Коритники: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
м уточнення |
етнічна чистка |
||
Рядок 94: | Рядок 94: | ||
У 1939 році в селі проживало 1130 мешканців, з них 790 українців-грекокатоликів, 270 [[Латинники|українців-римокатоликів]], 40 поляків, 30 євреїв<ref>''Кубійович В.'' [http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/10893/file.pdf Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939]. — Вісбаден, 1983. — с. 56.</ref>. Село входило до [[ґміна Кіньківці|ґміни Кіньківці]] [[Перемишльський повіт (II Річ Посполита)|Перемишльського повіту]] [[Львівське воєводство|Львівського воєводства]]. |
У 1939 році в селі проживало 1130 мешканців, з них 790 українців-грекокатоликів, 270 [[Латинники|українців-римокатоликів]], 40 поляків, 30 євреїв<ref>''Кубійович В.'' [http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/10893/file.pdf Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939]. — Вісбаден, 1983. — с. 56.</ref>. Село входило до [[ґміна Кіньківці|ґміни Кіньківці]] [[Перемишльський повіт (II Річ Посполита)|Перемишльського повіту]] [[Львівське воєводство|Львівського воєводства]]. |
||
В липні [[1944]] року радянські війська оволоділи. Радянські окупанти насильно мобілізували чоловіків у Червону армію. За [[Люблінська угода|Люблінською угодою]] від 9 вересня 1944 року село опинилося в Польщі. Польським військом і бандами цивільних поляків почались пограбування і вбивства, у 1945 р. банда польських шовіністів (командир — Роман Кісєль «Семп») вбила в селі щонайменше 53 українців. Українців у 1945 р. добровільно-примусово [[Виселення українців з Польщі до УРСР|виселяли в СРСР]]. Решту українців у 1947 р. під [[Етнічна чистка|етнічну чистку]] під час проведення [[Операція «Вісла»|Операції «Вісла»]] було виселено на [[Повернені території|понімецькі землі]] у західній та північній частині польської держави<ref>[http://lemky.com/244-operaciyi-visla-spisok-viselenikh-u-khodi.html Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок, повіт Перемишль]</ref>. В село заселено поляків. |
|||
== Церква == |
== Церква == |
Версія за 13:11, 24 березня 2018
Село
Колишня церква
Координати 49°47′04″ пн. ш. 22°38′00″ сх. д.H G O
|
Коритники (пол. Korytniki) — село на Закерзонні, у гміні Красічин Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.
Географічне положення
Село розташоване на відстані 3 кілометри на північний захід від центру гміни села Красічина, 9 кілометрів на захід від центру повіту міста Перемишля і 54 кілометрів на південний схід від центру воєводства — міста Ряшіва.
Історія
Село згадується в документі 1397 р.
За королівською люстрацією 1589 р. село входило до складу Перемишльської землі Руського воєводства, село було у власності шляхтичів Красіцьких.
У 1785 р. закінчено будівництво цісарського тракту з Дуклі до Перемишля, в Коритниках був заїзд для подорожніх із шинком, покоями для відпочинку і постоєм для возів.
У 1880 р. Коритники належали до Перемишльського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, в селі було 661 житель і 86 на землях фільварку (більшість — греко-католики, за винятком 100 римо-католиків).[1]
У 1939 році в селі проживало 1130 мешканців, з них 790 українців-грекокатоликів, 270 українців-римокатоликів, 40 поляків, 30 євреїв[2]. Село входило до ґміни Кіньківці Перемишльського повіту Львівського воєводства.
В липні 1944 року радянські війська оволоділи. Радянські окупанти насильно мобілізували чоловіків у Червону армію. За Люблінською угодою від 9 вересня 1944 року село опинилося в Польщі. Польським військом і бандами цивільних поляків почались пограбування і вбивства, у 1945 р. банда польських шовіністів (командир — Роман Кісєль «Семп») вбила в селі щонайменше 53 українців. Українців у 1945 р. добровільно-примусово виселяли в СРСР. Решту українців у 1947 р. під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» було виселено на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави[3]. В село заселено поляків.
Церква
Вперше церква в селі документується в 1504 р.
У 1886 р. на місці попередньої дерев’яної українці збудували муровану греко-католицьку церкву св. Вмч. Димитрія. До їх депортації була парафіяльною церквою, яка належала до Перемиського деканату Перемишльської єпархії, надалі перетворена на костел.
Примітки
- ↑ Korytniki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 430. (пол.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 56.
- ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок, повіт Перемишль
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |