Акабська затока: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м Вилучення зайвого шаблону координат
Немає опису редагування
Рядок 2: Рядок 2:
|назва = Акаба
|назва = Акаба
|зображення = Sinai Peninsula from Southeastern Mediterranean panorama STS040-152-180.jpg
|зображення = Sinai Peninsula from Southeastern Mediterranean panorama STS040-152-180.jpg
|зображення розмір = 250пкс
|зображення розмір = 200px
|підпис = [[Синайський півострів]], Акабська затока праворуч
|підпис = [[Синайський півострів]], Акабська затока праворуч
|карта =
|карта =
|карта_підпис =
|карта_підпис =
|карта_розмір = 250px
|карта_розмір = 200px
|розташування =
|розташування =
|координати =
|координати =
Рядок 26: Рядок 26:
}}{{Otheruses|Акаба}}
}}{{Otheruses|Акаба}}


⚫
'''Акабська затока, Акаба, Ейлатська затока'''&nbsp;— морська [[затока]] [[Червоне море|Червоного моря]] між [[Аравійський півострів|Аравійським]] та [[Синайський півострів|Синайським]] [[півострів|півостровами]]{{sfn|Атлас світу|2005}}{{sfn|Атлас. Географія материків і океанів|2014}}<ref name="СГЕ1"/>. [[Довжина]] близько 180&nbsp;км, ширина до 28&nbsp;км, глибина до 1 828&nbsp;м<ref name="СГЕ1"/>. Відділене від Червоного моря підводним порогом (глибини до 958 м)<ref name="СГЕ1"/>.
⚫
[[Файл:Акабська затока вид на берег Йорданії.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Вид на йорданський берег затоки.]]
⚫
[[Файл:Акабська затока з боку Єгипту.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Синайський берег затоки.]]
⚫
[[Файл:Острів Фараонів у Акабській затоці.jpg|міні|ліворуч|200пкс|[[Острів фараонів]] з середньовічним замком.]]


== Географія ==
⚫
'''Акабська, Ейлатська затока''' — затока [[Червоне море|Червоного моря]] між [[Аравійський півострів|Аравійським]] та [[Синайський півострів|Синайським]] [[півострів|півостровами]]. [[Довжина]] близько 180 км, ширина до 28 км, глибина до 1 828 м. Історично є в [[Покоління Юдине|коліні Юди]].
⚫
Географічно Акабська затока є частиною розлому [[Велика рифтова долина|Великої рифтової долини]], що відокремлена від Червоного моря підводним порогом завглибшки до 958&nbsp;м. Затока сполучена з Червоним морем протокою [[Тиран (протока)|Тиран]], в якій розташований ряд невеликих островів (зокрема, [[Острів фараонів]], що є володінням Єгипту). Берегова смуга зрізана слабко, наявні невеликі бухти.


<gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=>
⚫
Географічно Акабська затока є частиною розлому [[Велика рифтова долина|Великої рифтової долини]], що відокремлена від Червоного моря підводним порогом завглибшки до 958 м. Затока сполучена з Червоним морем протокою [[Тиран (протока)|Тиран]], в якій розташований ряд невеликих островів (зокрема, [[Острів фараонів]], що є володінням Єгипту). Берегова смуга зрізана слабко, наявні невеликі бухти.
⚫
Акабська затока вид на берег Йорданії.JPG|border|<small>Вид на йорданський берег затоки</small>
⚫
Акабська затока з боку Єгипту.JPG|border|<small>Синайський берег затоки</small>
⚫
Острів Фараонів у Акабській затоці.jpg|border|<small>[[Острів фараонів]] з середньовічним замком</small>
|border|<small></small>
</gallery>


Адміністративно західний берег Акабської затоки ([[Синайський півострів]]) належить [[Єгипет|Єгипту]], східний&nbsp;— частково [[Йорданія|Йорданії]] та [[Саудівська Аравія|Саудівській Аравії]]. На півночі затоки (бухта [[Акаба (бухта)|Акаба]]) розташований ізраїльський порт [[Ейлат]] (через це в Ізраїлі поширена інша назва затоки&nbsp;— ''Ейлатська затока'').
Адміністративно західний берег Акабської затоки ([[Синайський півострів]]) належить [[Єгипет|Єгипту]], східний&nbsp;— частково [[Йорданія|Йорданії]] та [[Саудівська Аравія|Саудівській Аравії]]. На півночі затоки (бухта [[Акаба (бухта)|Акаба]]) розташований ізраїльський порт [[Ейлат]] (через це в Ізраїлі поширена інша назва затоки&nbsp;— ''Ейлатська затока'').


