Акабська затока: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування |
|||
| Рядок 66: | Рядок 66: | ||
{{ac}} |
{{ac}} |
||
{{Портали|Географія}} |
{{Портали|Географія|Азія|Океанологія|Єгипет|Ізраїль|Йорданія|Саудівська Аравія}} |
||
[[Категорія:Затоки Червоного моря]] |
[[Категорія:Затоки Червоного моря]] |
||
Версія за 22:05, 17 лютого 2018
| араб. خليج العقبة | |
|---|---|
 | |
| Синайський півострів, Акабська затока праворуч | |
 | |
| 28°45′ пн. ш. 34°45′ сх. д. / 28.750° пн. ш. 34.750° сх. д.Координати: 28°45′ пн. ш. 34°45′ сх. д. / 28.750° пн. ш. 34.750° сх. д. | |
| Частина від | Червоне море |
| складники | Marsa el-Marakhd |
| Прибережні країни |
 Єгипет,  Ізраїль,  Йорданія і  Саудівська Аравія |
| Довжина | близько 180 км |
| Ширина | до 28 км |
| Площа | 239 км² км² |
| Максимальна глибина | 1 828 м |
| Середня глибина | 1850 м |
| ідентифікатори і посилання | |
| P3006/ідентифікатор Marine Regions Geographic | 4263 |
| GeoNames | 235620 |
| У проєкті OpenStreetMap | r12165391 ·R |
  Акаба Акаба (Єгипет) | |
 | |
 Акаба у Вікісховищі | |
Акабська затока, Акаба, Ейлатська затока — морська затока Червоного моря між Аравійським та Синайським півостровами[1][2][3]. Довжина близько 180 км, ширина до 28 км, глибина до 1 828 м[3]. Відділене від Червоного моря підводним порогом (глибини до 958 м)[3].
Географія
Географічно Акабська затока є частиною розлому Великої рифтової долини, що відокремлена від Червоного моря підводним порогом завглибшки до 958 м. Затока сполучена з Червоним морем протокою Тиран, в якій розташований ряд невеликих островів (зокрема, Острів фараонів, що є володінням Єгипту). Берегова смуга зрізана слабко, наявні невеликі бухти.
-
Вид на йорданський берег затоки -
Синайський берег затоки -
Острів фараонів з середньовічним замком
Адміністративно західний берег Акабської затоки (Синайський півострів) належить Єгипту, східний — частково Йорданії та Саудівській Аравії. На півночі затоки (бухта Акаба) розташований ізраїльський порт Ейлат (через це в Ізраїлі поширена інша назва затоки — Ейлатська затока).
Історія
Історично є в коліні Юди.
Населення і використання
Береги Акаби переважно не заселені, кочове і частково постійне населення є лише в ділянках, де сходяться кордони Ізраїлю, Єгипту, Йорданії і Саудівської Аравії. Там, зокрема, розташовані два порти: популярне і відносно велике курортне місто Ейлат (Ізраїль) і Акаба — єдиний порт Йорданії, а також прикордонне єгипетське селище Таба.
Господарство
Затока крім прикордонного статусу, має важливе економічне значення, зокрема, транспортне. Також налогоджене пасажирське поромне (катерами) сполучення між Єгиптом та Йорданією. У водах затоки розвинено рибальство.
На ізраїльській, єгипетській, а з недавнього часу і йорданській ділянках Акаби успішно розвивається туризм (в першу чергу, міжнародний), зокрема збудовані й функціюють ряд готелів, в тому числі й інтернаціональних світових мереж («Хілтон», «Мьовенпік» тощо).
Примітки
- ↑ Атлас світу, 2005.
- ↑ Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
- ↑ а б в (рос.) Акаба // Краткая географическая энциклопедия : [в 5 т.] / гл. ред. А. А. Григорьев и др. — М. : Советская энциклопедия, 1960. — Т. 1 : Ааре — Дятьково. — 563 с.
Література
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
Посилання
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Акабська затока |
|
