Збігнев Олесницький: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Augustus-ua (обговорення | внесок)
надмірна вікіфік
Рядок 1: Рядок 1:
{{Інші значення|тип=ім'я|Збіґнєв{{!}}Збігнев}}
{{Особа
{{Особа
| ім'я = Збігнев Олесницький
| ім'я = Збігнев Олесницький
Рядок 54: Рядок 53:
За повідомленнями [[Ян Длугош|Яна Длугоша]]<ref>[http://www.vostlit.info/Texts/rus5/Dlugos/frametext4.htm ''Ян Длугош.'' Грюнвальдская битва.&nbsp;— [[Москва|М]].: Изд. АН СССР, 1962.] {{ref-ru}}</ref>, брав участь у [[Грюнвальдська битва|Грюнвальдській битві]], де врятував життя королю [[Ягайло|Владиславу ІІ Ягайлу]], закривши його щитом.
За повідомленнями [[Ян Длугош|Яна Длугоша]]<ref>[http://www.vostlit.info/Texts/rus5/Dlugos/frametext4.htm ''Ян Длугош.'' Грюнвальдская битва.&nbsp;— [[Москва|М]].: Изд. АН СССР, 1962.] {{ref-ru}}</ref>, брав участь у [[Грюнвальдська битва|Грюнвальдській битві]], де врятував життя королю [[Ягайло|Владиславу ІІ Ягайлу]], закривши його щитом.


По закінченні [[Ягеллонський університет|Краківської Академії]] почав працювати у [[Король Польщі|королівській]] канцелярії [[секретар]]ем; став членом королівської [[Таємна рада|таємної ради]]. [[1412]] року був висвячений в [[сан]] [[священик]]а. [[18 грудня]] [[1423]] року був висвячений на [[капелан]]а, наступного дня на краківського єпископа. У [[1433]] році був делегатом на [[Базельський собор|Базельському соборі]].
По закінченні [[Ягеллонський університет|Краківської Академії]] почав працювати у [[Король Польщі|королівській]] канцелярії секретарем; став членом королівської [[Таємна рада|таємної ради]]. [[1412]] року був висвячений в сан священика. [[18 грудня]] [[1423]] року був висвячений на [[капелан]]а, наступного дня на краківського єпископа. У [[1433]] році був делегатом на [[Базельський собор|Базельському соборі]].


Проявив себе вправним [[політик]]ом і дипломатом, який підтримував інтереси церкви та шляхти на противагу королю. У березні [[1430]] року за його участі була заключена польсько-[[Угорське королівство|угорська]] [[унія]], а в [[1440]] році він домігся обмеження королівської влади в обмін на визнання [[магнат]]ами [[Владислав III Варненчик|Владислава III]] спадкоємцем престолу.
Проявив себе вправним політиком і дипломатом, який підтримував інтереси церкви та шляхти на противагу королю. У березні [[1430]] року за його участі була заключена польсько-угорська унія, а в [[1440]] році він домігся обмеження королівської влади в обмін на визнання магнатами [[Владислав III Варненчик|Владислава III]] спадкоємцем престолу.


[[1439]] року [[Римський Папа|Папа]] [[Євгеній IV]] призначив його кардиналом, став першим польським [[ієрарх]]ом, який прийняв цей [[титул]].
[[1439]] року Римський Папа [[Євгеній IV]] призначив його кардиналом, став першим [[ієрарх]]ом польського походження, який прийняв цей титул.


Після загибелі [[1444]] року короля Владислава III здійснював значний вплив на політичне життя в країні. До початку правління [[Казимир IV Ягеллончик|Казимира IV Ягеллончика]] фактично зосередив владу в країні у своїх руках.
Після загибелі [[1444]] року короля Владислава III здійснював значний вплив на політичне життя в країні. До початку правління [[Казимир IV Ягеллончик|Казимира IV Ягеллончика]] фактично зосередив владу в країні у своїх руках.


Батько відомого астронома [[Миколай Коперник|Ніколаса Коперника]] Ніклас у серпні 1454 батько був посередником між кардиналом З. Олесніцьким та великим пруськими містами у справі сплати позики на проведення війни.<ref>Jerzy Dobrzycki, Leszek Hajdukiewicz. Kopernik Mikołaj (1473—1543) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968.&nbsp;— Tom XIV/1, zeszyt 60.&nbsp;— S. 4. {{ref-pl}}</ref>
Батько відомого астронома [[Миколай Коперник|Миколая Коперника]] Ніколас у серпні [[1454]] був посередником між кардиналом З. Олесніцьким та великими пруськими містами у справі сплати позики на проведення війни<ref>Jerzy Dobrzycki, Leszek Hajdukiewicz. Kopernik Mikołaj (1473—1543) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968.&nbsp;— Tom XIV/1, zeszyt 60.&nbsp;— S. 4. {{ref-pl}}</ref>.


Був рішучим противником поширення [[Гуситський рух|гуситського руху]] на територію Польщі; для придушення руху гуситів закликав до [[Краків|Кракова]] проповідника [[Йоан Капістран|Йоана Капістрана]] та [[францисканці]]в. Єпископ сприяв створенню релігійних [[Братство|братств]] та розвитку освіти, зокрема, в Краківському університеті, пропагував [[культ]] Святого Станіслава. 4 травня 1439 року його війська виграли битву проти [[Конфедерація Спитка з Мельштина|конфедерації польських гуситів]] на чолі зі [[Спитко ІІІ з Мельштина|Спитком з Мельштина]]. {{main|Битва під Гротніками}}
Був рішучим противником поширення [[Гуситський рух|гуситського руху]] на територію Польщі; для придушення руху гуситів закликав до [[Краків|Кракова]] проповідника [[Йоан Капістран|Йоана Капістрана]] та [[францисканці]]в. Єпископ сприяв створенню релігійних братств та розвитку освіти, зокрема, в Краківському університеті, пропагував культ Святого Станіслава. [[4 травня]] [[1439]] року його війська виграли битву проти [[Конфедерація Спитка з Мельштина|конфедерації польських гуситів]] на чолі зі [[Спитко ІІІ з Мельштина|Спитком з Мельштина]]. {{main|Битва під Гротніками}}


Помер [[1 квітня]] [[1455]] року. Похований у [[Вавельська катедра|Кафедральному соборі святих Станіслава і Вацлава]] на [[Вавель|Вавелі]].
Помер [[1 квітня]] [[1455]] року. Похований у [[Вавельська катедра|Кафедральному соборі святих Станіслава і Вацлава]] на [[Вавель|Вавелі]].