== Історія ==
⚫
== Населення і використання ==
Історично є в [[Покоління Юдине|коліні Юди]].


⚫
== Населення і використання ==
Береги Акаби переважно не заселені, кочове і частково постійне населення є лише в ділянках, де сходяться кордони [[Ізраїль|Ізраїлю]], [[Єгипет|Єгипту]], [[Йорданія|Йорданії]] і [[Саудівська Аравія|Саудівської Аравії]]. Там, зокрема, розташовані два [[Морський порт|порти]]: популярне і відносно велике [[курорт]]не місто [[Ейлат]] ([[Ізраїль]]) і [[Акаба (порт)|Акаба]]&nbsp;— єдиний порт Йорданії, а також прикордонне [[єгипет]]ське селище [[Таба]].
Береги Акаби переважно не заселені, кочове і частково постійне населення є лише в ділянках, де сходяться кордони [[Ізраїль|Ізраїлю]], [[Єгипет|Єгипту]], [[Йорданія|Йорданії]] і [[Саудівська Аравія|Саудівської Аравії]]. Там, зокрема, розташовані два [[Морський порт|порти]]: популярне і відносно велике [[курорт]]не місто [[Ейлат]] ([[Ізраїль]]) і [[Акаба (порт)|Акаба]]&nbsp;— єдиний порт Йорданії, а також прикордонне [[єгипет]]ське селище [[Таба]].


== Господарство ==
Затока крім прикордонного статусу, має важливе економічне значення, зокрема, [[транспорт]]не. Також налогоджене пасажирське [[пором]]не (катерами) сполучення між Єгиптом та Йорданією.
Затока крім прикордонного статусу, має важливе економічне значення, зокрема, [[транспорт]]не. Також налогоджене пасажирське [[пором]]не (катерами) сполучення між Єгиптом та Йорданією. У водах затоки розвинено [[рибальство]].


⚫
На ізраїльській, єгипетській, а з недавнього часу і йорданській ділянках Акаби успішно розвивається [[туризм]] (в першу чергу, міжнародний), зокрема збудовані й функціюють ряд готелів, в тому числі й інтернаціональних світових мереж («Хілтон», «Мьовенпік» тощо).
У водах затоки розвинено [[рибальство]].


== Примітки ==
⚫
На ізраїльській, єгипетській, а з недавнього часу і йорданській ділянках Акаби успішно розвивається [[туризм]] (в першу чергу, міжнародний), зокрема збудовані й функціюють ряд готелів, в т.ч. й інтернаціональних світових мереж («Хілтон», «Мьовенпік» тощо).
{{reflist|refs=
<ref name="СГЕ1">{{ref-ru}} [http://geoman.ru/geography/item/f00/s00/e0000162/index.shtml Акаба] // {{СГЕ1}}</ref>
}}


== Література ==
== Література ==
* {{книга |автор= |заголовок= Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів |відповідальний = Укладачі [[Скуратович Олег Ярославович|О. Я. Скуратович]], Н. І. Чанцева |місце = {{comment|К.|Київ}} |видавництво = [[ДНВП «Картографія»]] |рік = 2014 |isbn= |ref = Атлас. Географія материків і океанів }}
* Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 18{{ref-ru}}
* {{книга |автор = |частина = |посилання частина = |заголовок = Атлас світу |посилання = |том= |відповідальний = голов. ред. [[Руденко Ірина Станіславівна|І. С. Руденко]] ; зав. ред. [[Радченко Вероніка Вікторівна|В. В. Радченко]] ; відп. ред. [[Вакуленко Олена Володимирівна|О. В. Вакуленко]] |місце = {{comment|К.|Київ}} |видавництво = [[ДНВП «Картографія»]] |рік = 2005 |сторінок = 336 |сторінки = |isbn= 9666315467 |ref = Атлас світу }}
* {{ref-ru}} {{книга |автор= |заголовок= Физико-географический атлас мира |посилання= http://geochemland.ru/uchebnye-materialy/fgam |відповідальний= |місце= {{comment|М.|Москва}} |видавництво= [[Академія наук СРСР|Академия наук СССР]] и [[Головне управління геодезії та картографії СРСР|Главное управление геодезии и картографии ГГК СССР]] |рік= 1964 |том= |сторінок= 298 |сторінки= |isbn= |ref = ФГАМ}}

