Коритники: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м уточнення
етнічна чистка
Рядок 94: Рядок 94:
У 1939 році в селі проживало 1130 мешканців, з них 790 українців-грекокатоликів, 270 [[Латинники|українців-римокатоликів]], 40 поляків, 30 євреїв<ref>''Кубійович В.'' [http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/10893/file.pdf Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939].&nbsp;— Вісбаден, 1983.&nbsp;— с.&nbsp;56.</ref>. Село входило до [[ґміна Кіньківці|ґміни Кіньківці]] [[Перемишльський повіт (II Річ Посполита)|Перемишльського повіту]] [[Львівське воєводство|Львівського воєводства]].
У 1939 році в селі проживало 1130 мешканців, з них 790 українців-грекокатоликів, 270 [[Латинники|українців-римокатоликів]], 40 поляків, 30 євреїв<ref>''Кубійович В.'' [http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/10893/file.pdf Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939].&nbsp;— Вісбаден, 1983.&nbsp;— с.&nbsp;56.</ref>. Село входило до [[ґміна Кіньківці|ґміни Кіньківці]] [[Перемишльський повіт (II Річ Посполита)|Перемишльського повіту]] [[Львівське воєводство|Львівського воєводства]].


Після Другої світової війни українців добровільно-примусово [[Виселення українців з Польщі до УРСР|виселяли в СРСР]]. Решту українців у ході [[Етнічна чистка|етнічної чистки]] під час проведення [[Операція «Вісла»|Операції «Вісла»]] було депортовано на [[Повернені території|понімецькі землі]] у західній та північній частині польської держави<ref>[http://lemky.com/244-operaciyi-visla-spisok-viselenikh-u-khodi.html Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок, повіт Перемишль]</ref>. В село заселено поляків.
В липні [[1944]] року радянські війська оволоділи. Радянські окупанти насильно мобілізували чоловіків у Червону армію. За [[Люблінська угода|Люблінською угодою]] від 9 вересня 1944 року село опинилося в Польщі. Польським військом і бандами цивільних поляків почались пограбування і вбивства, у 1945&nbsp;р. банда польських шовіністів (командир&nbsp;— Роман Кісєль «Семп») вбила в селі щонайменше 53 українців. Українців у 1945&nbsp;р. добровільно-примусово [[Виселення українців з Польщі до УРСР|виселяли в СРСР]]. Решту українців у 1947&nbsp;р. під [[Етнічна чистка|етнічну чистку]] під час проведення [[Операція «Вісла»|Операції «Вісла»]] було виселено на [[Повернені території|понімецькі землі]] у західній та північній частині польської держави<ref>[http://lemky.com/244-operaciyi-visla-spisok-viselenikh-u-khodi.html Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок, повіт Перемишль]</ref>. В село заселено поляків.


== Церква ==
== Церква ==

Версія за 13:11, 24 березня 2018

Село
Коритники
пол. Korytniki
Колишня церква

Координати 49°47′04″ пн. ш. 22°38′00″ сх. д.H G O

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське
Повіт Перемишльський
Гміна [[Гміна Красічин|]]
Перша згадка 1397
Висота центру 250  м
Населення 800 осіб (2010)
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+1
Телефонний код (+48) 16
Поштовий індекс 37-741
Автомобільний код RPR
SIMC 0604749
GeoNames 768096
OSM r6848751  ·R
Коритники. Карта розташування: Польща
Коритники
Коритники
Коритники (Польща)
Мапа

Коритники (пол. Korytniki) — село на Закерзонні, у гміні Красічин Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Географічне положення

Село розташоване на відстані 3 кілометри на північний захід від центру гміни села Красічина, 9 кілометрів на захід від центру повіту міста Перемишля і 54 кілометрів на південний схід від центру воєводства — міста Ряшіва.

Історія

Село згадується в документі 1397 р.

За королівською люстрацією 1589 р. село входило до складу Перемишльської землі Руського воєводства, село було у власності шляхтичів Красіцьких.

У 1785 р. закінчено будівництво цісарського тракту з Дуклі до Перемишля, в Коритниках був заїзд для подорожніх із шинком, покоями для відпочинку і постоєм для возів.

У 1880 р. Коритники належали до Перемишльського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, в селі було 661 житель і 86 на землях фільварку (більшість — греко-католики, за винятком 100 римо-католиків).[1]

У 1939 році в селі проживало 1130 мешканців, з них 790 українців-грекокатоликів, 270 українців-римокатоликів, 40 поляків, 30 євреїв[2]. Село входило до ґміни Кіньківці Перемишльського повіту Львівського воєводства.

В липні 1944 року радянські війська оволоділи. Радянські окупанти насильно мобілізували чоловіків у Червону армію. За Люблінською угодою від 9 вересня 1944 року село опинилося в Польщі. Польським військом і бандами цивільних поляків почались пограбування і вбивства, у 1945 р. банда польських шовіністів (командир — Роман Кісєль «Семп») вбила в селі щонайменше 53 українців. Українців у 1945 р. добровільно-примусово виселяли в СРСР. Решту українців у 1947 р. під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» було виселено на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави[3]. В село заселено поляків.

Церква

Вперше церква в селі документується в 1504 р.

У 1886 р. на місці попередньої дерев’яної українці збудували муровану греко-католицьку церкву св. Вмч. Димитрія. До їх депортації була парафіяльною церквою, яка належала до Перемиського деканату Перемишльської єпархії, надалі перетворена на костел.

Примітки