== У літературі ==
== У літературі ==
Негативний персонаж роману «[[Сумерк]]» [[Юліан Опільський|Юліана Опільського]].<ref>[[Юліан Опільський|Опільський Юліан]]. [[Сумерк]] // Темні віки.&nbsp;— К.: Україна, 1993.&nbsp;— 444 с.&nbsp;— С. 169—180.&nbsp;— ISBN 5-319-01070-2.</ref>
Негативний персонаж роману «Сумерк» [[Юліан Опільський|Юліана Опільського]].<ref>[[Юліан Опільський|Опільський Юліан]]. [[Сумерк]] // Темні віки.&nbsp;— К.: Україна, 1993.&nbsp;— 444 с.&nbsp;— С. 169—180.&nbsp;— ISBN 5-319-01070-2.</ref>


== Примітки ==
== Примітки ==

Версія за 14:14, 18 березня 2018

Збігнев Олесницький
пол. Zbigniew Oleśnicki
Псевдо Zbigniew z Oleśnicy
Народився 5 грудня 1389(1389-12-05)
Сєнно,
Польща Королівство Польське
Помер 1 квітня 1455(1455-04-01) (65 років)
Сандомир,
Польща Королівство Польське
Поховання катедра святих Станіслава і Вацлава
Країна  Королівство Польське
Національність поляк
Діяльність дипломат, католицький священник, католицький єпископ
Alma mater Ягеллонський університет
Учасник Велика війна 1409-1411
Титул єпископ краківський,
титулярний кардинал Санта Пріска
Посада кардинал[1], bishop of Krakowd і кардинал-священник
Термін 14231455
Конфесія католицизм
Рід Олесницькі гербу Дембно[d]
Батько Ян з Олесниці
Мати Доброхна з Рожнова[2]
Брати, сестри Ян Ґловач-Олешніцький
Герб
Герб

кардинальський герб З. Олесницького Дембно

Збі́ґнев Олесни́цький (пол. Zbigniew Oleśnicki; 5 грудня 1389, Сенно — 1 квітня 1455, Сандомир) — єпископ краківський (14231455), перший кардинал польського походження (з 1449 року). Регент Польського королівства (14341447), впливовий державний діяч та дипломат.

Життєпис

Народився 5 грудня 1389 року в Сенно (нині — Мазовецьке воєводство). Походив з польського шляхетського роду гербу Дембно з Олесниці.

За повідомленнями Яна Длугоша[3], брав участь у Грюнвальдській битві, де врятував життя королю Владиславу ІІ Ягайлу, закривши його щитом.

По закінченні Краківської Академії почав працювати у королівській канцелярії секретарем; став членом королівської таємної ради. 1412 року був висвячений в сан священика. 18 грудня 1423 року був висвячений на капелана, наступного дня на краківського єпископа. У 1433 році був делегатом на Базельському соборі.

Проявив себе вправним політиком і дипломатом, який підтримував інтереси церкви та шляхти на противагу королю. У березні 1430 року за його участі була заключена польсько-угорська унія, а в 1440 році він домігся обмеження королівської влади в обмін на визнання магнатами Владислава III спадкоємцем престолу.

1439 року Римський Папа Євгеній IV призначив його кардиналом, став першим ієрархом польського походження, який прийняв цей титул.

Після загибелі 1444 року короля Владислава III здійснював значний вплив на політичне життя в країні. До початку правління Казимира IV Ягеллончика фактично зосередив владу в країні у своїх руках.

Батько відомого астронома Миколая Коперника Ніколас у серпні 1454 був посередником між кардиналом З. Олесніцьким та великими пруськими містами у справі сплати позики на проведення війни[4].

Був рішучим противником поширення гуситського руху на територію Польщі; для придушення руху гуситів закликав до Кракова проповідника Йоана Капістрана та францисканців. Єпископ сприяв створенню релігійних братств та розвитку освіти, зокрема, в Краківському університеті, пропагував культ Святого Станіслава. 4 травня 1439 року його війська виграли битву проти конфедерації польських гуситів на чолі зі Спитком з Мельштина.

Помер 1 квітня 1455 року. Похований у Кафедральному соборі святих Станіслава і Вацлава на Вавелі.

У літературі

Негативний персонаж роману «Сумерк» Юліана Опільського.[5]

Примітки

  1. Catholic-Hierarchy.orgUSA: 1990.
  2. Oleśniccy (01) [] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога)
  3. Ян Длугош. Грюнвальдская битва. — М.: Изд. АН СССР, 1962. (рос.)
  4. Jerzy Dobrzycki, Leszek Hajdukiewicz. Kopernik Mikołaj (1473—1543) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1968. — Tom XIV/1, zeszyt 60. — S. 4. (пол.)
  5. Опільський Юліан. Сумерк // Темні віки. — К.: Україна, 1993. — 444 с. — С. 169—180. — ISBN 5-319-01070-2.

Джерела

Посилання