує титулярна загальна '''Мирська архідіоцезія''' ({{lang-la|Archidioecesis Myrensis}}), а також окрема титулярна Мирська митрополія [[Мелькітська греко-католицька церква|Мелькітської греко-католицької церкви]]; з ХХ століття посаду титулярних Мирських митрополитів займають лише мелькітські ієрархи<ref>''Annuario Pontificio 2013'' (Libreria Editrice Vaticana 2013 ISBN 978-88-209-9070-1), p. 931</ref>. У складі [[Православна церква|Православної церкви]] [[Константинопольський патріархат|Константинопольського патріархату]] так само існує титулярна '''Мирська метрополія'''.


== Примітки ==
== Примітки ==

Версія за 13:44, 12 січня 2018

Мирське єпископство (лат. Dioecesis Myrensis) — колишня єпархія (діоцезія) Християнської Церкви в Римській імперії та Візантії, з центром у малоазійському місті Мира. Згідно з Acta Pauli et Theclae існувала з ІІ століття[1]. Очолювалася єпископами Мирськими (лат. episcopus Myrensis). Першим легендарним мирським єпископом був святий Нікандер, який загинув 95 року за правління Доміціана; у грецьких святцях цей мученик був поставлений на єпископство святим Тітом. Близько 325 року Мира стала центром провінційної митрополії (архієпископства). У цей час єпископом Мири був святий Миколай. Індекс Теодора Лектора (VI ст.) згадує його як учасника Першого Нікейського собору (325)[2]. Серед інших єпископів, які згадуються в документах — Петро, автор текстів на захист Халкедонського собору; Теодор та Миколай, учасники Другого Нікейського собору (787). Станом на 640 рік Мирська митрополія мала 36 суфраганних єпископств, а на початку Х століття — 33. Мира занепала в VII столітті; єпископство перестало існувати після мусульманських завоювань. На згадку про митрополію у Католицькій церкві існує титулярна загальна Мирська архідіоцезія (лат. Archidioecesis Myrensis), а також окрема титулярна Мирська митрополія Мелькітської греко-католицької церкви; з ХХ століття посаду титулярних Мирських митрополитів займають лише мелькітські ієрархи[3]. У складі Православної церкви Константинопольського патріархату так само існує титулярна Мирська метрополія.

Примітки

  1. Harnack, Mission und Ausbreitung des Christentums, 465, 487 (cited by Salaviel)
  2. Heinrich Gelzer, Patrum Nicaenorum nomina, 67, n. 161 (cited by Salaviel)
  3. Annuario Pontificio 2013 (Libreria Editrice Vaticana 2013 ISBN 978-88-209-9070-1), p. 931

Джерела

  • Salaville, Sévérien. Myra // The Catholic Encyclopedia. Vol. 10. New York: Robert Appleton Company, 1911.

Посилання