Іберійські гори: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
IvanBot (обговорення | внесок) м →Розташування та опис: replaced: більше 500 км → понад 500 км |
RarBot (обговорення | внесок) м Шаблон:Картка:Гірська система -> Шаблон:Гірська система |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{ |
{{Гірська система |
||
<!-- *** Назва *** --> |
<!-- *** Назва *** --> |
||
| назва = Іберійські гори<br/> |
| назва = Іберійські гори<br/> |
Версія за 10:51, 27 лютого 2018
Іберійські гори
Sistema Ibérico (ісп.) | ||||
Вид на масив Монкайо | ||||
Країна | Іспанія | |||
---|---|---|---|---|
Довжина | 500 км | |||
Найвища точка | Монкайо | |||
- висота | 2,314 м | |||
Іберійські гори на мапі Піренейського півострова
| ||||
Іберійські гори у Вікісховищі |
Іберійські гори (ісп. Sistema Ibérico) — велика область гірських пасм і масивів розташованих в центральних районах Іберійського півострова, що майже досягають узбережжя Середземного моря у Валенсії на сході.
З гідрографічної точки зору ця система має також велику важливість, вона розокремлює сточище більшості великих річок Іспанії та Португалії, в тому числі Ебро, Дуеро, Тахо, Гвадіана (Санкара — Сигуела), Хукар і Турія.
Розташування та опис
Іберійські гори на заході межують з нагір'ям Месета і відокремлює Месету від долини Ебро і від середземноморського узбережжя.
Ця гірська система прямує північно-захід — південно-схід між рівниною Ебро і нагір'ям Месета понад 500 км, від Ла-Буреба до Кантабрійських гір на Середземноморському узбережжі у Валенсії на півдні і до Туртоз і дельти Ебро на сході. Основна частина Іберійських гір розташований на півдні Арагона. Кордильєра-Пребетіка розпочинається на південь від Іберійських гір.
Геологія Іберійських гір є вельми складною, цю гірську систему навряд чи можна визначити як однорідну систему. Вона складається з різних за віком та походженням терейнів, геологічних порушень — скидів, надвигів, розломів тощо, без певного спільного петрологічного складу і загальної структури. Проте нуммулітові вапняки, мармури і пісковики є спільними для всього району.
Депопуляція
Іберійські гори зазнали великої депопуляції з початку 20 століття. Наразі існує багато мертвих міст або занедбаних сіл, особливо в провінції Теруель[1] У більшості міст населення є залишковим. У деяких випадках багато жителів не є тубільцями, а заробітчанами з Румунії або Магрибу[2]
Фауна
Депопуляція сприяла відродженню дикої природи, остання колонія грифів в Європі знаходиться в Іберійських горах. Також розповсюдженні орли (Aquila chrysaetos, Hieraaetus fasciatus, Hieraaetus pennatus, Circaetus gallicus). Ссавці представлені, Capra pyrenaica, сарна європейська, дикий кабан, борсук європейський, Genetta genetta, тощо[3]
Рептилії представлені: Lacerta lepida, Psammodromus algirus, Psammodromus hispanicus, Podarcis muralis, Podarcis hispanica, Chalcides chalcides, Chalcides bedriagai, Anguis fragilis, Natrix maura, Natrix natrix, Malpolon monspessulanus, Elaphe scalaris, Coronella girondica, Coronella austriaca і Vipera latastei
Амфібії представлені:Rana perezi, Bufo bufo, Bufo calamita, Alytes obstetricans, Triturus marmoratus, Lissotriton helveticus, Hyla arborea, Salamandra salamandra, Pleurodeles waltl.
Флора
Змішані та листяні ліси представлені видами:Pinus pinaster, Pinus sylvestris, Pinus uncinata, Quercus rotundifolia, Quercus pyrenaica, Quercus faginea, Fagus sylvatica і Betula pendula.
Ресурси Інтернету
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Іберійські гори |
- Spain - The Valley Of The Ebro, Aragon And Catalonia
- Enciclopedia Aragonesa
- Aragonese part of the Sistema Ibérico
- Sierra de la Demanda, Burgos, Sistema Ibérico
- Sierra de Cucalón
- Mendikat - Moncayo
- Ascensión a el Bollón (1036 m)