== Посилання ==
{{Commonscat|Gulf of Aqaba}}
*


{{ac}}
{{ac}}
{{ВП-портали|Географія}}
{{Портали|Географія}}


[[Категорія:Затоки Червоного моря]]
[[Категорія:Затоки Червоного моря]]

Версія за 22:04, 17 лютого 2018

Акаба
араб. خليج العقبة‎
Синайський півострів, Акабська затока праворуч
28°45′ пн. ш. 34°45′ сх. д. / 28.750° пн. ш. 34.750° сх. д. / 28.750; 34.750Координати: 28°45′ пн. ш. 34°45′ сх. д. / 28.750° пн. ш. 34.750° сх. д. / 28.750; 34.750
Частина від Червоне море
складники Marsa el-Marakhd
Прибережні країни  Єгипет,  Ізраїль,  Йорданія і  Саудівська Аравія
Довжина близько 180 км
Ширина до 28 км
Площа 239 км² км²
Максимальна глибина 1 828 м
Середня глибина 1850 м
ідентифікатори і посилання
P3006/ідентифікатор Marine Regions Geographic 4263
GeoNames 235620
У проєкті OpenStreetMap r12165391  ·R
Акаба. Карта розташування: Єгипет
Акаба
Акаба
Акаба (Єгипет)
Мапа
CMNS: Акаба у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Акаба.

Акабська затока, Акаба, Ейлатська затока — морська затока Червоного моря між Аравійським та Синайським півостровами[1][2][3]. Довжина близько 180 км, ширина до 28 км, глибина до 1 828 м[3]. Відділене від Червоного моря підводним порогом (глибини до 958 м)[3].

Географія

Географічно Акабська затока є частиною розлому Великої рифтової долини, що відокремлена від Червоного моря підводним порогом завглибшки до 958 м. Затока сполучена з Червоним морем протокою Тиран, в якій розташований ряд невеликих островів (зокрема, Острів фараонів, що є володінням Єгипту). Берегова смуга зрізана слабко, наявні невеликі бухти.

  • Вид на йорданський берег затоки
    Вид на йорданський берег затоки
  • Синайський берег затоки
    Синайський берег затоки
  • Острів фараонів з середньовічним замком
    Острів фараонів з середньовічним замком

Адміністративно західний берег Акабської затоки (Синайський півострів) належить Єгипту, східний — частково Йорданії та Саудівській Аравії. На півночі затоки (бухта Акаба) розташований ізраїльський порт Ейлат (через це в Ізраїлі поширена інша назва затоки — Ейлатська затока).

Історія

Історично є в коліні Юди.

Населення і використання

Береги Акаби переважно не заселені, кочове і частково постійне населення є лише в ділянках, де сходяться кордони Ізраїлю, Єгипту, Йорданії і Саудівської Аравії. Там, зокрема, розташовані два порти: популярне і відносно велике курортне місто Ейлат (Ізраїль) і Акаба — єдиний порт Йорданії, а також прикордонне єгипетське селище Таба.

Господарство

Затока крім прикордонного статусу, має важливе економічне значення, зокрема, транспортне. Також налогоджене пасажирське поромне (катерами) сполучення між Єгиптом та Йорданією. У водах затоки розвинено рибальство.

На ізраїльській, єгипетській, а з недавнього часу і йорданській ділянках Акаби успішно розвивається туризм (в першу чергу, міжнародний), зокрема збудовані й функціюють ряд готелів, в тому числі й інтернаціональних світових мереж («Хілтон», «Мьовенпік» тощо).

Примітки

  1. ↑ Атлас світу, 2005.
  2. ↑ Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
  3. ↑ а б в (рос.) Акаба // Краткая географическая энциклопедия : [в 5 т.] / гл. ред. А. А. Григорьев и др. — М. : Советская энциклопедия, 1960. — Т. 1 : Ааре — Дятьково. — 563 с.

Література

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Акабська затока
Перегляд цього шаблону
  Географія та географічні карти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Акабська_затока&oldid=22056699